Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №452/1705/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа №: 452/1705/26

Провадження № 3/452/772/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 червня 2026 року м.Самбір

суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Казан І.С., розглянувши матеріали, які надійшли від Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, неповнолітнього, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за ч. 1 ст. 121-3, ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи неповнолітнім, не маючи права керування транспортними засобами, 26 квітня 2026 року о 17.50год в с. Садковичі по вул. Шевченка, 24 Самбірського району Львівської області, керуючи транспортним засобом мотоциклом марки «Shineray», без номерного знаку, порушив пункт 2.9(а) Правил дорожнього руху України, а саме керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 121-3, ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У суді 25.05.2026р. неповнолітній ОСОБА_1 у присутності матері свою вину у вчиненні даних адміністративних правопорушень визнав повністю, усвідомлюючи протиправність своїх дій, розкаявся у вчиненому, пояснив, що зробив вірні висновки і надалі в такий спосіб не використовуватиме мотоцикл, після досягнення відповідного віку навчатиметься та має намір отримати посвідчення водія.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, приходжу до наступного висновку:

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

На підставі ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 2.1 а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями), водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частина друга статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування транспортними засобами.

Частина 1 статті 121-3 КУПАП передбачає відповідальність за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає в тому числі у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно п. 2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Виходячи із вимог ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Факт вчинення неповнолітнім ОСОБА_1 вищевказаних правопорушень та його винність підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення, поясненнями самого правопорушника, а також іншими матеріалами, доданими до справи.

Суддя дійшов висновку про те, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ознаками правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121-3, ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суддя враховує характер правопорушень, вчинених ОСОБА_1 , його особу та ступінь вини, те що він є неповнолітнім, не працює, дітей не має, раніше не піддавався адміністративному стягненню за вчинення аналогічних правопорушень.

За характером вчинених правопорушень суддя не вбачає обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог, передбачених ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 13 КУпАП передбачено, що до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44,51,89,121-127,130, статтею 139, ч.3 ст.154, ч.2 ст.156, статтями 173,173-4,174,183-1,185,190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 є неповнолітнім, посвідчення водія не отримував, не працює та не має будь-якого іншого доходу, у зв`язку з чим передбачений санкціями ч. 1 ст. 121-3, ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП штраф, а також судовий збір у визначеному законом розмірі сплатити не зможе, суд вважає за необхідне застосувати до нього певний захід впливу, передбачений статтею 24-1 КУпАП.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника, суд приходить до висновку, що до нього можливо застосувати заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх передбачені ст. 24-1 КупАП у виді попередження.

Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121-3, ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх, які передбачені ст. 24-1 КУпАП, у виді попередження.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через місцевий суд протягом десяти днів із дня її винесення.

Суддя