Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №452/1612/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа №: 452/1612/26

Провадження № 3/452/743/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25 травня 2026 року м.Самбір

Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Казан І.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

-за ч. 3 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 19 квітня 2026 року о 01.12год в м. Рудки по вул. Валова, 2 Самбірського району Львівської області, будучи обмеженим у праві керування транспортними засобами, керуючи транспортним засобом автомобілем марки «Міцубісі Галант», реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння - різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови і від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

До суду ОСОБА_1 не з`явився, хоча у встановленому законом порядку повідомлявся про час та місце розгляду.

Слід зауважити, що справа про адміністративне правопорушення надійшла в провадження суду 28.04.2026 року; ОСОБА_1 достовірно було відомо про складення відносно нього адміністративних протоколів, розгляд якого відбуватиметься у Самбірському міськрайонному суді, про що йому повідомлено на місці зупинки та зазначено у протоколі, однак до суду не з`явився, станом розгляду адміністративних матеріалів не цікавився, а тому причини його неявки суддя визнає неповажними.

Суддя також зауважує, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи, встановлене ч. 1 ст. 268 КУпАП, не є абсолютним. Відкладення розгляду адміністративної справи за клопотанням такої особи не має перешкоджати розгляду справи зі збереженням можливості притягнення особи до адміністративної відповідальності в межах визначених строків, у випадку встановлення наявності складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 8 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України", зазначив, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. (Рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" № 3236/03 від 03.04.2008 року).

Зважаючи на те, що згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП не є обов`язковою, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності правопорушника.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, приходжу до наступного висновку:

Відповідно до п. 2.1 а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями), водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Адміністративним правопорушенням, згідно ч. 3 ст. 126 КУпАП, визнається керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Разом з тим, диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає в тому числі у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Виходячи із вимог ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Орган (посадова особа), згідно зі ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїми внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується: протоколами про адміністративні правопорушення, складеними уповноваженою особою, які відповідають вимогам ст. 256 КУпАП; постановою державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 13.06.2022р.; рапортами; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, із якого відомо, що ОСОБА_1 пропонувалось пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Крім цього, вина особи стверджується відеозаписом із службового відео реєстратора та портативного відеореєстратора поліцейського, який є безперервним та на ньому чітко видно рух транспортного засобу та як ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу Драгер та у найближчому медичному закладі.

Викладеними фактичними обставинами справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час розгляду протоколів про адміністративні правопорушення.

Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

При обранні стягнення, враховується особа правопорушника, його матеріальне та сімейне становище, а також виходячи з матеріалів справи, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП слід стягнути із правопорушника судовий збір у розмірі передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення, відповідно до ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вигляді становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу - 15 днів з дня вручення йому копії цієї постанови.

У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк, стягнути з ОСОБА_1 в порядку примусового виконання цієї постанови в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у дохід держави в розмірі 665,60 гривень.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через місцевий суд протягом десяти днів із дня її винесення.

Суддя