Суд: Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце тимчасового перебування у разі винесення такого припису
Дата: 11 червня 2026 р.
Справа: №336/3663/26
Суддя: Вайнраух Л. А.
Справа № 336/3663/26
Пр. 3/336/2102/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 червня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Вайнраух Лідія Анатоліївна розглянула справу відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с.Жовтневе Софіївського району Дніпропетровської області, громадянина України, працевлаштованого в АТ «Мотор Січ», адреса місця реєстрації за місцем проживання: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, -
В С Т А Н О В И Л А:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії АА №087689 від 12.04.2026, який повернувся до суду після доопрацювання, - 12.04.2026 о 08 год.00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не виконав вимоги термінового заборонного припису серії ЕТ №107354 від 12.04.2026 про зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи строком на 3 доби або заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою та в межах строку дії припису повернувся до місця проживання постраждалої особи, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.173-8 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 не погодився із складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення. В судовому засіданні 22.05.2026 оголошено перерву перед дослідженням доказів, наявних у справі, розгляд справи продовжено 12.06.2026.
Всебічно вивчивши матеріали справи, суддя дійшла висновку про те, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення не знайшла свого підтвердження з огляду на наступне.
Відповідно до ст.245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, а судове рішення згідно закону повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
За вимогами ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП, може наставати у разі невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Ч.1 ст.251 КУпАП врегульовано, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками тощо.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
При цьому, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути належним доказом на підтвердження події та складу адміністративного правопорушення.
Суддею встановлено, що до матеріалів справи не долучено належних доказів на підтвердження об`єктивної сторони правопорушення, а саме в матеріалах справи відсутня копія термінового заборонного припису. Таким чином, належних та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 скоїв інкриміноване йому правопорушення суду не надано.
Слід зазначити, що відповідно п.15 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яка затверджена Наказом МВС від 06.11.2015 №1376, та зареєстрована в МЮУ 01.12.2015 за №1496/27941, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення). Цих вимог при оформленні матеріалів справи посадовою особою не дотримано.
Згідно зі ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не може виходити за межі наданих йому повноважень.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини» (Lutz v. Germany), «Отцюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany)), «Девеєр проти Бельгії» (Deweer v. Belgium), «Адольф проти Австрії» (Adolf v. Austria) та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.
Згідно з п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить, зокрема, постанову про закриття справи при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП). Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП, провадження в справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.9, 173-8, 245, 247, 256, 280, 284 КУпАП, суддя, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Провадження в адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 за ознаками скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-8 КУпАП України, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст. 294 КУпАП у взаємозв`язку з положеннями п.8 ч.3 ст.129 Конституції України N 2-рп/2015 від 31.03.2015).
Суддя Л.А. Вайнраух
Постанова набрала законної сили “___”_____________ 20___рік
Дата видачі постанови “___”_____________ 20___рік
Оригінал: reyestr.court.gov.ua