Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №727/4153/25 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року місто Чернівці справа №727/4153/25

провадження №22-ц/822/1086/26

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Судді-доповідача Височанської Н.К.,

суддів: Кулянди М.І., Одинака О.О.

за участю секретаря судових засідань Паучек І.І.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача – ТОВ «Гіпербуд»

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівців від 29 квітня 2026 року, головуючий в суді першої інстанції суддя Калмикова Ю.В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог та клопотання про призначення експертизи

У квітні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частку житлового будинку, 1/2 частку земельної ділянки, 1/2 частку майнових прав на нерухоме майно, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ТОВ «Гіпербуд».

Згідно заяви в новій редакції просила визнати спільним майном подружжя: житловий будинок літ. А загальною площею 207,8 кв.м., житловою площею 40,9кв.м., навіс літ.Б, колодязь №1, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку кадастровий номер 7310136300:13:003:0294, площею 0,0366га; майнові права на нежитлове приміщення №13, розташоване на другому поверсі об`єкта будівництва по АДРЕСА_2 загальною площею 18,6 кв.м.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку літ. А загальною площею 207,8 кв.м., житловою площею 40,9кв.м., навіс літ.Б, колодязь №1, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №2152571973101, а також на 1/2 частину земельної ділянки, на якій розташоване зазначене нерухоме майно, кадастровий номер 7310136300:13:003:0294, площею 0,0366га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №65100573101.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку літ.А загальною площею 207,8кв.м., житловою площею 40,9кв.м., навіс літ.Б, колодязь №1, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №2152571973101, а також на 1/2 частину земельної ділянки, на якій розташоване зазначене нерухоме майно, кадастровий номер 7310136300:13:003:0294, площею 0,0366га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №65100573101.

Припинити право спільної сумісної власності на будинок та земельну ділянку.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по частці за кожним, на майнові права на нежитлове приміщення №13, розташоване на другому поверсі об`єкта будівництва по АДРЕСА_2 , загальною площею 18,6 кв.м. (житловий торгово-розважальний комплекс), придбані відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав №2-13, укладеного 20 грудня 2013 року ОСОБА_2 і ТОВ «Гіпербуд» за 194288,25 грн.

24 березня 2026 року відповідач ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Заставний Ю.І. в системі «Електронний Суд» сформував клопотання про призначення експертизи.

Вказав, що відповідач не заперечуючи факт віднесення спірного майна до спільної сумісної власності подружжя, водночас заявляє про наявність істотних обставин для відступу від засади рівності часток, передбачених частиною 2 статті 70 Сімейного кодексу України. Ці обставини полягають у тому, що на момент розірвання шлюбу (01 жовтня 2021 року) житловий будинок був незавершеним (без внутрішнього та зовнішнього ремонту), а всі подальші роботи з його завершення, внутрішнього та зовнішнього оздоблення, а також утримання, були здійснені виключно відповідачем та за його особисті кошти після розірвання шлюбу. Для об`єктивного та всебічного розгляду справи, а також для встановлення реальної вартості спірного майна на різні моменти часу та розміру фактичних витрат, понесених відповідачем, які значно збільшили вартість майна після припинення шлюбних відносин, виникає необхідність у спеціальних знаннях у галузі будівництва та оцінки.

З огляду на вищевикладене, з метою встановлення дійсного стану та вартості спірного майна на момент розірвання шлюбу та на час розгляду справи, а також обсягу та вартості робіт, виконаних відповідачем після розірвання шлюбу, вважає за необхідне призначити судову будівельно-технічну експертизу.

На вирішення судової будівельно-технічної експертизи просив поставити наступні питання:

1. Яка вартість будинковолодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , була станом на вересень 2020 року (дата припинення фактичних шлюбних відносин)?

2. Яка вартість будинковолодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , є станом на час проведення експертного дослідження.

Проведення експертизи просив доручити: СПІЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «ЗАХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ ЕКСПЕРТНО-КОНСУЛЬТАТИВНИЙ ЦЕНТР» код ЄДРПОУ: 25081287, адреса: 58001, Україна, Чернівецька обл., місто Чернівці, вулиця Головна, будинок, 119, тел. 03722545803. Витрати, пов`язані з проведенням експертизи, відповідач ОСОБА_2 зобов`язується сплатити в повному обсязі або гарантує їх сплату.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівців від 29 квітня 2026 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.

Призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу.

Виконання експертизи доручено судовому експерту СП «Західно - українського експертно - консультативного центру», яка знаходиться за адресою: 58001, України, Чернівецька область, місто Чернівці, вул. Головна, буд. 119, тел. 03722545803.

Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову експерта від давання висновку без поважних причин за ст. 384, 385 КК України.

На розгляд експертів поставлено наступні питання:

1) яка вартість будинковолодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , була станом на вересень 2020 року (дата припинення фактичних шлюбних відносин)?;

2) яка вартість будинковолодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , була станом на час проведення експертного дослідження?

Оплату експертизи покладено на відповідача ОСОБА_2 , попередивши його, що у разі несплати за проведення експертизи справа буде розглядатися на підставі наявних у справі матеріалів.

Роз`яснено сторонам положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі: - у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Зупинено провадження по даній цивільній справі на весь час проведення експертизи.

Короткий зміст та узагальнені доводи вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду, оскільки ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню, а справу слід повернути для продовження розгляду.

Вважає, що заявником пропущено строк для подання клопотання про призначення експертизи, оскільки таке клопотання не було подано разом із відзивом на позов, заява про поновлення пропущеного строку стороною відповідача не подавалась.

Також, враховуючи, що відповідач не заявляв зустрічних позовних вимог про збільшення його частки у спільному майні подружжя, а також не заявляв вимог про поділ майна подружжя, питання які відповідач поставив у клопотанні про призначення експертизи не стосуються суті спору.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Куцак О.М. просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги за безпідставністю, а ухвалу залишити без змін.

Посилався на те, що клопотання про призначення експертизи подано відповідачем вчасно і без жодних процесуальних порушень.

Визначення частки в спільному майні подружжя є складовою частиною поділу майна подружжя і воно вимагає здійснення оцінки вартості такого майна для можливості визначення грошового еквіваленту можливої компенсації.

Вважає, що призначення судом експертизи на стадії підготовчого провадження відповідає процесуальним нормам.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права при прийнятті постанови

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції в цілому відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасники справи мають право, крім іншого, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (частина 1статті 43 ЦПК України).

Відповідно до вимог частини 1статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 5 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 8 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ст.189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Відповідно до п.8,10 ч.2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому судовому засіданні суд вирішує питання, зокрема, про призначення експертизи, вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Згідно із ст. 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд поряд з іншим постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Статтею 209 ЦПК України передбачено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 222 ЦПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Виходячи з системного аналізу вищевказаних норм процесуального законодавства, всі клопотання сторони мають подати на стадії підготовчого судового засідання, оскільки саме в підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик свідків, витребування доказів, тощо.

У справі яка переглядається встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернулася до суду у квітні 2025 року з позовом до ОСОБА_2 про визначення права власності на 1/2 частки житлового будинку, 1/2 частки земельної ділянки, 1/2 частки майнових прав на нерухоме майно, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ТОВ «Гіпербуд».

05 травня 2025 року ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівців прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (том 1 а.с.41).

10 листопада 2025 року представник відповідача подав до суду клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи (т.1 а.с.229).

Дане клопотання судом першої інстанції тривалий час не було вирішено, а тому представник відповідача 24 березня 2026 року повторно подав до суду клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи (т.2 а.с.75-76).

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 29 квітня 2026 року клопотання представника відповідача задоволено та призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу.

Отже, підготовче судове засідання на час подання представником відповідача клопотання про призначення судової експертизи ще не було закінчено, клопотання подано до початку розгляду справи по суті, а саме на стадії підготовчого судового засідання, а тому доводи апеляційної скарги про порушення строків на подання клопотання про призначення експертизи є безпідставними.

Також є безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що сторона відповідача не була позбавлена отримати висновок експертизи на своє замовлення та подати його до суду, враховуючи, що відповідач користується спірним будинком.

За змістом частини третьої статті 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

В даному випадку сторона скористалася своїм правом заявляти клопотання про призначення судової експертизи, що не суперечить вимогам ст.102 ЦПК України.

Є безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що питання, яка зазначені в ухвалі про призначення експертизи, не стосуються предмету спору.

Так, предметом спору є визнання права власності по частці за кожним із подружжя на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву, заперечував щодо рівності часток подружжя і зазначав, що він добудовував спірний будинок після припинення шлюбних відносин, за особисті кошти, а тому вважає, що його частка в спірному майні є більшою.

За таких обставин він просив визначити вартість спірного будинку на час припинення шлюбних відносин та на час розгляду справи.

Порядок призначення експертизи судом регулюється §6 глави 5 розділу І ЦПК України.

За приписами частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

За змістом частини третьої статті 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Із аналізу вказаних норм можна дійти висновку, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Так, при вирішенні спору про поділ майна між подружжям, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення ведення спільного господарства, з`ясувати джерело і час придбання, його вартість, а також інші істотні обставини, що мають значення для справи.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди виходячи з дійсної (ринкової) його вартості на час розгляду справи. Така позиція Верховного Суду є усталеною (див. наприклад, постанови Верховного Суду від 16 січня 2023 року у справі № 754/3132/16-ц, від 21.06.2023 у справі № 654/3751/18, що ґрунтуються на п. 22 Постанови Пленуму ВСУ № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя».

Оскільки предметом позову є поділ майна подружжя, одна із сторін заперечує рівність часток, і вирішення питання оцінки дійсної вартості будинку потребує спеціальних знань та встановлення обставин, що мають правове значення для вирішення спору, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення клопотання про призначення експертизи.

Висновок судової експертизи в цій цивільній справі є одним із належних та допустимих доказів щодо вирішення позовних вимог і для з`ясування цих обставин, які входять до предмета доказування та мають значення для справи.

З огляду на викладені обставини доводи апеляційної скарги в частині правомірності поставлених питань є безпідставними.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно визначив вид експертизи.

Так, суд першої інстанції призначив судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставив питання вартості спірного майна.

Будівельно-технічна експертиза — це комплексне інженерне дослідження об`єктів нерухомості для встановлення їх технічного стану, перевірки якості будівельних робіт, оцінки вартості та відповідності проектній документації та державним будівельним нормам (ДБН).

Оціночно-будівельна експертиза — це комплексне дослідження об`єктів нерухомості для визначення їхньої фактичної вартості (ринкової, залишкової, відновлювальної тощо) або розміру завданих збитків на основі спеціальних знань у галузі будівництва та оцінки майна.

Отже, в мотивувальній та резолютивній частині слід змінити вид судової експертизи, замість слів «судової будівельно-технічної експертизи» зазначити «судової оціночно-будівельної експертизи».

Щодо судових витрат

Наразі вирішується процесуальне питання, а не розглядається справа по суті, тому питання щодо розподілу судових витрат за подання апеляційної скарги не вирішується.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно ст. 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи наведене, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а ухвалу слід змінити.

Керуючись ст.ст.368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Змінити мотивувальну частину ухвали Шевченківського районного суду м.Чернівців від 29 квітня 2026 року з підстав зазначених в цій постанові.

Змінити резолютивну частину ухвали Шевченківського районного суду м.Чернівців від 29 квітня 2026 року.

В першому та другому абзаці резолютивної частини ухвали замість слів «судової будівельно-технічної експертизи» зазначити «судової оціночно-будівельної експертизи».

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повна постанова складена судом 12 червня 2026 року.

Суддя-доповідач: Н.К. Височанська

Судді: М.І. Кулянда

О.О. Одинак