Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №2-932/10 — Житомирський апеляційний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №2-932/10 Головуючий у 1-й інст. Недашківська Л.А.

Категорія 39 Доповідач Панкеєва В. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Панкеєвої В.А.,

суддів Григорусь Н.Й.,

Галацевич О.М.,

за участю секретаря Добровольської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 2-932/10 за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 ,

за апеляційною скаргою представника акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" - Адаменко Тетяни Станіславівни

на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02 квітня 2026 року, постановлену під головуванням судді Недашківської Л. А. у м. Коростені,

встановив:

У березні 2026 року акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулось до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого документа по справі № 2-932/2010 від 01 червня 2010 року за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заява обґрунтована тим, що 01 червня 2010 року по справі 2-932/2010 був виданий виконавчий документ за позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на користь АТ КБ "ПриватБанк", який знаходився на примусовому виконанні у ДВС Коростенського міськрайонного управління юстиції та 17.05.2019 був повернений без виконання.

Оригінал виконавчого документа знаходився на архівному зберіганні в "Центрі обробки документів АТ КБ "ПриватБанк", що розташовувався за адресою: м.Львів, вул.Північна, 2.

05 жовтня 2025 року внаслідок збройної агресії російської федерації та масованого ракетного обстрілу, відбулося пряме влучання у складські приміщення за вказаною адресою. Внаслідок вибуху та подальшої пожежі будівлі архіву, всі оригінали документів, що в ньому зберігалися, було фізично знищено.

Враховуючи викладене, заявник просив видати дублікат виконавчого документу, виданого Коростенським міськрайонним судом Житомирської області по справі №2-932/2010.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02 квітня 2026 року у задоволенні заяви АТ КБ "ПриватБанк" про видачу дубліката виконавчого листа по справі № 2-932/2010 відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, представник АТ КБ "ПриватБанк" - Адаменко Т.С. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду від 02 квітня 2026 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву АТ КБ "ПриватБанк" та видати дублікат виконавчого листа у справі № 2-932/10, виданого 01.06.2010 Коростенським міськрайонним судом Житомирської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № ZRFWRK06650312 від 27.01.2006 в розмірі 57127,02 грн на користь АТ КБ "ПриватБанк".

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а також при неправильному застосуванні норм матеріального права.

Банком було наведено конкретні обставини втрати виконавчого документа та надано належні докази на їх підтвердження, а саме: акт про пожежу, складений органами ДСНС, витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, відкритого за фактом ракетного удару по цивільному об`єкту, а також довідку про втрату виконавчого документа внаслідок знищення архіву під час бойових дій. Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13, від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11, від 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12 та інших неодноразово зазначав, що сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби може свідчити про втрату його оригіналу та бути підставою для видачі дубліката.

Крім того, суд першої інстанції фактично не надав належної оцінки доводам заявника щодо дотримання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий лист було повернуто стягувачу 17 травня 2019 року, а тому трирічний строк його пред`явлення спливав 17 травня 2022 року. Однак до спливу зазначеного строку на території України було введено воєнний стан, а пунктом 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що на період дії воєнного стану строки, визначені цим Законом, перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Оскільки на момент звернення банку із заявою воєнний стан не припинений і не скасований, заява про видачу дубліката виконавчого листа подана в межах строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

За таких обставин висновок суду про відсутність підстав для видачі дубліката виконавчого листа не відповідає фактичним обставинам справи та зроблений з неправильним застосуванням норм процесуального права.

Ухвалами Житомирського апеляційного суду від 29 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду на 12:30 год. 11 червня 2026 року.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Суд першої інстанції мотивував відмову тим, що заявником не надано суду жодних належних та достатніх доказів, які би свідчили про втрату оригіналу виконавчого документа, того, що виконавчий лист не перебуває на виконанні в органах державної виконавчої служби або у приватного виконавця; того, що виконавчий лист перебував саме в архіві під час пожежі; факту знищення або втрати виконавчого документа внаслідок зазначених обставин, а видача його дубліката може призвести до подвійного стягнення, суд не вбачає законних підстав для задоволення вимог щодо видачі дубліката виконавчого листа. Посилання заявника на пожежу в архіві, надані документи ДСНС, лише засвідчують факт пожежі, однак не містять жодних відомостей щодо наявності конкретного виконавчого листа у відповідному приміщенні під час пожежі, відсутні будь-які документи, які б підтверджували направлення виконавчого документа до відповідного місця зберігання, його облік, прийняття на зберігання або фактичне перебування за відповідною адресою, його знищення є лише припущенням та не підтверджене жодними доказами.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 травня 2010 року по справі №2-932/2010 позов закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість у розмірі в розмірі 57127,02 грн, судовий збір у розмірі 571,27 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120,00 грн (а.с.15).

На виконання вказаного рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області видано виконавчий лист на стягнення (а.с.16).

26.10.2015 старшим державним виконавцем органу державної виконавчої служби Коростенського міськрайонного управління юстиції Тваровською Аллою Вікторівною винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 49130950 за виконавчим документом №2-932/2010, виданим 01.06.2010 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 57127,02 грн. на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" (а.с.17).

17.05.2019 державним виконавцем Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу, на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до результатів пошуку виконавчих проваджень в АСВП від 18.02.2026 встановлено відсутність виконавчих проваджень, де стягувач - АТ КБ "ПриватБанк", а боржник ОСОБА_1 (а.с.14).

Із сукупності поданих заявником матеріалів убачається, що втрата оригіналу виконавчого документа обґрунтовується обставинами знищення майна внаслідок пожежі, що сталася 05.10.2025 у приміщенні, де, за твердженням заявника, зберігались оригінали виконавчих документів.

Відповідно до довідки АТ КБ "ПриватБанк" оригінал виконавчого документа знаходився на архівному зберіганні в "Центрі обробки документів" АТ КБ "ПриватБанк", що розташовувався за адресою: м. Львів, вул. Північна, 2 (а.с.6).

Факт виникнення пожежі в виробничо-складській будівлі з адміністративно побутовими приміщеннями, допоміжних будівлях, спорудах та трансформаторних підстанціях 05.10.2025 за адресою: м. Львів, вул. Північна, 2 та 2А підтверджується листом заступника начальника управління начальника відділу № 1 Львівського міського управління цивільного захисту та превентивної діяльності ГУ ДСНС України у Львівській області Грошко В. та копією Акту про пожежу від 06.10.2025 (а.с.7-8).

За вказаним фактом Слідчим відділом УСБУ у Львівській області внесено 05.10.2025 відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025140000000276 за попередньою кваліфікацією ч.1 ст.438 КПК України, за фактом того, що 05 жовтня 2025 року збройні сили рф здійснили ракетний обстріл м. Львова, внаслідок якого відбулося влучання у складські приміщення за адресою: м. Львів, вул. Північна, 2, 2А, про що представником банку надано витяг з ЄРДР (а.с.13).

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно п.9 ч.2 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

Згідно ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 1 статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Суд відзначив, що право на суд, яке закріплене у ч.1 ст.6 Конвенції, було б лише ілюзією, якщо б держави допускали такий стан речей, коли остаточні рішення національних судів залишалися б невиконаними (рішення у справі "Шмалько проти України", від 20 липня 2004 року).

Відповідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.1 ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно п.17.4 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв?язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов?язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 2-824/2009.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

Системний аналіз п.17.4 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України дає підстави дійти висновку про те, що видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 2-504/11 та від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17.

Положення ЦПК України не передбачають можливості відмови в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого документа з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язують стягувача наводити причини втрати виконавчого документа. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката виконавчого документа не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат виконавчого документа має повністю відтворювати втрачений виконавчий документ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність виконавчого документа у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Відповідно постанови Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі №263/4331/18 сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06.

Разом із тим, необґрунтована відмова у видачі дублікату виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили (рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010).

Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Даної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 26.04.2018 у справі № 922/6111/15, від 15.08.2018 у справі № 6/256, від 16.08.2018 у справі № 6/275-08, від 10.09.2018 у справі №5011-58/9614-2012 та від 21.01.2019 у справі №916/215/15-г.

З матеріалів справи вбачається, що АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду першої інстанції із заявою про видачу дублікату виконавчого листа. У своїй заяві заявник зазначив про відсутність оригіналу виконавчого документу у нього, оскільки оригінал виконавчого листа фізично знищено внаслідок вибуху та подальшої пожежі будівлі архіву.

Таким чином, виконавчий лист, виданий Коростенським міськрайонним судом Житомирської області від 01 червня 2010 року по справі №2-932/2010, відсутній у відділі державної виконавчої служби та у стягувача, тобто "сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено" (постанова Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі №263/4331/18). При цьому, ЦПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого документа з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати виконавчого документа.

Зазначені докази свідчать про втрату виконавчого листа з причин, які об`єктивно не залежали від волі стягувача та не були обумовлені його діями.

Виконавчий лист № 2-932/2010, виданий 01 червня 2010 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області пред`явлений до примусового виконання, а пізніше 17.05.2019 повернуто стягувачу відповідно до п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження".

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 дійшла висновку, що якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

У пункті 5 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 1404-VIII зазначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Отже, на момент повернення виконавчого документа стягувачу - 17 травня 2019 року чинне законодавство передбачало трирічний строк для його повторного пред`явлення до виконання.

Слід зазначити, що після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Вищезазначене узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 240/10258/19.

З наведеного слідує, строк повторного пред`явлення виконавчого документу від 01 червня 2010 року по справі № 2-932/2010 до виконання спливав 17.05.2022, тобто вже на час коли на всій території України діяв воєнний стан, який діє і до цього часу.

Разом з тим, згідно підпункту 4 пункту 10-2 Розділу XIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 1404-VIII, доповненого Законом України від 15 березня 2022 №2129-ІХ, який набрав чинності 26 березня 2022 року, тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Таким чином, враховуючи приписи підпункту 4 пункту 10-2 Розділу XIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 1404-VIII, строк повторного пред`явлення виконавчого документу від 01 червня 2010 року по справі № 2-932/2010 до виконання, після його повернення 17.05.2019, на день подання АТ КБ "ПриватБанк" заяви про видачу дубліката виконавчого документу не було пропущено, оригінал виконавчого листа у заявника відсутній, тому наявні підстави для видачі АТ КБ "ПриватБанк" дубліката виконавчого листа по справі № 2-932/2010.

Будь-яких доказів того, що оригінал виконавчого листа перебуває на виконанні, знаходиться в іншої особи або був виконаний, матеріали справи не містять.

Отже, суд першої інстанції дійшов передчасного та помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви у зв`язку із недоведеністю заявником втрати виконавчого листа.

З урахуванням викладеного, доводи АТ КБ "ПриватБанк" про втрату оригіналу виконавчого листа знайшли своє підтвердження, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не закінчився, у зв`язку з чим заява про видачу дубліката виконавчого листа підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Статтею 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви АТ КБ "ПриватБанк" про видачу дублікату виконавчого документа по справі № 2-932/2010.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" - Адаменко Тетяни Станіславівни задовольнити.

Ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02 квітня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Заяву акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про видачу дубліката виконавчого документу задовольнити.

Видати акціонерному товариству комерційний банк "ПриватБанк" дублікат виконавчого листа по справі № 2-932/2010 за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий В.А. Панкеєва

Судді Н.Й. Григорусь

О.М. Галацевич