Вирок від 11 червня 2026 р. у справі №302/1034/23 — Міжгірський районний суд Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1034/23

1-кп/302/14/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(у повному обсязі)

12.06.2026селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області в особі суддя ОСОБА_1 ,

з участю : секретарка судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорка ОСОБА_3 ,

обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисник ОСОБА_5 – адвокат ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу кримінального провадження ЄРДР № 12023078110000056 від 02.04.2023 стосовно :

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , з середньою професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24.05.2022 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 296 ч.2 КК України, з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк один рік і шість місяців із застосуванням статті 75 КК України і звільненням від відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку двох років (вирок набрав законної сили, ця судимість не погашена і не знята), - про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 296 ч.3, 122 ч.1 Кримінального кодексу України;

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця і мешканця АДРЕСА_2 , з середньою професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, - про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 296 ч.2 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, 02.04.2023 близько 01 години 30 хвилин, у громадському місці на вулиці біля магазину 00-24, що розташований в селі Ізки, 157, Хустського району Закарпатської області, з хуліганських спонукань, вчинили такі дії :

- ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_3 , який зупинився біля магазину і вийшов з свого автомобіля для придбання кави у магазині та інших покупок, і під надуманим приводом у грубій формі наказав ОСОБА_7 пригостити його кавою і після відмови в цьому, виразився у нецензурній формі у бік потерпілого ОСОБА_7 з погрозами застосувати фізичну силу. Під час словесного конфлікту із ОСОБА_7 у присутності сторонніх осіб, які в той час перебували на вулиці біля магазину, використовуючи нецензурно лексику, діючи умисно, безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, ОСОБА_4 умисно кулаком правої руки наніс два удари в обличчя потерпілому, від яких він впав на землю. Надалі ОСОБА_4 наніс множинні удари ногами по тілу потерпілого;

- ОСОБА_5 , будучи раніше засудженим за вчинення кримінального правопорушення у виді хуліганства за частиною другою статті 296 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк один рік і шість місяців із звільненням від відбування цього покарання з випробуванням протягом іспитового строку двох років, маючи непогашену судимість, у період іспитового строку, після нанесення ОСОБА_4 побоїв ОСОБА_7 , незважаючи на втручання інших сторонніх осіб, спокій яких було порушено і які вимагали від ОСОБА_4 і ОСОБА_5 припинити хуліганські дії своїми зауваженнями, наніс множинні удари ногами по тілу потерпілого в область тулуба та голови зліва, у тому числі наніс удар ногою по голові, унаслідок чого потерпілий ОСОБА_7 отримав перелом лобного відростку виличної кістки без зміщення.

Унаслідок протиправних хуліганських дій ОСОБА_5 і ОСОБА_4 , потерпілий ОСОБА_7 отримав такі тілесні ушкодження згідно з висновком судово-медичної експертизи № 37-м від 24.04.2023: рубець (слід від рани) на шкірних покровах лівої брови, струс головного мозку, забійну рану акулової ділянки голови зліва, контузію лівого ока та субкон`юктивний крововилив зліва, а також крайовий перелом лобного відростку виличної кістки без зміщення від удару ногою, спричиненого ОСОБА_5 .

Обвинувачений ОСОБА_4 вище встановлені обставини і вину в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 296 ч.2 КК України, визнав повністю, але відмовився надати покази, що зафіксовано в судових засіданнях від 12.09.2023 (том 1 а.с.110), від 23.02.2026 (том 2 а.с. 223).

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечив вину в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 статті 122, ч.3 статті 296 КК України, і в кінці судового розгляду справи надав такі покази ( том 2 а.с. 223 – судове засідання від 23.02.2026):

02.04.2023 близько 01 години 30 хв. ОСОБА_5 з своєю дівчиною ОСОБА_8 , з ОСОБА_4 , і знайомим ОСОБА_9 перебували в селі Ізки Хустського району Закарпатської області біля приміщення магазину «00-24» на подвір`ї в альтанці, де вживали алкогольне пиво. У цей час до магазину під`їхав автомобіль марки «Фольксваген», з якого вийшов водій ОСОБА_7 , якого ОСОБА_5 раніше кілька разів бачив та знав, що він їздить на цьому автомобілі. До ОСОБА_7 підійшов ОСОБА_4 , щоб поговорити. ОСОБА_7 , ймовірно, щось сказав ОСОБА_4 і вони почали битись. ОСОБА_5 побачив, що ОСОБА_4 замахувався вдарити ОСОБА_7 , але чи наніс ударив не бачив. Опісля з автомобіля вийшли дівчата, яких ОСОБА_5 впізнав, бо вони є його односельчанами. ОСОБА_5 також показав, що не може пояснити чому вони дали свідчення проти нього, зокрема що він наносив удари та побої ОСОБА_7 , бо як тільки почалась сутичка між потерпілим і ОСОБА_4 він з своєю дівчиною пішов з місця події. При цьому він чув звук від розбиття і падіння скла з автомобіля, однак не бачив, хто це зробив. ОСОБА_5 наголосив, що з ОСОБА_8 він зустрічався періодично і дружив на час події, а на час розгляду справи по суті в суді вони вже спільно проживають як подружжя без реєстрації шлюбу і мають спільну дитину. ОСОБА_5 вважає, що він не причетний до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень і просить його виправдати.

У судових дебатах обвинувачений ОСОБА_5 повідомив, що кається, більше не буде гуляти вночі і триматиметься подальше від сутичок і конфліктів.

Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні від 04.03.2024 (том 1, а.с. 201-202) надав такі покази.

02.04.2023 ввечері він зустрівся із знайомими дівчатами ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , з якими відпочивав в селищі Міжгір`я і опісля ввечері відвозив їх до місця проживання в напрямку села Пилипець на своєму автомобілі марки «Фольксваген Транспортер» номерний знак НОМЕР_1 і зупинив авто в селі Ізки біля магазину «00-24», щоб випити кави і пригостити дівчат. Вийшовши з автомобіля і придбавши каву, до нього підійшов у нетверезому стані незнайомий йому хлопець (у подальшому дізнався, що це - ОСОБА_4 ), який із своїми знайомими до цього сидів в альтанці на подвір`ї біля магазину, і почав вимагати в нього придбати йому каву. Потерпілий відмовився, бо ОСОБА_4 був у стані сильного сп`яніння. При цьому пасажири авто (дівчата) перебували в салоні автомобіля, одна з яких ( ОСОБА_13 ) опустила скло на дверцях і стала розмовляти з ОСОБА_4 , який нецензурно в її адресу висловлювався. Потерпілий ОСОБА_7 вийшов з автомобіля і до нього тут же підійшов ОСОБА_4 з претензією «що він робить у чужому районі» і вдарив його рукою по обличчю. Від цього удару потерпілий впав на землю і в цей момент підбіг ОСОБА_5 і вдарив його ногою в обличчя, унаслідок чого він відчув сильну різку біль. Опісля потерпілому обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також завдали ще кілька хаотичних ударів по тілу руками і ногами (точну кількість не пам`ятає). Також у цей момент до автомобіля підбіг ОСОБА_14 , який розбив скло на дверцях автомобіля (зліва біля водія). Опісля хтось викликав автомобіль швидкої медичної допомоги, бо в потерпілого унаслідок побоїв різко погіршилось самопочуття (його вирвало) і він був доставлений в лікарню. Потерпілий звернув увагу суду на те, що з обвинуваченими не примирився і не отримував пропозицій від обвинувачених щодо відшкодування завданої йому матеріальної чи моральної шкоди.

Свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 показали, що 02.04.2023 ввечері вони із знайомим ОСОБА_7 відпочивали в селищі Міжгір`я, а потім на йо автомобілі марки «Вольксваген - «міні бус» поїхали в напрямку села Пилипець і біля 01.години 30 хвилин приїхали в село Ізки, де водій зупинився біля магазину «00-24», щоб випити кави. ОСОБА_15 вийшов з автомобіля за кавою, а вони (дівчата) залишились в салоні авто. До місяця сидіння пасажира (біля водія) підійшов з альтанки, що розташована поруч біля магазину, їх знайомий ОСОБА_4 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння і почав агресивно поводитись і вимагав вийти з автомобіля. Потерпілий ОСОБА_7 зробив йому зауваження. ОСОБА_4 почав погрожувати ОСОБА_7 і вдарив його один раз правою рукою в обличчя з лівої сторони, унаслідок чого потерпілий впав на землю. Свідки вийшли з автомобіля. У цей момент з альтанки, де перебували знайомі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 і незнайома їм дівчина, вийшли ОСОБА_9 і ОСОБА_5 та підійшли до них. При цьому ОСОБА_9 вдарив рукою по голові в область чола ОСОБА_10 , ОСОБА_5 наніс удари ногами і руками по тілу і обличчю ОСОБА_7 . Опісля ОСОБА_9 також підійшов до автомобіля з боку сидіння водія і розбив скло на дверцях. Свідки намагались заспокоїти нападників і це тривало біля 5 хвилин. Зокрема, пробували повалити на землю ОСОБА_9 , відтягували його і тримали його руками, щоб він не вступав у бійку, тобто не допомагав ОСОБА_5 і ОСОБА_4 , тим самим захищаючи ОСОБА_16 від побоїв. ОСОБА_17 підбігла до віконця нічного продажу магазину і попросила продавчиню магазину зателефонувати у поліцію на службу «102», бо потерпілому стало погано (його боліла голова і його вирвало). Натомість потерпілий ОСОБА_7 вирвався від нападників і зателефонував на службу «103». Після цього ОСОБА_5 , ОСОБА_4 і незнайома їм дівчина пішли з місця події, а ОСОБА_9 залишився на місці. Потерпілий ОСОБА_7 сказав їм, що йому стало погано після удару ногою по обличчю і голові, тому йому викликали швидку медичну допомогу.

Свідок ОСОБА_18 показала, що вона працює в магазині «00-24» в селі Ізки і знає обвинувачених як покупців закладу. 02.04.2023 в нічний час до магазину під`їхав автомобіль «міні бус» білого кольору і до торгового віконця підійшов (водій авто) та придбав цигарки. Через малий проміжок часу свідок почула крики і верещання з боку розташування альтанки (дівочі і чоловічі голоси, метушня). До віконця продажу підбігла дівчина ( ОСОБА_10 ) і попросила, що вона викликала поліцію. На що свідок відповіла, щоб вона сама це зробила. Обставини бійки та участь у ній певних осіб свідок не бачила, бо це відбувалось у темряві. Опісля прибула поліція. Пізніше від поліції вона дізналась про те, що побили водія авто.

Свідок ОСОБА_8 (близька знайома обвинуваченого ОСОБА_5 ) показала, що 02.04.2023 після опівночі вона гуляла центральною вулицею села Ізки з ОСОБА_5 і вони присіли біля альтанки, що споруджена поряд з магазином «00-24», де також були хлопці ( ОСОБА_4 , ОСОБА_9 ). Всі вживали пиво та вино. До магазину під`їхав «міні-бус», до якого підійшов ОСОБА_4 і почав розмову з пасажирами, які знаходились у салоні цього авто. Свідок почула з цієї сторони крики і побачила сутичку між тими, хто був в автомобілі і ОСОБА_4 . Свідок і ОСОБА_5 вирішили не втручатись у бійку ОСОБА_4 і водія авто, відійшли від місця події і почули звук розбитого скла на автомобілі.

Свідок ОСОБА_9 показав, що обвинувачені є його знайомими, а потерпілого він не знав до події. 02.04.2023 біля опівночі він перебував біля магазину «00-24» в селі Ізки в альтанці, що споруджена поряд вживаючи придбане в магазині пиво, де був ОСОБА_5 і ОСОБА_4 , з якими він вживав пиво і вже мав стан алкогольного сп`яніння. Через деякий час до магазину під`їхав автомобіль, з якого вийшов водій, а ОСОБА_4 підійшов до автомобіля і почав розмову з пасажирами (знайомими). Опісля розмова стала на підвищених тонах і ОСОБА_9 теж підійшов до автомобіля, з якого вийшли дівчата і повалили його на землю та тримали руками за одяг, тобто стримували, щоб він не вступив у бійку та не втручався у конфлікт. ОСОБА_4 ударив потерпілого, а ОСОБА_5 також підійшов до автомобіля, але ОСОБА_9 не бачив чи наносив він удари потерпілому. Свідок ОСОБА_9 повідомив, що під час події він не отримав тілесних ушкоджень і конфлікт закінчився тим, що він випадково рукою розбив стекло на дверцях автомобіля. ОСОБА_5 з дівчиною покинули місце події. Після закінчення бійки і конфлікту на місце події приїхали автомобілі швидкої медичної допомоги і патрульної поліції.

Згідно з протоколом слідчого експерименту від 26.04.2023, зафіксованого також відеозаписом його проведення з участю потерпілого ОСОБА_7 , понятих і судово-медичного експерта потерпілий показав місце події (територію біля магазину «00-24» в селі Ізки, розташовану поряд дерев`яну альтанку та місце зупинки його авто 02.04.2023 близько 01 години 30 хвилин). Потерпілий показав як і куди його вдарив ОСОБА_4 (рукою в голову в область скроні один раз) правою рукою в обличчя (щелепу) зліва. Потерпілий показав як і куди наносили йому побої після того, як він від удару ОСОБА_4 впав на землю : ОСОБА_5 - лівою ногою в ліву частину голови (скроню), а ОСОБА_4 – ногою зліва один раз в голову (скроню) і ногами по тілу. При цьому потерпілий наголосив, що перелом він отримав саме від удару обвинуваченого ОСОБА_5 , бо тоді відчув різку біль в місці удару. Експерт після відтворення обставин події під час слідчого експерименту наголосив, що перелом виличного відростку зліва більш ймовірно настав від удару ногою в голову. Потерпілий наголосив, що всього під час події отримав по голові і тілу біля 10-15 ударів руками і ногами, що він виривався від нападників, бо йому розбили обличчя до крові, а тому він втік до автомобіля, де витирав обличчя рушником. Також потерпілий додатково наголосив, що в голову його вдарив ОСОБА_4 , а в голову з лівої сторони він отримав удар від ОСОБА_5 . Потерпілий показав на слідчому експерименті, що вікно на дверцях автомобіля розбив третій нападник – ОСОБА_9 .

Згідно з рапортом стандартної форми на адресу керівника ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП у Закарпатській області 02.04.2023 близько 01 години 47 хвилин на службу «102» надійшло повідомлення за заявою, яка зареєстрована в ЄО за номером 8919 від 02.04.2023 про те, що 02.04.2023 близько 01 год. 47 хвилин в селі Ізки на головній вулиці біля магазину «Мінімаркет 00-24» невідомі особи нанесли тілесні ушкодження заявнику ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та пошкодили вікно на автомобілі марки «Фольксваген». Тієї ж доби о 04 годині 41 хвилина згідно з протоколом, складеним капітаном поліції ОСОБА_19 , прийнято заяву від потерпілого ОСОБА_7 про те, що невідомі особи з сіл Ізки, Пилипець чи Н.Студений нанесли йому тілесні ушкодження у присутності знайомих.

Згідно з протоколом огляду місця події від 02.04.2023, проведеним з 02 год. 30 хв. до 03 год.10 хв. в присутності понятих ОСОБА_20 , 1995 р.н., ОСОБА_21 , 2003 р.н., оглянуто частину дороги в селі Ізки навпроти магазину «00-24» в напрямку селища Міжгір`я, де на узбіччі виявлено автомобіль марки «Фольксваген Транспортер» білого кольору номерний знак НОМЕР_1 , на якому виявлено сліди розбитого скла на лівій дверці від водія та на асфальтному покритті дороги біля лівої сторони автомобіля навпроти водія, ручці дверей виявлено три плями бурого кольору, схожі на кров, біля магазину наявна дерев`яна альтанка, розташована поряд з автобусною зупинкою, зазначені сліди і предмети зафіксовані під час огляду фотоілюстраціями в різних ракурсах.

Згідно з висновком від 02.04.2023, складеним на підставі акта № 25 від 02.04.2023 близько 03 години 40 хвилин в КНП ЛПУ «Міжгірська районна лікарня» на підставі направлення капітана поліції Мотичка оглянуто водія ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , лікарем ОСОБА_22 і встановлено, що особа перебуває в тверезому стані (0,0% показник спеціального приладу).

Згідно з висновком № 37-М судово-медичного експерта ОСОБА_23 Хустського районного відділу судово-медичної експертизи надано такий підсумковий висновок: на момент судово-медичної експертизи в ОСОБА_7 , 2002 р.н., виявлено рубець (слід від рани) на шкірних покривах лівої брови; на підставі медичної картки стаціонарно хворого, яка заповнена на потерпілого у нього виявлено струс головного мозку, крайовий перелом лобного відростку виличної кістки без зміщення; забійна рана скулової ділянки голови зліва; контузія лівого ока; субконюнктивальний крововилив зліва. Тілесні ушкодження у вигляді перелому лобного відростку виличної кістки без зміщення потягли за собою розлад здоров`я більше 21 дня і по цій ознаці кваліфікуються як ушкодження середньої тяжкості згідно з наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995, яким затверджені Правила судово-медичного визначення тяжкості тілесних ушкоджень (пункт 2.2.2.). Тілесні ушкодження у вигляді рубця (солід від рани) на шкірних покривах лівої брови, струс головного мозку потягли за собою розлад здоров`я більше 6, але менше 21 дня і по цій ознаці кваліфікуються як легкі, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (пункт 2.3.3 Правил). Тілесні ушкодження у вигляді контузії лівого ока, субконюнктивального крововиливу зліва розладу здоров`я за собою не потягли і по цій ознаці кваліфікуються як легкі, що не спричинили короткочасний розлад здоров`я ( пункт 2.3.5 Правил). Вище зазначені тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії, якими могли бути стиснуті пальці в кулак або взуті ноги сторонньої особи і по давності вкладаються в час події, яка мала місце 02.04.2023. Малоймовірно, що дані тілесні ушкодження могли виникнути при падінні з висоти власного зросту, а є наслідком локальних ударів.

Згідно з вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24.05.2022 (справа № 302/1041/21), який набрав законної сили 24.06.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 статті 286 КК України, і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк один рік і шість місяців із застосуванням статті 75 КК України і звільненням ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням протягом іспитового строку двох років та покладення обов`язків згідно з статтею 76 КК України.

Оцінивши вище встановлені обставини та зазначенні докази, суд дійшов такого висновку :

- обвинувачений ОСОБА_4 є винуватим в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 статті 296 КК України, за кваліфікуючими ознаками : хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб;

- обвинувачений ОСОБА_5 є винуватим в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 статті 296 КК України, за кваліфікуючими ознаками : хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, особою раніше судимою за хуліганство;

- обвинувачений ОСОБА_5 є винуватим в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 статті 122 КК України, за кваліфікуючими ознаками : умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне пошкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Зазначений висновок суду ґрунтується на наступному.

Із встановлених обставин справи, та змісту вище викладених доказів сторони обвинувачення видно, що у зазначеному часі і місці, яке є громадським (центральна вулиця населеного пункту біля торговельного закладу, що працює цілодобово, біля автобусної зупинки) відбулась подія, під час якої було порушено спокій громадян через ініціювання обвинуваченими, які перебували у стані алкогольного сп`яніння, безпричинного конфлікту, з хуліганських спонукань, що проявився у нанесенні тілесних ушкоджень обвинуваченими потерпілому в присутності інших громадян, що тривав не менше 15 хвилин, унаслідок чого потерпілий отримав множинні тілесні ушкодження та побої, які кваліфіковані судово-медичним експертом як множинні тілесні ушкодження середньої тяжкості і легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я і без такого розладу.

Зокрема, обвинувачені, демонструючи особливу зухвалість під час події, вчинили таке. Обвинувачений ОСОБА_4 зневажливо вимагав у потерпілого придбати йому каву, особисто першим підійшов до автомобіля потерпілого, в якому перебували знайомі (друзі) потерпілого, і розпочав зверхню розмову, висловлюючись в їх адресу нецензурно, тобто ініціював конфліктну ситуацію, а коли потерпілий зауважив йому припинити це, першим кулаком руки вдарив в область голови потерпілого, поваливши його на землю та продовжив наносити надалі удари по голові і тілу ногами. Натомість обвинувачений ОСОБА_5 теж підбіг до потерпілого, який лежав на землі, і наніс йому кілька ударів по обличчю і тілу ногами. Ці дії тривали в безпосередній близькості очевидців нанесення побоїв – свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (пасажирів автомобіля). Порушення громадського порядку та спокою в нічний час доби в зазначеному громадському місці підтвердила і свідок ОСОБА_18 (продавчиня магазину), показавши, що чула крики, нецензурну лайку, метушню осіб з ознаками бійки, що відбувалась на території, що прилягає до магазину та торгового віконця закладу в нічний час.

Отже, орган досудового розслідування правильно кваліфікував зазначені дії обвинувачених як хуліганство, вчинене групою осіб (стаття 296 ч.2 КК України), а стосовно ОСОБА_5 , який мав непогашену судимість за раніше вчинені хуліганські дії, - за статтею 296 ч.3 КК України.

Вчинення зазначених кримінальних правопорушень доведені стороною обвинувачення достатніми, достовірними, допустимими і належними доказами. Зокрема, заявою потерпілого в орган поліції, що була подана відразу ж після вчинення вище зазначених дій обвинуваченими, показами потерпілого, показами свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які прямо вказують на те, що саме ОСОБА_4 і ОСОБА_5 вчинили хуліганські дії, у тому числі, що проявились у нанесенні потерпілому безпричинно тілесних ушкоджень. Окрім цього, цими ж доказами підтверджено отримання потерпілим тілесних ушкоджень середньої тяжкості у виді перелому кісток та інших тілесних ушкоджень, які зазначені вище, що відповідає змісту підсумкового висновку судово-медичної експертизи. Цей висновок експерта також підтверджує нанесення потерпілому тілесних ушкоджень сторонніми особами від ударів рук і взутих ніг по обличчю, голові і тілу та узгоджується повністю з показами потерпілого, і вище зазначених свідків та змістом слідчого експерименту з участю потерпілого та судового експерта. Жодних суттєвих розбіжностей в показах потерпілого, зазначених свідків зі змістом судової експертизи та слідчого експерименту суд не встановив.

Суд також вважає доведеним вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 статті 122 КК України, тобто, що саме від його удару ногою по голові в область обличчя потерпілий отримав перелом скулової (щелепної) кістки. Адже потерпілий прямо указав, що відчув різку і сильну біль саме від цього удару обвинуваченого.

Суд відхиляє заперечення вини обвинуваченим ОСОБА_5 та заперечення ним причетності до вчинення зазначених кримінальних правопорушень, бо таке спростовано показами самого потерпілого, показами свідків (очевидців нанесення тілесних ушкоджень потерпілому), висновком судово-медичної експертизи. Покази свідка ОСОБА_8 суд не бере до уваги. Адже ця особа є близькою до обвинуваченого (співмешканкою). Натомість свідок ОСОБА_9 , по суті, діяв в інтересах нападників (обвинувачених), спільно з ними розпивав алкогольні напої, особисто розбив скло на дверях автомобіля потерпілого і намагався також взяти участь в побитті потерпілого, але цьому перешкодили дії свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , які стримували його від нападу, відтягуючи його. Цей же свідок також показував, що бачив як ОСОБА_5 підійшов до місця конфлікту, коли ОСОБА_4 наносив побої потерпілому.

Отже, заперечення вини обвинуваченим ОСОБА_5 і його покази, суд розцінює як спосіб захисту з метою уникнути від суворої кримінальної відповідальності.

За вчинені кримінальні правопорушення обвинувачені підлягають покаранню.

Обираючи вид і розмір покарання до кожного обвинуваченого, суд зважає на таке. Обставиною, яка обтяжує покарання обвинувачених, суд визнає вчинення ними кримінальних правопорушень у стані алкогольного сп`яніння, бо саме ця обставина сприяла вчинення зазначених вище кримінальних правопорушень кожним обвинуваченим.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинувачених, суд не встановив. Зокрема, суд не бере до уваги зазначене в обвинувальному акті щодо щирого розкаяння обвинуваченого ОСОБА_4 , з огляду на таке.

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у своїх постановах надав правові позиції щодо поняття щирого каяття обвинуваченого в справах кримінального провадження :

- розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте визнання своєї провини у вчиненому, осуд своєї поведінки, намагання особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажання виправити наслідки скоєного (справа № 363/975/18);

- щире каяття – це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження (справа № 199/6365/19).

З позиції обвинуваченого ОСОБА_4 , яка зафіксована під час судового розгляду не встановлено вище зазначених ознак щирого каяття. Зокрема ОСОБА_4 не висловився стосовно того, що жалкує за вчиненим, не пояснив причини своїх дій, не попросив вибачення в потерпілого, коли він давав покази у справі. Не має також підтверджень, що ОСОБА_4 намагався загладити провину перед потерпілим, пропонував йому відшкодувати завдану шкоду, цікавився його здоров`ям.

Суд бере до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, які віднесені, згідно з частиною третьою статті 12 КК України до нетяжких злочинів які характеризуються умисною формою вини. Суд бере до уваги, що вчиненні кримінальні правопорушення не призвели до настання серйозних шкідливих наслідків. Адже потерпілий не повідомив про погіршення здоров`я після того як тілесні ушкодження зникли.

Суд зважає на відомості, які характеризують обвинувачених, а саме:

- ОСОБА_4 – вперше вчинив кримінальне правопорушення, не мав раніше судимості, не одружений, не має утриманців, не має постійного офіційного місця праці, визнав вину. ОСОБА_4 за місцем проживання з Пилипецької сільської ради характеризується в цілому без негативних ознак;

- ОСОБА_5 інкриміновані йому кримінальні правопорушення вчинив у період іспитового строку, тобто під час відбування покарання з випробуванням, яке призначалось згідно з вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24.05.2022 (справа № 302/1041/21) за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 296 КК України;

- ОСОБА_5 є неодруженим, натомість спільно проживає з ОСОБА_8 , має на утриманні малолітню дитину. Натомість ОСОБА_5 не має офіційного місця праці, заробляє для організації свого життя тимчасовими не облікованими роботами за місцем свого проживання. ОСОБА_5 характеризується з Пилипецької сільської ради без негативних ознак.

Під час судового розгляду кримінального провадження ОСОБА_5 також вчинив інше кримінальне правопорушення, що підтверджено вироком Міжгірського районного суду Закарпатської від 29.04.2026 у справі № 302/529/26, який набрав законної сили. За цим вироком ОСОБА_5 10.04.2026 біля 00 годин 10 хвилин в приміщенні будинку № 269 в селі Ізки зініціював сварку з присутніми громадянами ОСОБА_24 і ОСОБА_25 і на ґрунті неприязних відносин кулаками рук наніс їм легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 статті 125 КК України. За вчинення зазначеного кримінального правопорушення ОСОБА_5 призначено покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень. Цей вирок засудженим ОСОБА_5 виконано і штраф сплачено, що підтверджено банківською квитанцією від 05.06.2026.

Зазначені відомості суд бере до уваги як такі, що негативно характеризують обвинуваченого ОСОБА_5 , тобто як особу, яка схильна до кримінальних правопорушень, пов`язаних з посяганням на здоров`я громадян.

Орган пробації надав у справу досудову доповідь стосовно кожного обвинуваченого з такими відомостями та пропозиціями :

- ОСОБА_4 – оцінки ризиків повторного вчинення кримінального правопорушення і небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб визначені високими; покарання з відбуттям у громаді можливе у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів з доцільністю покладення обов`язків, передбачених ч.3 статті 76 КК України;

- ОСОБА_5 – оцінки ризиків повторного вчинення кримінального правопорушення і небезпеки особи для суспільства, у тому числі для окремих громадян, визначені високими; покарання з відбуттям у громаді можливе у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів з доцільністю покладення обов`язків, передбачених ч.3 статті 76 КК України.

Статтею 50 ч.2 Кримінального кодексу України передбачено: покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно з частиною другою статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Оцінивши обставини справи, відомості про осіб обвинувачених, суд дійшов переконання, що обвинувачені заслуговують за вчиненні ними кримінальні правопорушення такого покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 вперше вчинив кримінальне правопорушення, визнав вину, а тому заслуговує покарання, виходячи з альтернативної санкції ч.2 статті 296 КК України більш м`яке покарання, тобто у виді обмеження волі на строк два роки і шість місяців. З цих же мотивів і підстав суд вважає, що до ОСОБА_4 , з урахуванням відомостей в досудовій доповіді, яка складена органом пробації, можливо і доцільно застосувати положення статті 75 КК України, тобто звільнити його від реального відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку двох років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. При цьому суд визначає іспитовий строк з урахуванням обтяжуючої покарання обставини стосовно ОСОБА_4 і вважає, що строк для випробування не може бути мінімальним. Згідно з статтею 76 ч.1, ч.3 пунктами 2, 3 статті 76 КК України на ОСОБА_4 під час іспитового строку слід покласти передбачені зазначеними нормами кримінального закону обов`язки. При цьому суд бере до уваги пропозиції сторони обвинувачення та органу пробації і виходить з того, що ці обов`язки сприятимуть виправленню обвинуваченого та здійсненню додаткового контролю за його поведінкою з боку органу пробації.

ОСОБА_5 заслуговує за вчинені ним кримінальні правопорушення з урахуванням вище встановлених обставин, відомостей про його особу, його ролі у вчинених кримінальних правопорушеннях, наявності обтяжуючої покарання обставини, відсутності пом`якшуючих покарання обставин, вчинення ним зазначених нових кримінальних правопорушень у період іспитового строку, тобто під час відбування раніше призначеного покарання з випробуванням. Отже, особа ОСОБА_5 є більш суспільно небезпечною, бо він не виправдав довіру суду, є схильним до вчинення умисних кримінальних правопорушень, які посягають на громадський порядок і здоров`я громадян, а тому заслуговує більш суворого покарання за кожне кримінальне правопорушення, а саме:

- за статтею 122 ч.1 КК України – один рік позбавлення волі;

- за статтею 296 ч.3 КК України – два роки позбавлення волі.

Згідно з статтею 70 ч.1 КК України за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

З огляду на те, що ОСОБА_5 вчинив нові кримінальні правопорушення в період іспитового строку до нього слід застосувати правові наслідки, передбачені ч.3 статті 78 КК України, а саме положення статті 71 КК України.

Згідно з ч.1 статті 71 КК України за сукупністю вироків є підстави приєднати частково до призначеного вище ОСОБА_5 покарання не відбуту частину покарання за вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24.05.2022 у виді позбавлення волі строком один рік і визначити остаточно покарання ОСОБА_5 за сукупністю вироків для реального відбуття три роки позбавлення волі.

Цивільного позову не подано для розгляду в кримінальному провадженні.

Судових витрат і речових доказів для їх вирішення в установленому порядку не має.

Запобіжні заходи у виді домашнього арешту, які обирався до обвинувачених на досудовому розслідуванні і під час судового розгляду справи, згідно з ухвалами слідчого судді від 05.05.2023 і ухвалами суду від 03.10.2023 втратили чинність у зв`язку із закінченням строку дії цих ухвал. Обвинувачені належно виконували процесуальні обов`язки і прокурорка не подала клопотання про обрання стосовно них запобіжних заходів до набрання вирком законної сили.

Керуючись статтями 373, 374 Кримінально-процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 статті 296 КК України, і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк два роки і шість місяців.

Згідно з статтею 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку двох років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно з статтею 76 ч.1, пункт 2 ч.3 КК України покласти на ОСОБА_4 під час відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації:

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 122 ч.1, статтею 296 ч.3 КК України, за які призначити такі покарання :

- за статтею 122 ч.1 КК України - один рік позбавлення волі;

- за статтею 296 ч.3 КК України – два роки позбавлення волі.

Згідно з статтею 70 ч.1 КК України за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначити покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі на строк два роки.

Згідно з статтею 71 ч.1 КК України за сукупністю вироків приєднати ОСОБА_5 до остаточного покарання за цим вироком частину не відбутого покарання у виді позбавлення волі строком один рік, яке було призначено згідно з вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24.05.2022, і призначити остаточно для відбуття ОСОБА_5 покарання у розглядуваному кримінальному провадженні у виді позбавлення волі на строк три роки.

Строк відбуття остаточно призначеного покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_5 для цілей виконання зазначеного вироку після набрання ним законної сили.

Апеляційну скаргу на вирок суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після спливу строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після винесення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.

Вирок у повному обсязі складено 12.06.2026.

Суддя ОСОБА_1