Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №148/956/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/956/26

Провадження №2/148/1077/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: судді Штифурко Л.А.

секретаря Лиженко Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

В квітні 2026 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 28.11.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1923954 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» надає Позичальнику кредит в гривні, а він зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту.

ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти в сумі 10000,00 грн. шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку Позичальник вказав при оформленні кредиту.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

28.07.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 01.02-25/25, відповідно до умов якого Клієнт (Первісний Кредитор) відступає (передає) Фактору (Новий Кредитор) Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до Договору факторингу № 01.02-25/25 від 28.07.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1923954 складає 34280 грн. Оскільки Додаток 1 (Реєстр Боржників) до Договору факторингу є досить об`ємним документом і містить дані щодо кількох тисяч позичальників, на підтвердження вищенаведеного надаємо копію власне Договору факторингу, копію першої і останньої сторінки Додатку 1 до договору факторингу і копію Витягу з Додатку 1, який містить дані стосовно саме заборгованості ОСОБА_1 за договором №1923954.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №1923954 від 28.11.2024 становить 34280 грн., з яких: заборгованість по тілу - 10000 грн.; заборгованість по відсотках - 20100 грн.; пеня - 4180 грн.

25.12.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5201669 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти в гривні в сумі 2000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 0,95% на день. В окремих випадках, встановлених Договором (що в свою чергу не передбачають неналежне виконання позичальником зобов`язань), може застосовуватися знижена (акційна) процентна ставка, яка становить 0,95% на день. Умовами Договору також передбачено нарахування разової комісії у розмірі 200 грн. за надання кредиту.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , яку Позичальник вказав при оформленні кредиту.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, що призвело до утворення у нього за договором заборгованості.

29.07.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 01.02-27/25, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим Договором.

Відповідно до Витягу з Додатку 1 (Реєстру боржників) до Договору факторингу №01.02-27/25 від 29.07.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №5201669 складає 6854,96 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту - 1999,99 грн., заборгованість по відсотках - 3854,97 грн.; пеня, штраф - 1000,00 грн.

В зв`язку з даними обставинами ТОВ "СВЕА ФІНАНС" звернулося до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором №1923954 від 28.11.2024 у розмірі 34280 грн., заборгованість за Договором №5201669 від 25.12.2024 у розмірі 6854,96 грн. та судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. До позовної заяви нею додано клопотання, в якому вона просить розглянути справу без її участі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

В судове засідання відповідач не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, про причину своєї неявки суд не повідомив, з заявою про відкладення судового засідання не звертався, у встановлений судом строк відзив не подав.

У відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України суд розглянув справу на підставі наявних у справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки позивач не заперечив проти такого порядку вирішення спору.

У відповідності до ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 28.11.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір №1923954 про надання споживчого кредиту, про що свідчить його копія (а.с. 8-14). Договір був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором К531.

Відповідно до п.1.1 Договору товариство надає споживачу кошти у кредит в національній валюті України гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно з п.1.2, 1.3 Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає: 10000 грн. Тип кредиту кредит. Строк кредиту 360 днів.

Пунктом 1.5 Договору визначено, що тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, визначеному в п.1.3 цього Договору.

Відповідно до п. 1.10 Договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладання Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 46000 грн.

Згідно з п.2.1 Договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Вказаний Кредитний договір містить персональні дані відповідача, зокрема, його паспортні дані, зареєстроване місце проживання, номер картки платника податків, адреси електронної пошти, номер телефону. Також в даному кредитному договорі визначено предмет, порядок та умови надання кредитного договору.

Згідно додатку №1 до вказаного вище договору сторони узгодили графік платежів за кредитом, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором К531 (а. с. 14 зв.бік).

Також відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором К531 підписано Інформаційне повідомлення від споживача фінансових послуг (а. с. 15).

Відповідно до копії паспорту споживчого кредиту інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с. 15 зв.бік-16), відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, зокрема: тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, тип процентної ставки, загальні витрати за кредитом, реальної процентної ставки, кількість та розмір платежів, періодичність внесення, загальна вартість кредиту, про що свідчить його розпис на зазначеному вище паспорті споживчого кредиту шляхом накладення електронного підпису В137 28.11.2024.

З копії листа ТОВ «Пейтек Україна» від 30.07.2025 №20250730-1688 слідує, що відповідно до укладеного між ТОВ «Пейтек Україна» та ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку ТОВ «Пейтек Україна» успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» 28.11.2024 17:47 на суму 10000 грн., Session ID - 028322585013, призначення платежу: зарахування на картку НОМЕР_3 (а.с. 31).

Зазначені реквізити банківської карти співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, які вказані у Договорі № 1923954 від 28.11.2024 в пункті 2.1.

Отже, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 10000 грн.

Натомість, доказів того, що відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів у визначений строк виконав належним чином, матеріали справи не містять.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1923954 від 28.11.2024, який сформовано ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» станом на 28.07.2025, судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 було здійснено оплату: 08.01.2025 - процентів в розмірі 4100 грн., штрафних санкцій – 820 грн. (а.с. 27-30).

28.07.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» укладено Договір факторингу №01.02-25/25, про що свідчить його копія (а.с. 31 зв.бік-38).

Згідно п. 2.1. Договору факторингу у відповідності до умов цього Договору, Клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.

Згідно п. 2.2 Договору факторингу загальний розмір Заборгованостей складає 38436520,08 грн., згідно з Реєстром боржників, який складається Сторонами в паперовому вигляді та у формі електронного документа.

Відповідно до п. 3.1.1. Договору факторингу права вимоги відступаються (передаються) в розмірі Заборгованостей, що зазначений у пункті 2.2 цього Договору на дату відступлення з правом подальшого нарахування (отримання) майбутніх процентів, штрафних санкцій, комісій та інших платежів, що передбачені Кредитними договорами.

Згідно п. 3.1.3. Договору факторингу право вимоги переходить до Фактора після підписання Сторонами цього Договору, з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників за формою Додатку 5 цього Договору, та оплати Фактором суми Фінансування у строки, передбачені пунктом 4.2 Договору, після чого Фактор стає Кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей за Кредитними договорами. Разом з Правами вимоги Фактору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав та передбачені цим Договором.

Згідно п.п. 4.1., 4.2. Договору факторингу сторони домовились, що Фінансування (ціна Договору) складає 2610244,77 грн., без ПДВ. Фактор сплачує Клієнту Фінансування, шляхом перерахування Клієнту грошових коштів у сумі, що зазначена у пункті 4.1 цього Договору, на рахунок Клієнта, вказаного в Розділі 14 цього Договору, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання Сторонами цього Договору.

Проведення фінансування за вказаним договором підтверджується копією платіжної інструкції № 10132 від 30.07.2025 на суму 2610244,77 грн. (а.с. 43).

Відповідно до копії акту приймання-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді до договору факторингу №01.02-25/25 від 28.07.2025, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передало, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» прийняло Реєстр Боржників в електронному вигляді кількістю 1526 (а.с. 42).

Реєстр Боржників в електронному вигляді, який є додатком №1 до договору факторингу №01.02-25/25, підписаний представниками ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» 28.07.2025 електронними підписами, про що свідчать перша та остання сторінка вказаного реєстру (а.с. 43 зв.бік-44, 44 зв.бік).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників в електронному вигляді до договору факторингу №01.02-25/25, ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 1923954 від 28.11.2024 в сумі 34280 грн., з яких: 10000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 20100 грн. - сума заборгованості за процентами, 4180 – сума штрафних санкцій (а.с. 45).

Судом встановлено, що відповідно до копії паспорту споживчого кредиту інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с. 58-59), відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, зокрема: тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, тип процентної ставки, загальні витрати за кредитом, реальної процентної ставки, кількість та розмір платежів, періодичність внесення, загальна вартість кредиту, про що свідчить його розпис на зазначеному вище паспорті споживчого кредиту шляхом накладення електронного підпису 94638 25.12..2024.

Також судом встановлено, що 25.12.2024 між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі кредитний договір №5201669 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, про що свідчить його копія (а.с. 45 зв.бік-56).

Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом 11179 та він містить персональні дані відповідача, зокрема, адресу проживання, номер картки платника податків, паспортні дані, номери мобільного телефону, адрес електронної пошти, реквізити поточного рахунку для перерахування коштів.

Відповідно до п.1.1 кредитного договору укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС товариства, доступ якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток «Credit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету.

Згідно з п.1 кредитного договору, на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 2000 грн. Строк кредиту становить 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів. Детальні терміни повернення (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору (а.с. 57). Комісія за надання кредиту становить 200 грн. Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процента ставка становить 0,95 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.

Згідно з п.2.1 кредитного договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 або іншої платіжної картки Клієнта, реквізити якої надані Клієнтом Товариству з метою отримання кредиту.

Також відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 11179 підписано Інформаційне повідомлення (а. с. 60).

З копії листа ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» Вих. №1-3007 від 30.07.2025, адресованого ТОВ "Лінеура Україна", слідує, що відповідно до договору на переказ коштів №ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019, укладеного між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ "Лінеура Україна", 25.12.2024 09:42 перераховано кошти в сумі 2000 грн. на платіжну картку клієнта 5168745160840374, номер транзакції в системі iPay.ua - 605744931, призначення платежу: Зарахування 2000 грн на карту НОМЕР_2 (а.с. 74).

Зазначені реквізити банківської карти співпадають із банківськими реквізитами карти відповідачки, які вказані у Договорі № 5201669 від 25.12.2024 в пункті 2.1.

Таким чином суд доходить висновку, що ТОВ "Лінеура Україна" свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 2000 грн.

Натомість, доказів того, що відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів у визначений строк виконав в повному обсязі, матеріали справи не містять.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 5201669 від 25.12.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 29.07.2025, сформованим ТОВ "Лінеура Україна", судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 було здійснено оплат: 07.01.2025 – 0,01 грн. – тіло кредиту, 266 грн. – процентів, 200 грн. – комісії за надання кредиту. Загальна заборгованість становить 15019,5 грн., з яких: 15000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 19,5 грн. - сума заборгованості за процентами (а.с. 70-73).

29.07.2025 між ТОВ "Лінеура Україна" і ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 01.02-27/25, про що свідчить його копія (а.с. 74 зв.бік-81).

Відповідно до п. 2.1, 3.1, 4.1 Договору факторингу клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування в розмірі 2949879,15 грн. Право вимоги переходить до фактора з моменту надходження грошових коштів в повному обсязі на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей. Разом з Правами вимоги Новому кредитору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до копії платіжної інструкцій №10133 від 30.07.2025 ТОВ «СВЕА ФІНАНС» зобов`язання за Договором факторингу № 01.02-27/25 від 29.07.2025 виконало у повному обсязі та відповідно перерахувало на рахунок ТОВ "Лінеура Україна" оплату фінансування в розмірі 2949879,15 грн. (а.с. 85).

Реєстр Боржників в електронному вигляді, який є додатком №1 до договору факторингу № 01.02-27/25 від 29.07.2025, підписані представниками ТОВ "Лінеура Україна" і ТОВ «СВЕА ФІНАНС» 29.07.2025, про що свідчать перша та остання сторінка вказаного реєстру (а.с. 86, 87).

Відповідно до копії витягу з Реєстру боржників в електронному вигляді до договору факторингу № 01.02-27/25 від 29.07.2025 позивач набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 5201669 від 25.12.2024 в розмірі 6854,96 грн., з яких: заборгованість за основним боргом – 2000 грн.; заборгованість за процентами – 3854,97 грн., штрафнісанкції – 1000 грн. (а.с. 87).

Також судом встановлено, що відповідно до копії рішення єдиного учасника ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» №1 від 25.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" (а.с. 88).

До правовідносин, що склалися між сторонами підлягають застосуванню наступні нормами права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до норм ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Таким чином, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України, встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України, передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.

За таких обставин зобов`язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.

Згідно вимог ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.

Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Отже, з аналізу вказаних вище норм законодавства випливає, що при укладенні договору факторингу (відступлення права грошової вимоги) до фактора переходить право грошової вимоги первісного кредитора до третьої особи (боржника) у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

З огляду на викладене вище суд доходить висновку, що кредитні договори № 1923954 від 28.11.2024 та № 5201669 від 25.12.2024 були підписані ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора, чим підтверджено укладання таких договорів, оскільки без отримання реєстрації на сайті кредитора за допомогою логіну та пароля договори між сторонами не були би укладені, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Вказані кредитні договори містять персональні дані відповідача, зокрема, його паспортні дані, номер картки платника податків, номер мобільного телефону, адресу електронної пошти, а також номер банківської платіжної картки, на який перераховуватимуться грошові кошти, реквізити якої вказано ОСОБА_1 . Також в даних кредитних договорах визначено предмет, порядок та умови надання кредитного договору. Даний факт відповідачем не заперечено та не спростовано.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за кредитними договорами № 1923954 від 28.11.2024 та № 5201669 від 25.12.2024, оскільки не надавав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитними договорами відповідно до їх умов.

Також наявні у справі докази дають суду можливість дійти висновку, що позивач правомірно набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 1923954 від 28.11.2024 згідно укладеного договору факторингу №01.02-25/25 від 28.07.2025, та кредитним договором № 5201669 від 25.12.2024 згідно укладеного договору факторингу №01.02-27/25 від 29.07.2025, оскільки відбулось процесуальне правонаступництво у зв`язку зі зміною кредиторів.

А тому, на переконання суду, підлягають задоволенню вимоги позивача за договором № 1923954 від 28.11.2024 в частині основної суми боргу в розмірі 10000 грн. та в частині суми заборгованості за відсотками в розмірі 20100 грн.

Також підлягають задоволенню вимоги позивача за договором № 5201669 від 25.12.2024 в частині основної суми боргу в розмірі 1999, 99 грн. та в частині суми заборгованості за відсотками в розмірі 3854,97 грн.

Що стосується пені (штрафу), яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь за договором № 1923954 від 28.11.2024 в розмірі 4180 грн. та за договором №5201669 від 25.12.2024 в розмірі 1000 грн. то суд вважає необхідним зазначити таке.

Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК Україниу період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX на території України з 24.02.2022 введено особливий режим воєнного стану, який на даний час не припинений.

На підставі вищевикладеного вимоги позивача про стягнення з відповідача пені (штрафу) за договором № 1923954 від 28.11.2024 в розмірі 4180 грн. та за договором

№ 5201669 від 25.12.2024 в розмірі 1000 грн. задоволенню не підлягають, оскільки вона нарахована у період дії в Україні воєнного стану

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

За приписами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з викладеного вище, суд доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованості: за кредитним договором № 1923954 від 28.11.2024 в розмірі 30100 грн., з яких: сума кредиту - 10000 грн., відсотки - 20100 грн.; за кредитним договором № 5201669 від 25.12.2024 у розмірі 5854,96 грн., з яких: сума кредиту - 1999, 99 грн., відсотки - 3854,97 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 2327,13 грн.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про електронну комерцію», Законом України "Про електронні довірчі послуги", ст.ст. 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 599, 610-612, 625, 626, 628, 629, 633, 634, 639, 1046-1050, 1054, 1055, 1077 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 133, 137, 141, 223, 247, 263- 265, 280-283 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС", місцезнаходження якого: вул. Іллінська,8, м. Київ, код ЄДРПОУ 37616221, заборгованість:

- за кредитним договором № 1923954 від 28.11.2024 в розмірі 30100 грн. (тридцять тисяч сто гривень).

- за кредитним договором № 5201669 від 25.12.2024 у розмірі 5854,96 грн (пять тисяч вісімсот пятдесят чотири гривні девяносто шість копійок).

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС "судовий збір в сумі 2327,13 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 12.06.2026.

Суддя Л.А. Штифурко