Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №148/306/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/306/26

Провадження №2/148/661/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

( Заочне )

10 червня 2026 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Ковганича С.В., при секретарі Ліванчук А.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, мотивуючи позовні вимоги тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, 09.01.2023 шлюб між ними розірвано. Від даного шлюбу мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сімейне життя у сторін не склалося і на даний час вони проживають окремо. Дитина проживає з матір`ю та знаходиться на її утриманні. Відповідач не надає коштів, які б задовольнили потреби для забезпечення належного рівня життя дитини, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дівчинки.

Відповідач працездатний, його стан здоров`я дозволяє працювати, а тому він здатен утримувати свою дочку.

У зв`язку з даними обставинами позивач змушена звернутися до суду з даним позовом. Просить стягнути з відповідача на користь позивача на утримання дочки аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

В судове засідання позивач не з`явилася, від позивача надійшла заява, згідно якої вона просить розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, день і час судового засідання, згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, про причини своєї неявки суд не повідомив, у встановлений судом строк відзив не подав.

За таких обставин суд ухвалив розглянути справу заочно, за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, згідно копії рішення Тульчинського районного суду від 09.01.2023 шлюб між сторонами розірвано (а.с10,11).

Згідно повторної копії свідоцтва про народження від 06.04.2023 серія НОМЕР_1 (а.с.5)сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч.2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою ( ч.3 ст.51 Конституції України ).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ ( 78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 2 та 3 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законнних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення в Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

З огляду на те, що представник позивача вказує, що дитина проживає з матір`ю, а відповідач, який являється батьком дитини, даного факту не заперечує, тому з останнього слід стягнути на користь позивача аліменти на утримання дочки.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3)наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

В свою чергу стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно зі становищем одержувача аліментів, адже обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття покладено на обох батьків.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму ВСУ № 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК.

Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

В свою чергу відповідач будь-яких заперечень та доказів на спростування позиції представника позивача до суду не надав.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, які мають стягуватись з відповідача, судом враховано стан здоров`я та матеріальне становище малолітньої дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, який є працездатним, інших утриманців немає.

З огляду на те, що батьки зобов`язані нести витрати в рівних частинах для забезпечення дитині необхідного рівня життя, з урахуванням того, що дочка проживає з матір`ю і фактично тягар утримання лежить на ній, суд вважає за можливе визначити розмір аліментів на утримання дитини у заявленому представником позивача розмірі.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що належним чином повідомлений відповідач не надав суду будь-яких заперечень та доказів на спростування позиції представника позивача, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості та захисту прав малолітньої дитини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог представника позивача в заявлених нею межах та про існування правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Оскільки представник позивача звернувся до суду з даним позовом 06.02.2026, тому саме з цієї дати суд присуджує аліменти.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно пп. 1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки станом на 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328 грн, тому судовий збір за подання до суду даної позовної заяви складає 1331,20 грн.

Згідно п.3 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, тому з врахуванням вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню в дохід держави 1331,20 грн судового збору.

Згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ ( 78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, ст.51 Конституції України, ст. 180 – 183, 191 СК України, ст. 4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265, 280-282 п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстраціїза адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 врозмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06.02.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстраціїза адресою: АДРЕСА_1 в дохід держави 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок) судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто Тульчинським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя