Вирок від 11 червня 2026 р. у справі №145/975/26 — Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/975/26

Провадження №1-кп/145/164/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.06.2026 селище Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді ОСОБА_1

розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт та додані до нього матеріали у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025025080000087 від 15 жовтня 2025 року, про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Ворошилівка Тиврівського району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Молодший сержант ОСОБА_2 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 143 від 19.05.2025 призначений на посаду командира 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов`язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно та чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому, точно та вчасно виконувати покладені на нього обов`язки та поставлені йому завдання, додержуватись військової дисципліни, не допускати негідних учинків, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників).

Згідно з ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог Статутів Збройних Сил України, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги Статутів Збройних Сил України, накази командирів.

Згідно вимог статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно вимог статті 27 Конституції України, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов`язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань.

Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України, молодший сержант ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, ОСОБА_2 , 24.05.2026, приблизно о 15:30 годині, знаходячись навпроти будинку АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, влаштував сварку із сусідом ОСОБА_3 , в ході якої, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою спричинення шкоди здоров`ю ОСОБА_3 наніс три удари кулаками обох рук в обличчя потерпілого, унаслідок чого останньому спричинено тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі, які належать до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинивкримінальне правопорушення, передбаченеч. 1 ст. 125 КК України, - умисне легке тілесне ушкодження.

В обвинувальному акті прокурором зазначено, що ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акту за його відсутності, тому, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України, він клопоче про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту долучена письмова заява обвинуваченого ОСОБА_2 , що складена у присутності захисника ОСОБА_4 , відповідно до якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України, згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

У цій заяві захисником ОСОБА_4 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_2 , його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

До обвинувального акта також долучена письмова заява потерпілого ОСОБА_3 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Суд, шляхом дослідження відповідних заяв, встановив, що сторони обізнані зі своїми правами, правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції.

Суд, враховуючи вищевикладене, вважає за можливе розглянути обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, оскільки це узгоджується з приписами ч. 2 ст. 381 КПК України.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

У відповідності до частини 4 статті 107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження:

Молодший сержант ОСОБА_2 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 143 від 19.05.2025 призначений на посаду командира 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов`язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно та чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому, точно та вчасно виконувати покладені на нього обов`язки та поставлені йому завдання, додержуватись військової дисципліни, не допускати негідних учинків, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників).

Згідно з ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог Статутів Збройних Сил України, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги Статутів Збройних Сил України, накази командирів.

Згідно вимог статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно вимог статті 27 Конституції України, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов`язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань.

Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України, молодший сержант ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, ОСОБА_2 , 24.05.2026, приблизно о 15:30 годині, знаходячись навпроти будинку АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, влаштував сварку із сусідом ОСОБА_3 , в ході якої, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою спричинення шкоди здоров`ю ОСОБА_3 наніс три удари кулаками обох рук в обличчя потерпілого, унаслідок чого останньому спричинено тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі, які належать до легких тілесних ушкоджень.

ОСОБА_2 у присутності захисника адвоката ОСОБА_4 в поданій заяві беззаперечно визнав свою вину, зазначених обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу. Ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження відповідно до ст. 302 КПК України.

Таким чином, обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, учасниками судового провадження не оспорюються, а отже суд, вивчивши матеріали обвинувального акта та матеріали кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку про те, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні ним кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, доведена поза розумним сумнівом.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані правильно за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_2 виду та міри покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети, зокрема того, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених та запобігання вчиненню як засудженими, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень, при цьому, враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно конкретних обставин цієї справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, наявності обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання.

Судом установлено, що ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, належить до категорії кримінальних проступків, раніше не судимий, вину визнав, щиро розкаявся, військовослужбовець, командир 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_2 , суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Частина перша статті 125 КК України передбачає покарання у виді штрафу, громадських або виправних робіт.

Суд вважає, що покарання повинно засновуватись на вимогах виваженості та справедливості, при цьому враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно конкретних обставин цієї справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, наявності обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, майнового стану обвинуваченого.

Враховуючи викладене, на основі засад законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, керуючись ст. 50, 65 КК України, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 слід призначити покарання в межах санкції частини статті, за якою інкриміновано його діяння, у виді штрафу, яке, на переконання суду, буде достатнім і необхідним для його виправлення та попередження скоєння як ним, так і іншими особами, ним нових кримінальних правопорушень.

Матеріальна шкода кримінальним проступком не завдана. Цивільний позов не заявлено.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання.

Речові докази у кримінальному провадженні та витрати на залучення експертів під час досудового розслідування відсутні.

Керуючись ст. 12, 50-53, 65-67, 125 Кримінального кодексу України, ст. 100, 124, 174, 368-371, 373-374, 381-382 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1