Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №756/9924/26 — Оболонський районний суд міста Києва

11.06.2026 Справа № 756/9924/26

Справа № 756/9924/26

Провадження № 2-о/756/393/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Жука М.В.,

при секретарі Колядінцевій П.В.,

розглянувши у відкритому ОСОБА_1 , заінтересована особа Оболонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,

у с т а н о в и в:

У червні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду в порядку окремого провадження з заявою, заінтересована особа - Оболонський відділ РАЦС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), про встановлення факту смерті ОСОБА_2 яка померла у смт. Білолуцьк Старобільського району Луганської області, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

В обґрунтування заяви посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Білолуцьк Старобільського району Луганської області померла її мати ОСОБА_2 . Вказане селище міського типу належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

ОСОБА_1 звернулась до Оболонського відділу ДРАЦС КМУ МЮУ із заявою про державну реєстрацію смерті ОСОБА_2 , проте їй було відмовлено у реєстрації такого акту цивільного стану у зв`язку з тим, що заявником для підтвердження факту смерті матері було надано документи, що видані органами, які знаходяться на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

ОСОБА_1 необхідно встановити факт смерті матері для отримання свідоцтва про смерть.

Керуючись нормою ст. 317 ЦПК України, ОСОБА_1 просила суд ухвалити рішення, яким встановити факт смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Білолуцьк Старобільського району Луганської області.

ОСОБА_1 та представник заінтересованої особи Оболонського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явилися, з огляду на скорочені строки розгляду справи повідомлялись засобами телефонного зв`язку, тому суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви, виходячи з наступного.

Судом установлено, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 усмт. Білолуцьк Старобільського району Луганської області, постійно проживала у смт. Білолуцьк, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла у смт. Білолуцьк Старобільського району Луганської області.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Згідно з положеннями п.2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Якщо документи про смерть особи відсутні, то державна реєстрація її смерті проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту смерті.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 49 ЦК України актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи. Згідно з положеннями частини 3 і 4 цієї ж статті, смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до п. 2. ч. 1 ст. 317 ЦПК заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є донькою померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Як вбачається з інформації, що вказана у лікарському свідоцтві про смерть серії 43 № 254260091 від 30.03.2026, виданому медичною установою, яка знаходиться на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 усмт. Білолуцьк Старобільського району Луганської області. Причина смерті ОСОБА_2 - хронічна серцева недостатність ІІ Б стадії, атеросклеротичний кардіосклероз.

Зазначене місце смерті є тимчасово окупованою територією України, визначеною положенням ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Таким чином, неможливо отримати свідоцтво про смерть та засвідчити у встановленому порядку факту смерті особи, що тягне за собою не встановлення юридичних наслідків.

Відповідно до статей 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45, Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та росії» (Mozer v. the Republicof Moldova and russia, 23.02.2016), в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, суд приходить до висновку, що факт смерті ОСОБА_2 , яка померла на тимчасово окупованій території України усмт. Білолуцьк Старобільського району Луганської області, є доведеним та підлягає встановленню.

При цьому суд бере до уваги ті обставини, що можливість збору доказів смерті особи на окупованій території є обмеженою, у той час як встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, в тому числі щодо права на спадкування.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 258, 263-265, 315, 317 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Оболонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, уродженкисмт. Білолуцьк Старобільського району Луганської області, місце проживання якої було зареєстровано за адресою:АДРЕСА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті смт. Білолуцьк Старобільського району Луганської області, причина смерті -хронічна серцева недостатність ІІ Б стадії, атеросклеротичний кардіосклероз.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення тексту рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя