Вирок від 11 червня 2026 р. у справі №752/5315/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/5315/26

Провадження №: 1-кп/752/1783/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026100010000325 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Городище Березнівського району Рівненської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, працевлаштованого неофіційно будівельником, одруженого, який має на утриманні двох дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,

за участю сторін та інших учасників кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

У С Т А Н О В И В :

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

У невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 23 лютого 2026 року, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на незаконне носіння кастету, без передбаченого законом дозволу.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне носіння кастету, без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_3 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 23 лютого 2026 року, від невстановленої особи та при невстановлених обставинах, отримав у володіння кастет, який в подальшому носив при собі до 09 год 30 хв. 23 лютого 2026 року, без передбаченого законом дозволу до виявлення його працівниками поліції.

23 лютого 2026 року, в період часу з 11 год 18 хв. до 11 год 24 хв., під час проведення огляду місця події, а саме: ділянки місцевості, що знаходиться поблизу будинку №12, що за адресою: м. Київ, вул. Оріхуватська, працівниками поліції було виявлено, оглянуто та вилучено належний ОСОБА_3 кастет, який відповідно до висновку експерта відноситься до холодної зброї та який останній носив при собі, без передбаченого законом дозволу.

За вказаних обставин ОСОБА_3 , усвідомлюючи заборону вільного обігу холодної зброї та його караність, не маючи відповідного дозволу, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, в порушення вимог п. 1 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України №2471-XII від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна» (із змінами та доповненнями), згідно з яким зброя не може перебувати у власності громадян, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ № 576 від 12.10.1992 (із змінами та доповненнями), «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України №622 від 21.08.1998 (із змінами та доповненнями), без передбаченого законом дозволу носив холодну зброю, а саме кастет.

2. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винуватим, щиро розкаявся, а також підтвердив встановлені в обвинувальному акті обставини справи. Пояснив, що проводив дозвілля зі своїм братом, підійшли працівники поліції, провели поверхневий огляд і він сам добровільно видав їм кастет, який був у нього в сумці.

Зазначив, що зробив для себе висновки та щиро шкодує про вчинене, в майбутньому зобов`язується не порушувати закон.

Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Ураховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутній сумнів щодо добровільності їхньої позиції, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушеннях при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Таким чином, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.

3. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд бере до уваги і визнає обставинами, які пом`якшують покарання - його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжує покарання судом не встановлено.

4. Мотиви призначення покарання.

Суд зауважує, що згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

У правовій державі покарання передусім є виправним та превентивним засобом, в якій має використовуватись не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи.

На реалізацію принципу, встановленого частиною другою статті 61 Конституції України, згідно з яким юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, спрямовані положення статті 65 КК України. Зазначений принцип, зокрема, конкретизовано у положеннях Кримінального кодексу України щодо системи покарань, звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання та його відбування, у тому числі призначення більш суворого покарання.

Керуючись загальними засадами призначення покарання (ст. 65 КК України), суд має призначати покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання.

Призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки кримінального правопорушення, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.

Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину та передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

Виходячи з мети покарання й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Тобто, кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання, яке застосоване до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути справедливим, тобто таким, що відповідає як тяжкості вчиненого кримінального правопорушення так і конкретним обставинам його вчинення, а також особливостям особи обвинуваченого.

Відповідно до ч. 2 ст. 263 КК України, носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу - караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або пробаційним наглядом на строк від двох до п`яти років, або обмеженням волі на той самий строк, або позбавленням волі на строк до трьох років, тобто відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_3 вид та міру покарання, суд виходить із характеру діяння, обстановки, способу, місця і часу вчинення кримінального правопорушення, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, мотивів і мети, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення і обставин, що безпосередньо пов`язані із його вчиненням, та характеризують поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, а також враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, має середню освіту, працює неофіційно будівельником, одружений, має на утриманні двох дітей трьох та п`ятнадцяти років, щиро розкаявся у вчиненому, а тому, на переконання суду, необхідним для виправлення та запобіганню вчиненню ним нових кримінальних правопорушень буде призначення покарання у межах санкції інкримінованої статті, а саме, у виді пробаційного нагляду в мінімальному розмірі, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, має бути справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 попереджати вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідати його меті, гуманності, справедливості і не потягнути за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити згідно з вимогами ст. 100 КПК України.

Документально підтверджені процесуальні витрати по справі на залучення експерта (висновок експерта №СЕ-19/111-26/9033-ХЗ від 24.02.2026) у сумі 1337 грн 10 коп. необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 349, 368-370, 374-376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.

Покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки визначені ч. 2 ст. 59-1 КК України, а саме:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ч. 1 ст. 49-2 КВК України, строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази по справі:

- DVD-R диск - зберігати при матеріалах даного кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;

- кастет, який передано до камери зберігання речових доказів Голосіївського УП ГУНП в м. Києві (квитанція № 008537) - знищити.

Документально підтверджені процесуальні витрати по справі на залучення експерта (висновок експерта №СЕ-19/111-26/9033-ХЗ від 24.02.2026) у сумі 1337 грн 10 коп. стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1