Вирок від 11 червня 2026 р. у справі №398/3793/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Суд: Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 11 червня 2026 р.

Справа: №398/3793/26

Суддя: Петренко С. Ю.

Справа №: 398/3793/26

провадження №: 1-кп/398/447/26

ВИРОК

Іменем України

"12" червня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутністю учасників судового провадження кримінальне провадження, відомості про яке внесені 18.03.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026121180000055, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кіровоград, Кіровоградської області, українця, громадянина України, маючого базову загальну середню освіту, неодруженого, прийнятого на військову службу за контрактом до військової частини НОМЕР_1 , немаючого на своєму утриманні малолітніх чи не повнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

Встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження і визнані судом доведеними.

17.03.2026 року близько 19 години 00 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин виник словесний конфлікт з неповнолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в ході чого у ОСОБА_3 під час словесного конфлікту з неповнолітнім ОСОБА_4 , виник умисел на спричинення легких тілесних ушкоджень останньому.

У подальшому, ОСОБА_3 реалізуючи свій прямий умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно та цілеспрямовано, з мотивів самоствердження, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, та у присутності дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , наніс удар кулаком правої руки по обличчю неповнолітнього ОСОБА_4 , чим спричинив садна нижньої повіки лівого ока та синця внутрішнього кута лівого ока.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 та завданого травматичного впливу у неповнолітнього ОСОБА_4 , утворились тілесні ушкодження у вигляді: садна нижньої повіки лівого ока та синця внутрішнього кута лівого ока, які згідно висновку судово-медичної експертизи №50 від 10.04.2026 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Отже, за викладених обставин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

Згідно із ч. 2 ст. 382 КПК України, замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України, просить суд розглянути це кримінальне провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта додано письмову заяву ОСОБА_3 , що складена за участі захисника ОСОБА_6 , в якій ОСОБА_3 , зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, він беззаперечно визнає; згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні без його участі.

У вказаній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

До обвинувального акту додано письмову заяву законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 – ОСОБА_7 , у якій вона зазначає, що не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст.381-382 КПК України.

Суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні вищезазначеного кримінального проступку, її дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України – умисне легке тілесне ушкодження.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 373 КПК України, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок і призначає покарання, звільняє від покарання чи від його відбування у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, або застосовує інші заходи, передбачені законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно із ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до практики Верховного Суду, що міститься в постанові від 23 червня 2020 року, у справі № 171/8/17, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення повинна враховуватися судом як загальна засада призначення покарання не лише на підставі належності відповідного правопорушення до певного виду (ст. 12 КК України), але і з обов`язковим урахування конкретних обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої, є щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, є вчинення кримінального правопорушення у присутності дітей неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що у відповідності до п.6 ч.1 ст.67 КК України віднесено до обставин, що обтяжуючих покарання.

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у каятті; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що останній диспансерному психіатричному відділенні м. Олександрія КНП «ОКПЛ КОР» не спостерігається, за допомогою не звертався, не маючого на своєму утриманні малолітніх чи не повнолітніх дітей, прийнятого на військову службу за контрактом до військової частини НОМЕР_1 , за місце проживання характеризується задовільно, раніше не судимий.

Отже, зважаючи на ступінь тяжкості кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_3 , яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, обставини його вчинення, установлені вище дані про особу обвинуваченого, з огляду на обставини, які пом`якшують покарання, а також обставини, які обтяжують покарання, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_8 покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в межах санкції статті.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 попередження вчинення не кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Питання щодо речових доказів суд вирішує згідно вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Речові докази:

оптичний диск «ALERUS» CD-R 52x80min» з карткою пам`яті об`ємом 700 MB на який перенесено відеозапис з нагрудної боді-кемери працівників поліції. (Постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 19.03.2026), який зберігається при матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження;

Матеріали кримінального провадження №12026121180000055 від 18.03.2026 року, залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №398/3793/26, провадження №1-кп/398/447/26.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

В іншій частині вирок може бути оскаржений з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України, безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання копії вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_9

Оригінал: reyestr.court.gov.ua