Суд: Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 11 червня 2026 р.
Справа: №398/1908/26
Суддя: Шинкаренко І. П.
Справа №: 398/1908/26
провадження №: 2/398/2680/26
РІШЕННЯ
Іменем України
"12" червня 2026 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Шинкаренко І.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 17164,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 01.08.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 2721916, зобов`язання за яким позичальник не виконував. 24.12.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу № 24122025/2, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 24122025/2 від 24.12.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17164,00 грн, з яких: 4000,00 грн сума - заборгованості за основним зобов`язанням; 492,00 грн – заборгованість по комісії за надання кредиту, 4672,00 грн – заборгованість по комісії за обслуговування кредиту та 8000,00 грн – заборгованість за неустойкою (штрафом, пенею). У зв`язку з чим просить стягнути з відповідача суму заборгованості та понесені судові витрати.
Ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03.04.2026 відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, копія якої була направлена сторонам та відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
25 травня 2026 року до суду надійшла заява представника відповідача – адвоката Мунтяна В.І., в якій він просить відмовити у задоволенні позову, виходячи з наступного. Вказує, що відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Також зазначає, що доказів видачі кредитних коштів у матеріалах справи немає, позивач не довів, що відкрив рахунок на ім`я відповідача та перерахував на нього грошові кошти за договором позики. Відсутні також докази передачі на підставі договору факторингу прав вимоги відносно відповідача. Крім того, вважає, що відсотки нараховані поза межами строку кредитного договору. Також з посиланням на п. 18 Перехідних та Прикінцевих положень ЦК України вказує на те, що у період дії воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
З врахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 01.08.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит № 2721916, за умовами якого сума кредиту становить 4000,00 грн, строк кредитування 360 днів, денна процентна ставка 0.97 % за кожен день користування кредитом, комісія за надання кредиту 1080,00 грн, яка нараховується за ставкою 27,00 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Також комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) становить 22848,00 грн, що нараховується за ставкою 14,6 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період, що встановлені графіком платежів, який є додатком № 1 до цього договору. У разі прострочення зобов`язань з повернення кредиту позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1000,00 грн за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 дні.
Також умовами договору передбачено, що кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси», та підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором «604697».
Пунктом 6.7 договору про споживчий кредит № 2721916 від 01.08.2025 передбачено, що позичальника ідентифіковано та верифіковано шляхом отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних Позичальника
На підставі платіжного доручення № 45032109 від 01.08.2025 відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок НОМЕР_1 в сумі 4000,00 грн.
Відповідачем кредитні зобов`язання належним чином не виконані.
24.12.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу № 24122025/2, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до боржників, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 24.12.2024 до договору факторингу № 24122025/2 від 24.12.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 2721916 в сумі 17164,00 грн, з яких: 4000,00 грн сума - заборгованості за основним зобов`язанням; 492.00 грн - сума заборгованості по комісії за надання кредиту, 4672,00 грн – сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 8000,00 - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).
Надаючи оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм права.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису, визначеним цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію, пов`язану з наданням та обслуговуванням кредиту.
На виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Пунктами 1.5.1. та 1.5.2 договору про споживчий кредит № 2721916 від 01.08.2025 вказано встановлено дві комісії: за надання кредиту у розмірі 1080.00 грн., яка нараховується за ставкою 27.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту та комісію за обслуговування кредиту у розмірі 12848.00 грн., що нараховується за ставкою 14.60 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, який є додатком №1 до цього договору.
Цим же договором визначено, що комісія за надання кредиту – це винагорода, що одноразово нараховується кредитодавцем за підготовку, організацію та надання фінансової послуги (кредиту) позичальнику, а комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) – це винагорода за обслуговуванням кредиту (кредитної заборгованості) кредитодавцем протягом всього строку кредитування, що включає цілодобове надання позичальнику актуальної облікової інформації шляхом розміщення її в особистому кабінеті позичальника, зокрема про розмір нарахованої та сплаченої заборгованості за цим договором, її складові, розрахунок поточного платежу, розрахунок суми для повного погашення заборгованості, графік платежів, негайне оновлення інформації при настанні змін, цілодобове забезпечення можливості через особистий кабінет здійснювати миттєвий переказ з автоматичним додаванням всіх необхідних реквізитів для погашення заборгованості за цим договором, надсилання позичальнику текстових повідомлень з нагадуваннями про дати платежів, інформування про зарахування платежів, згенеровані одноразові ідентифікатори/паролі, інші сервісні повідомлення, консультування та надання інформації з питань пов`язаних з обслуговуванням кредиту та виконанням цього договору службами підтримки кредитодавця, тощо, яка нараховується кредитодавцем та сплачується позичальником за кожний визначений графіком платежів розрахунковий період (крім останнього).
Таким чином, у договорі встановлено, які саме послуги за комісійну винагороду надаються позичальнику.
Крім того, суд зауважує, що відповідач не заперечував проти позовних вимог в частині стягнення комісії, посилаючись на нікчемність правочину.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Частиною 1 ст. 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
При цьому відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Особа діє у цивільних відносинах вільно, здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, розумно, передбачаючи наслідки; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди, зловживання цивільними і процесуальними правами не допускається; цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються цивільними та процесуальними правами, реалізують право на судовий захист (ст.ст.3,12,13,20ЦК України, ст.ст.12,13,44 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості за договором споживчого кредиту № 2721916 перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» чи сплати сум кредитної заборгованості попередньому кредитору.
Доводи представника відповідача про те, що матеріали справи не містять доказів перерахування коштів за кредитом, спростовуються платіжним дорученням № 45032109 від 01.08.2025, згідно з яким відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок НОМЕР_1 в сумі 4000,00 грн.
Також суд зауважує, що відповідачем не спростовано належними та достатніми доказами, наприклад, випискою з банківської установи, що вказаний рахунок, на який здійснювалося перерахування коштів, йому не належить, та що коштів за договором кредиту він не отримував.
Щодо аргументів про відсутність доказів передачі прав вимоги за договором факторингу, суд вказує наступне.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).
До позовної заяви додано договір факторингу № 24122025/2 від 24.12.2025, акт прийому-передачі Реєстру боржників до договору факторингу № 24122025/2 від 24.12.2025, платіжну інструкцію № 219 від 26.12.2025 про оплату згідно з договором факторингу № 24122025/2 від 24.12.2025, а також витяг з реєстру боржників до вказаного договору факторингу, що містить відомості про зобов`язання відповідача за кредитним договором № 2721916, право вимоги за яким перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Матеріали справи не містять відомостей, що вказаний договір факторингу був визнаний недійсним у встановленому порядку, тобто в такому разі діє презумпція правомірності правочину, передбачена ст. 204 ЦК України.
Враховуючи зазначене, суд вважає доведеним належними доказами факт переходу права вимоги позивача до відповідача за договором про споживчий кредит № 2721916 від 01.08.2025.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача сум за договором про споживчий кредит, які нараховані первісним кредитором, починаючи з моменту отримання позичальником кредитних коштів, тобто з 01.08.2025, до моменту передачі права вимоги за договором факторингу № 24122025/2 від 24.12.2025, тобто до 24.12.2025, а тому, доводи представника відповідача щодо того, що відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги суд відхиляє як безпідставні.
Судом не взято також до уваги аргументи представника відповідача про те, що відсотки нараховані поза межами строку кредитного договору, оскільки позивач не заявляв вимоги про стягнення нарахованих відсотків за користування кредитом, а матеріали справи також не містять відомостей про здійснення нарахування відсотків за кредитом.
На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач свої зобов`язання за кредитними договорами не виконав, не спростував факту укладення кредитного договору та отримання грошових коштів в кредит, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за основним зобов`язанням у розмірі 4000,00 грн та комісії за надання кредиту у розмірі 492, 00 грн та комісії за обслуговування кредиту у розмірі 4672,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Разом з тим, щодо нарахованої заборгованості по штрафних санкціях, заявлених до стягнення позивачем, суд зазначає наступне.
Згідно статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом,пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно наданого до суду розрахунку штрафу в розмірі 8000,00 грн нарахована за 2025 рік, в той час як згідно пункту 18 Перехідних та Прикінцевих положень ЦКУкраїни, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем),позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу,пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами,підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На підставі викладеного, вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
На підставі ст.141 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 1421,46 грн (53,39 % від 2662,40 грн).
Керуючись ст.ст.12,13,81,141,263-265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2) заборгованість за договором про споживчий кредит № 2721916 від 01.08.2025в розмірі 9164 (дев`ять тисяч сто шістдесят чотири) грн 00 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1421 (одна тисяча чотириста двадцять одна) грн 46 коп.
На рішення може бути подана апеляція до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 12.06.2026.
Суддя І.П. Шинкаренко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua