Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №344/9904/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9904/26

Провадження № 3/344/2514/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Лазарів О.Б., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , штаб сержанта, начальника складу складів,

за ст.ст.172-20 ч.3, 172-11 ч.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби в нетверезому стані в умовах особливого періоду та вчинив самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем.

23.05.2026 року під час проведення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 звірки з НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_1 був відсутній без поважних причин на військовій службі з 20.05.2026 року.

Також, ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем в/ч НОМЕР_2 , 23.05.2026 року, на території військової частини, виконував обов`язки військової служби з ознаками алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду.

ОСОБА_1 на виклик суду не з`явився, однак належним чином повідомлявся про дату і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього.

Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Суд, оцінивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень передбачених ч.3 ст.172-20, ч.3 ст.172-11 КУпАП, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.

Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, при розгляді даної адміністративної справи судом достовірно було встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.172-20, ч.3 ст.172-11 КУпАП, доводиться матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема: протоколом ЛВІ№122 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-11 КУпАП від 23 травня 2026 року, протоколом ЛВІ №123 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП від 23 травня 2026 року, витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21.11.2025 року, доповідю про факт самовільного залишення місця служби військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 від 20.05.2026 року №176/176/9/384/258/пс, доповіддю про повернення військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 від 23.05.2026 року №176/176/9/384/264/пс, довідкою КНП 2ПОКЦПЗ ІФ ОР” від 25.05.2026 року №104.

Відповідно до вимог ч.3 ст.172-20 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Відповідно до вимог ч.3 ст.172-11 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ст.172-20 ч.3, ст.172-11 ч.3 КУпАП, оскільки він виконував обов`язки військової служби в нетверезому стані в умовах особливого періоду та вчинив самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем.

Відповідно до вимог ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст.172-20 ч.3, ст.172-11 ч.3 КУпАП та з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, слід з метою виховання останнього та запобіганню вчинення нових правопорушень накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції статтей 172-20 ч.3, 172-11 ч.3 КУпАП, зокрема у виді штрафу. Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому на підставі ст.5 ч.1 п.12 Закону України "Про судовий збір", він підлягає звільненню від сплати судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст.5 ч.1 п.12 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.172-11 КУпАП та ч.3 ст.172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення:

- за ч.3 ст.172-11 КУпАП у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.;

- за ч.3 ст.172-20 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.

На підставі ст.36 КУпАП визначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.

Роз`яснити, що відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення згаданого вище строку, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франкіського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд.

Суддя Олег ЛАЗАРІВ