Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №341/756/26 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/756/26

Номер провадження 2/341/734/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Мергеля М. Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

УСТАНОВИВ

29.04.2026 представниця Шестопал К. С. в інтересах ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

У позові просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 13.07.2025 № 1575-4720 у розмірі 53394,78 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,0 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором від 13.07.2025 № 1575-4720, у зв`язку з чим у нього виникла загальна заборгованість на суму 53394,78 грн, з яких: 16200,0 грн – заборгованість за кредитом, 32821,20 грн – заборгованість за процентами, 485,58 грн – заборгованість за комісією, 3888,0 грн – заборгованість за відсотками на підставі ст. 625 ЦК України.

Ухвалою суду від 30.04.2026 відкрито провадження у справі і справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 22.05.2026, яке відкладено за клопотанням представника відповідача на 10.06.2026.

10.06.2026 представник відповідача надіслав до суду додаткові пояснення у справі, у яких, зокрема, зазначив, що нарахування позивачем відсотків за ст. 625 ЦК України та комісії є незаконним та безпідставним. Додав, що відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання, проценти перетворюються на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Також, просить витрати, пов`язані з розглядом справи (у випадку, якщо суд дійде до переконання щодо підставності заявлених вимог) зменшити до суми, що не перевищує 10 % суми задоволених позовних вимог. Розгляд справи просив проводити без участі відповідача та представника відповідача.

У судове засідання 10.06.2026 сторони не з`явились, хоча повідомлені про розгляд справи відповідно до норм ст. 128 ЦПК України.

Представниця позивача в клопотанні, яке долучено до позовної заяви, просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у додаткових поясненнях просив розгляд справи проводити без участі відповідача та представника відповідача.

З огляду на приписи ст. ст. 211, 223 ЦПК України суд прийняв рішення про розгляд справи без участі сторін, оскільки такі повідомлені належним чином про судове засідання, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання не подавали, представники сторін просили розгляд справи здійснювати без участі сторони позивача та відповідача.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

13.07.2025 між ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1575-4720 продукту «MaхiKasa» (далі – Договір, Кредитний договір) (а. с. 11-21).

Відповідно до пункту 2.1 Кредитного договору кредитодавець відкриває для позичальника невідновлювальну кредитну лінію на наступних умовах, визначених цим Договором.

Згідно з пунктом 3.1 Кредитного договору цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Загальний розмір кредиту за цим Договором становить 16200,0 грн. Дата надання/видачі кредиту: 13.07.2025 (пункт 4.1 Кредитного договору).

Згідно з пунктом 4.4 Договору базовий період складає 14 календарних днів.

Відповідно до пункту 4.6 Кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1,0 % за кожен день користування кредитом.

Комісія за видачу кредиту становить 20,0 % від суми виданого кредиту (пункт 4.7 Кредитного договору).

Строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 08.05.2026 (пункт 4.10 Кредитного договору).

Відповідно до п. 10.2 Договору знижена процентна ставка становить 0,90 % за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов Договору.

Договір підписаний від імені ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором А6658.

До Договору надано паспорт споживчого кредиту з аналогічними умовами кредитування.

Відповідно до копії довідки від 17.03.2026 про підтвердження успішної оплати ТзОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» підтверджує про успішність наступної операції згідно з договором ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» від 10.06.2020 № 02.06.2020, а саме: 13.07.2025 о 19:09 год на суму 16200,0 грн, номер картки НОМЕР_1 , платник: ТзОВ «Укр Кредит Фінанс», призначення платежу: видача кредитних коштів за договором від 13.07.2025 № 1575-4720 (а. с. 22).

До матеріалів справи надано розрахунок заборгованості ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» про щоденні нарахування ОСОБА_1 за Договором від 13.07.2025 № 1575-4720 станом на 02.03.2026, відповідно до якого загальна заборгованість сформована на суму 53394,78 грн, з яких: 16200,0 грн – заборгованість за кредитом, 32821,20 грн – заборгованість за процентами, 485,58 грн – заборгованість за комісією, 3888,0 грн – заборгованість за відсотками на підставі ст. 625 ЦК України (а. с. 24-27).

З указаного розрахунку суд установив, що 13.07.2025 надано кредит у розмірі 16200,0 грн та нараховано комісію у розмірі 3240,0 грн. Протягом періоду з 13.07.2025 до 26.07.2025 (14 днів) відповідачу нараховувались проценти за ставкою 0,90 % згідно з п. 10.2 Договору, тобто по 145,80 грн на день. Протягом періоду з 27.07.2025 до 08.08.2025 відповідачу нараховувались проценти за ставкою 1,0 % згідно з п. 4.6 Договору, тобто по 162,0 грн на день. 08.08.2025 відповідач сплатив 7630,41 грн, з яких 1377,21 грн зараховано у заборгованість щодо сплати комісії, 2041,20 грн – заборгованість щодо сплати процентів та 4212,0 грн – заборгованість за відсотками на підставі ст. 625 ЦК України.

09.08.2025 відповідач сплатив 3629,01 грн, з яких 1377,21 грн зараховано у заборгованість щодо сплати комісії, 2251,80 грн – заборгованість щодо сплати процентів. Протягом періоду з 09.08.2025 до 22.08.2025 (14 днів) відповідачу нараховувались проценти за ставкою 0,90 % згідно з п. 10.2 Договору, тобто по 145,80 грн на день. Протягом періоду з 24.08.2025 до 01.03.2026 відповідачу нараховувались проценти за ставкою 1,0 % згідно з п. 4.6 Договору, тобто по 162,0 грн на день.

Надаючи правову оцінку установленим у справі обставинам та спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з приписами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що свідчить про укладання між ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» і відповідачем правочину. Без отримання на мобільний номер телефону відповідача коду, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, без вчинення передбачених Договором і законодавством дій з боку ОСОБА_1 . Договір не був би укладеним.

Отже, на підставі положень статей 6, 205, 207, 509, 526, 626, 628, 639, 1055 ЦК України, статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та статей 5, 6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», виходячи зі змісту заяв по суті спору, суд дійшов висновку про укладення між ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 . Кредитного договору, а також про отримання відповідачем кредитних коштів (тіла кредиту) на суму 16200,0 грн.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною першою та другою статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до статті 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від

Проте, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан діяв, триває і не припиняв свою дію в період укладення Договору та нарахування позикодавцем заборгованості за відсотками на підставі ст. 625 ЦК України.

Тобто, у цьому випадку відповідач як позичальник звільнений від обов`язку сплати позикодавцю заборгованість за відсотками на підставі ст. 625 ЦК України, оскільки така нарахована після укладення кредитного договору та під час дії воєнного стану.

Відповідно до п. 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

У Договорі містяться конкретні умови використання коштів, зокрема відсоткові ставки за користування кредитом, розмір комісії, пов`язаної з наданням кредиту, строк кредитування, з якими відповідач ознайомився і які прийняв шляхом підписання відповідного Договору, отримання коштів і часткового виконання зобов`язань.

Ураховуючи викладені положення цивільного законодавства, вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Ставка нарахування процентів саме за користування кредитом та строк їх нарахування відповідає погодженим сторонами умовам Договору та вимогам законодавства.

Своєю чергою, оскільки позичальник звільнений від обов`язку сплати позикодавцю заборгованості за відсотками на підставі ст. 625 ЦК України за прострочення виконання зобов`язань, то позовні вимоги про стягнення заборгованості за відсотками на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 3888,0 грн задоволенню не підлягають, а заборгованість зі сплати тіла кредиту та процентів за користування кредитними коштами підлягає перерахунку у наступному порядку.

До 08.08.2025 позивач обґрунтовано нараховував відповідні зобов`язання відповідача за Договором.

08.08.2025 відповідач сплатив заборгованість у розмірі 7630,41 грн, з яких позивач правомірно зарахував на часткове погашення заборгованості зі сплати комісії, процентів за користування кредитом. При цьому позивач необґрунтовано зарахував 4212,0 грн в рахунок погашення неправомірно нарахованої заборгованості за відсотками на підставі ст. 625 ЦК України.

Після зарахування 1377,21 грн в погашення заборгованості за комісією та 2041,20 грн в погашення заборгованості за процентами залишок не розподілених коштів становить 4212,0 грн. При цьому станом на 08.08.2025 заборгованість за комісією сформовано у розмірі 1862,79 грн, тілом кредиту у розмірі 16200,0 грн та за процентами у розмірі 2106,0 грн. Таким чином, частина залишку нерозподілених коштів в сумі 4212,0 грн підлягає зарахуванню в погашення всієї заборгованості за комісією в розмірі 1862,79 грн, процентами в розмірі 2106,0 грн. Надалі залишок сплачених відповідачем і нерозподілених коштів у сумі 243,21 грн (7630,41-3240,0-4147,20) підлягають зарахуванню в погашення тіла кредиту. Отже, з 09.08.2025 залишок тіла кредиту становить 15956,79 грн (16200,0-243,21). Відповідно, проценти за користування кредитом надалі підлягають нарахуванню на цей залишок кредиту.

09.08.2025 відповідач сплатив заборгованість у розмірі 3629,01 грн, з яких 143,61 грн (0,9% від тіла кредиту) необхідно зарахувати у заборгованість зі сплати процентів за 09.08.2025 та 3485,40 грн у заборгованість зі сплати тіла кредиту.

Отже, з 10.08.2025 залишок тіла кредиту становить 12471,39 грн (15956,79-3485,40). Відповідно, проценти за користування кредитом надалі підлягають нарахуванню на цей залишок кредиту.

Таким чином, проценти за користування кредитом за період з 10.08.2025 до 23.08.2025 підлягають нарахуванню у сумі по 112,24 грн (12471,39 ? 0,90 % ? 14 днів) на загальну суму 1571,36 грн.

За період з 24.08.2025 до 01.03.2026 проценти за користування кредитом підлягають нарахуванню у сумі по 124,71 грн (12471,39 ? 0,1 % ? 190 днів) на загальну суму 23694,90 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом становить 25266,26 грн (1571,36 + 23694,90).

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову у частині стягнення заборгованості зі сплати тіла кредиту та процентів за користування кредитом у загальному розмірі 37737,65 грн (12471,39 грн + 25266,26 грн).

Оцінюючи доводи сторони відповідача в частині заперечення розміру заборгованості за процентами, оскільки відповідні умови Договору та нараховані проценти є несправедливими, суд виходить з такого.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

На думку суду, не заслуговують на увагу доводи представника відповідача з покликанням на відповідну статтю, оскільки у цій справі позивач просить стягнути відповідні проценти саме як нараховані відповідно до умов Договору проценти за користування кредитом, а не як штрафні санкції. Також, заявлені до стягнення в цій частині кошти не є компенсацією за невиконання боржником своїх зобов`язань за Договором, не є процентами у розумінні ч. 2 статті 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання, які суд може зменшити. Іншими словами, заявлені до стягнення 32821,20 грн не є нарахованими відповідачу відсотками як відповідальність за час прострочення грошового зобов`язання, які суд може зменшити.

Отже, суд зазначає, що заявлені до стягнення у цій справі кошти в сумі 32821,20 грн, які суд після перерахунку зменшив до 25266,26 грн, є саме нарахованими відповідно до умов Договору процентами за користування кредитом. Тобто, заявлені до стягнення в цій частині кошти не штрафними санкціями (штраф, пеня) чи нарахованими відповідачу відсотками як відповідальність за час прострочення грошового зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, які суд може зменшити відповідно до зазначеної представником відповідача практики Верховного Суду.

Також, суд вважає необгрунтованими доводи сторони відповідача щодо незаконності нарахування і стягнення комісії, оскільки право кредитодавця на отримання комісії за надання кредиту прямо передбачено у викладених вище положеннях Закону України «Про споживче кредитування» та передбачено у погоджених сторонами умовах Договору, на які відповідач як позичальник погодився.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,0 грн, суд зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124 св 20) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

З наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу позивач обгрунтовує копією договору про надання професійної правничої допомоги від 08.04.2025, рахунком-фактурою від 27.04.2026 № Р-0003303 на суму 10000,0 грн, копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером на надання правничої допомоги.

Відповідно до частин 4, 5 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладено в пунктах 33-34, 37 додаткової постанови від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вирішуючи питання про стягнення витрат позивача на правничу допомогу, суд ураховує, складність справи, яка є типовою. Також, суд ураховує неспівмірність між ціною позову (53394,78 грн) та заявленою до стягнення сумою витрат на правничу допомогу (10000,0 грн).

Отже, оцінюючи обгрунтованість заяви позивача в контексті положень частини 4 статті 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, об`єктивно необхідним на їх виконання, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 10000,0 грн є необгрунтованою, оскільки не відповідає критеріям співмірності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу позивача з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, та критерію реальності таких витрат.

З огляду на викладене, враховуючи характер реально виконаної адвокатом роботи, її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір у зв`язку з недостатнім обґрунтуванням фактично наданих стороні у справі послуг до 4000,0 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 2827,07 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приписами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, оскільки позивач подав до суду позовну заяву в електронній формі, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 1881,70 грн.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, суд, з дотриманням положень частини шостої статті 259, частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п`яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання. На виконання вимог частини четвертої статті 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 128, 141, 178, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272-274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Договором від 13.07.2025 № 1575-4720 у розмірі 37737,65 грн, з яких: 12471,39 грн – заборгованість за тілом кредиту, 25266,26 грн – заборгованість за процентами.

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1881,70 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2827,07 грн.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12 червня 2026 року.

Учасники:

позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження за адресою: бульвар Лесі Українки, 26, офіс, 407, м. Київ, код ЄДРПОУ: 38548598;

відповідач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

СуддяМикола МЕРГЕЛЬ