Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №341/382/26 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/382/26

Номер провадження 2/341/497/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Островської Н. І.,

секретаря судового засідання Гомерди Г. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (юридична адреса: м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12) до ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник позивача Пархомчук С. В. звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у сумі 7878,20 гривень та судових витрат.

Як підставу зазначено, що 15.06.2021 року між ТОВ «ФК «ДЖОБЕР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 688462 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису, який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора та надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір, Патригура Р.С. підтвердив, що ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Згідно з умовами кредитного договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором на наступних умовах:

-сума виданого кредиту: 2200,00 грн.;

-дата надання кредиту: 15.06.2021 року;

-строк кредиту: 29 днів;

-валюта кредиту: UAH ;

-відсоткова ставка: 1,9% на добу.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором станом на 26.12.2025 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 7878,20 грн., яка складається з :- простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2200, 00 грн.; - простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 5678,20 грн.

Також позивач зазначає, що ним скеровано на адресу відповідача вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога залишена без виконання.

Одночасно з позовом заявлено клопотаня про витребування з АТ «Таскомбанк» інформації щодо руху коштів за банківською карткою на ім`я відповідача.

Ухвалою суду від 06.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не подав, у судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Поштове повідомлення повернулось без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У Постанові від 01.12.2023у справі № 591/4832/22,провадження № 61-10261св23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутністю за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.

При цьому, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 22 березня 2024 року у cправі № 922/1648/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17(П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19 від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 27.02.2023 у справі №909/548/16(909/947/20).

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка сторони. Сторони самостійно повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. ст. 280-282 ЦПК України.

Судом встановлено, що 15.06.2021 року між ТОВ «ФК «ДЖОБЕР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 688462 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису, який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора та надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір, Патригура Р.С. підтвердив, що ознайомився з усіма умовами.

Відповідно до п 1.1., 1.2, 1.3 Договору № 688462 кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові грошові кошти на умовах терміновості, повернення та платності, в національній валюті України - гривні у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, у розмірі та порядку, встановлених Договором. Тип Кредиту – кредит. Загальний розмір наданого Кредиту (сума коштів, які Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові за цим Договором) складає 2200.00 гривень (надалі за текстом - "сума Кредиту"). Строк, на який надається Кредит, складає 29 календарних днів з моменту підписання цього Договору та перерахування (видачі) коштів Позичальнику, а саме: з 15.06.2021 року по 13.07.2021 року включно.

Пунктом 2.1. цього договору передбачено, що кредитодавець надає позичальнику кредит у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на рахунок банківської платіжної картки Позичальника протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання Договору.

Згідно з пунктом 2.2. датою надання кредиту вважається день списання грошових коштів з поточного рахунку Кредитодавця на рахунок банківської платіжної картки Позичальника. банківської платіжної картки Позичальника. З моменту списання грошових коштів у розмірі наданого Кредиту на користь Позичальника за вказаними ним реквізитами Сторони підтверджують, що Кредитодавець виконав свої обов`язки за Договором. Ненадання Позичальником реквізитів рахунку банківської платіжної картки (надання реквізитів з помилками) чи ухилення іншим способом від отримання Кредиту звільняє Кредитодавця від відповідальності за порушення зобов`язання, передбаченого пунктами 1.1.-1.3. цього Договору.

Розділом 5 кредитного договору № 688462 передбачені обов`язки кредитодавця, а саме: 5.1.1. Надати Позичальнику в Кредит грошові кошти в порядку та у розмірі, визначених цим Договором; 5.1.8. На письмову вимогу Позичальника надати йому документи, які підтверджують здійснення платежів та повернення Кредиту; 5.1.12. Повідомити Позичальника про факт відступлення права вимоги новому кредитору або залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості та про передачу новому кредитору або колекторській компанії персональних даних Позичальника, а також надати інформацію про нового кредитора або колекторську компанію (найменування, код ЄДРПОУ ЄДРПОУ, місцезнаходження, номер телефону, поштову та електронну адреси), протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за Договором новому кредитору або залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості будь-яким з наступних шляхів: - безпосередньої взаємодії (телефонні та відеопереговори, особисті зустрічі); - надсилання текстових, голосових та інших повідомлень через засоби телекомунікації, у тому числі без залучення працівника кредитодавця, нового кредитора або колекторської компанії, шляхом використання програмного забезпечення або технологій; - розміщення інформації в Особистому кабінеті Позичальника; - надсилання листа на електронну адресу зазначену в цьому Договорі.

Відповідно до вимоги про виконання зобов`язання за кредитним договором, представник ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» Соколенко С.О. повідомила відповідача про відступлення права вимоги та необхідність сплатити заборгованість за кредитни договором № 688462 від 15.06.2021 року.

Випискою з особового рахунка за кредитним договором № 688462 зазначено заборгованість за період з 15.06.2021 по 26.12.2025 року, що складає 7878,20 грн.

Відповідно до договору № 1-30/11/2023 від 30.11.2023 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДЖОБЕР» відступило за плату ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» належні йлму права вимоги за кредитним договором, а ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» замінило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДЖОБЕР» як сторону – кредитора у кредитному договорі, та приймає на себе всі його права та обов`язки за кредитним договором.

Виходячи з наведеного вище, суд, дослідивши матеріали, з`ясувавши позиції сторін, дійшов наступного.

Відповідно до ч 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Проте, згідно з інформацією АТ «Таскомбанк», витребуваною за клопотанням позивача, станом на 15.06.2021 в АТ «Таскомбанк» у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) не було відкрито рахунків, операції по яких могли здійснюватись за допомогою банквіських платіжних карток, а також ОСОБА_1 зазначена в ухвалі банківська платіжна карта № НОМЕР_2 не видавалась.

Будь-яких інших доказів на підтвердження перерахування коштів за вказаним кредитним договором позивачем не надано.

У постановах Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 569/7648/15-ц, від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 зроблено висновок про те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, не надання банком виписки по картці позичальника, не підтверджують обставин видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по тілу кредиту, розмір якої відображено в розрахунку. Крім того, вищевказана картка № 5366-39ХХ-ХХХХ-7918, на яку, як вказує позивач, надіслано кредитні кошти в розмірі 2200,0 грн, ОСОБА_1 не видавалась.

Отже доказів належного отримання кредитних коштів ОСОБА_1 суду не надано, відсутні виписка по картці, а також докази на підтвердження користування відповідачем кредитними коштами.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін (ст. 12 ЦПК України), в силу якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. При цьому кожна сторона в силу статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимогами ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 21 липня 2021 року в справі 287/363/16, при оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування є важливим елементом змагальності судового процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про недоведеність.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд має право винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі (правова позиція Верховного Суду в постанові від 29 вересня 2022 року в справі 857/7/22).

Таким чином, укладення кредитного договору і надання позичальнику кредитних коштів за обставин, викладених у позові, не є доведеним.

Отже позовні вимоги на основі належних, допустимих та достатніх доказів позивачем не доведено, а тому у задоволенні вказаного позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно вимог ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Оскільки в позові відмовлено повністю, понесені ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн та 13 000,00 грн витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягають.

На підставі керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 223, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 280-285, 354-355 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

У задоволенні позову ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня ухвалення рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА