Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №196/444/26 — Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 196/444/26

№ провадження 3/196/121/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Бабічевої Л.П.,

за участю секретаря судового засідання: Шевченко Т.І., Кузнецової Г.С.,

захисника особи, яка притягується до адміністративної

відповідальності - адвоката Ванжули Ярослава Володимировича /в режимі відеоконференції/,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Царичанка справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП №4 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП - НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

за ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

24 березня 2026 року о 20 год. 52 хв. в с.Новопідкряж по вул.Миру, водій ОСОБА_2 керував автомобілем MITSUBISHI PAJERO, номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме мав різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився під відеозапис на бодікамеру Motorola vb400 799525, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

24 березня 2026 року о 20 год. 52 хв. в с.Новопідкряж по вул.Миру, водій ОСОБА_2 керував автомобілем MITSUBISHI PAJERO, номерний знак НОМЕР_2 , при цьому не мав права керувати даним транспортним засобом через відсутність водійського посвідчення категорії "В". Порушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п.2.1 а. ПДР.

Постановою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 18.05.2026 р.справи про адміністративні правопорушення - №196/444/26 (номер провадження 3/196/121/2026) за ч. 5 ст. 126 КУпАП, №196/443/26 (номер провадження 3/196/120/2026) за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_2 об`єднано в одне провадження, присвоєно єдиний унікальний номер 196/444/26 (а.с.89).

Захисник - адвокат Халупко С.В. подав через систему «Електронний суд» додаткові пояснення по справі.

У поясненнях зазначив, що відеозапис долучений до протоколу про адміністративне правопорушення не підтверджує факту керування ОСОБА_2 транспортним засобом та не фіксує момент зупинки автомобіля. На відео відсутній рух автомобіля, хто саме перебував за кермом під час руху, відсутній момент зупинки.

Також у рапорті працівника поліції зазначено, що «було виявлено автомобіль».

На відео не зафіксовано моменту виявлення правопорушення, а саме несправності правого габариту, не зафіксовано руху транспортного засобу з технічною несправністю, відсутні докази того, що автомобіль мав несправність правого габариту заднього ліхтаря.

Повторність за ч.5 ст.126 КУпАП не доведена належними доказами. Долучена до протоколу про адімінстративне правопорушення постанова серії ЕНА №6495568 від 11.01.2026 р. не містить необхідних реквізитів, підписів, доказів вручення, набрання законної сили. Відеозаписом не зафіксовано роз`яснення ОСОБА_2 - яка постанова береться за основу повторності, за яке правопорушення винесена, чи отримував її ОСОБА_2 .

У матеріалах справи приховано відомості про статус ОСОБА_2 як військовослужбовця. У протоколах про адміністративні правопорушення зазначено «місце роботи не повідомив», хоча з відеозапису вбачається, що поліцейським було відомо, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем, на що він звертає увагу в поясненнях до протоколу ЕПР1 №623322. Стаття 266-1 КУпАП встановлює спеціальний порядок огляду резервістів та військовослужбовців. В даній справі спеціальна процедура огляду військовослужбовців не була дотримана.

Ознака сп`яніння була озвучена із запізненням після оформлення матеріалів за ч.5 ст.126 КУпАП, не на початку спілкування, а через 20 хв. після оформлення матеріалів за ч.5 ст.126 КУпАП, що свідчить про упереджене ставлення працівників поліції до ОСОБА_2 .

Права та обов`язки перед пропозицією пройти огляд належним чином не роз`яснені, наслідки відмови не повідомлені, оскільки незрозуміло чи ОСОБА_2 усвідомлював саме правові наслідки своєї поведінки.

Огляд у медичному закладі на відео не пропонувався, направлення у матеріалах справи відсутнє.

Просить закрити провадження в справі за ч.5 ст.126 КУпАП, ч.1 ст.130 КУпАП у зв`язку з недоведеністю події та складу адміністративних правопорушень (а.с.102-111).

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 на розгляд справи не з`явився. Захисник ОСОБА_2 - адвокат Ванжула Я.В. у судовому засіданні /в режимі відеоконференції/ підтримав подані до суду пояснення захисника Халупко С.В. про закриття провадження у справі та просив закрити провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що ОСОБА_2 призваний на військову службу з 20.08.2025 р., працівники поліції не врахували, що ОСОБА_2 являється військовослужбовцем.

Захисник Халупко С.В. у часті у розгляді справи не брав, про день, час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином.

Вислухавши захисника, дослідивши матеріали справи, суд доходить до такого висновку.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Виходячи з положень п. 2.5 ПДР України вимогу поліцейського про проходження медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння водій зобов`язаний виконати безальтернативно.

Частиною першою ст.130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, законодавство зобов`язує водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння, а відмова від проходження такого огляду тягне за собою відповідальність передбачену ст. 130 КУпАП. Згідно п. 2, 3, 10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

У відповідності до вимог ч. 2, 3 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до п.2.1 а ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частина п`ята статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

У даному випадку при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягає доказуванню подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме факт відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння особою, яка керує транспортним засобом, та подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, а саме факт керування транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом, вчиненого повторно протягом року, що передбачено частиною другою статті 126 КУпАП.

За змістом ст.252 КУпАП, оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, ч.5 ст.126 КУпАП підтверджується дослідженими та проаналізованими письмовими доказами по справі, а саме:

- протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №623322 від 24.03.2026 р., серії ЕПР №623335 від 24.03.2026 р. (а.с.1, 41);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_2 відмовився від огляду (а.с.2);

- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6495568 від 11.01.2026 р. (а.с.4);

- довідкою інспектора САП Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Бреус Н. про те, що постанова ЕНА №6495568 від 11.01.2026 р. за ч.2 ст.126 КУпАП складена відносно ОСОБА_2 набрала законної сили і не оскаржувалась (а.с.5);

- рапортами поліцейського СРПП ВП №4 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області Чубинець О. (а.с. 4, 23);

- диском DVD-R з відеозаписом (а.с. 43);

- довідкою інспектора САП Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Бреус Н. про те, що ОСОБА_2 згідно наявної інформації в базі ІПНП України не має посвідчення водія (а.с.44).

Як вбачається з матеріалів справи на виконання вимог ст.266 КУпАП при документуванні вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, працівниками поліції застосовано технічні засоби відеозапису та відповідний відеозапис долучено до матеріалів справи (а.с.43).

Вказаним відеозаписом, який досліджено судом, зокрема, відеофайлом (_export-v7ymr) зафіксовано обставину, що на місці зупинки транспортного засобу, працівник поліції повідомив ОСОБА_2 про порушення правил дорожнього руху, а саме, що не працює правий габарит; на запитання поліцейського про документи на автомобіль ОСОБА_2 відповів, що документів немає, посвідчення водія немає, він виїхав віддати тарілки та проїхатись в магазин, туди і назад; поліцейський повідомив, що буде проведено розгляд справи за порушення Правил дорожнього руху; на запитання поліцейського про посаду, ОСОБА_2 відповів, що посад багато, він і водій і ТВО, виконує обов`язки тих кого немає; поліцейським роз`яснено права, передбачені ст.268 КУпАП; працівник поліції повідомив ОСОБА_2 , що відносно нього буде складено протокол за ч.5 ст.126 КУпАП та роз`яснив права, передбачені ст.268 КУпАП; також працівник поліції повідомив ОСОБА_2 , що від нього чути запах алкоголю та запропонував пройти огляд за допомогою газоаналізатора «Драгер» на місці або в лікарні; на уточнене запитання поліцейського щодо проходження огляду на місці та в лікарні, ОСОБА_2 відмовився; поліцейський повідомив ОСОБА_2 , що за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння складається протокол на місці та зазначив, що відносно нього буде складено адміністративний протокол за ст.130 ч.1 КУпАП, роз`яснив права, передбачені ст.268 КУпАП.

Суд зазначає, що згідно положень ст.266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

У даному випадку поліцейським здійснювався відеозапис технічним засобом.

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 р. № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Вимогами ст.266 КУпАП встановлено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Щодо твердження захисника про відсутність доказів керування ОСОБА_2 транспортним засобом, відсутність факту зупинки автомобіля, суд зазначає таке.

Згідно відеозапису, долученому до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №623335, факт керування транспортним засобом ОСОБА_2 не заперечує, та сказав «виїхали віддати тарілки», «проїхались щоб з`їздити в магазин, віддати тарілки», на запитання поліцейського « чи далеко їхати?», ОСОБА_2 відповів, що не далеко поворот наліво, чим спростовується твердження захисника про не підтвердження факту керування ОСОБА_2 транспортним засобом 24.03.2026 р. 20:52 в с.Новопідкряж по вул.Миру.

Крім того, при складанні протоколів про адміністративні правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП ОСОБА_2 заперечень щодо факту керування ним автомобілем не зазначав.

Щодо зазначення в рапорті працівника поліції, що «було виявлено автомобіль», то сам по собі рапорт працівника поліції не є належним та допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення за відсутності інших належних доказів. Крім того, в рапорті працівника поліції також зазначено, що після зупинки автомобіля було встановлено, що ним керував ОСОБА_2 . Тому посилання захисника на рапорт працівника поліції, в якому зазначено, що «було виявлено автомобіль», суд не бере до уваги.

Доводи захисника про те, що на відео не зафіксовано моменту виявлення правопорушення, а саме несправності правого габариту, не зафіксовано руху транспортного засобу з технічною несправністю, відсутні докази того, що автомобіль мав несправність правого габариту заднього ліхтаря, не є слушними.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до абзацу другого частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Так, відповідно до пункту 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Вказані доводи захисника спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписом. Так, на відеозаписі зафіксовано як працівник поліції повідомляє ОСОБА_2 , що його зупинено у зв`язку з порушенням ПДР, оскільки у нього не працює правий габарит. Після чого ОСОБА_2 вийшов з автомобіля та поправив габарит. Той факт, що працівниками поліції не задокументовано підстави зупинки транспортного засобу не вказує на те, що ОСОБА_2 було безпідставно зупинено.

Крім того, у даному випадку підлягаю доказуванню, зокрема, наявність правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а не іншого правопорушення та порушення ПДР щодо користування зовнішніми світловими приладами.

Щодо твердження захисника, що повторність за ч.5 ст.126 КУпАП не доведена належними доказами, суд зазначає таке.

До протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1-623322 від 24.03.2026 р. долучена копія постанови серії ЕНА №6495568 від 11.01.2026 р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно якої ОСОБА_2 11.01.2026 р. притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП - керування транспортним засобом, не маючи при собі посвідчення водія.

Відповідно до довідки інспектора САП Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Бреус Н., згідно наявної інформації в базі ІПН НП України, ОСОБА_2 не має посвідчення водія. Постанова ЕНА №6495568 від 11.01.2026 р. за ч.2 ст.126 КУпАП складена відносно ОСОБА_2 набула законної сили і не оскаржувалась (а.с.5).

На відеозаписі долученому до матеріалів справи (_export-v7ymr) ОСОБА_2 зазначає, що посвідчення водія він не має.

Наявність нескасованої постанови серії ЕНА №6495568 від 11.01.2026 р. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП свідчить про те, що останній притягався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, та в подальшому повторно протягом року вчинив порушення, передбачене ч. 2 ст.126 КУпАП, за що відповідальність передбачена ч.5 ст. 126 КУпАП.

Щодо доводів захисника про те, що у матеріалах справи приховано відомості про статус ОСОБА_2 як військовослужбовця, у протоколах про адміністративні правопорушення зазначено «місце роботи не повідомив», хоча з відеозапису вбачається, що поліцейським було відомо, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем, на що він звертає увагу в поясненнях до протоколу ЕПР1 №623322 та ст.266-1 КУпАП встановлює спеціальний порядок огляду резервістів та військовослужбовців, то суд зазначає таке.

Згідно відеозапису долученого до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №623335 від 24.03.2026 р. вбачається, що на запитання поліцейського до ОСОБА_2 «яка у вас посада?», ОСОБА_2 зазначив, що в нього багато посад, він водій, ТВО, виконує обов`язки тих кого немає.

Після складеного протоколу за ч.5 ст.126 КУпАП ОСОБА_2 висловив заперечення щодо місця його роботи, оскільки в графі протоколу серії ЕПР1 №623322 від 24.03.2026 р. місце роботи зазначено "не повідомлено" та в поясненнях зазначив, що місце роботи повідомив.

Щодо доводів захисника, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем і огляд мав проводитись відповідно до ст. 266-1 КУпАП уповноваженою службовою особою ВСП ЗСУ, то суд не бере до уваги такі доводи, як необґрунтовані з огляду на таке.

Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці" від 13.12.2022, №2839-IX, КУпАП доповнено статтею 266-1 КУпАП.

Відповідно до частин 2, 3 статті 266-1 КУпАП огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Тому керування транспортним засобом, який не відноситься до військового майна, перебування ОСОБА_2 поза межами військової частини, дають підстави для однозначного висновку, що ОСОБА_2 в день та час описаних у протоколі подій не виконував обов`язки військової служби.

За змістом ч. 1 ст. 15 КУпАП військовослужбовці... несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху... зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Крім того, суд зауважує, що порядок проведення огляду за ст. 266 та ст. 266-1 КУпАП є ідентичним і відрізняється лише суб`єктом його проведення.

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_2 на час зупинки працівниками поліції транспортного засобу під його керуванням виконував військові обов`язки та транспортний засіб належить військовій частині.

Враховуючи вищевикладене, у поліцейських були відсутні підстави для виклику службових осіб ВСП ЗСУ та проведення ними огляду в порядку ст. 266-1 КУпАП.

Твердження захисника, що огляд у медичному закладі ОСОБА_2 на відео не пропонувався спростовується відеозаписом (_export-v7ymr), на якому працівник поліції пропонує ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатора «Драгер» або в лікарні, на що ОСОБА_2 відмовляється.

Щодо відсутності в матеріалах справи направлення на проходження огляду на стан сп`яніння, то суд зазначає, що вказане твердження захисника не є слушним.Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Направлення на огляд є процедурним документом-підставою для проведення дослідження і має значення лише для медичного працівника під час огляду водія на стан сп`яніння. Відтак, невручення направлення на огляд ОСОБА_2 не впливає на доведеність його вини за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він взагалі відмовився від проходження правомірно запропонованого працівниками поліції огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі.

Твердження захисника, що ознака сп`яніння була озвучена із запізненням після оформлення матеріалів за ч.5 ст.126 КУпАП, не на початку спілкування, а через 20 хв. після оформлення матеріалів за ч.5 ст.126 КУпАП, що свідчить про упереджене ставлення працівників поліції до ОСОБА_2 , суд не бере до уваги, оскільки в ході розмови з ОСОБА_2 працівник поліції виявив у останнього ознаки сп`яніння, про що повідомив йому та запропонував пройти огляд на стан сп`яніння, після відмови проходити такий огляд працівником поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Посилання захисника, що наслідки відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп`яніння не повідомлені, спростовується відеозаписом, де поліцейським зазначено, що за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння складається протокол на місці.

Вищевказані доводи захисника є необґрунтованими та безпідставними.

Суд зазначає, що ОСОБА_2 не заперечував факт керування транспортним засобом, зазначив, що не має посвідчення водія, огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатора "Драгер" та в лікарні пройти відмовився.

Відповідно до п.12 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_2 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення висловлював заперечення про відсутність місця роботи в графі протоколу серії ЕПР1 №623322 від 24.03.2026 р., зазначив, що він сказав поліцейським, що являється військовим, ЗСУ. Однак на початку відеозапису (_export-v7ymr) ОСОБА_2 було зазначено, що «в нього багато посад, він ТВО, водій і виконує обов`язки тих кого немає», інших заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП, невідповідність внесених до протоколу даних не заявляв.

Протоколи про адміністративні правопорушення складені у відповідності до вимог ст.256 КУпАП, в них зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дані правопорушення. Дані протоколи відповідно до положень ст.251КУпАП являються доказами у справі про адміністративне правопорушення.

Зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.

Отже, дослідивши докази по справі, суд вважає, що ОСОБА_2 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП, оскільки він повторно протягом року вчинив порушення, передбачене частиною другою статті 126 КУпАП, а саме керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника про закриття провадження у справі, а тому заявлене клопотання не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з ч.2 ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі.

Враховуючи викладене, оскільки ОСОБА_2 вчинив два правопорушення, справи про які одночасно розглядаються судом, то виходячи з положень ч.2 ст.36 КУпАП, на ОСОБА_2 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Суд вважає за необхідне застосовувати до правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Враховуючи, що санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає вид адміністративного стягнення як штраф в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що більше, ніж розмір штрафу, передбачений санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому суд, з урахуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП, вважає за необхідне піддати ОСОБА_2 адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами у межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст.28 КУпАП, оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.

У матеріалах справи відсутні докази, що транспортний засіб MITSUBISHI PAJERO, номерний знак НОМЕР_2 , належить ОСОБА_2 , тому суд не застосовує адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.

Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За таких обставин, суд вважає за необхідне піддати ОСОБА_2 адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ятьроків, що передбачено санкцією ч.5 ст.126 КУпАП, без оплатного вилучення транспортного засобу.

ОСОБА_2 являється військовослужбовцем, що підтверджується довідкою в/ч НОМЕР_3 від 08.06.2026 р. №2815/1835 та копіює військового квитка (а.с.126, а.с. 113-114), а тому відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України “ Про судовий збір” він, як військовослужбовець, звільняється від сплати судового збору.

Керуючись ч.5 ст.126, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 280, 283, 284, 294, 40-1 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.5 ст. 126, ч.1 ст.130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , адміністративне стягнення: штраф у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Царичанський районний суд Дніпропетровської області.

Повний текст постанови складено 12 червня 2026 року.

Суддя Л.П. Бабічева