Постанова від 28 квітня 2026 р. у справі №175/5446/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/5446/26

Провадження № 3/175/2239/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року с-ще Слобожанське

Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Заборський В.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом №19/05-99-24-06 про адміністративне правопорушення від 16.02.2026 ОСОБА_1 здійснював провадження господарської діяльності без державної реєстрації, а саме відповідно до листів Державної податкової служби України від 15.12.2025 № 29469/7/99-00-24-04-01-07 (вхідний реєстраційний індекс Головного управління ДПС у Донецькій області від 15.12.2025 № 3567/8), від 08.01.2026 № 448/7/99-00-24-04-01-07 (вхідний реєстраційний індекс Головного управління ДПС у Донецькій області від 08.01.2026 № 60/8), від 05.02.2026 № 2473/7/99-00-24-04-01-07 (вхідний реєстраційний індекс Головного управління ДПС у Донецькій області від 05.02.2026 № 388/8), у період з 01.05.2025 до 31.12.2025 отримані 39 грошових переказів на загальну суму 336405,00 грн, в готівковій формі, що створювалися ТОВ «Нова Пей» в результаті продажу товарів через мережу Інтернет, у тому числі у періоді з 01.11.2025 до 30.11.2025 отримано 1 грошовий переказ на загальну суму 28147,00 грн; у період з 01.12.2025 до 31.12.2025 отримано 2 грошових переказів на загальну суму 23965,00 грн. За даними інформаційних систем Державної податкової служби України з 01.05.2025 по теперішній час відсутня інформація щодо державної реєстрації фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), чим порушено вимоги п. 2 ст. 50 Цивільного кодексу України та норми Податкового кодексу України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлено належним чином, однак до суду він не з`явився, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надав, тому вважаю за можливе розглянути справу за його відсутності з огляду на положення частини 2 ст.268 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі підлягає закриттю з огляду на наступне.

Так, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.

Постанова судді згідно зі ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

За змістом ч. 1 ст. 164 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), що тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

Суб`єктом відповідальності в даному випадку є суб`єкт господарювання.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. У свою чергу, під визначенням господарської діяльності, розуміється будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність)

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Суб`єктами господарювання визнаються зареєстровані в установленому законодавством порядку юридичні особи незалежно від їх організаційно-правових форм та форм власності (крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування), а також фізичні особи підприємці, які провадять господарську діяльність.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» господарська діяльність це діяльність фізичних і юридичних осіб, пов`язана з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов`язкові ознаки якої- безпосередність, систематичність її здійснення, з метою отримання прибутку.

З аналізу вказаних правових норм слідує, що відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП настає у разі доведення систематичної діяльності особи, спрямованої на отримання доходу, зокрема, від продажу товарів, при цьому, така діяльність повинна містити саме ознаки господарської (підприємницької) діяльності в розумінні чинного законодавства.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Отже, необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме: вчинення три і більше разів. Разове вчинення зазначеної дії не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Таким чином, істотною ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, є сам факт здійснення господарської діяльності з метою одержання прибутку, що і становить суть господарської діяльності, а тому суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, зокрема, в частині здійснення господарської діяльності, може бути лише суб`єкт господарювання.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення №19/05-99-24-06 про адміністративне правопорушення від 16.02.2026, ОСОБА_1 здійснював провадження господарської діяльності без державної реєстрації, а саме відповідно до листів Державної податкової служби України від 15.12.2025 № 29469/7/99-00-24-04-01-07 (вхідний реєстраційний індекс Головного управління ДПС у Донецькій області від 15.12.2025 № 3567/8), від 08.01.2026 № 448/7/99-00-24-04-01-07 (вхідний реєстраційний індекс Головного управління ДПС у Донецькій області від 08.01.2026 № 60/8), від 05.02.2026 № 2473/7/99-00-24-04-01-07 (вхідний реєстраційний індекс Головного управління ДПС у Донецькій області від 05.02.2026 № 388/8), у періоді з 01.05.2025 до 31.12.2025 отримані 39 грошових переказів на загальну суму 336405,00 грн, в готівковій формі, що створювалися ТОВ «Нова Пей» в результаті продажу товарів через мережу Інтернет, у тому числі у періоді з 01.11.2025 до 30.11.2025 отримано 1 грошовий переказ на загальну суму 28147,00 грн; у період з 01.12.2025 до 31.12.2025 отримано 2 грошових переказів на загальну суму 23965,00 грн.

Однак, вказані обставини не знайшли свого підтвердження в суді, оскільки працівниками податкової служби не надано будь яких достатніх, належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 у період з 01.05.2025 до 31.12.2025 отримав 39 грошових переказів на загальну суму 336405,00 грн саме за продаж товарів через мережу Інтернет.

На підтвердження вини ОСОБА_1 надано: протокол про адміністративне правопорушення від 16.02.2026 №19/05-99-24-06, акт від 16.02.2026 №29/05-99-24-06/3742900992, інформація з Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій в частині операцій з приймання коштів для їх подальшого переказу на адреси платників податків та фізичних осіб, що створювалися ТОВ «Нова Пей», з яких убачається кількість та розмір переказів у грошовому виразі ОСОБА_1 за вказаний період (без зазначення будь-яких даних щодо призначення вказаних переказів, тощо) та не свідчать про ознаки здійснення провадження господарської діяльності особою.

Інших доказів матеріали справи не містять.

При цьому, суд констатує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

Таким чином, матеріали, які надійшли до суду, не містять жодного достатнього та належного доказу, у розумінні ст.251 КУпАП, які б свідчили або підтверджували винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, як здійснення провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкт господарювання.

Суд зазначає, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, але всупереч цим вимогам, відповідного доказового матеріалу у справі на обґрунтування складеного Протоколу не забезпечено.

Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У справі «Барбера, Мессегу і Джабардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недоведеність матеріалами справи наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283-285 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 164 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити, за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В.О.Заборський