Вирок від 11 червня 2026 р. у справі №173/1909/26 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/1909/26

Номер провадження1-кп/173/175/2026

В И Р О К

іменем України

12 червня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без виклику учасників судового провадження, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026046430000023 від 02.05.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, перебуваючого на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти другого навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, проходячи військову службу на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти другого навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, відповідно до вимог статей 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Військової присяги. Конституції та законів України, зобов`язаний був сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, неухильно додержуватися військової дисципліни, бути взірцем належної поведінки, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині від 26.11.2025 року № 346, солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини на всі види забезпечення та визначено таким, що прийняв справи і посаду та приступив до виконання службових обов`язків.

У період з 14.12.2025 згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині від 14.12.2025 № 364, солдата ОСОБА_4 визначено таким, що самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 та призупинено всі види виплат.

07.04.2026 близько 13 год. 20 хв., перебував поблизу території домоволодіння своєї куми ОСОБА_5 , що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Кам`янський район, ОСОБА_6 , АДРЕСА_2 ., де також в цей час перебувала потерпіла ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою вони перебувають у сімейних та шлюбних відносинах, як особи, які раніше спільно проживали однією сім`єю, та перебувають у шлюбі між собою.

Так, у вказаний день та час ОСОБА_4 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», вчинив сварку з потерпілою, під час якої у ОСОБА_4 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_7 , виник протиправний умисел, спрямований на умисне спричинення останній легких тілесних ушкоджень.

Після чого, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на протиправне спричинення легких тілесних ушкоджень, діючи умисно, цілеспрямовано, цілковито усвідомлюючи тротиправність своїх дій та розуміючи їх наслідки, стоячи збоку від потерпілої на відстані витягнутої руки, раптово наніс їй один удар кулаком своєї правої руки в праву потиличну ділянку голови. Після цього, коли потерпіла повернулась до ОСОБА_4 обличчям, останній схопив її своїми обома руками за її одяг та штовхнув на землю, внаслідок чого потерпіла впала, на землю спиною. Далі, коли потерпіла намагалася підвестися, ОСОБА_4 схопив її своїми обома руками за потилицю та наніс потерпілій один удар коліном своєї правої ноги в її обличчя.

У результаті умисних, протиправних дій ОСОБА_4 , потерпілій ОСОБА_7 спричинено тілесні ушкодження у вигляді садна на обличчі, крововиливу та рани на слизовій нижньої губи.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні надійшов до суду із клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, заявою обвинуваченого щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Згідно ч. 2 і ч. 3 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Судом встановлено, що відповідно до ст. 12 КК України ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

При цьому, під час досудового розслідування обвинувачений подав заяву, в якій зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім цього, потерпіла надала письмову згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Крім того, у заяві ОСОБА_4 , у присутності захисника погодився на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, вказавши, що його згода на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі є добровільною.

Вивчивши подані прокурором разом з обвинувальним актом матеріали досудового розслідування, суд не вбачає підстав для самообмови обвинуваченим, оскільки його позиція на стадії досудового розслідування не змінювалася, під час досудового розслідування обвинуваченому був призначений захисник, будь - яких зауважень, заперечень, скарг на дії працівників поліції під час досудового розслідування сторона захисту не подавала.

Крім цього, потерпіла надала письмову згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Також судом встановлено, що дане кримінальне провадження підсудне Верхньодніпровському районному суду Дніпропетровської області, підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження не має, обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства.

Враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, подав заяву, в якій вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України визнав повністю, встановлені під час дізнання обставини не оспорює і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяв та клопотань інших учасників кримінального провадження, суд доходить висновку, що обвинувальний акт може бути розглянутий в спрощеному порядку без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження.

Відповідно до частини 4 ст. 107 КПК України за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження у суді не здійснюється.

Отже, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 винен у вчиненні кримінального проступку і дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 1 ст.125 КК України, як умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження.

При визначенні виду та міри покарання, суд враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставину, що пом`якшує, а саме:

ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, до Верхівцевської міської ради скарг та заяв від мешканців села щодо дій ОСОБА_4 не надходило, раніше не судимий, є осудним, військовослужбовцем, інвалідності не має, одружений, має на утриманні малолітнього сина, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, як особи, які раніше спільно проживали однією сім`єю, та перебувають у шлюбі між собою.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в межах, передбачених санкцією ч.1 ст. 125 КК України.

На думку суду дане покарання є необхідним і достатнім для можливого перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень і, що цілком відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Цивільний позов не заявлений.

Речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст. 381- 382, 368, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, призначивши покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення негайно надіслати прокурору, обвинуваченому та потерпілій.

Суддя ОСОБА_1