Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №642/483/22 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Єдиний унікальний номер 642/483/22

Номер провадження 22-ц/818/1721/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Мальованого Ю.М.,

суддів: Пилипчук Н.П., Яцини В.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Холодногірського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2025 року в складі судді Проценко Л. Г. по справі № 642/483/22 за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу Холодногірського (до перейменування Ленінського) районного суду м. Харкова від 27 січня 2022 року по справі № 642/483/22 за заявою Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за електричну енергію,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2022 року Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» (далі - ПАТ «Харківенергозбут») звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за електричну енергію з ОСОБА_1

Судовим наказом Холодногірського (до перейменування Ленінського) районного суду м. Харкова від 27 січня 2022 року у справі № 642/483/22 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Харківенергозбут» заборгованість за електричну енергію за період з 01 січня 2019 року по 30 вересня 2021 року у розмірі 15030 грн 34 коп., а також судовий збір у розмірі 248 грн 10 коп.

24 листопада 2025 року ОСОБА_1 подала заяву про скасування судового наказу та зняття арешту з банківських рахунків.

Заява мотивована тим, що вона не укладала з ПрАТ «Харківенергозбут» договору щодо надання послуг електропостачання за адресою АДРЕСА_1 . З 2021 року не отримувала послуги, оскільки фактично не проживала за вказаною адресою через стан здоров`я та війну. Також просила зняти арешт з усіх банківських рахунків, накладений у межах виконавчого провадження № 75395242.

Вказувала, що про існування відповідного судового наказу дізналася у листопаді 2025 року, коли її чоловік отримав повідомлення про відкриття виконавчого провадження та арешт рахунків. Крім того, посилалась на поганий стан здоров`я, наявність тяжкі хронічні захворювання. З березня 2022 року була внутрішньо переміщеною особою, проживала за межами міста Харкова, судову кореспонденцію не отримувала, у зв`язку з чим просила поновити строк на подання заяви про скасування судового наказу.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2025 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу повернуто заявниці.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що копія судового наказу отримана боржником 23 лютого 2022 року, однак заяву про скасування судового наказу подано із значним проміжком часу 24 листопада 2025 року, а тому за відсутності доказів поважності пропуску строку на звернення до суду з відповідною заявою, підстави для поновлення такого строку відсутні.

На вказане судове рішення через суд першої інстанції 28 листопада 2025 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин по справі, порушення норм процесуального права, просила ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що станом на лютий 2022 року м. Харків перебував під інтенсивними обстрілами. Фактичне отримання будь-якої кореспонденції було об`єктивно ускладненим, що вплинуло на можливість отримання пошти.

Вона є внутрішньо переміщено особою, оскільки у 2022 році була вимушена виїхати з Харкова до Харківської області, с. Мокра Рокитна, вул. Ткалівська, 6Б.

Судом не враховано її стан здоров`я, вона має інвалідність II групи.

З 2021 року внаслідок інсульту вона не могла писати, читати, оформлювати документи, користуватися електронними сервісами, не усвідомлювала навіть елементарних даних про себе.

24 грудня 2025 року через систему «Електронний суд» ПрАТ «Харківенергозбут» подано відзив, в якому Товариство просило ухвалу суду залишити без змін.

Відзив мотивовано тим, що ОСОБА_1 отримала судовий наказ особисто 23 лютого 2022 року, тобто до введення в Україні воєнного стану, що підтверджується її підписом у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Зазначені боржником обставини пропуску строку на подання заяви про скасування судового наказу не є об`єктивно непереборними, які не залежали від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення боржником у справі процесуальних дій.

Частина наданої Апелянтом медичної документації датована першою половиною 2021 року, рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи 31/25/632/В від 16 квітня 2025 року, а довідки щодо рішень органів Пенсійного фонду України не обґрунтовують підстав для поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу від 27 січня 2022 року.

Згідно з частиною 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9,10, 14, 19, 37- 40 частини 1 статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що апеляційна скарга подана на ухвалу суду про відмову у поновленні строку, яка входить до переліку ухвал суду зазначених у частині 2 статті 369 ЦПК України і апеляційні скарги на які розглядаються без повідомлення учасників справи, дана справа підлягає розгляду за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Холодногірського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2025 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 3 статті 19 ЦПК України визначено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Відповідно до статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною третьою статті 167 ЦПК України судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому розділом другим ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу, відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

У статті 170 ЦПК України визначено форму і зміст заяви про скасування судового наказу та строки її подання. Відповідно до частини шостої статті 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження.

Статтею 171 ЦПК України регламентовано порядок розгляду належним чином оформлених заяв боржників про скасування судового наказу.

Відповідно до частин другої, третьої статті 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ право доступу до суду є невід`ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36).

«Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов`язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (див. mutatis mutandis рішення від 16 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, § 53).

Застосовані державою обмеження не можуть применшувати право доступу до суду настільки, щоби порушувати саму сутність цього права. Крім того, обмеження права доступу до суду не є сумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо не переслідує легітимну мету, і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою (див. mutatis mutandis рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), заява № 8225/78, § 57; рішення від 21 вересня 1994 року у справі «Файєд проти Сполученого Королівства» (Fayed v. the United Kingdom), заява № 17101/90, § 65).

Матеріали справи свідчать, що судовим наказом Холодногірського (до перейменування Ленінського) районного суду м. Харкова від 27 січня 2022 року у справі № 642/483/22 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Харківенергозбут» заборгованість за електричну енергію за період з 01 січня 2019 року по 30 вересня 2021 року у розмірі 15030 грн 34 коп., а також судовий збір у розмірі грн. 10 коп.(а.с. 19).

Вказаний судовий наказ отримано боржником 23 лютого 2022 року (а.с. 21).

Зазначені обставини заявником не спростовано. Доказів, що копію судового наказу отримано іншою особою не надано.

Заяву про скасування судового наказу подано засобами поштового зв`язку 25 листопада 2025 року.

Обґрунтовуючи поважність причин неподання заяви про перегляд судового наказу, ОСОБА_1 посилалась на військові дії як поважну причиною пропуску процесуальних строків.

Між тим, введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року в справі № 990/115/22 (провадження № 11-107заі22).

Доказів, щодо відсутності за місцем проживання ОСОБА_1 також не надано.

Щодо клопотання заявниці про витребування у Нововодолазької селищної ради інформацію та документи щодо статусу ВПО, то ОСОБА_1 на надано доказів щодо неможливості отримання такої інформації в позасудовому порядку, а тому підстави для його задоволення відсутні.

Беззаперечних доказів неможливості звернутися до суду впродовж трьох років з половиною років, в тому числі за станом здоров`я, ОСОБА_1 не надано.

З огляду на зазначене суд першої інстанції, перевіривши доводи ОСОБА_1 та не знайшовши підстав для поновлення пропущеного строку для подачі заяви про скасування судового наказу, обґрунтовано повернув вказану заяву боржнику на підставі частини другої статті 171 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, фактично зводиться до переоцінки доказів, яким судом надана належна оцінка.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст.367,368,374,375,381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Холодногірського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 11 червня 2026 року.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді Н.П. Пилипчук

В.Б. Яцина