Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №344/14038/20 — Івано-Франківський апеляційний суд

Суд: Івано-Франківський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Інші справи позовного провадження

Дата: 11 червня 2026 р.

Справа: №344/14038/20

Суддя: Пнівчук О. В.

Справа № 344/14038/20

Провадження № 22-з/4808/53/26

Головуючий у 1 інстанції Бабій О.М.

Суддя-доповідач Пнівчук

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Пнівчук О. В.,

суддів: Мальцевої Є. Є., Томин О. О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника ОСОБА_1 адвоката Ружицького Віталія Миколайовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про поділ майна та майнових прав подружжя, визнання певних правочинів щодо майна, що підлягає поділу, удаваними, фіктивними чи недійсними, про застосування на певні правочини щодо майна, що підлягає поділу, наслідків нікчемності та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 30 січня 2026 року,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про поділ майна та майнових прав колишнього подружжя з елементами про визнання певних правочинів щодо майна, що підлягає поділу, удаваними, фіктивними чи недійсними, про застосування на певні правочини щодо майна, що підлягає поділу, наслідків нікчемності, стягнення судових витрат.

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою про поділ спільного майна подружжя.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 30 січня 2026 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково.

В порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 та 1/2 частину господарського приміщення XIV, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

В порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ; 1/2 частину господарського приміщення XIV, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; майнові права на Товариство з обмеженою відповідальністю «Шавлія» ІФ», код ЄДРПОУ 41767750, юридична адреса: м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, буд. 112, кв. 52, створене 29.11.2017, статутний фонд - 110 000 грн; мотоцикл GEON 250R, 2012 року випуску, колір червоний; причіп ПГМФ 8904, 2016 року випуску, колір чорний, легковий; причіп ПРАГМАТЕК А0-2515, 2020 року випуску, колір сірий.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 176 209,50 грн грошової компенсації вартості 1/4 частини автомобіля HYUNDAI SANTA FE, 2017 року випуску.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 108 171 грн різниці 1/2 вартості спільного майна подружжя, що підлягає поділу.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 7566 грн витрат по оплаті судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 9074 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3220,60 грн витрат по оплаті судового збору, 17 269,92 грн - витрат на оплату послуг експерта.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 13 419,40 грн.

В задоволенні решти вимог позову відмовлено.

В задоволенні решти вимог зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 27 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду від 30 січня 2026 року – без змін.

Представник ОСОБА_1 адвокат Ружицький В. М. 28 травня 2026 року через систему «Електронний суд» подав заяву про ухвалення додаткового рішення.

На підтвердження зазначених витрат представником відповідача долучено договір про надання правничої допомоги від 01.06.2022, угоду про внесення змін до вказаного договору, акти виконаних робіт від 06.05.2026 та від 27.05.2026, та копії платіжних інструкцій від 06.05.2026 та 27.05.2026, на загальну суму 20 500 грн.

Просить стягнути з позивачки ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені в ході розгляду справи судові витрати на правничу допомогу у розмірі 20 500 грн.

Представник ОСОБА_2 адвокат Візінський В. В. подав додаткові пояснення у справі. Враховуючи категорію спору, які виникають у зв`язку з припиненням шлюбних відносин, невеликий обсяг матеріалів апеляційного провадження та сталу судову практику, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, їх складності та виконаної адвокатом роботи, просив зменшити розмір витрат на правову допомогу. Вважає, що розмір правової допомоги не може становити більше 5 000 грн.

Відповідно до частини 3 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно із частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Враховуючи вищевказане, вирішення питання додаткового рішення здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі процесуальні, питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).

Згідно зі статтею 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача у відзиві, а потім безпосередньо в судовому засіданні апеляційного суду, було заявлено клопотання про стягнення з позивача витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції та після розгляду справи надано відповідні докази.

До заяви про ухвалення додаткового рішення представником відповідача Логучека Ю. Е. додано копії ордеру на надання правничої допомоги № 1025942 від 01.06.2022, договору про надання правничої допомоги від 01.06.2022, укладений між ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Ружицького Віталія», угоди від 30 травня 2025 року Про внесення змін до договору про надання правничої допомоги від 01 червня 2022 року, акту виконаних робіт від 06 травня 2026 року, відповідно до якого виконавцем надано замовнику правничу допомогу: написання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 30 січня 2026 року (правовий аналіз апеляційної скарги, вивчення судової практики у подібних правовідносинах, вивчення судової практики на яку посилався апелянт та ін.), правовий аналіз, вивчення заперечення на відзив на апеляційну скаргу – 10 000 грн, участь у судових засіданнях апеляційного суду від 22.04.2026 та 04.05.2026 по 3 500 грн, всього 17 000; платіжної інструкції від 06.05.2026, акт виконаних робіт від 27 травня 2026 року, відповідно до якого виконавцем надано замовнику правову допомогу: участь у судовому засіданні апеляційного суду 27.05.2026 – 3 500 грн, платіжної інструкції від 27.05.2026 на суму 3 500 грн. Загальна вартість представництва інтересів замовника у суді склала 20 500 грн.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Представник Логучек Л. М. подав заперечення на вказаний розмір витрат на правову допомогу та просив його зменшити до 5 000 грн.

Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану ОСОБА_1 під час розгляду цієї справи на стадії апеляційного перегляду справи (доказів понесення судових витрат на правову допомогу у суді першої інстанції заявник не надав), колегія суддів враховує наступне.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі №911/3312/21);

- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами тощо) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі №686/5757/23).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат за надання правничої допомоги адвокатом, апеляційний суд враховує заперечення представника ОСОБА_2 , загальні засади цивільного законодавства та критерії такого відшкодування, складність справи та виконаних адвокатом робіт; час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та значення справи для сторін.

При вирішенні питання про співмірність витрат на правничу допомогу в апеляційному суді, суд бере до уваги те, що юридичний супровід справи Адвокатським бюро «Ружицького Віталія» розпочався ще на стадії розгляду справи по суті в суді першої інстанції, що свідчить про обізнаність з матеріалами справи та наявність сформованої правової позиції. Крім того, відзив на апеляційну скаргу не містить нових доводів чи обставин та переважно повторює зміст раніше поданого відзиву на позовну заяву. У судовому засіданні 22.04.2026 задоволено клопотання ОСОБА_2 та відкладено розгляд справи.

Відтак, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, принципу пропорційності розподілу судових витрат, обсягу виконаної адвокатом роботи, заперечення позивачки щодо їх відшкодування, колегія суддів вважає, що зазначений заявником розмір витрат на професійну правничу допомогу у 20 500,00 грн неспівмірний з наданими стороні справи послугами, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника ОСОБА_1 та стягнення на його користь з ОСОБА_2 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, що відповідатиме критерію розумної необхідності цих витрат.

З огляду на наведене, заява представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 134, 137, 141, 270, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Ружицького Віталія Миколайовича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Ухвалити додаткове судове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ) 10 000грн на відшкодування витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Додаткова постанова суду набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуюча О. В. Пнівчук

Судді: Є. Є. Мальцева

О. О. Томин

Оригінал: reyestr.court.gov.ua