Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №727/545/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/545/26

Провадження № 2/727/936/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:

головуючого судді Дубець О.С.

за участю секретаря судового засідання Чебуришкіної Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Чернівців цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю міста Чернівці, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст позовних вимог та процесуальні дії вчинені в ході справи

ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Чернівців із даним позовом, в якому просить визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 71,10 кв.м, житловою площею 44,60 кв.м, після проведеної реконструкції.

Ухвалою суду від 19 січня 2026 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху та позивачу наданий десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 02 лютого 2026 року продовжено строк для усунення недоліків, наведених в ухвалі Шевченківського районного суду м. Чернівців від 19 січня 2026 року про залишення позову без руху, на п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівців від 05 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

Від Чернівецької міської ради надійшов відзив, відповідно до якого міська рада вказала, що не заперечує щодо позовних вимог, за умови не порушення прав інших осіб.

Треті особи пояснення по суті справи не подавали.

Ухвалою суду від 11 березня 2026 року підготовче провадження у справі закрито та справа призначена до судового розгляду.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК, постановив здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до частини 1 статті 244 ЦПК України судом в судовому засіданні 03 червня 2026 року відкладено ухвалення та проголошення судового рішення до 12 червня 2026 року.

Стислий виклад позицій учасників справи

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує такими доводами.

ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 25 червня 1997 року придбав квартиру АДРЕСА_2 , яка складалася з 1 кімнати, загальною площею 29,8 кв.м, в тому числі житловою площею 15,1 кв.м.

Рішенням виконавчого комітету Шевченківської районної ради міста Чернівці від 16 квітня 2008 року № 65/5 позивачу був наданий дозвіл на реконструкцію вказаної квартири з влаштуванням мансарди над своєю квартирою, в якій облаштувати дві житлові кімнати 15,15 кв.м, 10,7 кв.м, коридор 1,05 кв.м та комору 1,05 кв.м На першому поверсі квартири було дозволено обладнати коридор 1,7 кв.м на частині площі кухні, житлову кімнату переобладнати в столову 15,1 кв.м. Після реконструкції житлова площа квартири мала складати 25,85 кв.м, загальна - 57,45 кв.м.

На підставі вказаного рішення органу місцевого самоврядування ОСОБА_1 замовив виготовлення проєктно-кошторисної документації реконструкції належної йому квартири, який був погоджений 08.05.2008 начальником управління містобудування та архітектури ДМБК та 3В, заступником начальника Чернівецького міського управління з наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС України в Чернівецькій області.

Відповідно до розробленої проєктно-кошторисної документації ОСОБА_1 протягом 2008 - 2012 років здійснив добудову.

Однак, позивач, здійснюючи будівельні роботи не подав повідомлення про початок виконання будівельних робіт до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради.

У зв`язку із наведеним, листом від 09.04.2025 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради Терновецького М.М. було повідомлено про те, що прийняття в експлуатацію квартири АДРЕСА_1 неможливе, оскільки на момент звернення відсутній механізм прийняття в експлуатацію об`єктів, збудованих (реконструйованих) без отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Цим же листом позивачу було рекомендовано звернутися до суду із позовом про визнання права власності на самочинно реконструйовану квартиру.

Разом з тим, позивач вказує, що квартира після реконструкції відповідає вимогам державних стандартів, нормативних актів з пожежної безпеки, санітарному законодавству. Відповідно до висновку за результатами технічного огляду – квартира придатна до експлуатації в якості житла.

Представниця Чернівецької міської ради в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без участі представника міської ради.

Треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – подали заяви, відповідно до яких не заперечували щодо позовних вимог ОСОБА_1 та просили розглянути справу без їх участі.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, встановлені судом

Дослідивши докази по справі судом встановлені такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 25 червня 1997 року, посвідченого державним нотаріусом Першої чернівецької державної нотаріальної контори Гандабурою Г.П., ОСОБА_1 придбав у власність квартиру АДРЕСА_1 , що складалася із однієї кімнати загальною площею 29,80 кв.м, в тому числі житловою площею 15,10 кв.м (а.с. 14).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Чернівці ради № 65/5 від 16 квітня 2008 року «Про надання дозволу на добудови, надбудови, перепланування в державному, приватному секторах житлового фонду району та відмову в дозволі на реконструкцію з розширенням та внесення змін в раніше прийняте рішення», ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , власникам квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 , надано дозвіл на реконструкцію з влаштуванням мансард над квартирами. Зокрема, в квартирі АДРЕСА_2 на І поверсі обладнати коридор площею 1,70 кв.м на частині площі кухні, житлову кімнату переобладнати в столову площею 15,10 кв.м. На мансарді влаштувати дві житлові кімнати площами 15,15 кв.м та 10,70 кв.м, коридор площею 1,05 кв.м та комору площею 1,05 кв.м. Після реконструкції житлова площа квартири АДРЕСА_2 складатиме 25,85 кв.м, загальна - 57,45 кв.м (а.с. 15).

Відповідно до експертного висновку № 297/03-2008 від 21.03.2008, наданого управлянням з питань наглядово-профілактичної діяльності захисту ГУ МНС в Чернівецькій області, проведеною експертизою правильності і повноти виконання протипожежних вимог діючих нормативних актів в проєктно-кошторисній документації на надбудову мансарди над квартирами АДРЕСА_3 і АДРЕСА_2 не виявлено порушень вимог пожежної безпеки (а.с. 25).

Відповідно до висновку № 191/02-02 на проєкт будівництва від 22 лютого 2007 року, наданого головним державним санітарним лікарем, технічне заключення на надбудову мансарди над квартирами АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 – погоджується (а.с. 26).

Відповідно до технічного висновку за результатами технічного огляду і оцінки стану будівельних конструкцій будівель і споруд та інженерних мереж про відповідність здійсненої реконструкції квартири АДРЕСА_1 , вимогам державних стандартів, нормативних актів з пожежної безпеки, санітарному законодавству, 2025 рік, складеному сертифікованим експертом – ФОП ОСОБА_4 , встановлено, що при візуальному огляді основних конструктивних елементів та інженерних мереж квартири АДРЕСА_1 , та матеріалів технічного огляду – оглянута будівля (квартира АДРЕСА_2 ) не має ушкоджень та деформацій несумісних з її подальшою експлуатацією. Приміщення квартири знаходяться в задовільному технічному стані і забезпечують необхідну міцність і несучу здатність в цілому. Внутрішні мережі знаходяться в задовільному стані. Квартира АДРЕСА_1 придатна для експлуатації в якості житла (а.с. 33- 40).

Відповідно до технічного паспорта, виготовленого станом на 27 березня 2025 року, квартира АДРЕСА_1 має загальну площу 71,10 кв.м, в тому числі житлову 44,60 кв.м, та складається з: кухні – 1 площею 10,80 кв.м, житлової кімнати – 2 площею 15,10 кв.м, санвузла – 3 площею 2,70 кв.м., комори – 4 площею 0,70 кв.м, коридорно-сходової клітини – 5 площею 4,80 кв.м, житлової кімнати – 6 площею 10,50 кв.м, житлової кімнати – 7 площею 19,00 кв.м, балкону площею 4,60/3,70 кв.м, балкону площею 4,80/3,80 кв.м (а.с. 57-61).

Відповідно до довідки-характеристики об`єкта нерухомого майна № 536 від 31.03.2025, наданої комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» Чернівецької міської ради, встановлено, що при обстеженні квартири АДРЕСА_1 встановлено, що її загальна площа складає 71,10 кв.м, в тому числі три житлові кімнати площею 44,60 кв.м. Площі та кількість житлових кімнат змінились за рахунок добудови другого поверху без дозвільних документів (а.с. 62).

Відповідно до листа, наданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю від 09.04.2025 на звернення ОСОБА_1 , вбачається, що на час звернення позивача із заявою про проведення обстеження квартири АДРЕСА_1 , механізму та умов прийняття в експлуатацію об`єктів, збудованих (реконструйованих) самочинно, чинним законодавством України не передбачено (а.с. 94).

Відповідно до висновку експерта № 04 за результатами проведення будівельно- технічної експертизи, складеної 28 січня 2026 року судовим експертом Юзвенко Р.В., вбачається, що будівництво самочинної надбудови II-го поверху над квартирою АДРЕСА_4 , відповідає державним архітектурно-будівельним, санітарним і протипожежним нормам і дане приміщення квартири придатне для подальшої експлуатації, не порушуючи права сусідів даного будинку (а.с. 98-103).

Відповідно до висновку Управління охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради від 20.05.2026, за результатами технічного обстеження реконструйованої квартири АДРЕСА_5 встановлено, що: конструктивні елементи об`єкта не мають пошкоджень чи деформацій, які унеможливлюють подальшу експлуатацію; приміщення квартири перебувають у задовільному технічному стані та забезпечують належну міцність і несучу здатність в цілому; інженерні мережі перебувають у задовільному стані; квартира придатна для подальшої експлуатації в якості житла.

Враховуючи наведене, а також те, що виконані роботи не призвели до погіршення технічного, архітектурного та візуального стану будинку, управління охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради не заперечує щодо виконаної реконструкції квартири АДРЕСА_1 (а.с. 162).

З урахуванням наведеного, судом встановлено, що предметом даного позову є визнання за ОСОБА_1 права власності на реконструйовану за рахунок добудови другого поверху без дозвільних документів квартиру, власником якої є останній.

Релевантні джерела права й акти, їх застосування та позиція суду

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Положеннями частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (частини 2 статті 15 ЦК України).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до положень статті 41 Основного Закону України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Положення цієї статті Конституції України кореспондуються із положеннями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття «власність», яке передбачене частиною 1 статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, має автономне значення, яке не обмежується правом власності на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, воно охоплює певні інші права та інтереси, які не є обмеженими в розумінні Конвенції, зокрема, майнові інтереси спадкоємців на спадкове майно.

Там, де майновий інтерес за своєю природою є вимогою, він може розглядатися як «майно» тільки тоді, коли він має достатню підставу у національному законодавстві або у разі встановлення такого інтересу остаточним судовим рішенням, яке може бути виконано (п. 59, рішення у справі «Грецькі нафтопереробні заводи «Стрен» і «Стратіс Андреадіс проти Греції» (Stran Greek Refineries and Stratis Andreadis v. Greece), від 09.12.1994, Серія А, №301-В, ст.84,).

Відтак, майновий інтерес, який виражається у майнових вимогах спадкоємців, підлягає захисту із застосуванням правових стандартів, визначених статтею 6 Конвенції та статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції в контексті права мирно володіти своїм майном та можливості його обмеження не інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами права.

В силу положень статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необгрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Набуття права власності на новостворене майно та об`єкти незавершеного будівництва врегульоване статтею 331 ЦК України, згідно котрою право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 25 червня 1997 року. Так, на момент набуття у власність вказана квартири мала загальну площу 29,80 кв.м, у тому числі житлову – 15,10 кв. та складалася з однієї кімнати.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Чернівці ради № 65/5 від 16 квітня 2008 року «Про надання дозволу на добудови, надбудови, перепланування в державному, приватному секторах житлового фонду району та відмову в дозволі на реконструкцію з розширенням та внесення змін в раніше прийняте рішення», позивачу був наданий дозвіл на реконструкцію з влаштуванням мансарди над квартирою.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 фактично була здійснена добудова другого поверху квартири АДРЕСА_1 , замість мансарди. Дозвільних документів на добудову другого поверху позивачем не надано..

Разом з тим, судом також встановлено, що відповідно до наданого листа Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю від 09.04.2025 на звернення ОСОБА_1 , вбачається, що на час звернення позивача із заявою про проведення обстеження квартири АДРЕСА_1 , механізму та умов прийняття в експлуатацію об`єктів, збудованих (реконструйованих) самочинно, чинним законодавством України не передбачено.

Відповідно до частин 1, 5 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда чи будь-яке інше нерухоме майно, якщо вони будуються або збудовані без належного на те дозволу чи належно затвердженого проекту, вважаються самочинним будівництвом. Проте, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Як роз`яснюється в абзаці 4 пункту 9 та в пункті 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 3 «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)», у справах, пов`язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього. Разом із цим, власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно, а тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними. Якщо позивач не звертався до компетентного державного органу із заявою про прийняття об`єкта до експлуатації, суд вирішує спір по суті з урахуванням наведених обставин та вимог закону.

Верховний Суд у постанові від 21.10.2020 у справі № 910/2939/19 виклав таку правову позицію: «зміст приписів статті 376 ЦК України підтверджує неможливість застосування інших, ніж ті, що встановлені цією статтею, способів легітимізації (узаконення) самочинного будівництва та набуття права власності на такі об`єкти. Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного».

У свою чергу, у постанові Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 2-962/2009 зроблено висновок про те, що суд має повноваження визнавати право власності на об`єкт самочинного будівництва виключно у двох випадках: - право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно; - на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до частин 1-2, 4 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України: 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля». Зазначені документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва. Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України. Реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, у межах земель їх розміщення, можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначає Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» (із змінами), згідно з котрим прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації (пункт 3 Порядку). У випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта. Технічне обстеження проводиться суб`єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із Законом України «Про архітектурну діяльність» одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою-підприємцем, яка згідно із зазначеним Законом має кваліфікаційний сертифікат (пункт 10 Порядку).

Судом встановлено, що відповідно до висновку експерта № 04 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, складеної 28 січня 2026 року судовим експертом Юзвенко Р.В., вбачається, що будівництво самочинної надбудови II-го поверху над квартирою АДРЕСА_4 , відповідає державним архітектурно- будівельним, санітарним і протипожежним нормам і дане приміщення квартири придатне для подальшої експлуатації, не порушуючи права сусідів даного будинку.

Відповідно до висновку Управління охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради від 20.05.2026, за результатами технічного обстеження реконструйованої квартири АДРЕСА_5 встановлено, що: конструктивні елементи об`єкта не мають пошкоджень чи деформацій, які унеможливлюють подальшу експлуатацію; приміщення квартири перебувають у задовільному технічному стані та забезпечують належну міцність і несучу здатність в цілому; інженерні мережі перебувають у задовільному стані; квартира придатна для подальшої експлуатації в якості житла.

Судом також встановлено, що права сусідніх власників квартири АДРЕСА_1 , також не порушуються.

Висновки за результатами розгляду справи

При вирішенні даного спору суд враховує, що одним із проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на наведене та беручи до уваги, те, що квартира АДРЕСА_1 після реконструкції відповідає державним архітектурно- будівельним, санітарним і протипожежним нормам і дане приміщення квартири придатне для подальшої експлуатації, не порушуючи права сусідів даного будинку, конструктивні елементи об`єкта не мають пошкоджень чи деформацій, які унеможливлюють подальшу експлуатацію, приміщення квартири перебувають у задовільному технічному стані та забезпечують належну міцність і несучу здатність в цілому, інженерні мережі перебувають у задовільному стані та квартира придатна для подальшої експлуатації в якості житла, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на реконструйовану квартиру.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 263-265, 268, 273, 351-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю міста Чернівці, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 73,00 / 71,10 кв.м, у тому числі житловою 44,60 кв.м, яка складається з: кухні – 1 площею 10,80 кв.м, житлової кімнати – 2 площею 15,10 кв.м, санвузла – 3 площею 2,70 кв.м., комори – 4 площею 0,70 кв.м, коридорно-сходової клітини – 5 площею 4,80 кв.м, житлової кімнати – 6 площею 10,50 кв.м, житлової кімнати – 7 площею 19,00 кв.м, балкону площею 4,60 / 3,70 кв.м, балкону площею 4,80 / 3,80 кв.м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Датою складання судового рішення є 12 червня 2026 року.

Суддя Дубець О.С.