Постанова від 11 червня 2026 р. у справі №718/1584/26 — Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа№ 718/1584/26

Провадження№ 3/718/180/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2026 р. м. Кіцмань Чернівецька область

Суддя Кіцманського районного суду Чернівецької області Масюк Л.О. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від УПП ДПП в Чернівецькій області щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , громадянинки України, за ч.1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

До Кіцманського районного суду Чернівецької області 22.05.2026 року надійшли матеріали справи за протоколами про адміністративне правопорушення: серії ЕПР 1 №668764 від 18.05.2026 року , відповідно до змісту якого ОСОБА_1 18.05.2026 року о 01:45 год. в с.Шипинці по вул.О.Довженка, 19, керуючи транспортним засобом ЗАЗ Slavuta, д.н.з. НОМЕР_1 , перебувала в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alkotest Drager 6810, результат 3.01%, тест №2684, чим порушила вимоги п. 2.9 А Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність, згідно ч.1 ст. 130 КУпАП. Від керування транспортним засобом водія відсторонено

В судове засідання ОСОБА_1 не прибула, хоча своєчасно та належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить наявна в матеріалах справи Довідка про доставку СМС повідомлення. Причини неявки суду не повідомила. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавала.

Стаття 6 Європейської конвенції про захист прав людини (далі -Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд. Вона закріплює принцип верховенства закону, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід`ємними частинами «права на суд» слід розглядати, зокрема, наступні вимоги : вимога «змагальності» процесу відповідно до статті 6 Конвенції передбачає наявність можливості бути поінформованим і коментувати зауваження або докази, представлені протилежною стороною, в ході розгляду; право на «публічне слухання», що передбачає право на усне слухання і особисту присутність сторони в цивільному судовому процесі перед судом (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden, 26 травня 1988 р., номер заяви 10563/83, пп. 24- 33); право на ефективну участь (T. та V. проти Сполученого Королівства,16 грудня 1999 р., номер заяв 24724/94; 24888/94, пп. 83-89).

Стаття 6 Конвенції головним чином служить для визначення того, чи були надані особі достатні можливості викласти свою позицію і оскаржити докази, які він вважав недостовірними. (Каралевічус проти Литви (Karaleviиius v. Lithuania), 6 червня 2002 р., номер заяви 53254/99).

Враховуючи, що ОСОБА_1 повідомлялася про час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з`явилася, заяв чи клопотань до суду не подала, суддя приходить до висновку, що їй були надані достатні можливості викласти свою позицію і оскаржити докази, а тому справу слід розглянути на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.

Так, згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у відповідній точності із законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №668764 від 18.05.2026 року, складеного відносно ОСОБА_1 , останній ставиться у провину керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, за що передбачена відповідальність, згідно ч.1 ст. 130 КУпАП.

Згідно п.2.9 а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до ЧОНД у ОСОБА_1 виявлені такі ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мова, порушення координації рухів

Згідно Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням газоаналізатора Alkotest Drager 6810 ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння результат тесту 3,01 % проміле.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У відповідності до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП, суд вважає вище перелічені докази, які безпосередньо досліджені у судовому засіданні, належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та визнання його винуватості.

Таким чином, суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення та відеозаписи з бодікамери поліцейського підтверджують фактичні обставини справи.

Патрульними поліцейськими були дотримані вимоги Інструкції про порядок проходження огляду водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та ст. 266 КУпАП, під час оформлення матеріалів відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, а її вина у керуванні транспортним засобом ЗАЗ Slavuta, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння підтверджена належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи та оціненими судом.

Беручи до уваги вищезазначене, суд, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а саме керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння, при порушенні вимог п.2.9 ПДР.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення нею нових правопорушень, необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення, в межах ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді накладення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Керуючись ст.ст. 30, 40-1,130 ч. 1, 284, 294 КУпАП, суд,-

УХВАЛИВ :

Визнати винуватою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 665,60 гривень судового збору в дохід держави.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Відповідно до вимог ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд.

Суддя Кіцманського

районного суду: Л.О.Масюк