Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №709/1000/26 — Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/1000/26

3/709/438/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року с-ще Чорнобай

Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Чубай В.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою:

АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

в с т а н о в и в:

До Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4

ст. 85 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 08 травня

2026 року серії ЧК № 003755 ОСОБА_1 08 травня 2026 року об 11:00 ловив рибу в нерестовий період вудкою обладнаною для рибальства з берега в Сулинській затоці Кременчуцького водосховища неподалік с. Михайлівка Золотоніського району Черкаської області, та виловив рибу виду карась сріблястий вагою 6 кг, чим перевищив норму вилову водних біоресурсів на одного рибалку за добу на 2 кг, а саме: карась сріблястий в кількості 2 шт. Такими діями останній порушив п. 2 розділу ІІ, пп. 2 п. 5 розділу IV Правил любительського рибальства, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП. Збитки становлять 1792,80 гривень.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав, щиро розкаявся та підтвердив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Зазначив, що в майбутньому подібного не вчинятиме.

Розглянувши адміністративні матеріали, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 85 КУпАП грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову) - тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої і на посадових осіб - від тридцяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.

Згідно з п. 2 розділу IІ Правил любительського рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 вересня

2022 року № 700 (далі - Правила), любительське рибальство дозволяється здійснювати рибалкам-любителям безоплатно у порядку загального використання водних біоресурсів для особистих потреб (без права реалізації) не забороненими цими Правилами знаряддями лову і способами добування (вилову) та у мінімально дозволених для добування (вилову) розмірах видів водних біоресурсів під час здійснення любительського рибальства, визначених додатком 1 до цих Правил, за нормами добування (вилову) дозволених видів водних біоресурсів на одного рибалку-любителя за добу (далі - добова норма улову), визначеними додатком 2 до цих Правил.

Відповідно до пп. 2 п. 5 розділу IV Правил для забезпечення охорони водних біоресурсів забороняється зберігання, транспортування, утримання водних біоресурсів, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах та вивезення (винесення) водних біоресурсів, як у свіжому, так і в обробленому вигляді незалежно від строку перебування на рибогосподарському водному об`єкті (його частині), у кількості, яка перевищує добову норму улову та у розмірах менших встановленими цими Правилами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні за наведених вище обставин підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, що не викликають сумнівів у їх достовірності і допустимості, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 08 травня 2026 року серії ЧК № 003755, де викладено обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП (а.с. 3);

- актом виявлення та вилучення від 08 травня 2026 року, згідно з яким виловлену ОСОБА_1 рибу повернуто останньому на зберігання (а.с. 4);

- розпискою ОСОБА_1 від 08 травня 2026 року про те, що виловлена риба виду карась сріблястий у кількості 2 шт. вагою 2 кг повернута йому на зберігання (а.с. 5);

- розрахунком збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок незаконного добування або знищення цінних видів риб та інших об`єктів водного промислу згідно з таксами, відповідно до якого розмір збитків становить 1792,80 гривень (а.с. 6).

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги це рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ від

14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Перераховані вище докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.

На переконання суду, наявні в адміністративних матеріалах докази є достатніми, належними і допустимими, такими, що узгоджуються між собою, та «поза розумним сумнівом» доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене суд вважає, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2 розділу ІІ, пп. 2 п. 5 розділу IV Правил любительського рибальства, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП, а саме грубе порушення правил рибальства.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення згідно з вимогами ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 згідно з п. 1 ч. 1

ст. 34 КУпАП, суд визнає щире розкаяння винного.

Обставин, що обтяжують відповідальність згідно зі ст. 35 КУпАП, судом не встановлено.

Статтею 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган, уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження, виноситься постанова про закриття провадження у справі.

Враховуючи обставини справи про адміністративне правопорушення, зокрема те, що ОСОБА_1 свою вину визнав, у вчиненому щиро розкаявся, до адміністративної відповідальності не притягувався, займався любительським рибальством та вилов риби здійснював дозволеним знаряддям лову, внаслідок чого допустив незначне перевищення добової норми вилову, суд вважає за необхідне звільнити його від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення і обмежитись усним зауваженням, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

10 червня 2026 року від Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області надійшло клопотання з проханням вирішити питання про стягнення з ОСОБА_1 завданих матеріальних збитків у розмірі 1792,80 гривень (а.с. 14-15).

Зі змісту ч. 1 ст. 40 КУпАП вбачається, якщо в результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то суддя під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди.

Частиною 3 цієї ж статті Кодексу передбачено, що в інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наявність у суду права, а не обов`язку вирішувати питання про відшкодування майнової шкоди під час розгляду адміністративних матеріалів, з огляду на її заподіяння у цьому випадку саме державі у розмірі - 1792,80 гривень, на переконання суду, вказане питання має розглядатися в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 40, 85, 221, 283-285 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 85 КУпАП, на підставі ст. 22 КУпАП, за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 85 КУпАП на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП - закрити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В.В. Чубай