Суд: Індустріальний районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 10 червня 2026 р.
Справа: №644/4740/25
Суддя: Ізмайлов І. К.
Суддя Ізмайлов І. К.
Справа № 644/4740/25
Провадження № 2/644/4399/26
11.06.2026
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2026 року Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:
головуючого – судді Ізмайлова І.К.
секретаря – Книшенко Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 644/4740/25 за позовом Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в :
У травні 2025 року Акціонерне товариство «Комерційний банк «Глобус» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.10.2021 між АТ «Комерційний банк «Глобус» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 10/150/21 «Авто в кредит».
Відповідно до умов п. 1.1 Кредитного договору банк надає позичальнику кредит, в грошовій формі, на придбання вживаного автомобіля, оплату комісії за надання кредиту, в сумі 218258,60 грн. строком на 60 місяців, кінцевою датою повернення кредиту сторонами визначено 06.10.2026 включно, зі сплатою процентів за користування кредитом в період з 07.10.2021 по 06.10.2026 у розмірі 13,99% річних. Комісія за надання кредиту (сплачується одноразово) 4258,60 грн.
В забезпечення виконання зобов`язань п. 3.1 Кредитного договору, між позичальником та АТ «КБ «Глобус» 07.10.2021 укладено Договір застави транспортного засобу №10/150/21/3, згідно якого Кредитний договір забезпечується, зокрема, але не виключно, заставою рухомого майна, а саме: автомобіль марки Hyunday, модель Sonata, рік випуску 2015, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Також, відповідно до п. 3.1 Кредитного договору, останній забезпечується фінансовою порукою ОСОБА_2 , у зв`язку з чим 07.10.2021 між ОСОБА_2 (поручитель) та АТ «КБ «Глобус» укладено Договір поруки № 10/150/21/П.
Відповідно до п. 1.1 Договору поруки, порядку та на умовах визначених цим договором поручитель поручається перед кредитором за виконання позичальником, зобов`язань за кредитним договором, що укладений між банком та відповідачем 1, з метою забезпечення належного виконання позичальником (відповідачем 1) умов кредитного договору.
На виконання п. 2.2 Кредитного договору від 07.10.2021 АТ «КБ «Глобус» здійснило безготівкове перерахування кредитних коштів в сумі 214000,00 грн. з кредитного рахунку на поточний рахунок ТОВ «АВТОІНВЕСТСТРОЙ-БРОК» на виконання умов договору купівлі-продажу № CRM0000056274 від 28.09.2021, що підтверджується випискою з позичкового рахунку за період з 07.10.2021 по 18.05.2025 по рахунку IBAN НОМЕР_3 .
Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору встановлено, що позичальник виконує свої зобов`язання по поверненню кредиту, процентів, сплаті комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених кредитним договором на рахунок IBAN НОМЕР_4 , відкритий в АТ «КБ «Глобу», шляхом безготівкового перерахування з рахунку позичальника (його поручителів, гарантів та інших осіб) та/або внесення готівкових коштів у касу банку. Кредит повертається лише в тій валюті, у якій був виданий. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів за користування кредитними коштами у відповідності до Графіку погашення заборгованості шляхом сплати кредитної заборгованості рівними частинами (крім останнього платежу), щомісячно з 1-го по 10-е число кожного місяця.
Банком на адресу відповідачів направлена вимога щодо дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісії, що передбачені договором №10/150/21 від 07.10.2021 про погашення заборгованості. Вимоги банку не виконані, заборгованість не сплачена.
У зв`язку із викладеним, позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 користь Акціонерного товариства «КБ «Глобус» за Кредитним договором № 10/150/21 «Авто в кредит» від 07.10.2021 в розмірі 213099,44 грн, з яких: 77965,59 грн. строкова заборгованість основного кредиту, 116272,78 грн. прострочена заборгованість основного боргу, 18861,07 грн. прострочена заборгованість по процентам та судовий збір у розмірі 3196,49 грн.
03 червня 2025 ухвалою судді Індустріального районного суду м. Харкова прийнято позов про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Харкова від 13 квітня 2026 позовні вимоги АТ "КБ "Глобус" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 10/150/21 «Авто в кредит» від 07.10.2021 у розмірі 213099,44 грн. Вирішено питання судових витрат.
Ухвалою суду від 13 травня 2026 задоволено заяву адвоката Лисенка А.О. про перегляд заочного рішення. Заочне рішення від 13 квітня 2026 скасовано, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не прибув, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник Лисенко А.О. про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином та своєчасно, у судове засідання не прибули, причини неявки суду не повідомляли.
Представник відповідачів, адвокат Лисенко А.О. у відзивах на позовну заяву просив у задоволенні позову відмовити. Не заперечував факту підписання договору кредиту та договору поруки та факту отримання від банку коштів, однак зазначив, що позивачем після направлення відповідачам вимоги про дострокове повернення кредиту нараховано 5735,59 грн. відсотків, проте, на його думку, направленням вимоги про дострокове повернення кредиту позивачем змінено строк дії кредитного договору, а отже нарахування процентів за кредитом мало бути припиненим. Щодо комісії за надання кредиту у розмірі 4258,60 зазначив, що суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає. Ураховуючи наведене вважав, що суд має встановити нікчемність умови щодо сплати комісії та зменшити суму боргу на суму комісійної винагороди. Щодо витрат на правову допомогу просив відмовити у задоволенні вказаних вимог, посилаючись на те, що вказані витрати не відповідають критеріям реальності, необхідності та розумності.
Також представник відповідачів у відзиві на позов заявив про намір до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення, надати докази понесених відповідачами витрат у зв`язку з розглядом справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши обставини справи, суд доходить наступних висновків:
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Згідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 07.10.2021 між АТ «КБ «Глобус» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 10/150/21 «Авто в кредит».
Пунктом 1.1. Кредитного договору встановлено, що банк надає позичальнику кредит, в грошовій формі, на придбання вживаного автомобіля, оплату комісії за надання кредиту, в сумі 218258,60 грн. строком на 60 місяців, кінцевою датою повернення кредиту сторонами визначено 06.10.2026 включно, зі сплатою процентів за користування кредитом в період з 07.10.2021 по 06.10.2026 у розмірі 13,99% річних. Комісія за надання кредиту (сплачується одноразово) 4258,60 грн.
Позичальник зобов`язаний сплачувати платежі за цим договором у розмірі, порядку та строки, встановлені цим договором та графіком погашення кредитної заборгованості (додаток №2 до цього договору), комісій банку, сукупних послуг, які надаються позичальнику у зв`язку із укладенням цього договору, а також інших фінансових зобов`язань позичальника, які виникають у зв`язку з укладенням цього договору (далі - Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором), який є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 1 до цього договору) (п. 1.2 кредитного договору).
Пунктом 2.1 Кредитного договору встановлено, що для видачі кредиту банку відкриває рахунок IBAN № НОМЕР_3 в АТ «КБ «Глобус», код ЄДРПОУ 35591059 (далі «кредитний рахунок»).
Пунктом 2.2 Кредитного договору встановлено, що позичальник шляхом підписання даного договору, та відповідно до умов кредитування банку доручає та дає розпорядження банку здійснити видачу кредиту з кредитного рахунку шляхом зарахування кредитних коштів на відкритий у банку транзитний рахунок з наступним переказом суми кредиту з цього рахунку за такими реквізитами:
- в сумі 214000,00 грн. на поточний рахунок ТОВ «АВТОІНВЕСТСТРОЙ-БРОК» IBAN № НОМЕР_5 , відкритий в ПАТ «Банк Восток», на виконання умов договору купівлі-продажу № CRM0000056274 від 28.09.2021.
- в сумі 4258,60 грн. на рахунок IBAN № НОМЕР_6 в АТ «КБ «Глобус» сплачується комісія за надання кредиту, передбаченої п. 1.1. до цього договору у національній валюті не пізніше дня надання кредиту.
Відповідно до п. 3.1 Кредитного договору встановлено, що виконання позичальником зобов`язань за цим договором (повернення кредиту, сплата процентів за його користування, комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених договором) забезпечується заставою транспортного засобу автомобіль марки Hyunday, модель Sonata, рік випуску 2015, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власності позичальнику, фінансова порука – ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .
Пунктом 4.1 Кредитного договору встановлено, що позичальник виконує свої зобов`язання по поверненню кредиту, процентів, сплаті комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених кредитним договором на рахунок № IBAN № НОМЕР_3 (надалі- транзитний рахунок), відкритий в АТ "КБ "Глобус", шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку позичальника (його поручителів, гарантів та інших осіб) та/або внесення готівкових коштів у касу банку. Кредит повертається лише в тій валюті, у якій був виданий.
Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів за користування кредитними коштами у відповідності до Графіку погашення кредитної заборгованості (Додаток №2 до цього Договору) шляхом сплати кредитної заборгованості рівними частинами (крім останнього платежу), щомісячно з 1-го по 10-е число кожного місяця.
Пунктом 9.2. кредитного договору, передбачено що банк має право зупинити подальше кредитування позичальника та/або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені цим договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та/або іншими особами, що є поручителями позичальника (в т.ч. гарантами, майновими поручителями, заставодавцями та ін.), умов цього договору та/або угод (договорів), укладених у забезпечення виконання позичальником зобов`язань (Договорів забезпечення) за цим договором, а позичальник зобов`язаний протягом 10 (десяти) календарних днів, а у випадку, якщо зобов`язання Позичальника за цим договором забезпечуються заставою майнових прав на грошові кошти, розміщені на депозитному рахунку в АТ «КБ «ГЛОБУС» - не пізніше наступного робочого дня, з дати надіслання банком відповідної вимоги, повернути суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, інші платежі за цим договором та штрафні санкції, а також відшкодувати збитки, завдані банку, у разі настання будь якого з наступних випадків: 9.2.1. порушення позичальником строків (термінів) платежів, що встановлені цим Договором.
Пунктом 10.1. Договору встановлено, що договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє по дату повного виконання позичальником зобов`язань за цим договором.
В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між ПАТ «КБ «Глобус» та ОСОБА_1 07.10.2021 укладено Договір застави транспортного засобу № 10/150/21/З.
Згідно п. 1.2 Договору застави в забезпечення виконання основного зобов`язання за Кредитним договором заставодавець надає заставодержателю в заставу належний йому на праві власності автомобіль: марка Hyunday, модель Sonata, рік випуску 2015, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
07.10.2021 між АТ "КБ "Глобус" та ОСОБА_2 укладено Договір поруки № 10/150/21/П, згідно якого ОСОБА_2 в порядку та на умовах, визначених цим договором поручається перед кредитором за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за Кредитним договором № 10/150/21 від 07.10.2021, що укладений між АТ "КБ "Глобус" та ОСОБА_1 , згідно з яким останній зобов`язаний в строк до 06.10.2026 повернути кредиторові кредит у сумі 218258,60 грн, сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі з 07.10.2021 по 06.10.2026 – 13,99% річних, а також сплатити штрафні санкції та інші платежі у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором.
Пунктами 1.3, 1.4 Договору поруки, поручитель підтверджує, що йому відомі усі умови кредитного договору. У випадку внесення Боржником та Кредитором змін та доповнень до кредитного договору поручитель дає свою згоду на збільшення розміру забезпеченого порукою за цим договором зобов`язання боржника, що може виникнути в майбутньому, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У разі порушення боржником зобов`язань передбачених кредитним договором, поручитель та боржник відповідають перед банком, як солідарні боржники.
19 грудня 2024 року АТ «КБ «Глобус» надіслав вимоги на адреси позичальника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 , про дострокове повернення кредиту, сплати процентів та комісії, що передбачена договором №10/150/21 від 07.10.2021 в якій зазначено про необхідність виконання умови п. 9.2 Кредитного договору та повідомив про прострочення платежів за кредитним договором станом на 18.12.2024 та загальну суму заборгованості у розмірі 207363,85 грн., що складаються з строкової заборгованості по кредиту – 98160,01 грн., простроченої заборгованості по кредиту – 96078,36 грн., строкової заборгованості по процентах – 0,00 грн. та простроченої заборгованості по процентам -13125,48 грн.
Відповідно до детального розрахунку заборгованості складеного АТ «КБ «Глобус» станом на 18.05.2025 заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № 10/150/21 "Авто в кредит" від 07.10.2021 становить 213099,44 грн, з яких: 77965,59 грн. строкова заборгованість основного кредиту, 116272,78 грн. прострочена заборгованість основного боргу, 18861,07 грн. прострочена заборгованість по процентах.
Отже між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачами взятих на себе зобов`язань за кредитним договором та договором поруки, тому позивач просить суд стягнути достроково залишок кредитних коштів.
Відповідно до частини першої ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до частини першої ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до положень ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.
Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Приписами ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За вимогами ст. 626 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.
Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» визначені у ст. 530 ЦК України. Згідно з приписами частини першої цієї статті, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ураховуючи наведене, строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком дії договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
За ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
АТ «КБ «Глобус» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконав та надала відповідачу кредитні кошти.
В свою чергу відповідачі взявши на себе зобов`язання по поверненню кредитних коштів умиови договору виконували неналежним чином. Як зазначалось вище, ст. 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Положеннями ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З представлених позивачем письмових доказів, зокрема розрахунку заборгованості за кредитним договором № 10/150/21 "Авто в кредит" від 07.10.2021 року вбачається, що відповідачі належним чином взяті на себе зобов`язання не виконували, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснювали, унаслідок чого станом на 18.05.2025 утворилась заборгованість у сумі 213099,44 грн, з яких: 77965,59 грн. строкова заборгованість основного кредиту (сума боргу за графіком, термін сплати якої ще не настав) та 116272,78 грн. прострочена заборгованість основного боргу (сума боргу через порушення графіка платежів), а також 18861,07 грн. прострочена заборгованість за процентами.
Виходячи з того, що відповідачі не виконали умови договору № 10/150/21 "Авто в кредит" від 07.10.2021 та договору поруки № 10/150/21/ІІ від 07.10.2021 то суд доходить до висновку про необхідність стягнення з них суми основного боргу у розмірі 194238,37 грн. та процентів передбаченими умовами договору кредиту.
Разом з тим, суд погоджується із запереченнями представника відповідачів, що відсотки, які банк нараховував після надіслання боржнику та поручителю засобами поштового зв`язку 19 грудня 2024 року вимоги про дострокове стягнення заборгованості припиняє строк дії договору, а отже й нарахування відсотків передбачених за договором.
Дана правова позиція міститься в сталій практиці Верховного Суду, що наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України). Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Про припинення строку користування кредитом банк письмово повідомляє позичальника. Тобто сторони врегулювали у договорі питання дострокового повернення кредиту - зміну строку виконання основного зобов`язання. Банк звернувшись до боржника та поручителя з достроковою вимогою про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором та договором поруки змінив строк виконання такого зобов`язання. Постанови КЦС ВС від 13 березня 2019 року у справі № 338/75/16-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 607/4386/15-ц, даний правовий висновок підлягає застосуванню до спірних правовідносин на підставі ч. 4 ст.263 ЦПК України.
Отже право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст .625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12-ц (провадження №14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження №14-318цс18).
Дослідивши рух коштів у виписці по рахунку відповідача, судом встановлено, що станом як на 18.12.2024 так і 18.05.2025 розмір заборгованості за тілом кредиту не змінився та складав 194238,37 грн., (строкова заборгованість + прострочена заборгованість) однак прострочення по процентах станом на 18.12.2024 становило – 13125,48 грн. тоді, як на 18.05.2025 прострочення по процентах обраховувалось позивачем у сумі 18861,07 грн.
Отже, після направлення вимоги про дострокове стягнення заборгованості, позивач продовжив нараховування процентів у сумі 5735,59 грн. (18861,07 - 13125,48)
За таких обставин, суд доходить висновку, що вимоги АТ «КБ «Глобус» про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості підлягають частковому задоволенню, в частині нарахування процентів.
Щодо посилання відповідачів про встановлення судом нікчемності правочину в частині умов кредитного договору про отримання банком комісії за надання кредиту, суд вважає такі посилання помилковими з огляду на таке.
Нікчемний правочин (ч. 2 ст. 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає.
Так, Пунктом 1.1. Кредитного договору № 10/150/21 «Авто в кредит» підписаного 07.10.2021 сторони погодились, що банк надає позичальнику кредит, в грошовій формі, на придбання вживаного автомобіля, оплату комісії за надання кредиту, в сумі 218258,60 грн. строком на 60 місяців, кінцевою датою повернення кредиту сторонами визначено 06.10.2026 включно, зі сплатою процентів за користування кредитом в період з 07.10.2021 по 06.10.2026 у розмірі 13,99% річних. Комісія за надання кредиту (сплачується одноразово) 4258,60 грн.
Позичальник зобов`язаний сплачувати платежі за цим договором у розмірі, порядку та строки, встановлені цим договором та графіком погашення кредитної заборгованості (додаток №2 до цього договору), комісій банку, сукупних послуг, які надаються позичальнику у зв`язку із укладенням цього договору, а також інших фінансових зобов`язань позичальника, які виникають у зв`язку з укладенням цього договору (далі - Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором), який є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 1 до цього договору) (п. 1.2 кредитного договору).
Пунктом 2.1 Кредитного договору встановлено, що для видачі кредиту банку відкриває рахунок IBAN № НОМЕР_3 в АТ «КБ «Глобус», код ЄДРПОУ 35591059 (далі «кредитний рахунок»).
Пунктом 2.2 Кредитного договору встановлено, що позичальник шляхом підписання даного договору, та відповідно до умов кредитування банку доручає та дає розпорядження банку здійснити видачу кредиту з кредитного рахунку шляхом зарахування кредитних коштів на відкритий у банку транзитний рахунок з наступним переказом суми кредиту з цього рахунку за такими реквізитами:
- в сумі 214000,00 грн. на поточний рахунок ТОВ «АВТОІНВЕСТСТРОЙ-БРОК» IBAN № НОМЕР_5 , відкритий в ПАТ «Банк Восток», на виконання умов договору купівлі-продажу № CRM0000056274 від 28.09.2021.
- в сумі 4258,60 грн. на рахунок IBAN № НОМЕР_6 в АТ «КБ «Глобус» сплачується комісія за надання кредиту, передбаченої п. 1.1. до цього договору у національній валюті не пізніше дня надання кредиту.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) зазначено, що:
«31.14. 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
31.15. Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».
31.16. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
31.17. Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
31.18. Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.»
Відповідно до постанови Правління НБУ № 49 від 08.06.2017 «Про затвердження Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит» (в редакції від 14.07.2021) встановлено методику розрахунку загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договорами про споживчий кредит для банківських установ України (якою є АТ «КБ «Глобус»).
Вказаною постановою НБУ визначено, що загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги банку, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту (уключаючи комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення та інші платежі), кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів та інших осіб, а також інші обов`язкові платежі), які сплачуються споживачем згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (крім платежів, що згідно із законодавством України не включаються до загальних витрат за споживчим кредитом).
У постанові Верховного Суду від 26.12.2019 у справі 467/555/19 зазначено про правомірність встановлення комісій до правовідносин, що були вчинені в редакції Закону України «Про споживче кредитування», що набрав чинності 10 червня 2017 року, та який прямо передбачав право кредитодавця встановити в умовах договору комісії та інші платежі згідно з законом та відсутності підстав для визнання даних пунктів договору (що передбачають комісії та інші платежі) недійсними.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Аналізом матеріалів справи встановлено, що сторонами правочину узгоджено, що комісія за видачу кредиту становить суму 4258,60 грн. яка сплачується у національній валюті не пізніше дня надання кредиту, і відповідно до п. 2.2 кредитного договору це є однією з умов надання кредиту.
Підписуючи кредитний договір №10/150/21 від 07.10.2021 ОСОБА_1 проінформовано належним чином про сплату комісії за надання кредиту.
Отже, доводи відповідача, що покладення на нього обов`язку сплатити комісію є несправедливими умовами кредитного договору, суд відхиляє, оскільки умовами кредитного договору встановлено сплату комісії саме за надання кредиту, що передбачено на законодавчому рівні, та укладаючи кредитний договір відповідач погодився на такі умови.
З наведеного слідує, що умови договору про встановлення комісії за видачу кредиту не суперечать нормам чинного законодавства України та погоджені сторонами договору відповідно до ст. ст. 6, 536, 611, 626-628, 1046, 1048, 1054, 1056-1 ЦК України щодо свободи договору, визначення сторонами його умов, вибору контрагента, тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з інформацією необхідною для отримання споживчого кредиту споживачем для прийняття усвідомленого рішення.
Законом України «Про захист прав споживачів» передбачено право споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладеного кредитного договору протягом 14 днів з моменту укладання договору.
Вказаним правом, а саме відмовитись в односторонньому порядку від укладення кредитного договору протягом чотирнадцяти днів, ОСОБА_1 не скористався та продовжував користуватись кредитом на погоджених між сторонами умовах, що також підтверджується виконанням ОСОБА_1 своїх грошових зобов`язань, зокрема ним здійснювались періодичні платежі по кредиту.
У постанові Верховного Суду від 07.02.2022 у справі 758/2575/17 зазначено, що відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 нього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
В даній справі відповідач факт укладення договору № 10/150/21 від 07.10.2021 «Авто в кредит» та отримання кредитних коштів за вказаним договором, не заперечує.
Умовами договору «Авто в кредит» передбачено сплату комісії за отримання кредиту.
За таких обставин не підлягає перерахуванню розмір сплаченої відповідачем комісії у сумі 4258,60 грн. у погашення заборгованості за кредитом та за відсотками.
Це на думку суду відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, а отже аргументи відповідача про те, що у спірних правовідносинах, за нікчемністю положень кредитного договору в частині визначення комісії за видачу кредиту відхиляються.
Отже позовна заява АТ «КБ «Глобус» підлягає частковому задоволенню, а з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають солідарному стягненню заборгованість за кредитним договором № 10/150/21 "Авто в кредит" від 07.10.2021 у сумі 207363,85 грн. (194238,37 13125,48), що відповідає вимогам закону та фактичним обставинам у справі.
При вирішенні питання розподілу судових витрат про розгляді справи суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судового збору в розмірі 3196,49 грн., сплаченого ним при подачі позову, оскільки позов підлягає частковому задоволенню, суд з урахуванням ч. 1 ст. 141 ЦПК України щодо пропорційності стягнення судового збору вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати в сумі 3110,45 грн., а отже в дольовому співвідношенні, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню по 1555,22 грн.
При визначенні розміру витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу адвокатом суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.
Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Представник позивача, адвокат Прохоренко В.П. надав суду: договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № 010224 від 01.02.2024 року; акт № 10/150/21 від 19.05.2025 прийому-передачі послуг за договором № 010224 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 01.02.2024 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатської діяльністю серії № 3352; довіреність від 05 грудня 2022 року, платіжна інструкція кредитного переказу коштів № 26602 від 19.05.2025 року за якою АТ «КБ» Глобус» перераховано ОСОБА_3 21000,00 грн. За надання професійної правничої допомоги за договором № 010224 від 01.02.2024.
З п. 3.2. договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № 010224 вбачається, що сторонами погоджена ставка гонорару адвоката за послуги за 1 годину роботи - 1500,00 грн. та сплату банком адвокату гонорару успіху 3000,00 грн. за рішення суду на користь банку.
Відповідно до акту № 10/150/21 від 19.05.2025 прийому-передачі послуг за договором № 010224 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 01.02.2024 року, адвокат Прохоренко В.П. виконав роботи на загальну суму 21000,00 грн, а саме: проведення зустрічі з клієнтом, ознайомлення з наданими клієнтом документами, надання консультації в рамках зустрічі, щодо вирішення даної справи, узгодження правової позиції, відшкодування витрат на виїзну консультацію до АТ «КБ «Глобус» (в тому числі транспортні витрати), витрати на телекомунікаційний зв`язок, тощо, витрачений час - 6 години, вартість – 9000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення заборгованості, формування пакету документів та подача до суду позовної заяви з додатками (у кількості 3 примірника для суду та відповідачів), відправлення рекомендованим листом через відділення АТ «Укрпошта» позовної заяви на адресу суду та відповідача у 3 прим.,(в тому числі оформлення конверту), копіювання та/або друк копій документів формату А4 (у тому числі двосторонній друк) необхідних документів для позовної заяви, включаючи гонорар успіху адвоката (в тому числі за характер складності справи), витрачений час - 8 години, вартість – 12000,00 грн., а загалом 14 годин на суму 21000,00 грн.
Відповідачі вважали суму витрат на професійну правничу допомогу завищеною, оскільки суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене рішення, всі його витрати на адвоката, якщо встановить, що розмір гонорару визначений стороною та його адвокатом завищений. Звертають увагу на те, що договір про надання правничої допомоги не містить механізму розрахунку гонорару адвокату. При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності. На думку відповідачів зазначений розмір витрат є неспіввісним, оскільки позовна заява є шаблонною та формальною, справа є типовою за своєю складністю і складається з 7 аркушів, а отже зазначення витрат 8 годин на складання та позовної заяви та підготовки документів не відповідає критерію розумності, вважаючи стандартний характер справи вартість правничої допомоги пропорційною до рівня складності. Так само жодними доказами не доводяться витрати адвоката 6 годин часу на виїзд для консультації з відшкодуванням транспортних витрат, оскільки не доводяться жодним доказом, а крім того зазначена адвокатом адреса листування збігається з адресою позивача. Метою стягнення витрат на професійну правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утриматись від вчинення дій, що в подальшому необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони і не може становити додаткового способу отримання доходу.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Види робіт або послуг адвоката, витрат, про відшкодування яких у справі заявлено вимогу, мають відповідати умовам договору про надання правової допомоги, положенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність і процесуального закону (Постанова Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17).
Верховний Суд часто підкреслював на необхідності детального аналізу та вивчення документів, поданих на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, з метою уникнення випадків її присудження за дублюючі одна одну послуги, які не мали впливу на хід розгляду справи та не потребували спеціальних професійних навиків (зокрема, постанова від 12.09.2018 у справі № 810/4749/15).
Аналізуючи суть кожної з наданих адвокатом послуг, суд звертає увагу на наступне.
Згідно з ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Тобто, послугою адвоката, яка надається клієнту є, зокрема, «складання позовної заяви» яка включає в себе її створення як певного правового документа та відповідне (письмове чи електронне) оформлення.
Отже, «проведення зустрічі з клієнтом, ознайомлення з наданими клієнтом документами, надання консультації в рамках зустрічі, щодо вирішення даної справи, узгодження правової позиції, відшкодування витрат на виїзну консультацію (в тому числі транспортні витрати), витрати на телекомунікаційний зв`язок, тощо», які визначені сторонами вартістю 9000,00 грн. не є окремим видом правової допомоги та не може включатися до правничої допомоги як судові витрати.
Так саме, як і «подача до суду позовної заяви з додатками, відправлення рекомендованим листом через відділення АТ «Укрпошта» позовної заяви, копіювання та/або друк копій документів формату А4 (у тому числі двосторонній друк) необхідних документів для позовної заяви», не може включатися до правничої допомоги як судові витрати.
В свою чергу, "гонорар успіху" визначено договором про надання правничої допомоги як гонорар, який не включається у вартість надання послуг з правничої допомоги та виплачується адвокату після ухвалення судового рішення виключно у випадку позитивного вирішення справи для сторони.
Така винагорода адвокату за досягнення позитивного рішення у справі як "гонорар успіху", за своїм змістом і правовою природою не є ціною договору (платою за надані послуги) у розумінні статей 632, 903 ЦК України та статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, а є платою за сам результат (позитивне рішення), досягнення якого відповідно до умов договору не ставиться в залежність від фактично наданих послуг, так як і не є професійною правничою допомогою в розумінні ст. 137 ЦПК України, оскільки не є послугою адвоката та не відноситься до судових витрат.
Тобто, "гонорар успіху" не є складовою витрат на професійну правничу допомогу.
А тому, суд вважає, що посилання на «гонорар успіху» у договорі про надання правничої допомоги та акту прийому-передачі виконаних адвокатом робіт є необхідним в межах розгляду наведеної справи.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з того, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, врахувавши реальність та необхідність понесених стороною позивача витрат на правничу допомогу, у задоволенні клопотання про стягнення з відповідача судових витрат в частині «гонорару успіху» слід відмовити.
Отже, обґрунтованими та відповідними до даної справи витратами є лише витрати на складання позовної заяви, що включає і формування пакету документів
При цьому, суд враховує, що предмет позову є типовим, справа є незначної складності, справа розглянута в спрощеному провадженні. Отже, оцінюючи характер наданої адвокатом клієнту правової допомоги відповідно до представлених документів, враховуючи фіксованість розміру гонорару адвоката, та заперечень щодо суми витрат з боку відповідача, керуючись критеріями, що визначені у частині 4 статті 137 ЦПК України та частинами 3-5, 9 статті 141 ЦПК України та враховуючи дотримання принципів обґрунтованості, пропорційності (співмірності) витрат на оплату послуг адвоката предмет спору, складності справи, значення справи для сторін, встановлений обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає справедливим відшкодування АТ «КБ «Глобус» судових витрат на правничу допомогу за представлення інтересів позивача адвокатом у суді першої інстанції в сумі 5000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідачів.
На день ухвалення рішення відповідачами суду не надано доказів на підтвердження понесених ними витрат у зв`язку з розглядом справи.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 82, 141, 229, 247 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в :
Позов Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» заборгованість за кредитним договором № 10/150/21 «Авто в кредит» від 07.10.2021 у розмірі 207363,85 грн. (двісті сім тисяч триста шістдесят три гривні 85 коп.)
Стягнути в дольовому співвідношенні з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" витрати по сплаті судового збору в розмірі по 1555 грн. 22 коп. з кожного та витрат на правничу допомогу по 2500,00 грн. з кожного.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення виготовлено: 11 червня 2026.
Учасники справи:
Позивач:
- Акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус", ЄДРПОУ 35591059, адреса: Куренівський провулок б. 19/5, м. Київ, 04073.
Відповідачі:
- ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_1 ;
- ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя: І.К. Ізмайлов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua