Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №644/3774/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Ритов Я. М.

Справа № 644/3774/26

Провадження № 2/644/3477/26

09.06.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд міста Харкова в складі:

Головуючого судді Ритова Я.М.,

за участю секретаря Швайка О.А.,

представника позивача Чубенка М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна», третя особа – Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про зняття арешту,

встановив:

Адвокат Чубенко Микита Сергійович, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна», третя особа – Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного МРУ МЮ, в якій просив зняти арешт, накладений на підставі Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 436-19/09 від 30.09.2009 Орджонікідзевського ВДВС Харківського МУЮ на квартиру АДРЕСА_1 (номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 9143878 від 13.10.2009).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у жовтні 2025 ОСОБА_2 під час спроби внесення даних про об`єкт нерухомості в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно дізналася, що на її квартиру АДРЕСА_1 накладено арешт на підставі Постанови про арешт майна боржника № 436-19/09 від 30.09.2009 р., що унеможливлює внесення даних про право власності на об`єкт нерухомості в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, а також обмежує право власності позивача в частині права розпорядження належним їй майном.

З метою отримання додаткової інформації, представником позивача було направлено адвокатський запит від 23.10.2025 до Індустріального ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з проханням: надати копію Постанови про відкриття виконавчого провадження № 436-19/09 (дата невідома) та копію Постанови про арешт майна боржника № 436-19/09 від 30.09.2009. Надати документи, які підтверджують факт направлення вказаних Постанов боржнику у виконавчому провадженні.

У відповідь на вказаний адвокатський запит, Індустріальний ВДВС надіслав лист від 28.10.2025 вих. № 162611, в якому пояснив, що надати запитувані документи та інформацію неможливо з огляду на їх відсутність у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Надалі, представником позивача було направлено адвокатський запит від 11.11.2025 до КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» з проханням, зокрема: надати документ, який підтверджує наявність арешту квартири АДРЕСА_1 , зареєстрованого на підставі Постанови про арешт майна боржника №436-19/09 від 30.09.2009 (витяг/інформаційну довідку/довідку). Надати інформацію про наявність інших зареєстрованих обтяжень квартири АДРЕСА_1 (крім зареєстрованого на підставі Постанови про арешт майна боржника №436-19/09 від 30.09.2009).

З відповіді КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 20.11.2025 на адвокатський запит від 11.11.2025 стало відомо, зокрема, що згідно з наявними архівними матеріалами інвентаризаційної справи на квартиру АДРЕСА_1 , постанова про арешт майна боржника № 436-19/09 від 30.09.2009 та обтяження на квартиру, в матеріалах справи відсутні.

Надалі, представником позивача було направлено ряд адвокатських запитів до Індустріального відділу державної виконавчої служби, Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та Міністерства юстиції України.

Відповіддю Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові від 02.03.2026 № 31992 повторно було підтверджено, що згідно даних системи неможливо встановити які виконавчі провадження знаходились на виконанні протягом 2009 року, де боржником була ОСОБА_3 та повторно звернуто увагу на неможливість надання запитуваних документів та інформації з огляду на їх відсутність у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Аналогічну відповідь надало також і Харківське міське міжрегіональне управління юстиції у відповіді від 05.03.2026.

Паралельно, представником позивача було направлено адвокатські запити від 20.02.2026 до КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» та Харківської міської ради з проханням, зокрема: повторно здійснити перевірку наявних архівних матеріалів і будь-яких інших носіїв інформації з метою встановлення та надання відомостей про суб`єкта (стягувача у виконавчому провадженні), в інтересах якого накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 на підставі Постанови про арешт майна боржника № 436-19/09 від

30.09.2009; у разі виявлення будь-яких додаткових відомостей та/або документів, що прямо чи опосередковано стосуються арешту, зареєстрованого на підставі Постанови про арешт майна боржника № 436-19/09 від 30.09.2009 прошу надати копії таких документів (у т. ч. зазначеної Постанови про арешт майна боржника) та/або викласти наявні відомості у письмовій відповіді із зазначенням усіх наявних реквізитів і джерела їх походження.

З відповіді КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 05.03.2026 на адвокатський запит стало відомо, що в матеріалах інвентаризаційної справи міститься лист Державної виконавчої служби Орджонікідзевського ВДВС Харківського МУЮ № 2012 від 07.04.2009 про надання інформації чи є у ОСОБА_2 зареєстроване на її ім`я майно.

Додатково звернуто увагу, що будь-які постанови щодо обтяження/обмеження в матеріалах інвентаризаційної справи на квартиру АДРЕСА_1 відсутні.

Як вказано у листі № 2012 від 07.04.2009, в провадженні Орджонікідзевського ВДВС Харківського МУЮ знаходиться виконавчий лист № 2н-1423 від 05.11.2007 виданий Орджонікідзевським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 767,79 грн на користь ЗАТ «УМЗ».Вказаний лист підписаний державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС Харківського МУЮ Глушко А.О. Аналогічне прізвище та ініціали містяться у графі «серія та номер документа» в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Додатково прошу звернути увагу, що і вказаний лист, і запис про арешт датовані 2009 роком.

Вказані обставини, у своїй сукупності, дають підстави для висновку, що арешт на квартиру (реєстраційний номер 9143878 від 13.10.2009) було накладено у межах виконавчого провадження № 436-19/09 з примусового виконання виконавчого листа № 2н-1423 від 05.11.2007 виданого Орджонікідзевським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 767,79 грн на користь ЗАТ «УМЗ».

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на дату видачі виконавчого листа (05.11.2007) скорочена назва ЗАТ «УМЗ» (повна назва — ЗАТ «УКРАЇНСЬКИЙ МОБІЛЬНИЙ ЗВ`ЯЗОК») належала юридичній особі з ідентифікаційним кодом 14333937.

Під вказаним ідентифікаційним кодом 14333937 зареєстровано ПрАТ «ВФ УКРАЇНА», що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить позивачці, було накладено арешт на підставі Постанови про арешт майна боржника № 436-19/09 від 30.09.2009 з примусового виконання виконавчого листа № 2н-1423 від 05.11.2007, виданий Орджонікідзевським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 767,79 грн. на користь ЗАТ «УМЗ», який станом на сьогодні має назву ПрАТ «ВФ УКРАЇНА».

У зв`язку з такими обставинами, представником позивача було направлено адвокатський запит від 11.03.2026 до ПрАТ «ВФ УКРАЇНА» з проханням: надати інформацію чи було сплачено заборгованість за виконавчим листом № 2н-1423 від 05.11.2007 виданий Орджонікідзевським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 767,79 грн на користь ЗАТ «УМЗ» поза межами виконавчого провадження, а за можливості надати підтверджуючий документ (витяг з виписки по рахунку / довідку про сплату); у випадку встановлення обставини несплати заборгованості за виконавчим листом № 2н-1423 від 05.11.2007 виданий Орджонікідзевським районним судом в сумі 767,79 грн — надати реквізити для її сплати.

У відповідь на вказаний запит, ПрАТ «ВФ УКРАЇНА» проінформувало, що з метою отримання інформації щодо заборгованості за надані послуги мобільного зв`язку абонента ОСОБА_2 , необхідно надати дані для ідентифікації: окрім ПІБ, вказати номер і серію паспорта, які були зазначені під час укладення Договору про надання послуг мобільного зв`язку.

Представником позивача, 23.03.2026 було направлено повторний адвокатський запит до ПрАТ «ВФ УКРАЇНА» з урахуванням додаткових даних для ідентифікації.

У відповіді від 25.03.2026 ПрАТ «ВФ УКРАЇНА» надало інформацію, що станом на 24.03.2026 ОСОБА_1 має заборгованість перед товариством за надані телекомунікаційні послуги у розмірі 767,79 грн. (рішення суду не виконано) та надало реквізити для сплати заборгованості.

Цього ж дня, 25.03.2026, позивачка сплатила заборгованість на рахунок ПРАТ «ВФ УКРАЇНА» у загальній сумі 767,79 грн.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Харкова від 09.04.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданну представник позивача позовні вимоги підтримав, дав пояснення аналогічні викладеним обставинам в позовній заяві.

Позивач в судове засідання не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з`явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав,заяви про відкладення розгляду справи до суду не надавав.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся, заяви про відкладення розгляду справи до суду не подав.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, дійшов до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 18.01.2000 р.

01.03.2003 р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 укладено шлюб, після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 01.03.2003 року.

Відповідно до інформації сформованої за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» від 07.04.2026 року, за параметрами запиту: ОСОБА_3 у реєстрі прав власності на нерухоме майно відомості відсутні, реєстраційний номер - 9143878, тип значення - арешт нерухомого майна, дата та час реєстрації - 13.10.2009, 15:22:42, дані реєстратора – Харківська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністертсто юстиції України, 61001, Харківська область, м. Харків, пр-т Гагаріна, 20-А (2-й пов.), (057)-703-44-01, 703-55-17, заявник – Орджонікідзевський відділ держаної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, тип майна – квартира, адреса - АДРЕСА_3 , суб`єкт – ОСОБА_3 , назва ролі суб`єкта – власник, тип докемента – Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер документа – 436-19/09, ОСОБА_8 , коли виданий – 30.09.2009, ким виданий - Орджонікідзевським ВДВС Харківського МУЮ.

Відповідно до Розпорядження про перейменування об`єктів топонімії міста Харкова № 513 В від 26.07.2024 р., вулиця Грицевця перейменована на вулицю НОМЕР_1 бригади.

Як вбачається з листа Індустріального районного відділу ДВС у м. Харкові № 162611 від від 28.10.2025 р., відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, підстави обтяжень № 9143878 від 13.10.2009 року зазначено постанову про арешт майна № 436-19/09 від 30.09.2009, Орджонікідзевський ВДВС Харківського МУЮ. Проте, за цими даними неможливо встановити номер виконавчого провадження, який було присвоєно виконавчому документу при реєстрації. Крім того, строк збергіання виконавчих проваджень, перданих до архіву органу ДВС, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих прроваджень за постановами про накладення адміністартвиного стягнення, строк зберігання яких становить один рік. Вищевказаний арешт майна накладено 13.10.2009, тобто минуло 16 років. Надати інформацію з яких підстав було накладено обтяження неможливо.

Відповідно до листа Індустріального районного відділу ДВС у м. Харкові № 31992 від 02.03.2026 р., відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, підстави обтяжень № 9143878 від 13.10.2009 року зазначено постанову про арешт майна № 436-19/09 від 30.09.2009, Орджонікідзевський ВДВС Харківського МУЮ на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказане обтяження зареєстровано на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 436-19/09 від 30.09.2009 р. Орджонікідзевський ВДВС Харківського МУЮ. Згідно даних Системи не можливо встановити, які виконавчі провадження знаходились на виконанні протягом 2009 року де боржником була ОСОБА_3 . Вищевказаний арешт майна накладено 13.10.2009, тобто минуло 16 років. Надати інформацію з яких підстав було накладено обтяження неможливо.

Відповідно до листа КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради від 20.11.2025 року, згідно з наявними архівними матеріалами інвентаризаційної справи на квартиру АДРЕСА_4 , постанова на арешт майна боржника № 436-19/09 від 30.09.2009 та обтяження на квартиру, в матеріалах справи відсутні.

Як вбачається з листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях від 05.03.2026 року, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 13.10.2009 за реєстраційним номером 9143878 зареєстровано обтяження на підставі постанови про арешт майна боржника № 436-19/09 від 30.09.2009, а саме квартира АДРЕСА_1 , яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно даних Системи не можливо встановити, які виконавчі провадження знаходились на виконанні протягом 2009 року (ЄДРВП) де боржником була ОСОБА_3 . Відповідно до листа КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради від 05.03.2026 року, в матеріалах інвентаризаційної справи міститься лист ДВС Ордонікідзевського ВДВС Харківського МУЮ № 2012 від 07ю04.2009 про надання інформації чи є у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстроване на її ім`я майно, у зв`язку з провадженням Орджонікідзевського ВДВС Харківського МУЮ на виконання листа № 2-н-1423 від 05.11.2007 Орджонікідзевського районного суду. Будь-які постанови щодо обтяження/обмеження в матерілах інвентаризаційної справи на квартиру АДРЕСА_4 , відсутні.

Відповідно до листа ПрАТ «ВФ України» від 25.03.2026 року, станом на 24.03.2026 року ОСОБА_1 має борг перед ПрАТ «ВФ Україна» за надані телекомунікаційні послуги у розмірі 767,79 грн.

Відповідно до платіжної інструкції від 25.02.2026 року, ОСОБА_1 були сплачені кошти на користь ПрАТ «ВФ Україна» у розмірі 767,79 грн.

Згідно ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 року (Закон № 475/97-ВР), визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження».

Згідно ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно із ч. 1 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В свою чергу, статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17 липня 1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Вендітеллі проти Італії» суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань.

Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Як було встановлено судом, арешт на майно було накладено на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 436-19/09 від 30.09.2009 р. Орджонікідзевський ВДВС Харківського МУЮ на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно даних Системи не можливо встановити, які виконавчі провадження знаходились на виконанні протягом 2009 року де боржником була ОСОБА_2 . Вищевказаний арешт майна накладено 13.10.2009, тобто минуло 16 років, у зв`язку з чим, вирішити питання про зняття арешту зі спірної квартири, в іншому порядку, окрім судового, позивач не має можливості.

Відповідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 33 Постанови «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року №5 надав роз`яснення, що застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого. Відповідно до положень статей ст.ст. 391,396 ЦК України, позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

З урахуванням наведених норм закону, суд вважає вірним обраний позивачем спосіб захисту своїх порушених прав, а тому позов необхідно задоволити у повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує у порядку статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10,12,76,77,81,89,141,265,280-284,354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна», третя особа – Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про зняття арешту – задовольнити.

Скасувати арешт накладений на підставі Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 436-19/09 від 30.09.2009 Орджонікідзевського ВДВС Харківського МУЮ на квартиру АДРЕСА_1 (номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 9143878 від 13.10.2009).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони:

позивач ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ;

відповідач Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна», ЄДРПОУ 14333937, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд.15;

третя особа – Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного МРУ МЮ, ЄДРПОУ 44045454, м. Харків, вул. Кооперативна, буд.12/14.

Суддя Я.М. Ритов