Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №626/321/26 — Берестинський районний суд Харківської області

Справа № 626/321/26

Провадження № 2-а/626/7/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

04.06.2026 року м.Берестин

Берестинський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді – Рибальченко І.Г.,

за участю секретаря Матюхової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративних стягнень у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

30.01.2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якому позивач просить скасувати постанову тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 № 671 від 29.10.2025 року, оскільки вона ґрунтується на неповному, необ`єктивному і не всебічному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно довідки від 31 жовтня 2025 року ОСОБА_1 в період з 20 квітня 2022 року по 17 липня 2025 року був зареєстрований, як внутрішньо-переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 . 21.10.2025 року на стаціонарному блокпосту був зупинений працівниками поліції, які після зупинки та перевірки військово-облікових документів повідомили наявність відмітки про «Розшук» за поданням ІНФОРМАЦІЯ_3 . 31.10.2026 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 в АДРЕСА_2 , де було винесено постанову №5011 від 31.10.2025 року в якому закрито провадження у справі у зв`язку зі спливом строків притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому 29.10.2026 року тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 виніс постанову № 671, якою було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17000 грн. Зазначає, що в постанові не зазначено конкретної дати правопорушення та відсутні належні докази, що підтверджують наявність правопорушення. Крім того, адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше 3 місяців з дня виявлення, але не пізніше 1 року з дня вчинення порушення.

Про наявність оскаржуваної постанови позивач не знав, тому вважає її не обгрунтованою та просить її скасувати, а провадження у справі закрити.

В судове засідання сторони не з`явились, про день та час розгляду справи були повідомлені вчасно та належним чином. Від позивача та його представника – адвоката Карнаух В.О. надійшла заява в якій вони просить справу розглядати без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача Коваленко Ю.В. до суду подала відповідь на відзив, згідно якого просила суд відмвити в задоволенні позвоних вимог ОСОБА_1 , з тих підстав, що правопорушення вчинене позивачем ОСОБА_1 виявлено автоматично системою, на розгляд протоколу останній не з`явився і тому тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 було винесено оскаржувану постанову.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, відзив на позовну заяву, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до довідки № 1947 від 31.10.2025 ОСОБА_1 взятий на облік як внутрішньо переміщена особа в АДРЕСА_1 та кв. АДРЕСА_3 ( а.с.7) в період з 20.04.2022 року по 21.07.2025 року.

Постановою тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 №671 від 29.10.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП . У постанові вказано, що за результатами з`ясування обставин справи встановлено, що ОСОБА_1 , змінивши адресу свого проживання не став на військовий облік, чим допустив порушення правил військового обліку. Постанова не містить підтвердження отримання позивачем її копії чи направлення копії постанови поштою на адресу позивача.

З постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.01.2026 вбачається, що головним державним виконавцем Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Умніковим І.В. відкрито виконавче провадження з виконання постанови №671 від 29.10.2025 року ( а.с.20).

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, тощо.

Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку та містить три частини. Постанова №671 від 29.10.2025 містить зазначення частини 3 статті 210 КУпАП, за якою позивача притягнуто до відповідальності та накладено відповідне стягнення. Частиною 3 ст. 210 КУпАП передбачено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказана норма є бланкетною та відсилає до інших норм законодавства, якими встановлено певні обов`язки для військовозобов`язаних.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно із абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про затвердження указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" N 2102-IX, яким затверджено указ Президента України N 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє наразі.

Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 оголошено загальну мобілізацію.

За приписами ч. 2, ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до абз. 6 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Положеннями ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи.

Згідно з п. 81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2).

Відповідно до положень п. 15 Порядку за умови запровадження інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відповідно до Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів: взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відомості про яких наявні та актуалізовані (верифіковані) в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, за умови дотримання ними правил військового обліку здійснюється на підставі відомостей про декларування, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання осіб в електронній формі, надісланих органами, що здійснюють реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб (далі - органи реєстрації) через єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; відомості про декларування/зняття із задекларованого/ зареєстрованого місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надіслані органом реєстрації через єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, є підставою для взяття особи на військовий облік або зняття з військового обліку районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, органом СБУ, відповідним підрозділом розвідувального органу.

Відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

За приписами ч. 2 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» держатель Реєстру: 1) забезпечує технологічне функціонування Реєстру, для чого утворює уповноважений орган адміністрування Держателя Реєстру; 2) вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо Порядку ведення Реєстру, в яких визначає процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 3) організовує взаємодію Реєстру з іншими реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних щодо отримання (обміну) інформації, визначеної статтями 6-9 цього Закону, відповідно до Закону України "Про публічні електронні реєстри"; 4) забезпечує розвиток та модернізацію програмних та апаратних засобів Реєстру; 5) надає органам адміністрування та ведення Реєстру право доступу до бази даних Реєстру; 6) здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Положеннями ч. 3 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» визначено, що адміністратор Реєстру обробляє відомості про призовників, військовозобов`язаних та резервістів від імені держателя Реєстру. Для цього із складу підпорядкованих йому органів визначаються органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру.

Згідно з абз. 4 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Відповідно до ч. 8, ч. 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

На підставі п. 33 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про внутрішньо переміщену особу.

За приписами ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Вказаною нормою передбачено перелік органів, від яких органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді інформацію через електронну інформаційну взаємодію.

Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, - відомості, зазначені у пунктах 7, 7-1, 8, 8-1, 11, 17, 33 частини першої статті 7 цього Закону. Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України "Про публічні електронні реєстри", та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з п. 8 Положення завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

З наведеного вище вбачається, що персональні дані військовозобов`язаного можуть бути отримані органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, до яких відносяться і територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними органами.

Відповідач стверджує, що довідка ВПО щодо позивача була автоматично інтегрована до реєстру «Оберіг», й невиконання позивачем обов`язку стати на військовий облік за місцем проживання також було зафіксовано в реєстрі як порушення правил військового обліку, що підтверджується наданим витягом з реєстру.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Згідно зі ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

Позивач зазначає, що стоїть на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що до суду надав відомості з програми «Резерв+» ( а.с.13), крім того 31.10.2025 року ОСОБА_1 , начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 було винесено постанову №5011, згідно якої справу відносно позивача закрито на підставі ст. 38 КУпАП ( а.с.13 розворот).

Законом покладено прямий обов`язок на військовозобов`язаного який залишив або покинув своє місце проживання, в семиденний строк з дати взяття або зняття з обліку внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування.

За приписами ч.1 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев`ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Згідно ч. 7 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про наявність порушень прав позивача під час складення протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, що має наслідком її скасування та надіслання справи на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладені приписи законодавства, суд дійшов висновку про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №671 датована 29.10.2025р..

Разом з тим, зважаючи на те, що судом достовірно не встановлена відсутність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, у діях ОСОБА_1 , у суду немає підстав для закриття провадження у справі, тобто позов підлягає частковому задоволенню, з надсиланням справи на новий розгляд до компетентного органу, яким в даному випадку є ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Керуючись ст. 2, 5, 8, 9, 12, 77, 132, 134, 139, 241-243, 246, 255, 268, 269, 286 КАС України, ст.7, 9, 247, 251, 258, 268, 276,280, 283, 287, 288 КУпАП, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративних стягнень у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Скасувати постанову тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 в - Р.Колєсніка №671 від 29.10.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення стягнення у виді штрафу у сумі 17 000,00 грн.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, надіслати на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині закриття справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя