Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №619/2152/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

Суд: Дергачівський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 07 червня 2026 р.

Справа: №619/2152/26

Суддя: Коваленко Н. В.

справа № 619/2152/26

провадження № 2-о/619/94/26

Рішення

іменем України

08 червня 2026 року м. Дергачі,

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Коваленко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу № 619/2152/26

ім`я (найменування) заявника та заінтересованої особи:

заявниця: ОСОБА_1 ,

заінтересована особа: Солоницівська селищна рада Харківського району Харківської області

вимоги заявниці: про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,

Виклад позиції заявника та заінтересованої особи.

ОСОБА_1 31.03.2026 звернулася до суду із заявою у якій просить встановити факт проживання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 із нею однією сім`єю, як чоловік та дружина, без реєстрації шлюбу в період часу з 04 січня 2018 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заяви зазначила, що з серпня 2017 року до дня смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , вони проживали однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, здійснювали спільні витрати на утримання житла, придбання майна та забезпечення повсякденних потреб сім`ї, разом проводили дозвілля та сімейні свята.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 76 років помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Солоницівською селищною радою Харківського району Харківської області 23 грудня 2025 року складено актовий запис про смерть №473 та видано свідоцтво про смерть.

Заявниця зазначила, що встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу необхідне їй для реалізації спадкових прав після смерті ОСОБА_2 та оформлення спадщини у встановленому законом порядку.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 01 квітня 2026 року справу прийнято до провадження за правилами окремого провадження.

Заявниця підтримала позовні вимоги.

Свідки в судовому засіданні пояснити та надали окремо письмові пояснення :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , пояснив, що знає ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . З 2017 року по 2020 рік вони спільно проживали за адресою: АДРЕСА_2 . За час їх спільного проживання був свідком того, що вони допомагали один одному в побуті, вели спільне господарство, мали теплі сімейні відносини, постійно проживали разом, мали спільний бюджет, разом здійснювали витрати на утримання житла та побутові потреби, разом ходили на джерело за водою, свідок допомогам їм носити воду. Серед односельців їх сприймали як чоловіка та дружину, вони були відомі як одна сім`я. Похованням ОСОБА_2 займалася ОСОБА_1 , а перед цим займалася його лікуванням. Допомагав їм син ОСОБА_1 . Поховали ОСОБА_2 в Солоницівці. На похованні була присутня донька попередньої дружини ОСОБА_2 зі своєю дочкою. Своїх дітей не було у ОСОБА_2 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 , пояснила, що їй відомо про спільне проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю. Вони проживали разом за адресою: АДРЕСА_2 , вели спільне господарство, мали спільний бюджет, разом вирішували побутові питання, здійснювали спільні витрати та підтримували один одного. В Солоницівці вони проживали з 2017 по 2020 роки. Познайомилися вони на базарі працювали там . Заявниця та померлий були відомі серед мешканців селища як сім`я. Лікуванням та похованням займалася ОСОБА_1 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 , пояснила, що їй відомо про спільне проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю з 2020 року по 2025 рік за адресою: АДРЕСА_4 . Сама свідок є сусідкою вже 6 років, і може впевнено сказати, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом, вели спільне господарство, допомагали один одному у побуті, мали спільний бюджет, разом здійснювали витрати та були відомі оточуючим як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу. У них було господарство , бджоли. Лікуванням та похованням ОСОБА_2 займалася ОСОБА_1 .

Свідка ОСОБА_6 заявниця просила не викликати , у зв`язку із його поганим самопочуттям.

Представник заінтересованої особи, Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області, просить розглянути справу без участі представника селищної ради, спір вирішити на розсуд суду.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 , актовий запис №473.

Із матеріалів справи вбачається, що після припинення сімейних відносин із колишньою дружиною ОСОБА_2 та ОСОБА_1 почали проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу, спільно вели господарство, були пов`язані спільним побутом, мали спільний бюджет, разом здійснювали витрати на утримання житла, придбання продуктів харчування, речей домашнього вжитку та іншого майна для забезпечення сімейних потреб.

Судом також встановлено, що заявниця та померлий спільно організовували свій побут, піклувалися один про одного, разом брали участь у вирішенні повсякденних життєвих питань, підтримували один одного матеріально та морально, що свідчить про наявність між ними фактичних сімейних відносин, характерних для подружжя.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 03 грудня 2018 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 розірвано. При цьому із зазначеного рішення вбачається, що подружні відносини між ними були фактично припинені ще з серпня 2017 року, спільне господарство вони не вели та разом не проживали.

Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на виконання Ухвали Дергачівського районного суду по справі № 619/2152/26 від 04.05.2026 року про надання інформації про наявність актового запису про шлюб відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , повідомили, що проведеною перевіркою за обліковими даними відділу актового запису про шлюб відносно ОСОБА_2 не виявлено. Одночасно повідомили, що згідно з даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян значиться актовий запис про шлюб № 3989 від 27.08.1972 року, складений відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову Харківського міського управління юстиції на ОСОБА_2 та ОСОБА_8 . Шлюб розірвано. Також, в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян значиться актовий запис про шлюб № 659 від 14.10.1983 року, складений Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції на ОСОБА_2 та ОСОБА_7 . Шлюб розірвано.

Чугуївська державна нотаріальна контора Харківської області повідомила листом від 14.05.2026 №881/01-16, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в термін передбачений ст. 1270 Цивільного кодексу України (шість місяців), з заявами про прийняття спадщини або відмову від спадщини в нотаріальну контору спадкоємці не звертались, але можуть бути спадкоємці, які спадщину прийняли фактично, тим що відповідно до вимог статті 1268 Цивільного кодексу України постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Спадкова справа не заводилась. Свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

Факт спільного проживання заявниці та померлого також підтверджується довідками про реєстрацію місця проживання, письмовими заявами свідків, фотознімками, долученими до матеріалів справи, та іншими доказами, дослідженими судом.

Мотиви суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 3, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи чи інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

За приписами ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно вимог п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

З таких же критеріїв виходила Велика Палата Верховного Суду в постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18), від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Положеннями ч. 1 ст. 3 СК України, передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно вимог ч. 4 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

Частинами першою та другою статті 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Згідно з частиною першою статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Законодавець визнає можливість створення сім`ї чоловіком і жінкою, які не перебувають у шлюбі, що зазначено у ст. 74 СК України .

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц вказувала на те, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; ведення спільного побуту; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Іншими доказами проживання однією сім`єю може бути народження спільних дітей; спільне придбання рухомого та нерухомого майна; укладення чоловіком/жінкою договорів дарування, страхування, медичного та туристичного обслуговування, тощо на користь іншого; наявність спільних рахунків у банківських установах; спільна участь у питанні життєзабезпечення сімї, в оплаті комунальних послуг, купівлі продуктів харчування та інших необхідних товарів, техніки, здійснення ремонту, спільне проведення дозвілля; наявність спільних фотографій, дописів та іншої інформації в соціальних мережах та інших веб-сайтах; догляд один за одним під час хвороб, в тому числі понесення витрат на лікування, на організацію та проведення похорон, доглядом за місцем поховання, тощо.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 369/16486/18.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 обов`язковими умовами для визнання осіб членами сім`ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання, спільний побут і взаємні права й обов`язки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц).

Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання), фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Таким чином, з наведеного можна дійти висновку, що заявниця ОСОБА_1 дійсно проживала з ОСОБА_2 однією сім`єю, як чоловік та дружина без шлюбу з 04.01.2018 по 18.12.2025. Зазначена обставина підтверджується дослідженими у ході розгляду справи письмовими доказами та показаннями свідків, згідно яких ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вели спільне господарство, мали спільний бюджет, купляли продукти харчування та інші необхідні товари, здійснювали ремонт, приймали спільну участь у питанні життєзабезпечення їх сім`ї та проведенні дозвілля.

Встановлення юридичного факту породжує для заявниці юридичні наслідки, оскільки від його встановлення залежить виникнення особистих прав заявниці як особи, яка хоче реалізувати своє право на оформлення спадкових прав.

Враховуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності, вирішуючи заяву у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог за заявою ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.10, 12, 13, 81, 263-265, 315-319, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з 04 січня 2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Учасникам справи надіслати копію судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі у порядку, визначеному законом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду..

Повне ім`я (найменування) заявника, заінтересованих осіб:

заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 ;

заінтересована особа: Солоницівська селищна рада Харківського району Харківської області, місце розташування: Харківська область, Харківський район, с-ще. Солоницівка, вул. Визволителів, буд.6, код ЄДРПОУ 04398821.

Повний текст рішення складаний 12.06.2026 року.

Суддя Н. В. Коваленко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua