Вирок від 11 червня 2026 р. у справі №554/7636/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 12.06.2026Справа № 554/7636/26

Провадження № 1-кп/554/975/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2026 року м.Полтава

Шевченківський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі

прокурора ОСОБА_2 ,

потерпілого ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12026175420000098 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Кегичівка Кегичівського району Харківської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, працюючого вантажником в ТОВ “Посад-Рітейл”, неодруженого, має на утриманні малолітню дитину 2026 р.н., зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України,

В С Т А Н О В И В :

01 березня 2026 року, приблизно об 11:24 год, обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на першому поверсі ТЦ «Метрополітан», що за адресою: м.Полтава, вул. Гоголя 38, помітив в пристрої банкомату АТ КБ «ПриватБанк» банківську карту «ПриватБанк» з № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), яка належить ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та є офіційним документом. Після цього у ОСОБА_4 виник протиправний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами із банківської карти, належної ОСОБА_3 . Обвинувачений ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що він посягає на чуже майно та не має права розпоряджатися ним, взяв з банкомату АТ КБ «ПриватБанк» банківську карту «ПриватБанк» з № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), яка належить ОСОБА_3 , тим самим заволодів нею.

Надалі 01 березня 2026 року в період часу з 11:33 год по 11:41 год, ОСОБА_4 , перебуваючи у магазині «Віват Провінція» за адресою: м.Полтава, вул.Котляревського, 25, діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, спрямованим на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 , за допомогою чипу для безконтактної оплати, адже не володів даними щодо пін-коду до карткового рахунку банківської картки № НОМЕР_1 р/р ( НОМЕР_2 ), виданої АТ КБ «Приватбанк» яка належить ОСОБА_3 , розрахувався вказаною банківською карткою за продукти харчування на загальну суму 466 грн 50 коп.

Продовжуючи злочинні дії, об`єднані єдиним умислом, 01 березня 2026 року в період часу з 11:48 год по 11:50 год, ОСОБА_4 , перебуваючи у магазині «Маркет Опт» за адресою: м. Полтава, вул. Котляревського, 15-А, діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, спрямованим на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 , за допомогою чипу для безконтактної оплати, адже не володів даними щодо пін-коду до карткового рахунку, розрахувався банківською картою АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 р/р ( НОМЕР_2 ), яка належить ОСОБА_3 , придбавши товари трьома транзакціями на загальну суму 945 грн 70 коп.

У подальшому того ж дня о 12:07 год, ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, об`єднані єдиним умислом, перебуваючи у магазині «АТБ», що за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 28/13, діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, спрямованим на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 , за допомогою чипу для безконтактної оплати, адже не володів даними щодо пін-коду до карткового рахунку, розрахувався банківською картою АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 р/р ( НОМЕР_2 ), яка належить ОСОБА_3 , придбавши товари на загальну суму 425 грн 75 коп.

Надалі 01 березня 2026 року у період часу з 11:56 год по 11:58 год, ОСОБА_4 , перебуваючи у магазині «ЗАВОЗ» за адресою: м. Полтава, вул. Котляревського, 16, діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, спрямованим на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 , за допомогою чипу для безконтактної оплати, адже не володів даними щодо пін-коду до карткового рахунку, розрахувався банківською картою АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 р/р ( НОМЕР_2 ), яка належить ОСОБА_3 , ши товари двома транзакціями на загальну суму 899 грн 86 коп.

В результаті вищевказаних протиправних дій ОСОБА_4 заволодів грошовими коштами, які належать ОСОБА_3 , розпорядившись ними на власний розсуд, чим спричинив останньому матеріального збитку на суму 2737 грн 81 коп.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив привласнення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів, тобто кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 357 КК України.

15 травня 2026 року між обвинуваченим та потерпілим у цьому кримінальному провадженні укладено угоду про примирення.

Зі змісту угоди про примирення вбачається, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.

В свою чергу, потерпілий погоджується з кваліфікацією діяння обвинуваченого за ч. 1 ст. 357 КК України, будь-яких претензій матеріального чи немайнового характеру до обвинуваченого потерпілий не має.

Сторони угоди узгодили міру покарання обвинуваченому за вчинений ним кримінальний проступок у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.

У підготовчому судовому засіданні потерпілий та обвинувачений підтримали угоду про примирення та просили її затвердити.

Прокурор також просив затвердити угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Враховуючи вищенаведене та розглядаючи питання про можливість затвердження угоди про примирення, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Суд установив, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 357 КК України, яке згідно зі ст.12 КК України належить до категорії кримінальних проступків.

Зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України. Умови угоди не суперечать вимогам КПК України та закону, не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін угоди або інших осіб, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, які визначені ст. 65 КК України. Відсутні інші підстави, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, для відмови в затверджені угоди.

Суд з`ясував, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, суть, характер обвинувачення, вид покарання, а також заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди судом.

Також суд з`ясував, що потерпілий цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні правові підстави для затвердження угоди про примирення, укладеної між потерпілим та обвинуваченим.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого за угодою, є щире каяття, відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.

Процесуальні витрати, які підлягають стягненню на користь держави, відсутні.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 374-376, 394-395, 474, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення від 15 травня 2026 року, укладену між потерпілим ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12026175420000098 від 12 березня 2026 року.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Речові докази:

- документи, оптичні та інші електронні носії інформації з аудіо- та відеозаписами слідчих та процесуальних дій - зберігати в матеріалах досудового кримінального провадження.

Відповідно до ст.532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Полтави.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, визначеному ст.376 КПК України.

Суддя ОСОБА_1