Постанова від 11 червня 2026 р. у справі №948/498/26 — Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/498/26

Номер провадження 3/948/109/26

12.06.2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

с-ще Машівка

Суддя Машівського районного суду Полтавської області Тимофєєва Г.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду матеріали, які надійшли з Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділу поліції № 3 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,

за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

УСТАНОВИЛА :

26 травня 2026 року до Машівського районного суду Полтавської області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 396281 від 19.05.2026 , 19.05.2026 р., близько 07.30 год., в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню, що підтверджується постановою Машівського районного суду Полтавської області від 03.10.2025, справа № 948/803/25, вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоду її психічному здоров`ю. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні 12.06.2026 ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що 19.05.2026 близько 07.30 год, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , його колишня дружина, ОСОБА_2 , збиралась на роботу. Зазначив, що вона працює на заводі, де в травні 2026 року під час виконання трудових обов`язків потрапила під ракетний обстріл. Під час обстрілу загинуло багато людей, що викликало у дружини сильне хвилювання, оскільки вона ледве зберегла своє здоров`я. ОСОБА_1 пояснив, що дійсно зачинив двері та намагався не пустити колишню дружину на роботу, де її життю та здоров`ю загрожувала небезпека. Такі його дії були викликані виключно хвилювання за життя дружини та ніяким чином не пов`язані з домашнім насильством, оскільки умислу нанести їй моральну шкоду або шкоду її фізичному чи психічному здоров`ю в нього не було. Зазначив, що з колишньою дружиною він примирився, проживає з нею в одній квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердила пояснення свого колишнього чоловіка ОСОБА_1 , що були надані ним 12.06.2026 в судовому засіданні. Пояснила суду, що дійсно в травні 2026 року під час виконання трудових обов`язків на заводі потрапила під ракетний обстріл. Була дуже налякана, ледве вибралась з вогню, хвилювалась. Після цієї події, яка її сильно налякала, зранку 19.05.2026 почала збиратися на роботу, а колишній чоловік, ОСОБА_1 , почав їй перешкоджати, оскільки хвилювався за її здоров`я, намагався зупинити та зачинив вхідні двері. Щоб якимось чином вплинути на нього, вона викликала працівників поліції. Після складання поліцією матеріалів на чоловіка, вона підписала документи та не надала їх змісту значення, оскільки поспішала на роботу. Зазначила, що ОСОБА_1 переймався за її здоров`я, намагався захистити її життя, та залишити в безпеці вдома, але обрав не той спосіб захисту.

Суд, вислухав пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши всі докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов до таких висновків.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 3 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 396281 від 19.05.2026, ОСОБА_1 інкриміновано вчинення домашнього насильства психологічного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_2 , яке полягало в умисному висловлюванні в її адресу нецензурної лайки, погрозах фізичною розправою, чим завдав шкоду її психічному здоров`ю.

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про попередження насильства в сім`ї» насильство в сім`ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї стосовно іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю.

Під психологічним насильством в сім`ї слід розуміти насильство, пов`язане з дією одного члена сім`ї на психіку іншого члена сім`ї (колишнього подружжя) шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе, що завдає шкоду психічному здоров`ю.

Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

Об`єктивна сторона правопорушення в даній ситуації виражається в умисному вчиненні будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

При цьому слід зазначити, що конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Конфлікт не містить вище перелічених ознак насильства. Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не кожний конфлікт є домашнім насильством.

Виникнення конфлікту залежить не лише від об`єктивних причин, але й від суб`єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.

Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї з ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

Як вбачається з досліджених судом доказів, до протоколу не додано будь-яких доказів на підтвердження викладених обставин у ньому. Фактично, обставини викладені у протоколі основуються лише на підставі заяви ОСОБА_2 та пояснень потерпілої, наданих працівникам поліції.

Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у судді.

Однак до протоколу не додано жодних інших належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, на підтвердження обставин, викладених у ньому.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджується наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, а саме факту вчинення домашнього насильства відносно колишньої дружини та суд дійшов висновку, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мав місце конфлікт без ознак домашнього насильства.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Разом з тим, факт вчинення домашнього насильства не знайшов свого підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді, а наявність наслідків дій ОСОБА_1 у виді спричинення шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_2 не доведено за стандартом «поза розумним сумнівом».

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене вважаю за необхідне, відповідно до п. 3 ч. 1 ст.284, п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст.247, ст. ст.283,284 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА :

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Г.Л. Тимофєєва