Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №390/507/26 — Кропивницький районний суд Кіровоградської області

Справа № 390/507/26

Провадження № 2/390/375/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"12" червня 2026 р.Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Квітки О.О.,

при секретарі – Петренко В.Р.,

за участю представника позивача – Солода Р.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Солод Роман Геннадійович, до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , про стягнення матеріальних збитків, завданих за наслідками ДТП,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач), інтереси якого представляє адвокат Солод Роман Геннадійович, звернувся до суду із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі – ФОП ОСОБА_2 , відповідач) на його користь матеріальний збиток у розмірі 1 187 543,88 грн, витрати пов`язані з залученням експерта у сумі 10 000 грн, франшизу в розмірі 3 200 грн та відшкодувати за рахунок відповідача понесені судові витрати.

02.03.2026 позовна заява надійшла до Кропивницького районного суду Кіровоградської області.

09.03.2026 ухвалою Кропивницького районного суду Кіровоградської області (суддя Квітка О.О.) прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

04.05.2026 ухвалою Кропивницького районного суду Кіровоградської області закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Безпосередньо розгляд справи по суті суд здійснив у засіданні 04.06.2026 та зазначив, що рішення у справі буде оголошено о 12:00 год 12.06.2026.

В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що вироком Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 06 жовтня 2025 року в справі № 390/721/25 встановлено, що працівник фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 водій ОСОБА_3 , працюючи за договором від 14.01.2025 та товаро-транспортною накладною від 22.01.2025, виконував роботу на користь автомобільного перевізника ФОП ОСОБА_2 та перевозив вантаж з м. Кам`янське до Олешинської сільської ради. Близько 08 год 10 хв 23.01.2025 ОСОБА_3 , керуючи технічно несправним автомобілем марки Renault Premium, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , здійснюючи рух по проїзній частині автомобільної дороги М-30 «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка-Луганськ-Ізварене» на території Кропивницького району Кіровоградської області зі сторони м. Кропивницький в напрямку с. Велика Виска Новоукраїнського району Кіровоградської області, у порушення п.п. 13.1. ПДР був неуважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, не впевнився, що це буде безпечним маневром та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок недотримання безпечного інтервалу допустив зіткнення з задньою частиною автомобіля GMC Yukon, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , котрий рухався на правій смузі руху в попутному напрямку. Після зіткнення, автомобіль GMC Yukon в аварійному режимі здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, де відбулося зіткнення за автомобілем ВАЗ 21093, котрий рухався в зустрічному напрямку. Порушення водієм ОСОБА_3 правил дорожнього руху та експлуатації транспортного засобу знаходиться в причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою.

Автомобіль Renault Premium, яким керував ОСОБА_3 в момент скоєння ДТП, був забезпечений страховим полісом № ЕР-225087535 ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп» про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно до полісу ліміт відповідальності страховика за шкоду, завдану майну – 160 000 грн і 320 000 грн за шкоду, завдану життю і здоров`ю на одного з потерпілих, франшиза – 3200 грн.

07 січня 2026 року на рахунок ОСОБА_1 перераховано безготівковим зарахуванням ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуренс груп» грошові кошти в розмірі 156 800 грн (із розрахунку 160 000,00 грн ліміт відповідальності страховика за мінусом франшизи – 3 200 грн), призначення платежу – відшкодування згідно з страховим актом № 250001420812.

Визначаючи розмір матеріального збитку, завданого пошкодженому транспортному засобу GMC Yukon, позивач вважає за можливе взяти за основу висновок експертного авто товарознавчого дослідження за № 197/25 по визначенню матеріального збитку, складеного 15 січня 2026 року судовим експертом Рейнюком Олександром Віталійовичем, відповідно до якого вартість матеріального збитку, заподіяного з технічної точки зору складає 1 347 543,88 грн, а вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 2 903 737,30 грн. Вартість складання експертного висновку становить 10 000 грн, та була сплачена позивачем одразу, що підтверджується квитанцією про оплату від 14.11.2025.

Таким чином, залишок несплаченої суми матеріального збитку, спричиненого ОСОБА_1 складає 1 187 543,88 грн, тобто 1 347 543, 88 (збитки за висновком експерта) – 156 800 (виплачена сума страхового відшкодування).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, а саме: 12007,44 гривень судовий збір, 10 000 гривень витрат, пов`язаних із залученням експерта.

В судовому засідання представник позивача – адвокат Солод Р.Г. пояснив, що відповідач добровільно жодних збитків не сплатив, тому підтримує заявлені вимоги та просить задовольнити їх в повному обсязі, зазначив, що докази на обґрунтування витрат на правничу допомогу будуть подані додатково після ухвалення рішення суду.

Відповідач ФОП ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлений у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомив.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання не з`явився в судове засідання без поважних причин і не подав відзив, суд відповідно до вимог ст.280 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля GMC Yukon, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с. 11).

Вироком Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 06.10.2025 у справі № 390/721/25 (провадження № 1-кп/390/70/25) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України, та призначено покарання у виді штрафу три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн без позбавлення права керування транспортним засобом. Встановлено, що між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мали місце трудові відносини (а.с. 15-20).

Згідно з ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 18.03.2026 у справі № 390/721/25 (провадження № 11-кп/4809/79/26) апеляційні скарги представника цивільного відповідача ОСОБА_2 – адвоката Бондаренка Ю.Ю. та представника ПрАТ «УСК Княжа ВІГ» адвоката Пилипця Антона Юрійовича залишено без задоволення. Вирок Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 06.10.2025 стосовно ОСОБА_3 залишено без змін. Зазначено, що обвинувачений на момент вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2 , що обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, а тому стягнення на користь потерпілих моральної шкоди з ФОП ОСОБА_2 є правомірним (а.с. 72-78).

Відповідно до висновку експерта № 197/25 за результатами проведення експертного транспортного-товарознавчого дослідження по визначенню матеріального збитку від 15 січня 2026 року вартість відновлювального ремонту автомобіля GMC Yukon Denali 6.2і, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_4 , складає 2 903 737,30 грн. Вартість матеріального збитку, заподіяного з технічної точки зору власнику автомобіля GMC Yukon Denali 6.2і, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , складає 1 347 543,88 грн (а.с. 21-26).

Згідно з рахунком-фактурою № 239 від 13.11.2025 послуги на проведення транспортно-товарознавчої експертизи автомобіля GMC Yukon, по визначенню вартості матеріального збитку, вартості відновлювального ремонту становить 10 000 грн, які були оплачені ОСОБА_1 14.11.2025 на рахунок ФОП ОСОБА_4 , що підтверджується копією квитанції АТ КБ «Приватбанк» № 2.401430573.1 від 14 листопада 2025 року (а.с. 27-28).

Відповідно до довідки АТ КБ «Приватбанк» про рух коштів від 11.02.2026 на рахунок ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 07 січня 2026 відбулося безготівкове зарахування від ПрАТ «Української страхової компанії «Княжа вієнна іншуранс груп» в сумі 156 800 грн, призначення платежу: відшкодування згідно зі страховим актом № 250001420812 від 07.01.2026 ОСОБА_1 (а.с. 29).

ОСОБА_2 є власником автомобіля Renault Premium, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 (а.с. 30).

Відповідно до цивільно-правового договору від 14 січня 2025 року, укладеного між замовником – фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та виконавцем – Шевченком Миколою Володимировичем, виконавець зобов`язався надати транспортні послуги за домовленістю із замовником, встановлено ціну та оплату послуги в сумі 1 500 грн/машино-доба (а.с. 31).

До позовної заяви долучено товарно-транспортні накладні та податкові накладні № 21, 22, 87 від 22 січня 2025 року щодо перевезення вантажу з м. Кам`янське до Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, в яких зазначено автомобільним перевізником - фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 , водієм – ОСОБА_3 (а.с. 32-36).

Згідно з протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу № 01575-00041-24 від 30.01.2024 автомобіль Renault Premium, д.н.з. НОМЕР_1 , після технічного контролю визнано технічно справним (а.с. 38).

Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-225087535 страховиком є Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп», страхувальник ОСОБА_2 , строк дії договору з 30.11.2024 по 29.11.2025, забезпечений транспортний засіб Renault Premium, д.н.з. НОМЕР_1 , страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю – 320 000 грн, за шкоду, заподіяну майну – 160 000 грн, розмір франшизи – 3 200 грн (а.с. 39).

Згідно з відповіддю з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_2 зареєстрований 03.06.2022 за адресою: АДРЕСА_1 , види економічної діяльності: інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний); вантажний автомобільний транспорт; надання послуг перевезення речей (переїзду); надання інших індивідуальних послуг; надання в оренду вантажних автомобілів (а.с. 43-44).

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на викладене та відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, встановлені вироком Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 06 жовтня 2025 року та ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 18 березня 2026 року, згідно з засадами інституту доказування у цивільному судочинстві, відповідно до яких ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні ДТП та підтверджено його трудові відносини з ФОП ОСОБА_2 .

Ч. 1 ст. 4 ЦПК України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України (далі – ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з вимогами статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до вимог статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Правовідносини фізичної особи і суб`єкта господарювання можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 ЦК України.

Відповідно до положень частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» у п. 6 зазначає, що особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров`ю у зв`язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя і четверта статті 1187 ЦК). Фізична чи юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану її працівником при виконанні трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору, має право зворотної вимоги (регресу) до такого працівника - фактичного завдавача шкоди - у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 ЦК).

Порядок та умови відшкодування шкоди безпосередньо встановлено ЦК України, відповідно до якого умовами відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є протиправність поведінки заподіювача шкоди, наявність цієї шкоди у потерпілого і причинного зв`язку між ними.

При цьому слід враховувати, що особливі правила статті 1187 ЦК України діють тоді, коли шкоду завдано тими властивостями об`єкта, через які діяльність із ним визнається джерелом підвищеної небезпеки.

Головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду, як винні, так і невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.

Разом із цим відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого.

Під умислом потерпілого слід розуміти усвідомлене бажання особи заподіяти шкоду. При цьому особа повинна розуміти значення своїх дій та мати змогу керувати ними.

Обов`язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається також на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція заподіювача шкоди.

Такі правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 466/4412/15-ц (провадження № 61-37654св18), від 15 серпня 2019 року у справі № 756/16649/13-ц (провадження № 61-26702св18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 447/2438/16-ц (провадження № 61-26195св18), від 11 грудня 2019 року у справі № 601/1304/15-ц (провадження № 61-33216св18).

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Згідно з ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) сформульовано висновок, про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Встановлено, що предметом спору у цій справі є обставини щодо недостатності суми страхового відшкодування для відновлення становища пошкодженого майна позивача, загальний розмір який становить 1 187 543,88 грн.

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача різниці між вартістю відновлювального ремонту та страховою виплатою є обґрунтованими та підлягають до задоволення та складають 1 347 543,88 грн (вартість матеріального збитку, заподіяного з технічної точки зору) - 156 800 грн (страхове відшкодування) – 3200 грн (франшиза) = 1 187 543,88 грн.

Відповідно до п. 77 ч. 1 ст. 1, ч. 4, 5 ст. 94 Закону України «Про страхування» франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування та/або законодавством. Договором страхування може передбачатися франшиза, яка може бути умовною та безумовною. У разі зазначення в договорі страхування умовної франшизи страховик не відшкодовує частину збитку, яка не перевищує розмір франшизи, але відшкодовує збитки в повному обсязі, якщо збиток перевищує розмір франшизи. У разі зазначення в договорі страхування безумовної франшизи страховик вираховує розмір франшизи при здійсненні страхової виплати за кожним страховим випадком. Вид та розмір франшизи зазначаються у договорі страхування.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) – це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду (ч.6 ст.106 ЦПК України).

Ст.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що проведення оцінки майна є обов`язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Згідно із ст.10 вказаного Закону оцінка майна проводиться на підставі договору між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

Отже, ФОП ОСОБА_2 на момент ДТП був особою, яка на відповідній правовій підставі володів транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки і має відповідати за завдану шкоду, оскільки не доведено, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Позивачем належними та допустимими доказами також доведено наявність шкоди – пошкодження автомобіля GMC Yukon, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Тому, ФОП ОСОБА_2 , як володілець джерела підвищеної небезпеки, повинен нести відповідальність за спричинену водієм ОСОБА_3 шкоду. Виходячи з цього, суд задовольняє позов в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. ст. 133, 137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Ч. 6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 712/4126/22 витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат; висновок експерта може бути підготовлений як на підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи; у разі подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. При цьому інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і в разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, зазначений висновок не приймається судом до розгляду; при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду із позовом, а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи. Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

Відповідно до ч. 1, 2, 8 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що докази на обґрунтування витрат на правничу допомогу будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду. Отже, питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу судом буде вирішено після надання позивачем відповідних доказів.

За вимогу про стягнення матеріальних збитків, завданих за наслідками ДТП позивачем, при подачі позовної заяви було сплачено судовий збір в розмірі 12007,44 грн. Однак судом встановлено, що визначаючи розмір судового збору ОСОБА_1 враховано також витрати, пов`язані з залученням експерта, які входять у склад судових витрат.

Отже, враховуючи вимоги ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 11 907,44 (квитанція № D575-A1LY-9Q5E від 24.02.2026) та витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 10 000 грн (квитанція № 2.401430573.1 від 14.11.2025 ), а судовий збір в розмірі 100 грн підлягає поверненню позивачу, як надмірно сплачений, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 76, 81, 83, 89, 133, 137, 141, 247, 263, 264, 265, 272, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Солод Роман Геннадійович, до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , про стягнення матеріальних збитків, завданих за наслідками ДТП, - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки в розмірі 1 187 543 (один мільйон сто вісімдесят сім тисяч п`ятсот сорок три) грн 88 (вісімдесят вісім) коп та франшизу в розмірі 3 200 (три тисячі двісті) грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 21 907 (двадцять одна тисяча дев`ятсот сім) грн 44 (сорок чотири) коп. на відшкодування судових витрат.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , надмірно сплачений судовий збір в розмірі 100 (ста) грн, відповідно до квитанції № D575-A1LY-9Q5E від 24.02.2026 призначення платежу: 101; НОМЕР_6 ; Судовий збiр, за позовом ОСОБА_1 , Кропивницький районний суд Кіровоградської області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У порядку п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач – фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_3 ;

третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_4 .

Суддя О.О.Квітка