Вирок від 09 червня 2026 р. у справі №376/1434/26 — Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/1434/26

Провадження № 1-кп/376/225/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року м.Сквира

Сквирський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого– ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Сквира Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026111030000562 від 03.04.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Щербаки Білоцерківського району Київської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, працевлаштованого на підприємстві «Металеві системи України», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-05.02.2026 Білоцерківським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 382 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.382 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , обвинувачується у тому, що 07.11.2024 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за результатами розгляду справи про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, винесено постанову у справі № 357/14650/24, 3/357/6487/24, яка набрала законної сили 19.11.2024 та відповідно до якої ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років.

Також, 05.02.2025 Сквирським районним судом Київської області за результатами розгляду справи про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, винесено постанову у справі № 376/3569/24, 3/376/28/2025, яка набрала законної сили 16.02.2025 та відповідно до якої ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років.

Крім того, 19.06.2025 Сквирським районним судом Київської області за результатами розгляду справи про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП винесено постанову у справі № 376/1512/25, 3/376/595/2025, яка набрала законної сили 30.06.2025 та відповідно до якої ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років.

В подальшому вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.02.2026 по справі № 357/1382/26, який набрав законної сили 10.03.2026, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот ) гривень.

Однак ОСОБА_4 , будучи особою раніше судимою за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.І ст.382 КК України, та продовжуючи умисно не виконувати вищевказані постанови: Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07.11.2024, Сквирського районного суду Київської області від 05.02.2025 та Сквирського районного суду Київської області від 19.06.2025, достовірно знаючи про наявність вказаних постанов суду та будучи ознайомленим з ними, маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, 02.04.2026 близько 23 години 40 хвилин керував автомобілем марки «ВАЗ 2101», д.н.з. НОМЕР_1 , та рухався по вул. Миру в с.Пищики, Білоцерківського району, Київської області, де був зупинений працівниками поліції.

Тим самим ОСОБА_4 02.04.2026, діючи з мотивів зневаги до судових постанов Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.11.2024, Сквирського районного суду Київської області від 05.02.2025, та Сквирського районного суду Київської області від 19.06.2025, які набрали законної сили, умисно не виконує постанови суду, якими позбавлено останнього права керувати транспортними засобами строком на п`ять років.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, вчиненому особою, раніше судимою за злочин, передбачений статтею 382 КК України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України.

10.06.2026 між прокурором ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_4 , його захисником адвокатом ОСОБА_5 була укладена угода про визнання винуватості.

Така угода відповідає вимогам ст. ст. 469, 472 КПК України. Угода про визнання винуватості містить положення про те, що сторони визнають правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч.3 ст.382 КК України, обвинувачений беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.382 КК України, узгоджують покарання ОСОБА_4 – у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов`язаною з безпекою руху на строк 3 (три) роки; на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки з покладенням обов`язків, передбачених п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.

Сторони розуміють наслідки вимог ст. ст. 394, 424 КПК України та наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ст. 476 КПК України, зокрема те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості, прокурор, який затвердив угоду, має право звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом ( ст. 389-1 КК України).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.382 КК України, щиро розкаявся та просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив добровільність укладення угоди про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором, просив її затвердити, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості обвинуваченому зрозумілі.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КК України та КПК України, її умови відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб та просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового провадження про можливість затвердження угоди, суд приходить до висновку, що угоду про визнання винуватості слід затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами угоди міру покарання, виходячи з наступного.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.382 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно зі ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Відповідно до положень п. 1 ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України. Підстави для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ч.7 ст.474 КПК України, відсутні.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, визначені положеннями ст. ст. 473, 474 КПК України.

Поясненнями сторін угоди встановлено, що вони уклали угоду про визнання винуватості добровільно.

Судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК України та на її основі може бути ухвалений вирок, умови угоди не порушують прав, свобод та інтересів сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим, взятих на себе за угодою зобов`язань, є фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченої.

Крім того, суд бере до уваги той факт, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є відповідними ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та характеристиці особи обвинуваченого, який раніше судимий за ч.1 ст.382 КК України, щиро розкаюється у вчиненому злочині, у лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4 , передбаченою ст. 66 КК України за ч. 1 ст. 357 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , передбачені ст. 67 КК України за ч. 1 ст. 357 КК, відсутні.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, а саме затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

За таких обставин, суд вважає за необхідне затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 за участі захисника адвоката ОСОБА_5 .

Беручи до уваги викладене, враховуючи обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, суд приймає до уваги положення ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, доходить висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкцій ч.3 ст.382 КК України без ізоляції від суспільства.

Пленум Верховного Суду України неодноразово звертав увагу на те, якщо виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, то судам не слід направляти таких осіб у місця позбавлення волі.

Визначене таким чином покарання обвинуваченому, на переконання суду, буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень і таке втручання у його права та свободи буде виправданим.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 66, 67, 75,76, ч.3 ст.382 КК України, ст.ст. 314, 368 - 371, 373, 374, 376, 392 - 395,4 68, 472 - 476 КПК України, суд -

У Х В АЛ И В:

Затвердити угоду, укладену 10.06.2026 між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 за участі захисника адвоката ОСОБА_5 , про визнання винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.382 КК України, в кримінальному провадженні № 12026111030000562, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2026.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.382 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов`язаною з безпекою руху на строк 3 (три) роки.

Застосувати до ОСОБА_4 вимоги ст.75 КК України і звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На вирок може бути подана апеляційна скарга обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Сквирський районний суд Київської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, а в разі її подання - після прийняття рішення апеляційним судом Київської області.

Копію вироку після його проголошення вручити учасникам процесу.

Суддя ОСОБА_1