Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №359/4517/25 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/4517/25

Провадження №2/359/2761/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Ступарик К.В.,

за участю представника позивача Оксанича Р.В.,

за участю відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – військова частина НОМЕР_1 , про усунення від права на отримання державної грошової допомоги військовослужбовця, який пропав безвісти,

встановив:

1. Короткий виклад доводів пред`явленого позову.

1.1. В квітні 2025 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом та посилається на те, що її син ОСОБА_3 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді старшого стрільця-оператора 1 штурмового відділення 3 штурмо-вого взводу 3 штурмової роти. ІНФОРМАЦІЯ_1 приблизно о 15 годині 25 хвилин під час виконання бойового завдання він зник безвісти в районі м. Часів Яр Донецької області. У зв`язку з цим ОСОБА_1 , який є лише біологічним батьком ОСОБА_3 , виплачується грошова допомога військовослужбовця, який пропав безвісти. Відповідач не брав участь у вихованні та утриманні сина ОСОБА_3 . Він ухилявся від виконання своїх батьківських обов`язків. Тому ОСОБА_2 просить суд усунути ОСОБА_1 від права на отримання державної грошової допомоги військовослужбовця, який пропав безвісти.

1.2. У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримує позов та наполягає на його задоволенні.

1.3. ОСОБА_1 не визнає позов та посилається на те, що він не ухилявся від утримання та виховання сина ОСОБА_3 . Зокрема, відповідач постійно спілкувався з ним. Тому ОСОБА_1 просить суд відмовити у задоволенні позову.

2. Інформація про рух цивільної справи.

2.1. Зі змісту протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 квітня 2025 року (а.с.58) вбачається, що цивільну справу за позовом ОСОБА_2 було розподілено судді Бориспільського міськрайонного суду Борцю Є.О.

2.2. Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 2 травня 2025 року (а.с.61-62) було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

2.3. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 2 липня 2025 року (а.с.77-78) було залучено військову частину НОМЕР_1 до участі у розгляді цивільної справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

2.4. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 20 жовтня 2025 року (а.с.107-108) було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

3. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

3.1. ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , батьком якого записаний ОСОБА_1 , а матір`ю – ОСОБА_5 . Ці обставини підтверджуються копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 11 лютого 1988 року (а.с.50).

3.2. ОСОБА_3 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді старшого стрільця-оператора 1 штурмового відділення 3 штурмового взводу 3 штурмової роти. Ця обставина підтверджується копією витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №128 від 3 травня 2024 року (а.с.28).

3.3. 20 червня 2024 року приблизно о 15 годині 25 хвилин поблизу м. Часів Яр Донецької області під час виконання бойового завдання ОСОБА_3 зник безвісти у зв`язку зі скидом боєприпасу з ворожого БпЛА. Ця обставина підтверджується копією сповіщення №416 від 21 червня 2024 року (а.с.40).

3.4. 24 липня 2024 року ОСОБА_3 набув статус зниклого безвісти за особливих обставин. Ця обставина підтверджується витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, №20240725-2082 від 25 липня 2024 року (а.с.20).

3.5. Спірні відносини регулюються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

4. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.

а. норми матеріального права.

4.1. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

4.2. Згідно з ч.6 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військово-службовців та членів їх сімей» за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення. Військовослужбовець має право скласти у письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок захоплення його в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти про виплату належного йому грошового забезпечення особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках. У разі відсутності такого розпоряд-ження грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встанов-лених законом відрахувань.

б. норми процесуального права.

4.3. Відповідно до ч.2 ст.10 ЦПК України суд розглядає справи з дотриманням Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

4.4. Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

4.5. Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

4.6. Згідно з ч.1-ч.2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

5. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

5.1. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , він набув право на отримання частини грошового забезпечення військовослужбовця, який зник безвісти. ОСОБА_3 не склав у письмовій формі особисте розпорядження, в якому він позбавив відповідача права на отримання грошового забезпечення на випадок зникнення його безвісти. Крім того, в матеріалах цивільної справи відсутня копія рішення суду, що набрало законної сили, про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 . Ці обставини свідчать про відсутність підстав для усунення відповідача від права на отримання грошового забезпечення військовослужбовця, який пропав безвісти.

5.2. В матеріалах цивільної справи міститься копія виконавчого листа №326/1 від 21 грудня 1993 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання дітей, зокрема ОСОБА_3 (а.с.18). Всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 не подали докази на підтвердження того, що у відповідача виникла заборгованість зі сплати аліментів. Тому довід про те, що ОСОБА_1 не брав участь в утриманні сина ОСОБА_3 , підлягає критичній оцінці. Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 показали, що ОСОБА_1 не брав участь у вихованні сина ОСОБА_3 . Однак припинення права на отримання грошового забезпечення військовослужбовця, який пропав безвісти, жодним чином не залежить від вказаної обставини. Зокрема, чинне законодавство України не передбачає усунення від права на утримання грошового забезпечення такого члена сім`ї, який не брав участь у вихованні та утриманні військово-службовця до досягнення ним повноліття. Виникнення вказаного права залежить виключно від внутрішнього волевиявлення військового службовця, втіленого в його особистому письмовому розпорядженні на випадок зникнення безвісти. Тому показання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не є належними доказами в розумінні ст.77 ЦПК України та підлягають критичній оцінці. До того ж, означені свідки повідомили суду про те, що ОСОБА_3 спілкувався з відповідачем.

5.3. З огляду на це суд висновує про відсутність підстав для усунення ОСОБА_1 від права на отримання грошового забезпечення військовослужбовця, який пропав безвісти. Тому у задоволенні позову, пред`явленого ОСОБА_2 , належить відмовити.

6. Розподіл судових витрат.

6.1. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

6.2. ОСОБА_2 сплатила судовий збір в розмірі 968 гривень 96 копійок. Ця обставина підтверджується квитанцією від 16 квітня 2025 року (а.с.57). У задоволенні пред`явленого позову відмовлено в повному обсязі.

6.3. З огляду на це суд висновує про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача витрат на оплату судового збору в розмірі 968 гривень 96 копійок.

Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, ч.6 ст.268 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – військова частина НОМЕР_1 , про усунення від права на отримання державної грошової допомоги військовослужбовця, який пропав безвісти, відмовити.

Повний текст рішення суду складений 25 травня 2026 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець