Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №345/6589/25 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/6589/25

Провадження № 2-а/345/4/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.05.2026 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Юрчака Л.Б., за участю секретаря Пилипів Н.П., позивача ОСОБА_1 , його представника Коваленко О.В., представника відповідача Король К.В., розглянувши в приміщенні суду м. Калуш у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 , представника позивача Коваленко Ольги Василівни, до Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, третя особа на стороні відповідача Департамент патрульної поліції в Івано-Франківській області, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом до Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, третя особа на стороні відповідача Департамент патрульної поліції в Івано-Франківській області, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 17.03.2025 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участі позивача та іншого водія ОСОБА_2 , який керував автомобілем Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_1 . Після прибуття працівників Калуського РВП ГУНП позивачем було надано пояснення, складено схему ДТП, подано відповідні докази та вказано на порушення правил дорожнього руху іншим учасником ДТП. Однак, незважаючи на наявність очевидних ознак правопорушення з боку іншого водія, працівники поліції відмовилися складати щодо нього протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП. Натомість поліцейськими було складено протокол про адміністративне правопорушення щодо позивача, що стало підставою для його необґрунтованого притягнення до адміністративної відповідальності. Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14.05.2025 року провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП було закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 23.07.2025 року апеляційну скаргу адвоката Головатюка І.М., подану в інтересах ОСОБА_2 , залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Таким чином, судами двох інстанцій встановлено, що позивач не порушував правил дорожнього руху, його дії не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а також що оцінка обставин ДТП працівниками поліції була неправильною, у зв`язку з чим притягнення його до відповідальності є безпідставним. Попри це, посадові особи Калуського РВП ГУНП не здійснили належного документування порушення правил дорожнього руху іншим учасником ДТП, а вимоги позивача щодо складання протоколу стосовно ОСОБА_2 були проігноровані без належних правових підстав. 09.09.2025 року позивач звернувся із заявою до Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області з вимогою про притягнення до адміністративної відповідальності іншого учасника ДТП ОСОБА_2 . У відповідь отримано формальне роз`яснення про право звернення до суду за захистом своїх прав та законних інтересів. На думку позивача, фактичне притягнення до відповідальності невинної особи свідчить про грубе порушення вимог закону. Судами встановлено відсутність вини позивача та відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, що свідчить про помилковість та незаконність дій працівників поліції. Отже, на думку позивача посадові особи Калуського РВП ГУНП: неправомірно відмовилися скласти протокол щодо фактичного порушника ПДР; безпідставно склали протокол щодо позивача; діяли упереджено та з порушенням вимог закону; порушили права позивача, гарантовані Конституцією та законами України. У зв`язку з викладеним позивач просить: 1) визнати протиправними дії посадових осіб Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, які полягали у: відмові у складенні протоколу про адміністративне правопорушення щодо іншого учасника ДТП ОСОБА_2 ; безпідставному складенні протоколу про адміністративне правопорушення щодо позивача ОСОБА_1 ; неналежному оформленні матеріалів ДТП, що призвело до необґрунтованого притягнення його до адміністративної відповідальності; 2) зобов`язати Калуський РВП ГУНП: провести повторну та об`єктивну перевірку обставин ДТП; за наявності передбачених законом підстав скласти протокол щодо іншого учасника ДТП - ОСОБА_2 у порядку ст. 255 КУпАП; стягнути з Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн, завдану незаконним притягненням до адміністративної відповідальності, моральними стражданнями, порушенням ділової репутації та необхідністю тривалого судового захисту своїх прав.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 лютого 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення її недоліків.

27.02.2026 року адвокат Коваленко Ольга Василівна, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , подала до суду клопотання, в якому просила змінити процесуальний статус Департаменту патрульної поліції в Івано-Франківській області з відповідача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Крім того, зазначила, що у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 у зоні бойових дій відсутня реальна можливість надати суду копію справи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 274045 від 17.03.2025, у зв`язку з цим просить суд витребувати вказані матеріали.

09.03.2026 року ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Крім цього цією ухвалою було змінено процесуальний статус Департаменту патрульної поліції в Івано-Франківській області з відповідача на третю особу на стороні відповідача та витребувано у відповідача Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 274045 від 17.03.2025 р. та матеріали до нього (відеозаписи, рапорти, пояснення свідків тощо).

16.03.2026 року від Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області надійшло повідомлення, що всі зібрані матеріали разом з протоколом про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 257 КУпАП, 18.03.2025 року за вих. № 45568-2025 були надіслані до Калуського міськрайонного суду для розгляду.

06.04.2026 року систему «Електронний суд» представник Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Король Катерина Василівна подала відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування поданого відзиву представник відповідача зазначає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а доводи позивача не підтверджуються належними та допустимими доказами. Відповідач вказує, що 17.03.2025 року у м. Калуш по пр. Лесі Українки, 30 сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортних засобів Mitsubishi Shogun sport, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , та Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 . За результатами виїзду на місце події працівниками поліції встановлено, що водій автомобіля Mitsubishi Shogun sport, здійснюючи виїзд із прилеглої території (двору), не надав перевагу в русі транспортному засобу Chevrolet Aveo, який рухався головною дорогою, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів, що призвело до механічних пошкоджень. У зв`язку з виявленими обставинами 17.03.2025 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №274045 за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, який у подальшому був направлений до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області для розгляду по суті. Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14.05.2025 року у справі № 345/1240/25 провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП було закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зазначене судове рішення було оскаржене учасником ДТП ОСОБА_2 , однак постановою Івано-Франківського апеляційного суду апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Разом із тим, відповідач наголошує, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення саме по собі не свідчить про незаконність дій працівників поліції при складанні протоколу, оскільки протокол є лише процесуальним документом, що фіксує обставини події та є підставою для подальшого судового розгляду. Представник відповідача зазначає, що під час складання протоколу працівники поліції діяли в межах повноважень, визначених Законом України «Про Національну поліцію» та Кодексом України про адміністративні правопорушення, на підставі наявних фактичних даних, зібраних на місці дорожньо-транспортної пригоди та пояснень її учасників. Крім того, відповідач підкреслює, що жодним судовим рішенням дії працівників поліції не визнавалися протиправними, а сам факт закриття провадження у справі не є автоматичним підтвердженням неправомірності їхніх дій. Також у відзиві зазначено, що позивачем не доведено наявності всіх необхідних елементів цивільно-правової відповідальності, а саме: протиправності поведінки відповідача, наявності шкоди, причинного зв`язку між діями та заявленою шкодою, а також розміру такої шкоди. Відповідач звертає увагу, що моральна шкода носить оціночний характер, однак її наявність та розмір мають бути підтверджені належними доказами, яких позивачем не надано. Окремо зазначається, що реалізація позивачем права на оскарження постанов у справі про адміністративне правопорушення та сам факт судового розгляду не можуть розцінюватися як підстава для відшкодування моральної шкоди. Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги є необґрунтованими, а підстави для покладення на Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області обов`язку з відшкодування моральної шкоди відсутні. Враховуючи викладене, представник відповідача просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

30.04.2026 року систему «Електронний суд» представник Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Король Катерина Василівна подала клопотання про доручення доказів, у якому просила долучити до матеріалів справи запит ГУНП в Івано-Франківській області № 393092026 від 07.04.2026 на 2 аркушах та відповідь на запит № 412092026 від 11.04.2026 на 1 аркуші.

28.54.2026 року систему «Електронний суд» представник Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Король Катерина Василівна подала письмові промови (тези) у судових дебатах.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Коваленко О.В. позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та просили позов задовольнити.

Представник відповідача Король К.В. у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву, та просила відмовити в їх задоволенні повністю, зокрема зазначивши, що працівниками поліції під час виїзду на місце ДТП було належним чином зафіксовано обставини події, встановлено порушення позивачем вимог п. 10.2 Правил дорожнього руху України та на підставі зібраних матеріалів у межах наданих законом повноважень складено протокол про адміністративне правопорушення, який у подальшому був переданий на розгляд суду, а закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відбулося виключно з процесуальних підстав у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, що саме по собі не свідчить про незаконність дій поліцейських; також представник відповідача наголосила, що жодним судовим рішенням дії працівників поліції протиправними не визнавалися, підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні через недоведеність позивачем усіх елементів складу цивільно-правової відповідальності, зокрема протиправності поведінки відповідача, наявності шкоди та причинного зв`язку між діями поліції і заявленими наслідками, послалася на правові висновки Верховного Суду щодо самостійності протоколу як процесуального документа та відсутності автоматичних наслідків у вигляді відшкодування шкоди у разі закриття адміністративного провадження, у зв`язку з чим просила суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено, що, 17.03.2025 року у м. Калуш по пр. Лесі Українки, 30 сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортних засобів Mitsubishi Shogun sport, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , та Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 .

За результатами виїзду працівників поліції на місце події було зафіксовано обставини ДТП, відібрано пояснення учасників події та складено відповідні матеріали. За версією працівників поліції, водій автомобіля Mitsubishi Shogun sport, виїжджаючи з прилеглої території (двору) на проїзну частину, не надав перевагу в русі транспортному засобу Chevrolet Aveo, який рухався по головній дорозі, у зв`язку з чим відбулося зіткнення транспортних засобів, внаслідок чого вони отримали механічні пошкодження.

Того ж дня, 17.03.2025 року, відносно ОСОБА_1 працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №274045 за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, який у подальшому було направлено до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області для розгляду по суті.

У ході судового розгляду справи про адміністративне правопорушення постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14.05.2025 року у справі № 345/1240/25 провадження щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП було закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Зазначене судове рішення було оскаржене іншим учасником ДТП ОСОБА_2 , однак постановою Івано-Франківського апеляційного суду апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Після ухвалення вказаних судових рішень позивач звертався до Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області із заявою щодо притягнення до адміністративної відповідальності іншого учасника ДТП ОСОБА_2 , однак отримав відповідь роз`яснювального характеру про право звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.

09.09.2025 року позивач повторно звернувся із відповідною заявою до Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, однак за наслідками її розгляду також отримав відповідь без прийняття рішення про складення протоколу щодо іншого учасника події.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, пояснення учасників процесу, оцінивши їх у сукупності відповідно до вимог статей 72–78, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи із засад змагальності сторін та обов`язку доказування, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд справ з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Водночас захист у порядку адміністративного судочинства можливий лише за умови наявності реального порушення прав, свобод чи інтересів позивача ОСОБА_1 , яке має бути доведене належними та допустимими доказами.

Згідно зі статтею 5 КАС України кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права чи інтереси. Отже, обов`язковою умовою судового захисту є наявність порушеного суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу, а не лише незгода особи з поведінкою органу влади.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти виключно в межах повноважень та у спосіб, визначений законом. Разом з тим реалізація дискреційних повноважень передбачає певну свободу розсуду суб`єкта владних повноважень у межах закону, що виключає можливість підміни судом відповідного органу у здійсненні таких повноважень.

Судом встановлено, що 17.03.2025 року мала місце дорожньо-транспортна пригода за участі транспортних засобів під керуванням позивача ОСОБА_1 та іншого водія ОСОБА_2 . За результатами виїзду працівників поліції на місце події були відібрані пояснення учасників, складено схему ДТП та інші матеріали, передбачені Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженою наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року.

На підставі зібраних матеріалів працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 274045 від 17.03.2025 року відносно позивача ОСОБА_1 за ознаками статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, який у подальшому був направлений до суду для розгляду.

Постановою суду першої інстанції провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача ОСОБА_1 було закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, що саме по собі свідчить про оцінку судом доказів у межах справи про адміністративне правопорушення, але не є автоматичним підтвердженням неправомірності дій посадових осіб поліції при первинному оформленні матеріалів ДТП. Зазначене судове рішення було предметом апеляційного перегляду, і постановою Івано-Франківського апеляційного суду апеляційну скаргу іншого учасника ДТП залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, у зв`язку з чим висновки суду про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення набрали законної сили та є обов`язковими для врахування, однак самі по собі не змінюють правової природи дій працівників поліції щодо первинної фіксації обставин події та складання процесуальних документів у межах їхніх повноважень.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 255 КУпАП саме посадові особи органів Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області уповноважені складати протоколи про адміністративні правопорушення, зокрема у сфері безпеки дорожнього руху. Згідно зі статтею 254 КУпАП протокол є процесуальним документом, який фіксує обставини події та є підставою для подальшого розгляду справи уповноваженим органом, але не є рішенням про винуватість особи.

Таким чином, складання або нескладання протоколу є елементом процесуальної діяльності поліцейського при фіксації обставин події та первинній юридичній кваліфікації, що здійснюється на підставі наявної інформації на момент реагування на подію. Така діяльність здійснюється в межах наданих законом повноважень і містить елементи адміністративного розсуду.

Посилання позивача ОСОБА_1 на те, що поліцією було неправомірно не складено протокол щодо іншого учасника ДТП, не можуть бути прийняті судом як належні підстави для задоволення позову, оскільки КУпАП не містить імперативної норми, яка б покладала на поліцейського обов`язок складати протокол виключно на підставі суб`єктивної оцінки одного з учасників дорожньо-транспортної пригоди. Визначення особи, дії якої містять ознаки адміністративного правопорушення, здійснюється уповноваженою посадовою особою на підставі всебічного аналізу обставин події.

При цьому суд враховує, що стаття 280 КУпАП передбачає обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, однак цей обов`язок стосується стадії розгляду справи судом або іншим уповноваженим органом, а не первинного етапу складання матеріалів ДТП.

Суд також зазначає, що складання протоколу про адміністративне правопорушення є процесуальними діями, що самі по собі не породжують юридичних наслідків у вигляді притягнення особи до відповідальності, а тому не можуть бути самостійним предметом судового контролю поза межами провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Щодо доводів позивача ОСОБА_1 про порушення його прав у зв`язку з притягненням до адміністративної відповідальності, суд зазначає, що сам факт складання протоколу та подальшого розгляду справи судом, у результаті якого провадження закрито, не свідчить про наявність шкоди чи протиправності дій відповідача Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області. Реалізація органом поліції повноважень у межах КУпАП є складовою виконання ним покладених законом функцій і не може розцінюватися як протиправна виключно через інший результат судового розгляду.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди суд зазначає, що відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України та статті 139 КАС України відшкодування моральної шкоди можливе лише за наявності су

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди суд зазначає, що відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України та статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодування моральної шкоди можливе лише за наявності сукупності умов, а саме протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, наявності моральної шкоди як фактичних страждань або немайнових втрат, причинного зв`язку між такою поведінкою та шкодою, а також вини заподіювача шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає можливість її стягнення у судовому порядку.

У даному випадку позивачем ОСОБА_1 не доведено факту протиправної поведінки Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, оскільки дії працівників поліції щодо оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди та складання протоколу про адміністративне правопорушення здійснювалися в межах повноважень, визначених статтями 254, 255 КУпАП та Законом України «Про Національну поліцію». Сам по собі факт подальшого закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення не свідчить про незаконність первинних процесуальних дій посадових осіб поліції та не може автоматично трансформуватися у деліктну відповідальність державного органу.

Крім того, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність у позивача моральних страждань у розумінні закону, їх інтенсивність, тривалість або причинний зв`язок між такими стражданнями та діями відповідача. Посилання позивача на сам факт притягнення до адміністративної відповідальності та необхідність захисту своїх прав у судовому порядку є похідними від реалізації передбачених законом процесуальних механізмів і не утворюють самостійної підстави для компенсації моральної шкоди.

Суд також враховує, що реалізація органами Національної поліції своїх повноважень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху передбачає необхідність оперативного реагування на події та первинної оцінки обставин ДТП, яка здійснюється на підставі наявних фактичних даних, пояснень учасників та матеріалів огляду місця події. Така оцінка за своєю природою не є остаточною та підлягає перевірці виключно в межах судового розгляду справи про адміністративне правопорушення, що у даному випадку і було здійснено судом.

Окремо суд зазначає, що вимоги позивача фактично спрямовані на спонукання органу поліції до вчинення певних процесуальних дій у вигляді складання протоколу щодо іншої особи, що виходить за межі судового контролю в адміністративному судочинстві та фактично означало б втручання суду у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень щодо оцінки доказів та визначення наявності складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до усталеної судової практики, процесуальні дії щодо складання або відмови у складанні протоколу про адміністративне правопорушення не є самостійним предметом судового оскарження поза межами розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки сам по собі протокол не створює правових наслідків у вигляді притягнення особи до відповідальності та не вирішує питання її винуватості.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позивачем ОСОБА_1 не доведено наявності всіх необхідних елементів для задоволення позовних вимог, а саме протиправності дій відповідача, порушення його прав у сфері публічно-правових відносин та наявності підстав для відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з чим підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Керуючись ст. 122, 283, 287 289, 293 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 6, 9, 14, 72-78, 241-246, 250, 255, 286, 293-295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , представника позивача Коваленко Ольги Василівни, до Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, третя особа на стороні відповідача Департамент патрульної поліції в Івано-Франківській області, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішеня складено та підписано 02.06.2026.

Суддя: