Вирок від 11 червня 2026 р. у справі №199/3995/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/3995/26

(1-кп/199/692/26)

ВИРОК

іменем України

12.06.2026 місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:

судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження в залі суду кримінальне провадження № 12026042220000284 відносно:

ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сосунівка Атяшевського району республіки Мордовія Російської Федерації, громадянина Російської Федерації, який отримував в Покровському ВРЕР УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області посвідчення водія серії НОМЕР_1 , освіта середня спеціальна, неодруженого, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_2 ,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 07.03.2026 в нічний час доби, а саме: приблизно о 05:00 годині, перебував в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , яка на підставі усної домовленості використовувалось ним для спільного проживання з ОСОБА_5 .

Перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, у ОСОБА_2 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, які сформувались з приводу побутових суперечностей з ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, спрямований на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .

Так, ОСОБА_2 , продовжуючи перебувати у вказаному місці та вказаний час, діючи умисно, цілковито усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді шкоди здоров`ю ОСОБА_5 та бажаючи їх настання, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому з мотивів особистих неприязних стосунків, наблизився до потерпілого ОСОБА_5 , який в цей час перебував у горизонтальному положенні, лежачи на ліжку спальної кімнати у вказаній квартирі, та наніс один удар ножем в область задньої поверхні грудної клітини зліва ОСОБА_5 .

Своїми умисними діями ОСОБА_2 спричинив потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення задньої поверхні грудної клітини зліва по лопатковій лінії, лівостороннього пневмотораксу, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя в момент заподіяння (згідно вимог п. 2.1.3. «й» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених МОЗ України від 17.01.1995 № 6).

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2 , які виразилися в спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисну тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Допитавши обвинуваченого ОСОБА_2 , потерпілого ОСОБА_5 , дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про винність обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому діяння при вищевикладених обставинах.

Так, у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, визнав у повному обсязі та показав, що з 2002 року він проживає в Україні. Спочатку проживав в сел. Покровське, де в його будинок влучив шахід, він отримав опіки та проходив лікування в місті Дніпрі. Після знищення будинку йому допоміг потерпілий ОСОБА_5 , який надав можливість проживати в його квартирі в місті Дніпрі. Спочатку все йшло добре, але через деякий час ОСОБА_5 повідомив йому, що за проживання, догляд за ним та харчування необхідно платити приблизно 10 тисяч гривень на місяць. Це обурило його. Він не міг спокійно реагувати на таку нахабність потерпілого, у зв`язку з чим він вирішив провчити ОСОБА_5 і вранці 07.03.2026 він взяв кухонний ніж, зайшов в кімнату, де спав потерпілий ОСОБА_5 , заліз на ліжко і, стоячи на колінках, кухонним ножем наніс удар в район лівої лопатки ОСОБА_5 . Від удару ОСОБА_5 прокинувся та вибіг з будинку, викликав поліцію.

Суд визнає покази обвинуваченого ОСОБА_2 , надані ним в судовому засіданні, як доказ його винуватості, що відповідає положенням ст. 95 КПК України, враховуючи те, що ці покази обвинуваченого узгоджуються з іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Зокрема, потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що 07.03.2026 приблизно о 05:00 годині ранку він прокинувся та побачив перед очима обвинуваченого ОСОБА_2 , який стояв над ним у ліжку, після чого відштовхнув його. Його брат, який також перебував у квартирі, повідомив, що у ОСОБА_2 в руках ніж та побачив у нього кров зі спини. Почувши це, він вибіг з квартири до сусідки. Після отримання ножового поранення проходив тривале лікування, зокрема стаціонарне та амбулаторне.

Згідно протоколу огляду місця події з фото-таблицею від 07.03.2026 слідує, що було встановлено та оглянуте місце вчинення кримінального правопорушення: приміщення квартири АДРЕСА_2 . В рукомийнику квартири виявлено предмет, схожий на ніж, який вилучено; на стіні кухні виявлено сліди РБК, зішкріб яких вилучено; виявлено ліжко зі слідами РБК, з ліжка вилучено наволочку зі слідами РБК.

У відповідності до протоколу огляду місця події від 07.03.2026 слідує, що оглянуто палату № 5, яка розташована на 3-му поверсі лікарні АДРЕСА_3 , де знаходився ОСОБА_5 , який надав добровільно для вилучення куртку синього кольору зі слідами РБК, в якій він був після отримання тілесних ушкоджень 07.03.2026 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.03.2026 свідок ОСОБА_7 серед наданих для впізнання фотознімків чотирьох чоловіків під № 2 впізнала ОСОБА_5 , як чоловіка, якого бачила 07.03.2026 о 06:00 годині, коли останній стукав у двері її квартири за адресою: АДРЕСА_4 з оголеним торсом та у якого зі спини в ділянці лівої лопатки йшла кров.

На підставі постанови прокурора від 11.03.2026 у ОСОБА_5 відібраний внутрішньовенний забір крові до пробірки, про що складений відповідний протокол від 11.03.2026.

Як слідує з висновку експерта за результатами проведення судово-медичної експертизи наволочки та зіскобу № 930/985-БД від 27.03.2026 слідує, що на наданих на дослідження: наволочці (об`єкти № 1-8) та в зіскобі речовини (об`єкт № 9) встановлена наявність крові з вмістом гемоглобіну людини.

При серологічному дослідженні слідів крові в об`єктах № 1-8 (наволочка) виявлений антиген В ізосерологічної системи АВ0, що не виключає можливості походження вказаних слідів за рахунок крові особи (осіб) групи В з ізогемаглютиніном анти-А, в тому числі і від ОСОБА_5 , оскільки антиген В є групоспецифічним для крові потерпілого.

При серологічному дослідженні слідів крові в об`єкті № 9 (зіскоб) антигени А і В та ізогемаглютиніни анти-А і анти-В не виявлені, тому висловитись про групову приналежність крові в сліду об`єкту № l ізосерологічною системою АВ0 та приналежність її конкретній особі (особам) не є можливим.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-медичної експертизи групової приналежності потерпілого ОСОБА_5 № 917/971-БД від 18.03.2026 слідує, що при серологічному дослідженні крові потерпілого ОСОБА_5 встановлена група В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0.

У відповідності до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 07.03.2026 ОСОБА_2 було затримано в порядку п. 1), 2) ч. 1 ст. 208 КПК України 07.03.2026 об 11:00 годині за адресою: АДРЕСА_5 , як особу, яка підозрювалася у нанесенні в квартирі АДРЕСА_2 одного удару ножем в грудну клітину зліва по задній поверхні ОСОБА_5 , якому спричинені тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото різаного поранення грудної клітини зліва, лівостороннього пневмотораксу, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту з фото-таблицею від 07.03.2026 слідує, що ОСОБА_2 в присутності захисника відтворив обставини події, що мали місце 07.03.2026 приблизно о 05:00 годині за адресою: АДРЕСА_1 , розповівши детально, яким чином він наніс потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження. Зокрема, ОСОБА_2 зазначив, що він взяв кухонний ніж у ліву руку та наніс потерпілому, який лежав на дивані на правому боці, спиноб до нього, один тичковий удар в область лівої грудної клітини.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судово-медичної експертизи №907е/313 від 24.03.2026 слідує, що згідно аналізу наданої медичної документації у ОСОБА_5 виявлено: проникаюче колото-різане поранення задньої поверхні грудної клітки зліва по лопатковій лінії, лівосторонній пневмоторакс, що спричинені від дії одного удару плоского колюче-ріжучого предмету типа клинка ножа, в термін, на який вказано в медичних документах та постанові слідчого, тобто 07.03.2026.

Встановлені тілесні ушкодження за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя, що відповідає вимогам п. 2.1.3. «й» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6.

Механізм виникнення встановлених тілесних ушкоджень відповідає механізму їх спричинення, на який вказано в протоколі слідчого експерименту, проведеного 07.03.2026 за участі підозрюваного ОСОБА_2 .

Статтею 370 КПК України передбачено, що обґрунтованим є таке рішення, що ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 підтверджена як показами самого обвинуваченого, так і показами потерпілого ОСОБА_5 , письмовими доказами, зібраними під час досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає, що всі докази є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв`язку – достатніми для прийняття рішення про визнання обвинуваченого ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд виходить з вимог ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 КК України; відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд визнає: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив умисне закінчене кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Обвинувачений ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, неодружений, пенсіонер, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обвинувачений ОСОБА_2 є громадянином Російської Федерації, проте з 2002 року постійно проживає в Україні, де отримав в Покровському ВРЕР УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області посвідчення водія серії НОМЕР_1 .

Зважаючи на вищевикладене, а також з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив умисне тяжке кримінальне правопорушення проти здоров`я потерпілого, приймаючи до уваги обставини заподіяння тілесних ушкоджень, зокрема предмет, спосіб та локалізацію заподіяння тяжких тілесних ушкоджень – нанесення одного удару ножем в життєво-важливий орган – область грудної клітини потерпілого, який в момент нанесення удару відпочивав (спав), не очікував на такий удар та не міг вчинити дії щодо своєї оборони, суд вважає неможливим застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 , який є особою похилого віку, положень ст. 75, 76 КК України, у зв`язку з чим суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі із реальним його відбуттям, що, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та не буде становити особистий надмірний тягар для обвинуваченого.

У межах кримінального провадження потерпілим ОСОБА_5 заявлений цивільний позов до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину.

В обґрунтування цивільного позову потерпілий ОСОБА_5 просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь в якості відшкодування моральної шкоди у розмірі 250000 гривень, оскільки у зв`язку із злочинними діями ОСОБА_2 йому було завдано значну моральну шкоду, що полягає у сильному фізичному болю пов`язаному із отриманим проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини та подальшого лікуванням та непоправних душевних стражданнях у зв`язку із реальною загрозою для життя, що викликало відчуття страху, безпорадності та шоку під час події, тривалих моральних переживаннях, пов`язаних із усвідомленням небезпеки для власного життя та здоров`я, психоемоційному напруженні, тривожності, порушенні сну та нормального способу життя, необхідності проходження лікування, реабілітації та обмеження у звичній життєдіяльності, погіршення якості життя, втрати відчуття безпеки у власному житлі.

У судовому засіданні цивільний позивач ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_8 підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Цивільний відповідач ОСОБА_2 визнав позовні вимоги.

Суд, вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_5 , виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Суд дійшов висновку, що в результаті вчиненого кримінального правопорушення потерпілому ОСОБА_5 спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких потерпілий зазнав у зв`язку із спричиненням тілесних ушкоджень, яка підлягає відшкодуванню цивільним відповідачем ОСОБА_2 на підставі вимог ч. 1 ст. 1172 ЦК України.

Враховуючи характер і глибину душевних, емоційних, моральних страждань, які переніс потерпілий ОСОБА_5 , її тривалість, ґрунтуючись на принципах розумності та справедливості суд вважає, що відповідно глибині душевних страждань потерпілого буде відповідати сума компенсації моральної шкоди у розмірі 250000 гривень.

Питання щодо запобіжного заходу суд вирішує у відповідності до абз. 8 п. 2) ч. 3 та абз. 13) п. 2) ч. 4 ст. 374 КПК України.

Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.

Питання про скасування арешту майна суд вирішує у відповідності до ч. 4 ст. 174 КПК України.

Керуючись ст. 369, 371-374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

Рахувати початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 з 07.03.2026.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 , до набрання вироком законної сили, залишити колишній – тримання під вартою.

Задовольнити цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, - 250000 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 11.03.2026, на вилучене 07.03.2026 під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: предмет, схожий на ніж, який поміщено до паперового конверту НПУ, опечатано та завірено підписами; наволочку зі слідами речовини бурого кольору, яку поміщено до паперового конверту НПУ, опечатано та завірено підписами, а також вилучене 07.03.2026 під час проведення огляду приміщення приймальної палати № 5, яка розташована на третьому поверсі лікарні № 16 за адресою: місто Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, буд. 19, а саме: куртку синього кольору зі слідами речовини бурого кольору, яку поміщено до картонної коробки та опечатано.

Речові докази:

- ніж, поміщений до паперового конверту НІТУ, опечатаний та завірений підписами (квитанція № 74/1994), – знищити;

- зішкріб зі стіни зі слідами речовини бурого кольору, поміщений до паперового конверту НПУ, опечатаний та завірений підписами, – знищити;

- куртку синього кольору зі слідами речовини бурого кольору, поміщену до картонної коробки, опечатану та завірену підписами, – повернути ОСОБА_5 ;

- змив з об. № 1, 2 на нит. марлі, контр. марлі, поміщений до паперового конверту (квитанція № 74/1994), – знищити;

- наволочку, яка поміщена до паперового конверту (квитанція № 73/1994), – знищити;

- витяжку зіскобу, яка поміщена до паперового конверту (квитанція № 73/1994), – знищити;

- зразок крові ОСОБА_5 після дослідження (1 конверту НПУ), поміщений до паперового конверту (квитанція № 72/1994), – знищити.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, – з часу вручення йому копії вироку, до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1