Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №904/1924/26 — Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2026м. ДніпроСправа № 904/1924/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Ніколаєвої Ірини Михайлівни, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

до Фізичної особи-підприємця Шумовської Ксенії Веніамінівни, АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Ніколаєва Ірина Михайлівна звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Шумовської Ксенії Веніамінівни про стягнення заборгованості у розмірі 14 000,00 грн, інфляційних втрат у розмірі 295,92 грн, 3 % річних у розмірі 303,78 грн, пені у розмірі 781,03 грн та судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2026 справу № 904/1924/26 передано на розгляд судді Перовій О.В.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Щодо дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом.

Відповідно до частини третьої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною сьомою статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Суд з`ясував, що відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, тому ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2026 була направлена відповідачу рекомендованою поштою з повідомленням.

За змістом частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

28.04.2026 до суду повернувся поштовий конверт із копією ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2026 у справі № 904/1924/26 направлений на адресу відповідача, з відміткою Укрпошти "адресат відсутній".

Зважаючи на предмет та підстави позову у даній справі, суд доходить висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже у статті 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Крім того, згідно з частинами другою, третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

19.05.2025 між Фізичною особою-підприємцем Ніколаєвою Іриною Михайлівною (далі - позивач, виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Шумовською Ксенією Веніамінівною (далі - відповідач, замовник) укладений договір про надання послуг № 01-19/05 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору виконавець зобов`язується надати послуги з технічного обслуговування генератора за адресою: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 5 (далі за текстом договору - послуги), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Послуги та матеріальні ресурси, що використовуються для їх надання, повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів та цьому договору. Виконавець виконує передбачені цим договором послуги із своїх матеріалів, своїми силами та засобами. Всі використовувані виконавцем матеріали, засоби, пристрої, прилади та обладнання, інші матеріальні засоби повинні відповідати стандартам, ГОСТ, ТУ, ДСТУ Б, ТС, і т.п., встановленим в Україні (пункт 2.1. договору).

Ціна договору становить 14 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 2 333,33 грн (пункт 3.1. договору).

Всі платежі за договором здійснюються замовником у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті на поточний рахунок виконавця (пункт 4.1. договору).

Порядок здійснення оплати (фінансування послуг) за договором може бути змінений тільки за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди (пункт 4.2. договору).

Розрахунки за договором здійснюються не пізніше 30 днів з моменту підписання сторонами акту надання послуг (пункт 4.3. договору).

Датою закінчення послуг вважається дата їх прийняття Замовником, строк надання послуг - десять робочих днів (пункт 5.1. договору).

Зміна строків надання послуг відбувається за умови укладення додаткової угоди в порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством України (пункт 5.2. договору).

Виконавець зобов`язаний надати послуги, визначені цим договором, із свого матеріалу, своїми силами та засобами. Виконавець відповідає за неналежну якість використаних ним матеріалів і обладнання, та за використання матеріалів або обладнання, обтяжених правами третіх осіб. Виконавець гарантує, що матеріали та обладнання, які вже були у вжитку або такі, що заборонені до використання, або шкідливі для здоров`я людини та навколишнього середовища, не будуть використовуватися в процесі надання Послуг за Договором. У випадку виявлення замовником таких матеріалів та обладнання, Виконавець зобов`язаний замінити їх за свій рахунок і в найкоротший строк (пункт 6.1. договору).

Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги за договором (підпункт 7.1.2. пункту 7.1. договору).

Виконавець зобов`язаний надати послуги в обсягах та у строки, встановлені договором (підпункт 7.3.1. пункту 7.3. договору).

За невиконання та/або неналежне виконання взятих на себе зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, визначену чинним законодавством та умовами цього договору (пункт 8.1. договору).

За порушення строків оплати наданих послуг виконавець має право нарахувати замовнику пеню за кожен день прострочення у розмірі половини облікової ставки НБУ, яка діяла у цей період, від простроченої суми, а замовник зобов`язується на вимогу виконавця сплатити зазначену пеню (пункт 8.2. договору).

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками і скріплення печатками сторін, та діє до 31.12.2025 (пункт 11.1. договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печаткою позивача без зауважень та заперечень до нього.

На виконання умов договору Фізичною особою-підприємцем Ніколаєвою Іриною Михайлівною надано відповідачу послуги на суму 14 000,00 грн, які були прийняті Фізичною особою-підприємцем Шумовською Ксенією Веніамінівною, про що свідчить підписаний сторонами без будь-яких зауважень та заперечень акт надання послуг від 19.05.2025 № 69 на суму 14 000,00 грн.

19.05.2025 позивачем був виставлений рахунок № 51 відповідачу на оплату послуг у розмірі 14 000,00 грн.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору про надання послуг від 19.05.2025 № 01-19/05, строк дії договору, умови надання послуг, факт надання послуг, правомірність заявленої до стягнення основної заборгованості, 3 % річних, інфляційних втрат та пені.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, ураховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до приписів статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 ЦК України).

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Матеріали справи не містять доказів того, що договір про надання послуг від 19.05.2025 № 01-19/05 визнавався недійсним у судовому порядку.

Судом з`ясовано, що на виконання умов договору Фізичною особою-підприємцем Ніколаєвою Іриною Михайлівною надано послуги Фізичній особі-підприємцю Шумовській Ксенії Веніамінівни на суму 14 000,00 грн.

На підтвердження наданих послуг позивачем надано акт надання послуг від 19.05.2025 № 69 на суму 14 000,00 грн, який підписаний сторонами без будь-яких зауважень та заперечень.

Згідно пункту 4.3. договору сторони передбачили. що розрахунки за договором здійснюються не пізніше 30 днів з моменту підписання сторонами акту надання послуг.

Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість за договором про надання послуг від 19.05.2025 № 01-19/05 складає 14 000,00 грн, що підтверджується матеріалами справи, тому підлягає до стягнення.

Щодо стягнення 3 % річних у розмірі 303,78 грн за період з 19.06.2025 по 09.03.2026, інфляційних втрат у розмірі 295,92 грн за період з липня 2025 по січень 2026 та пені у розмірі 781,03 грн за період з 19.06.2025 по 09.03.2026.

Положеннями статті 611 ЦК України встановлено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 617 ЦК України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а саме: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Особливості регулювання грошових зобов`язань встановлено статтею 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 ЦК України).

Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені (стаття 549 ЦК України).

Відповідно до пункту 8.2. договору за порушення строків оплати наданих послуг виконавець має право нарахувати замовнику пеню за кожен день прострочення у розмірі половини облікової ставки НБУ, яка діяла у цей період, від простроченої суми, а замовник зобов`язується на вимогу виконавця сплатити зазначену пеню.

Перевіривши розрахунок позивача по стягненню 3 % річних, інфляційних втрат та пені, суд доходить висновку, що він є правомірним, обґрунтованим, розрахований відповідно до умов договору, арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства, тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 ГПК України).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про надання послуг від 19.05.2025 № 01-19/05 у розмірі 14 000,00 грн, 3 % річних у розмірі 303,78 грн, інфляційних втрат у розмірі 295,92 грн та пені у розмірі 781,03 грн.

Щодо судових витрат.

Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").

Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України “Про судовий збір” при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки при зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області заявлено вимогу майнового характеру (15 380,73 грн), то Фізичною особою-підприємцем Ніколаєвою Іриною Михайлівною сплатило судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі покладається на відповідача у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Ніколаєвої Ірини Михайлівни до Фізичної особи-підприємця Шумовської Ксенії Веніамінівни про стягнення заборгованості за договором про надання послуг задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шумовської Ксенії Веніамінівни, АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Фізичної особи-підприємця Ніколаєвої Ірини Михайлівни, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 заборгованість у розмірі 14 000,00 грн (чотирнадцять тисяч гривень 00 копійок), інфляційні втрати у розмірі 295,92 грн (двісті дев`яносто п`ять гривень 92 копійки), 3 % річних у розмірі 303,78 грн (триста три гривні 78 копійок), пеню у розмірі 781,03 грн (сімсот вісімдесят одна гривня 03 копійки) та судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 12.06.2026

Суддя О.В. Перова