Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №910/4688/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2026 р. Справа№ 910/4688/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Алданової С.О.

Корсака В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 (повний текст складено 23.01.2026)

у справі № 910/4688/25 (суддя Морозов С.М.)

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Приватного підприємства "Іванна"

про стягнення 253 914,58 грн,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

У квітні 2025 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - Комунальне підприємство, КП «Київтеплоенерго») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути з Приватного підприємства «Іванна» (далі - Приватне підприємство, ПП «Іванна») 51 092,40 грн заборгованості за теплову енергію, 130 468,12 грн заборгованості за надання послуги з теплової енергії, 879,95 грн заборгованості з плати за абонентське обслуговування за послугою з постачання теплової енергії, 689,15 грн заборгованості з плати за абонентське обслуговування з постачання гарячої води, 53 758,14 грн інфляційних втрат, 14 178,61 грн 3% річних та 2 848,21 грн пені.

На обґрунтування заявлених вимог КП «Київтеплоенерго» зазначає, що ПП «Іванна» взагалі не вносить плату за поставлену теплову енергію, в результаті чого за період з жовтня 2018 по жовтень 2021 року утворилась заборгованість за теплову енергію в розмірі 51 092,40 грн, а за період з листопада 2021 по лютий 2025 року - заборгованість з надання послуги з теплової енергії в розмірі 130 468,12 грн, з плати за абонентське обслуговування за послугою з постачання теплової енергії в розмірі 879,95 грн та з плати за абонентське обслуговування з постачання гарячої води в розмірі 689,15 грн.

Позиції учасників справи.

ПП «Іванна» у відзиві на позовну заяву проти заявлених до нього вимог заперечило, просило відмовити у їх задоволенні. Приватне підприємство зазначило, що його приміщення розташоване у підвалі та не обладнане ЦО та гарячим водопостачанням, тобто не облаштоване тепломережею. Відповідач зазначив про свою згоду сплачувати кошти за місця загального користування в будинку та відзначив, що КП «Київтеплоенерго» до стягнення таких коштів в окремому розрахунку не вказало.

ПП «Іванна» повідомило, що опалення приміщення здійснює виключно через електричні конвектори та кондиціонери.

Нарахування йому боргових зобов`язань Приватне підприємство вважає таким, що здійснене без будь-яких правових підстав, оскільки договір між сторонами не підписано.

У відповіді на відзив КП «Київтеплоенерго» зазначило, що відповідач самовільно і протиправно здійснив демонтаж ЦО, що призвело до розбалансування загальнобудинкової системи постачання теплової енергії. Оскільки постачання теплової енергії для житлових та нежитлових приміщень у житлових будинках здійснюється згідно з Методикою №315 від 22.11.2018, нарахування сум Приватному підприємству позивач вважає таким, що проведені правильно.

ПП «Іванна» у поданих запереченнях зазначило, що не здійснювало самовільного відключення від систем теплопостачання, навпаки, приміщення і не було обладнане такою системою. Приватне підприємство відзначило, що подання будь-яких заяв на від`єднання від центральної системи теплопостачання є неможливим у зв`язку з відсутністю у приміщенні такої системи теплопостачання.

КП «Київтеплоенерго» надало пояснення, у якому зазначено, що на момент придбання відповідачем у власність нежитлового приміщення не існувало порядку відключення споживачів від систем ЦО та постачання гарячої води, а отже приміщення мало приєднану до центральної системи постачання теплової енергії в будинку систему опалення.

Комунальне підприємство надало додаткові пояснення, у яких навело методику розрахунку теплоспоживання у приміщеннях, не обладнаних обліковим приладом.

ПП «Іванна» надало пояснення на додаткові пояснення, до яких долучило складений позивачем акт обстеження нежитлового приміщення, де зазначено, що приміщення відповідача не обладнане ЦО та системою гарячого водопостачання.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Суд з досліджених доказів встановив, що позивач до матеріалів справи не надав доказів укладення між ним та відповідачем договору про постачання теплової енергії, оскільки фактично не надано доказів приєднання приміщення відповідача до системи опалення та гарячого водопостачання, що є ключовим для встановлення факту споживання послуг теплопостачання.

Позивач як постачальником послуги фактично, згідно з наявними у справі доказами, не довів обставину підключення приміщення відповідача до мереж ЦО та обставини фактичного споживання відповідачем такої послуги, з огляду на встановлення самим же позивачем факту відсутності підключення приміщення відповідача до системи опалення та гарячого водопостачання.

За таких підстав суд не вбачав можливості встановити факт споживання відповідачем теплової енергії та гарячої води у заявленому позивачем до стягненні розмірі.

Суд відзначив, що будь-яких інших доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог щодо існування у відповідача заборгованості з внесення вказаних позивачем платежів до суду не надано, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

З огляду на встановлення судом факту відсутності суми основного боргу суд дійшов висновку про те, що не вбачається підстав для стягнення з відповідача сум пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2026, КП «Київтеплоенерго» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Комунального підприємства задовольнити.

Скаржник вважає оскаржуване рішення незаконним і необґрунтованим; зазначає про неповноту встановленні обставин справи та неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильного їх дослідження та оцінки, неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Скаржник зазначає про самовільний демонтаж ПП «Іванна» батареї, що є частиною централізованої системи постачання теплової енергії. За доводами апелянта, нежитлове приміщення мало систему опалення, приєднану до централізованої системи постачання теплової енергії в будинку.

КП «Київтеплоенерго» вважає, що між ним та ПП «Іванна» укладено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії; такий договір Комунальне підприємство опублікувало, а також розмістило повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг у приміщеннях ЦОК.

Позиції учасників справи.

ПП «Іванна» надало відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів та вимог КП «Київтеплоенерго» заперечує та наводить власні доводи на їх спростування, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2026 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4688/25 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Комунального підприємства на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 до надходження матеріалів справи №910/4688/25.

02.04.2026 матеріали справи №910/4688/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 поновлено Комунальному підприємству пропущений строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі № 910/4688/25. Розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

Розпорядженням КМДА від 27.12.2017 №1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 року, укладеної між КМДА та АЕК «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго».

За розпорядженням виконавчого органу КМР (КМДА) від 10.04.2018 №591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

З 01.05.2018 постачання теплової енергії здійснює КП «Київтеплоенерго».

23.12.2004 за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення Фонд приватизації комунального майна Голосіївського району м. Києва (продавець) продав, а Приватне підприємство «Іванна» (покупець) придбало нежиле приміщення №50 площею 124,30 кв. м, що орендувалось ним і знаходиться в м. Києві по вул. Васильківській, 23/16 (літера А).

09.09.2021 ПП «Іванна» з листом №30/5/3/14290 було направлено проєкт договору №8011050-02 від 07.09.2021 на постачання теплової енергії, який, на думку позивача, є укладеним без підписань з боку сторін, оскільки послуга постачання теплової енергії фактично надавалась.

На підтвердження постачання до об`єкта споживача теплової енергії, а саме до будинку №23/16 (літера А) по вул. Васильківській в м. Києві, КП «Київтеплоенерго» надало корінці нарядів про включення та відключення будинку на опалювальний сезон за період з 2018 року по 2021 рік: №5799 від 22.10.2018 про включення житлового будинку ТОВ фірми «Квартет ЛТД», №6731 від 06.04.2019 про відключення житлового будинку ТОВ фірми «Квартет ЛТД», №6561 від 25.10.2018 про включення житлового будинку ТОВ фірми «Квартет ЛТД», №2775 від 05.04.2019 про відключення житлового будинку ТОВ фірми «Квартет ЛТД», №3062 від 16.10.2020 про включення житлового будинку ТОВ фірми «Квартет ЛТД», №597 від 12.04.2021 про відключення житлового будинку ТОВ фірми «Квартет ЛТД», №729 від 23.10.2021 про включення житлового будинку ТОВ фірми «Квартет ЛТД».

Облік споживання теплової енергії будинку за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 23/16, Комунальне підприємство здійснює за особовим рахунком 8011050-02, що відображено в облікових картках споживача.

У зв`язку з набранням чинності Закону України від 03.12.2020 №1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» внесені зміни до організації моделі договірних відносин з виконавцем послуг, а саме запроваджено укладання публічного договору приєднання.

З усіма фізичними або юридичними особами, які є власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, які протягом 30 днів з дня опублікування тексу договору не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, вважаються укладеними публічні договори приєднання за формою, встановленими Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 №830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 №1022.

30.09.2021 КП «Київтеплоенерго» на офіційному веб-сайті опубліковало текст договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленою вказаними вище постановами КМУ.

За таких підстав, за доводами КП «Київтеплоенерго», між ним та ПП «Іванна» як власником нежитлового приміщення загальною площею 124,3 кв. м (м. Київ, вул. Васильківська, 23/16), укладено Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Позивач зазначає, що ПП «Іванна» взагалі не вносить плату за поставлену теплову енергію, в результаті чого за період з жовтня 2018 по жовтень 2021 року утворилась заборгованість за теплову енергію в розмірі 51 092,40 грн, а за період з листопада 2021 по лютий 2025 року утворилась заборгованість з надання послуги з постачання теплової енергії в розмірі 130 468,12 грн, з плати за абонентське обслуговування за послугою з постачання теплової енергії у розмірі 879,95 грн та з плати за абонентське обслуговування з постачання гарячої води у розмірі 689,15 грн.

На суму заборгованості за послугу з теплової енергії позивач здійснив нарахування інфляційних втрат у розмірі 53 758,14 грн, 3% річних у розмірі 14 178,61 грн та пені у розмірі 2 848,21 грн.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Спірні правовідносини регулюються Законами України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 №2633-IV (далі - Закон № 2633-IV), «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII (далі - Закон №2189-VIII), Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ від 21.07.2005 №630 (далі - Правила № 630) та Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 №4 (далі - Порядок № 4).

У Законі №2633-IV основні терміни вживаються в такому значенні:

система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об`єднані між собою та використовуються для тепло-забезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання;

споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;

суб`єкти відносин у сфері теплопостачання - фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 4 Закону №2633-ІV проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об`єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами відносин у сфері теплопостачання.

Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання встановлені ст. 13 Закону №2633-ІV.

До основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать, зокрема, регулювання діяльності суб`єктів відносин у сфері теплопостачання в межах, віднесених до відання відповідних рад; затвердження місцевих програм розвитку у сфері теплопостачання, участь у розробці та впровадженні державних і регіональних програм у цій сфері; затвердження з урахуванням вимог законодавства у сфері теплопостачання проектів містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, схем теплопостачання та іншої містобудівної документації; здійснення контролю за забезпеченням споживачів тепловою енергією відповідно до нормативних вимог; погодження на розміщення в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці нових або реконструкцію діючих об`єктів теплопостачання та сприяння розвитку систем теплопостачання на відповідній території.

Відповідно до ст. 19 Закону №2633-ІV споживач або суб`єкт теплоспоживання має право вибирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Положеннями ст. 24 Закону №2633-ІV визначено, що споживач теплової енергії має право на: вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.

Основними обов`язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів; забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання; споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом.

01.05.2019 введено в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону №2189-VIII до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, належать, зокрема, встановлення порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води.

До повноважень органів місцевого самоврядування належать, зокрема, затвердження та виконання місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, участь у розробленні та виконанні відповідних державних і регіональних програм (п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону №2189-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону №2189-VIII учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Статтею 7 Закону №2189-VIII визначено коло прав і обов`язки споживачів. Зокрема, споживач має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.

Відповідно до ст. 8 цього Закону виконавець комунальної послуги має право, зокрема, звертатися до суду в разі порушення споживачами умов договору.

Пунктом 7 Розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2189-VIII передбачено, що у багатоквартирних будинках, у яких на день набрання чинності цим Законом не менш як половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена (відключена) від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, власники квартир та нежитлових приміщень, приєднаних до таких мереж, не зобов`язані, але мають право виключно за власним рішенням у встановленому порядку відокремити (відключити) від них свою квартиру чи нежитлове приміщення та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні.

Не допускається примусове відокремлення (відключення) від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води власників квартир та нежитлових приміщень, приєднаних до таких мереж, у багатоквартирних будинках у разі відокремлення (відключення) від цих мереж інших власників квартир та нежитлових приміщень.

Стаття 24 Закону №2633-ІV визначає права та основні обов`язки споживача теплової енергії. Так, споживач теплової енергії має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.

Питання відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів безпосередньо врегульовано п. 24-28 Правил №630.

Зокрема, згідно з п. 24 Правил №630 споживачі можуть відмовитись від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Витрати, пов`язані з відключенням від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води, а також встановленням індивідуальних (автономних) систем опалення, відшкодовуються споживачами відповідно до калькуляції, складеної виконавцем (п. 27 Правил №630).

Споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, квартирні засоби обліку теплової енергії, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства (п. 28 Правил №630).

Суд встановив, що надані КП «Київтеплоенерго» на підтвердження постачання до об`єкту споживача теплової енергії - будинку за адресою вул. Васильківська 23/16 (літера А) в м. Києві, корінці нарядів про включення та відключення будинку на опалювальний сезон за період з 2018 року по 2021 рік містить найменування споживача ТОВ фірму «Квартет ЛТД», зокрема, корінці нарядів №5799 від 22.10.2018 про включення житлового будинку ТОВ фірми «Квартет ЛТД», №6731 від 06.04.2019 про відключення житлового будинку ТОВ фірми «Квартет ЛТД», №6561 від 25.10.2018 про включення житлового будинку ТОВ фірми «Квартет ЛТД», №2775 від 05.04.2019 про відключення житлового будинку ТОВ фірми «Квартет ЛТД», №3062 від 16.10.2020 про включення житлового будинку ТОВ фірми «Квартет ЛТД», №597 від 12.04.2021 про відключення житлового будинку ТОВ фірми «Квартет ЛТД», №729 від 23.10.2021 про включення житлового будинку ТОВ фірми «Квартет ЛТД».

Корінці нарядів щодо споживача ПП «Іванна» у матеріалах справи відсутні.

Наявний у матеріалах справи договір №240/2005 від 23.08.2005 на технічне обслуговування інженерних мереж нежитлових приміщень та участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території укладено між ТОВ фірмою «Квартет» (посередник між користувачем та постачальником послуг ХВП, ГВП, ЦО та каналізації) та ПП «Іванна» (користувач) щодо нежитлового приміщення підвалу площею 124,3 кв. м за адресою: вул. Васильківська 23/16 в м. Києві, яке не обладнане гарячим водопостачанням та централізованим опаленням (п. 6. Додатку від 19.12.2008 до договору №240/2005 від 23.08.2005).

Складений КП «Київтеплоенерго» акт №13-06/2025 (обстеження нежитлового приміщення в житловому будинку) від 12.06.2025, підписаний провідним інженером позивача Дутчак О.О., інженером І категорії Токарчук О.С. та представником відповідача Баштовим В.І., свідчить, що через нежитлове приміщення за адресою вул. Васильківська 23/16 в м. Києві, яке належить відповідачу, проходять заізольовані (в коробі) транзитні трубопроводи ЦО (центрального опалення), які ведуть до ЗДО №406; прилади опалення та засоби обліку теплової енергії в приміщенні відсутні, а приміщення від`єднано від внутрішньобудинкової системи ЦПГВ.

Докази того, що приміщення відповідача було приєднаним до внутрішньобудинкової системи опалення та гарячого водопостачання, і що відповідач отримував такі послуги раніше, тобто не у спірний період, до матеріалів справи не надано.

КП «Київтеплоенерго» на обґрунтування заявлених вимог зазначає, що відповідач не вносив плату за отриману теплову енергію в період з жовтня 2018 - лютий 2025 року, як і плату за абонентське обслуговування, в результаті чого у нього (відповідача) утворилась заборгованість, яка становить 183 129,62 грн (без врахування сум штрафних та фінансових санкцій, нарахованих позивачем).

Послуга з постачання теплової енергії в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є комунальною послугою, надання якої повинно здійснюватися виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 12 Закону).

Як вже зазначалось вище, 01.05.2021 набрав законної сили Закон України від 03.12.2020 №1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг», у зв`язку з чим внесені зміни до організації моделі договірних відносин з виконавцем послуг, а саме запроваджено укладання публічного договору приєднання.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції від 01.05.2021) договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

З пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.

Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Таким чином, фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що позивач до матеріалів справи не надав доказів укладення між ним та відповідачем договору про постачання теплової енергії, оскільки фактично не надано доказів приєднання приміщення відповідача до системи опалення та гарячого водопостачання, що є ключовим для встановлення факту споживання послуг теплопостачання.

У ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» встановлено обов`язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК України).

Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії визначаються Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою КМУ від 03.10.2007 №1198 (далі - Правила № 1198) та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою KMУ від 21.07.2005 №630. Вказані правила є обов`язковими для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами та організаціями.

Відповідно до п. 4 Правил №1198 користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією.

З аналізу положень Правил №1198, зокрема, п. 44, вбачається, що термін «споживач» застосовується в значно ширшому значенні, оскільки він також розповсюджується і на осіб, які використовують теплову енергію без укладення договору на теплопостачання.

Отже, наявність договірних відносин між сторонами у даному випадку є обов`язковою. В той же час, станом на момент розгляду спору, договір на постачання теплової енергії між сторонами не укладено.

За таких обставин позивач як постачальник послуги не довів підключення приміщення відповідача до мереж ЦО та обставини фактичного споживання відповідачем такої послуги, оскільки не надав до матеріалів справі доказів, які свідчили би існування відповідних обставин. При цьому позивач сам своїм актом зафіксував факт відсутності підключення приміщення відповідача до системи опалення та гарячого водопостачання.

Докази того, що така відсутність підключення є тим чи іншим порушенням (позивач стверджує про те, що нежитлове приміщення відповідача мало систему опалення, приєднану до централізованої системи постачання теплової системи в будинку і що відповідач здійснив самовільний протиправний демонтаж батареї, що є частиною централізованої системи опалення) позивач до матеріалів справи не надав.

Доводи КП «Київтеплоенерго» з посиланням на умови п. 2.4.1 та 2.4.6 договору №240/2005 від 23.08.2005 на технічне обслуговування інженерних мереж нежитлових приміщень та участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, укладеного між ТОВ фірмою «Квартет» та ПП «Іванна», колегія суддів оцінює критично та зазначає, що згідно з додатком від 19.12.2008 до цього договору централізоване опалення та гаряче водопостачання відсутні. При цьому КП «Київтеплоенерго» було обізнане про такі обставини ще у 2021 році з листа ПП «Іванна» №12 від 05.11.2021 «Про відсутність підстав для укладення договору», у якому відповідач повідомив в т.ч. про відповідні обставини, а також надав копії договору №240/2005 від 23.08.2005 та додатку від 19.12.2008 до цього договору.

Також ПП «Іванна» надало договір №920-в від 01.05.2015 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладений ним з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» з додатком - довідкою інформацією про споживача ПП «Іванна», згідно з якою опалювальна площа приміщення - 00,00 кв. м, наявність договору з теплопостачальною організацією - ні, кількість кранів ГВП - відсутні.

Також у наданій ПП «Іванна» до матеріалів справи інвентаризаційній справі на будинок (домоволодіння) №23/16 по вул. Васильківська, м. Київ, район Голосіївський, квартал №2468, відомості про теплопостачання та постачання гарячої води до належного відповідачу приміщення відсутні. Так, оцінний акт на будування літ. А квартал №2468, вул. Васильківська, 23/26, у розділі «У будинку є (так, ні чи кількість)» 09.02.2004 внесено запис про наявність електроосвітлення, у розділі «Технічний опис конструктивних елементів споруд, визначення зносу» у рядку 9 «Опалення» відомості відсутні.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів вважає, що позивач не підтвердив належними доказами факт споживання відповідачем теплової енергії та гарячої води у заявленому позивачем до стягненні розмірі. Будь-яких інших доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог щодо існування у відповідача заборгованості з оплати визначених у позовній заяві платежів КП «Київтеплоенерго» не надало, а тому обґрунтованим є висновок місцевого суду, що позовні вимоги Комунального підприємства у цій частині задоволенню не підлягають.

З огляду на встановлення судом факту відсутності суми основного боргу відсутні підстави для стягнення з ПП «Іванна» заявлених КП «Київтеплоенерго» пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі № 910/4688/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі №910/4688/25залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді С.О. Алданова

В.А. Корсак