Вирок від 10 червня 2026 р. у справі №455/247/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 455/247/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/441/26 Доповідач: ОСОБА_2

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на вирок Старосамбірського районного суду Львівської області від 07.04.2026 року у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кропивник, Старосамбірського району, Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

встановила:

цим вироком обвинуваченого ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту залишено без змін.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_7 визнаний винним у тому, що він, ОСОБА_7 , будучи особою, раніше судимою за злочин, передбачений частиною 1 статті 382 КК України, постановою Старосамбірського районного суду Львівської області від 12.02.2024 у справі №455/2457/23, яка набрала законної сили 23.02.2024, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладанням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, крім цього, ОСОБА_7 постановою Старосамбірського районного суду Львівської області від 14.10.2024 у справі №455/2265/24, яка набрала законної сили 25.10.2024, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП та частиною 2 статті 130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу, крім цього, ОСОБА_7 постановою Старосамбірського районного суду Львівської області від 31.01.2025 у справі №455/41/25, яка набрала законної сили 11.02.2025, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП та частиною 3 статті 130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 51000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 10 років без конфіскації транспортного засобу, на шлях виправлення не став, а вчинив нове умисне кримінальне правопорушення проти правосуддя за наступних обставин.

Так, ОСОБА_7 , незважаючи на постанову Старосамбірського районного суду Львівської області від 31.01.2025 у справі №455/41/25, яка набрала законної сили 11.02.2025, будучи особою, раніше судимою за злочин, передбачений частиною 1 статті 382 КК України, достовірно знаючи, що він позбавлений права керувати транспортним засобом, маючи злочинний умисел, спрямований на невиконання даної постанови щодо позбавлення його права керування транспортними засобами на строк 10 років, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення частини 1 статті 129-1 Конституції України та частини 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, діючи умисно, 15.01.2026 близько 13:25 год., керував транспортним засобом – автомобілем марки «Volvo» моделі V 40 реєстраційний номерний знак Республіки Польща НОМЕР_1 по вулиці Хирівська в м. Добромиль Самбірського району Львівської області, чим порушив обов`язок, накладений постановою суду, керуючи вказаним транспортним засобом, де був виявлений працівниками сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області.

Прокурор у апеляційні скарзі просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий, яким ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 рік з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

В обґрунтування мотивів апеляції прокурор покликається на те, що санкцією ч. 3 ст. 382 КК України передбачено обов`язкове додаткове покарання у виді позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Зазначає, що злочин, який вчинив обвинувачений полягає у невиконанні постанови суду, якою його позбавлено права керування транспортними засобами. У зв`язку з цим, вважає, що обвинуваченому слід призначити обов`язкове додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання апеляційної скарги, обвинуваченого, який заперечив проти апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, розглянувши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні вказаного у вироку злочину відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим, що в апеляційній скарзі не оскаржується, а тому висновки суду першої інстанції щодо цих обставин перевірці судом апеляційної інстанції не підлягають.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_7 органом досудового розслідування обвинувачується та судом першої інстанції визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, а саме в умисному невиконанні постанови Старосамбірського районного суду Львівської області від 31.01.2025 року, яка набрала законної сили, та якою його позбавлено права керування транспортними засобами на строк 10 років, раніше судимою особою за злочин, передбачений ч. 1 ст. 382 КК України.

Санкцією ч. 3 ст. 382 КК України, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Таким чином, додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю є обов`язковим для призначення за вчинення вказаного злочину.

Статтею 55 КК України регулюється питання призначення як основного або додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, в т. ч. позбавлення права керувати транспортними засобами.

Вказана стаття не обмежує коло і характер посад, а також видів діяльності, права обіймати які або займатися якими засуджений може бути позбавлений.

Таким чином, враховуючи те, що злочин, вчинений ОСОБА_7 , полягає у невиконанні рішення суду щодо позбавлення його права керування транспортним засобом, обвинуваченому слід призначити обов`язкове додаткове покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю, а саме права керувати транспортними засобами.

Відтак, відповідно од ст. 420 КПК України, вирок суду підлягає скасуванню в цій частині із ухваленням нового вироку судом апеляційної інстанції.

При призначенні покарання колегія суддів враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який одружений, не працює, має постійне місце проживання та реєстрації, раніше судимий за вчинення аналогічного злочину, обставини, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, обставин, що обтяжують покарання судом апеляційної інстанції не встановлено.

Разом з цим, з врахуванням вказаних обставин, колегія суддів вважає, що виправлення ОСОБА_7 можливе в умовах без ізоляції від суспільства, а тому його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України.

Керуючись ст. ст. 615 ч. 15, 405, 407, 420 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляційну скаргу прокурора Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 задовольнити.

Вирок Старосамбірського районного суду Львівської області від 07.04.2026 року відносно ОСОБА_7 в частині призначеного покарання скасувати.

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_7 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В решті вирок суду залишити без змін.

На вирок суду може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4