Постанова від 11 червня 2026 р. у справі №525/1406/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 525/1406/25 Номер провадження 33/814/397/26Головуючий у 1-й інстанції Ячало Ю. І. Доповідач ап. інст. Захожай О. І.

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Захожай О.І.

при секретарі – Голиш Ю.О.

за участю:

особи, відносно якої складено протокол- ОСОБА_1

захисника – адвоката Сидоренка Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтава в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника-адвоката Сидоренка Ю.В., подану в інтересах особи, відносно якої складено протокол ОСОБА_1 на постанову судді Великобагачанського районного суду Полтавської області від 06 січня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого трактористом ПА «Агроінвест», РНОКПП НОМЕР_1 , маючого III групу інвалідності,

визнано винним за ч. 1 ст.130, ч.1 ст.122-2 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тис.) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Відповідно до постанови судді, 19 грудня 2025 року о 17 годині 55 хвилин на автодорозі Велика Багачка-Гоголеве + 1 км, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_2 , не виконав законну вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів та гучномовця, чим порушив вимоги п. 2.4 та п. 8.96 Правил дорожнього руху.

Також, 19 грудня 2025 року о 17 годині 50 хвилин на автодорозі Велика Багачка-Гоголеве + 1 км, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння. Від проходження огляду на встановлення ступеню наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України.

З рішенням не погодився захисник-адвокат Сидоренко Ю.В. та подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стверджує, про відсутність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння.

Зауважує, що відеозаписом зафіксовано, що водій не виявляв підвищеної жвавості чи рухливості, а лише висловлював своє обурення щодо незаконної зупинки працівниками поліції його автомобіля з надуманих підстав, а саме нібито через те, що не світились задні габаритні ліхтарі, хоча з відеозапису видно, що всі вони світяться і працюють.

Стверджує, що відеозаписом не зафіксовано і відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, навпаки, погоджувався пройти огляд в найближчому медичному закладі, а не на відстані близько 100 км., оскільки в транспортному засобу знаходилася його вагітна дружина.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників, на підтримку поданої апеляційної скарги, дослідивши докази у вказаному провадженні, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таких вимог суддя районного суду, розглядаючи дану справу, не дотримався повною мірою, оскільки поза увагою та без належної оцінки суду залишились обставини, які могли істотно вплинули на висновки про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч.1 ст.122-2 КУпАП.

Так, частиною 1 статті ст.122-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Відповідно до п. 2.5 ПДД України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозицією ст.130 ч.1 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортними засобами особами в стані сп`яніння, а так само якщо особа відмовилась на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто факт керування транспортним засобом є безумовною та обов`язковою часиною складу зазначеного правопорушення.

Крім того, відповідно до положень ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Вважаючи доведеною винуватість ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 та ч.1 ст.122-2 КУпАП суд першої інстанції послався на протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №545365 та ЕПР1 №545398 від 19.12.2025, відеозаписи працівників поліції та інше.

Проте з таким висновком апеляційний суд не погоджується.

Згідно наявного відеозапису вбачається, що працівниками поліції було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , оскільки у його транспортного засобу не працювали задні ліхтарі. Однак, провівши перевірку фар автомобіля, працівники поліції встановили, що жодних несправностей автомобіль немає. В подальшому працівники поліції повідомили водія про наявність у нього ознаків наркотичного спяніння та запропонували пройти огляд у лікаря -нарколога у м.Полтаві. ОСОБА_2 пояснив поліцейським, що згодний на проведення огляду в найближчому медичному закладі, а саме у с.Великій Багачці або м.Миргороді, а проїхати у м.Полтаву він не може з об`єктивної підстави, оскільки в автомобілі перебувала його дружина, яка була на 7-му місяці вагітності та яку він, з міркувань безпеки, не міг залишити одну в транспортному засобу на узбіччі дороги поза межами населеного пункту.

На жодні пояснення працівники поліції не реагували та наполягали на проведенні огляду тільки у м.Полтаві.

У відповідності до п.7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Оскільки працівниками поліції було безальтернативно повідомлено водію про проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння саме у м.Полтаві, що розташоване за 100 км. від місця події, та враховуючи, що водій не міг залишити свою дружину одну в атомобілі на узбіччі та не міг посадити її на попутний транспорт, як це рекомендували зробити працівники поліції, апеляційний суд приходить до висновку, що поліцейскі створили таку ситуацію, за якої у водія не залишилось іншого виходу ніж не їхати на огляд, хоча з викладеної ситуації відмови не вбачається, оскільки водій був готовий пройти огляд в найближчому медичному закладі.

Вищевказані дій працівників поліції, свідчать про порушення порядку проведення огляду водія на стан сп`яніння та вказують на формальний підхід службових осіб до виконання його норм, що в свою чергу позбавило ОСОБА_1 можливості виконати свій обов`язок як водія та пройти огляд на стан наркотичного спяніння на вимогу поліцейського.

Апеляційним судом також встановлено, що ОСОБА_1 з дотриманням п.15.1,15.2 ПДР України виконав вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу.

Вказані вище обставини вказують на відсутність доказів наявності в діях ОСОБА_1 дій, передбачених ч.1 ст.130 та ч.1 ст.122-2 КУпАП, оскільки він виконав вимогу про зупинку транспортного засобу та фактично не відмовлявся від огляду на стан наркотичного сп`яніння по суті, а висловив бажання пройти вказаний огляд в найближчому медичному закладі.

Вимогами ст. 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.

У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі "Кобець проти України" (з урахуванням первісного визначення принципу "поза розумним сумнівом" у справі "Авшар проти Туреччини") доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Згідно ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.

Ні районний суд, ні апеляційний суд не мають права перебирати на себе визначений ст. 251 КУпАП обов`язок збирання доказів, який покладений у даному випадку на орган поліції.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

За сукупністю наведених обставин апеляційний суд доходить висновку, що висновки суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 та ч.1 ст.122-2 КУпАП, не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються належними й допустимими доказами.

Отже, подана апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Сидоренка Ю.В., подану в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову судді Великобагачанського районного суду Полтавської області від 06 січня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за ч.1 ст.122-2 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду О.І. Захожай