Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №290/1639/24 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №290/1639/24 Головуючий у 1-й інст. Кірічук М. М.

Номер провадження №33/4805/469/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу адвоката Микитюка Віктора Володимировича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Романівського районного суду Житомирської області від 17 листопада 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою судді Романівського районного суду Житомирської області від 17 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду, 03.12.2024 близько 21 год 48 хв в селищі Романів Житомирського (Романівського) району Житомирської по вулиці Костельній 60 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ-2107, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Даними діями ОСОБА_1 порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою судді місцевого суду, адвокат Микитюк В.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях його підзахисного події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник посилається на незаконність та необґрунтованість постанови, неповне з`ясування судом обставин справи, а також неправильне застосування норм матеріального права. Зазначає, що долучені до матеріалів справи відеозаписи не відповідають вимогам пункту 5 розділу ІІ Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року №1026. Так, за твердженням захисника, з відеозаписів вбачається, що транспортний засіб було зупинено о 21 год 41 хв 14 сек 03 грудня 2024 року, тоді як спілкування працівників поліції з водієм розпочалося о 21 год 36 хв 51 сек, тобто раніше фактичної зупинки автомобіля. Крім того, захисник вказує, що на відеозаписах не зафіксовано державний номерний знак транспортного засобу, що, на його думку, не дає можливості достовірно встановити, що саме цим автомобілем керував ОСОБА_1 . Також апелянт вважає, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено з порушенням вимог статті 266 КУпАП та Інструкції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, у зв`язку з чим його результати є недійсними. Зокрема зазначає, що перед проведенням огляду працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 порядок його проведення, не повідомили про допустиму норму вмісту алкоголю та наслідки її перевищення, не здійснили контрольний забір повітря для перевірки справності спеціального технічного засобу, не ознайомили його зі свідоцтвом про повірку та сертифікатом відповідності приладу, а також не роз`яснили право на незгоду з результатами огляду та проходження такого огляду в закладі охорони здоров`я.

Належним чином повідомлені про місце і час судового засідання ОСОБА_1 та його захисник Микитюк В.В. до суду апеляційної інстанції не з`явились, будь-яких клопотань на адресу суду не направляли.

За таких обставин, з метою недопущення затягування розгляду справи, зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення та у відповідності до положень ч.6 ст.294 КУпАП, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які беруть участь в апеляційному провадженні справи.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.

За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використання спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст.251 КУпАП.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за порушення ним п.2.9 а) Правил дорожнього руху, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам статей 283, 284 КУпАП.

Як правильно встановив суддя місцевого суду та вбачається з матеріалів справи, наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №188047 від 03.12.2024, згідно якого, ОСОБА_1 03.12.2024 близько 21 год 48 хв в селищі Романів Житомирського (Романівського) району Житомирської по вулиці Костельній 60 керував транспортним засобом марки ВАЗ-2107, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9 а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Огляд продився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Алкотест 6810, що підтверджується тестом №586 від 03.12.2024, результат огляду становить 1,34 проміле (а.с.2); роздруківкою приладу Drager Alcotest 6810 (тест №586) з результатом – 1,34 проміле (а.с.2); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками (запах алкоголю з ротової порожнини, хитка хода) та за результатами огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння проба позитивна – 1,34 проміле (а.с.8); розписками про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст.ст.55, 56, 59, 63 Конституції України та ст.268 КУпАП, та про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, підписаною ОСОБА_1 (а.с.3, 7); розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст.266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом (а.с.9); розпискою щодо передачі керування особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування (а.с.10); відеозаписом обставин події (а.с.5).

Суддя місцевого суду надав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводами апеляційної скарги висновків суду не спростовано.

Із наявних у матеріалах справи відеозаписів з нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора службового автомобіля вбачається, що зафіксовані обставини події в сукупності з іншими доказами є достатніми для вирішення питання про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначені докази відповідають вимогам ст.251 КУпАП, є належними та допустимими, узгоджуються між собою та з іншими матеріалами справи, відображають послідовний перебіг подій, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому доводи апеляційної скарги про їх недопустимість є безпідставними.

Розбіжності у часі, зазначеному у відеозаписі з відеореєстратора службового автомобіля та у відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції, не спростовують встановлених обставин справи, не впливають на належність та допустимість доказів і не викликають сумнівів у наявності події та складу адміністративного правопорушення.

З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 , у зв`язку з виявленими у нього ознаками алкогольного сп`яніння, запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціальних технічних засобів, так і в закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 погодився пройти відповідний огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager Alcotest 6810, який показав позитивну пробу 1,34 проміле, що перевищує цифровий показник 0,2 проміле алкоголю в крові, встановлений п.7 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, та свідчить про перебування особи у стані алкогольного сп`яніння. Незгоди з результатом огляду ОСОБА_1 не виказував, чек за результатами тестування, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів у графі «з результатом згоден» та протокол про адміністративне правопорушення підписав без будь-яких зауважень.

Порушень уповноваженими особами вимог ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, які могли б бути підставою для визнання огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 недійсним, з відеозапису не вбачається.

Безпідставними є доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не було ознайомлено зі свідоцтвом про повірку та сертифікатом відповідності спеціального технічного засобу. Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Інструкції №1452/735, перед проведенням огляду поліцейський на вимогу особи надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Разом з тим матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_1 заявляв таку вимогу або ставив під сумнів справність приладу під час проведення огляду.

Посилання захисника в апеляційній скарзі на порушення процедури огляду на стан сп`яніння, зокрема на те, що працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 право не погодитися з результатом огляду та не запропонували пройти огляд у закладі охорони здоров`я, є безпідставними. Відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП, у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або незгоди з його результатами такий огляд проводиться у закладі охорони здоров`я. Як вбачається з матеріалів справи та відеозапису, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, після оголошення результату тестування будь-яких заперечень щодо його результатів не висловлював, чек за результатами тестування спеціальним технічним засобом, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів у графі «з результатом згоден» та протокол про адміністративне правопорушення підписав без будь-яких зауважень. Матеріали справи також не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 висловлював незгоду з результатами огляду, наполягав на проведенні огляду в закладі охорони здоров`я чи заявляв будь-які клопотання щодо цього. За таких обставин відсутні підстави вважати, що результати проведеного огляду є недійсними або що працівниками поліції було порушено порядок його проведення.

Протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395. Обставини викладені у протоколі відповідають дійсності, підтверджуються наявними у справі відеозаписом та письмовими доказами.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.

Судові рішення, на які у апеляційній скарзі посилається апелянт, не мають преюдиційного значення для вирішення даної справи за встановлених у ній обставин. Постанова суду не суперечить практиці ЄСПЛ.

При розгляді даної справи суддя місцевого суду правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд –

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Микитюка Віктора Володимировича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Романівського районного суду Житомирської області від 17 листопада 2025 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Галацевич