Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №746/213/26 — Срібнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 746/213/26

3/746/98/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2026 року

Суддя Срібнянського районного суду Чернігівської області Нагорна Н.Г., при секретарі судового засідання Марченко О.Ю., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в селищі Срібне адміністративний матеріал, який надійшов з Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає у АДРЕСА_1 , громадянина України, працюючого водієм ТОВ «Ічнянський завод сухого молока та масла»,

за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2026 року до Срібнянського районного суду Чернігівської області з Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області надійшов адміністративний матеріал про порушення ОСОБА_1 частини першої статті 130 КУпАП.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано до провадження судді Нагорної Н.Г.

Справу призначено до розгляду на 14 год. 00 хв. 11 червня 2026 року.

ОСОБА_1 в судовому засіданні 11 червня 2026 року свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КупАП заперечив, зазначив, що не вживав алкоголь ні 12 травня 2026 року, ні напередодні, тому не міг мати ознак алкогольного сп`яніння. Пояснив, що від проходження огляду на стан сп`яніння на місці відмовився, оскільки вже мав негативний досвід освідування на стан алкогольного сп`яніння, коли поліцейськими було використано мундштук, який не був герметично запакованим, що стало підставою для закриття провадження щодо нього за частиною першою статті 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення під час апеляційного перегляду постанови суду першої інстанції про притягнення його до адміністративної відповідальності. Також ОСОБА_1 пояснив, що пройти освідування в медичному закладі він відмовився, оскільки у нього вже почався робочий день, він працює водієм молоковозу, йому потрібно було забрати молоко від виробника, а, як відомо, молоко є продуктом, що швидко псується. До того ж, ОСОБА_1 стверджував, що працівники поліції йому не роз`яснили належним чином наслідки відмови від проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі.

ОСОБА_1 зазначив, що відразу після спілкування з працівниками поліції та складання протоколу щодо нього за частиною першою статті 130 КУпАП він зателефонував до юриста, який роз`яснив йому правові наслідки його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі та він відразу вирішив пройти такий огляд самостійно.

У судовому засіданні ОСОБА_1 надав суду в якості доказу відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, висновок Центру ментального здоров`я м. Прилуки КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 12 травня 2026 року № 33, отриманим за наслідками проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння, який він пройшов 12 травня 2026 року о 10 год. 30 хв., самостійно звернувшись до медичного закладу. Відповідно до наданого суду висновку у ОСОБА_1 під час огляду ознак сп`яніння не виявлено.

До того ж ОСОБА_1 зазначив, що працівники поліції, зупинивши його, не повідомили про порушення ним ПДР чи про іншу причину зупинки, передбачену законом, натомість відразу вказали на наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки. Підійшовши до водійських дверей автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , відразу після зупинки транспортного засобу, інспектор поліції вже тримала в руках мундштук, необхідний для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, що, на думку ОСОБА_1 , свідчить про те, що керований ним автомобіль зупинили не у зв`язку з порушенням ним ПДР, в рамках забезпечення безпеки дорожнього руху, а виключно з метою провести огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Лише запропонувавши йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та отримавши відмову від проходження огляду на місці зупинки, інспектор поліції запропонувала ОСОБА_1 надати для перевірки посвідчення водія, реєстраційні документи на автомобіль, страховий поліс, документ, що засвідчує факт проходження автомобілем технічного огляду. Перевіривши документи, пересвідчившись, що вони відповідають встановленим зразкам, інспектор поліції повернулась до пропозиції пройти огляд на місці зупинки, а в подальшому, після його відмови від проходження огляду на місці зупинки, запропонувала пройти такий огляд у медичному закладі.

Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 12 травня 2026 року, серії ЕПР1 № 663794, 12 травня 2026 року о 08 год. 07 хв. у с-щі Срібне Прилуцького району Чернігівської області, на вул. Незалежності, 6, ОСОБА_1 керував належним ТОВ «Ічнянський завод сухого молока та масла» автомобілем ГАЗ 33023, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння очей, запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився. Особу ОСОБА_1 встановлено на підставі посвідчення водія НОМЕР_2 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України), відповідальність за вказане правопорушення передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.

Заслухавши позицію особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме:

- протокол про адміністративне правопорушення від 12 травня 2026 року серії ЕПР1 № 663794;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до КНП «Прилуцька ЦМЛ» від 12 травня 2026 року (08 год. 17 хв.);

- диск із записом відеофіксації, здійсненої працівником поліції;

- довідку САП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області від 13 травня 2026 року № 60135-2026 видана в тім, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно бази МВС «НАІС» посвідчення водія отримував НОМЕР_2 від 06 квітня 2005 року,

оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи позицію особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , дослідивши доказ, наданий ОСОБА_1 на підтвердження висловленої ним позиції, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов такого висновку.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами тощо.

Так, матеріали про вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП ґрунтуються на даних, що містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення від 12 травня 2026 року, серії ЕПР1 № 663794, направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12 травня 2026 року (08 год. 17 хв.) та інформації на диску із записом відеофіксації, здійсненої працівником поліції.

Оцінюючи наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що зібрані у справі докази не можна визнати належними та допустимими, одержаними відповідно до вимог КУпАП, виходячи з того, що такі докази зібрані з порушенням встановленої законом процедури.

Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватися у відповідності до встановленого законодавством порядку. Як зазначено у статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним порушенням інакше, як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (стаття 6 Закону України «Про Національну поліцію»). Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (стаття 8 Закону України «Про Національну поліцію»).

12 травня 2026 року працівниками поліції було зупинено транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 . Причину зупинки автомобіля працівники поліції водієві не повідомили, чим порушили вимоги Закону України «Про Національну поліцію», оскільки існує встановлений перелік підстав та порядок зупинки транспортного засобу.

Частина перша статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» містить вичерпний перелік випадків, коли поліцейський має право зупиняти транспортний засіб; кожна підстава потребує чіткої конкретизації. Узагальнені формулювання («перевірка», «профілактика», «на підставі закону») не відповідають вимогам цієї статті.

Відповідно до частини третьої цієї статті поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Отже, зупинивши транспортний засіб, поліцейський зобов`язаний повідомити водієві конкретну причину зупинки під час звернення до водія та зафіксувати її у матеріалах.

За статтею 251 КУпАП доказами можуть бути лише належні й допустимі відомості. Матеріали, отримані після незаконної зупинки (встановлення особи, огляди, пояснення, протоколи тощо), є похідними від первинного порушення і підлягають визнанню недопустимими (підхід ЄСПЛ щодо необхідності та пропорційності втручання і доктрини «плодів отруйного дерева»).

Будь-які сумніви щодо наявності законних підстав зупинки та способу одержання доказів тлумачаться на користь особи, яку притягують до відповідальності (конституційний принцип презумпції невинуватості).

В матеріалах справи відсутні докази того, що поліцейський повідомив ОСОБА_1 про підстави зупинки транспортного засобу, яким він керував. Працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факт порушення водієм таких положень ПДР, які б відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу.

Суд наголошує, що зупинка транспортного засобу без наявних законних підстав є незаконною.

Так, у Постанові Верхового Суду від 15 березня 2019 року у справі № 686/11314/17 зазначено, що оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм ПДР, то вимоги інспектора до водія про пред`явлення документів на право керування є неправомірними, а співробітники поліції можуть зупиняти автомобіль, лише коли є факт правопорушення.

А отже і всі докази, отримані після незаконної зупинки, не можуть вважатися допустимими.

Аналогічну позицію висловив Чернігівський апеляційний суд у постанові від 23 січня 2024 року у справі № 751/8943/23, зазначивши, що відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу є порушенням, яке тягне за собою недопустимість усіх подальших дій поліцейських та зібраних доказів.

Оскільки матеріали справи не містять доказів правомірності зупинки водія, суд доходить висновку, що така зупинка водія була поза межами правового поля, а тому суд вимушений погодитись з доводами особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про безпідставність такої зупинки, що є підставою, в силу правового принципу «плодів отруєного дерева», вважати всі наступні дії поліцейських – неправомірними, а здобуті внаслідок таких дій дані – недопустимими доказами.

Відповідно до широкого розуміння доктрини «плодів отруєного дерева», будь-яке винне порушення поліцейськими конституційних прав громадян, що має зв`язок із самим процесом виявлення, вилучення і фіксації доказів, тягне втрату останніми юридичної сили. Тобто, це означає безумовну недопустимість доказів при будь-якому порушенні встановленого порядку збирання доказів незалежно від характеру і ступеня. У вузькому сенсі доктрина «плодів отруєного дерева» зводиться до заборони використання даних, отриманих на підставі або з використанням доказів, визнаних недопустимими.

Враховуючи, що ОСОБА_1 був зупинений поліцейськими без законних підстав, складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП не можна вважати допустимим доказом.

Згідно з пунктом 2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до пунктів 6, 7 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно дост.266КУпАП.

Разом з тим, зазначені вимоги порядку проходження огляду на стан сп`яніння щодо ОСОБА_1 працівниками поліції були порушені, тобто порушено процедуру зазначених в законі дій працівниками поліції, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ є порушенням права на захист. Достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння у поліцейських не було, оскільки у матеріалах справи не міститься належних доказів на підтвердження того, що у ОСОБА_1 були наявні ознаки сп`яніння, які б давали підстави працівникам поліції запропонувати останньому пройти огляд на визначення стану сп`яніння.

При цьому, з наданого суду відеозапису з бодікамери поліцейського вбачається, що поведінка ОСОБА_1 не є сумнівною, є адекватною для подій, зафіксованих в протоколі.

У протоколі про адміністративне правопорушення від 12 травня 2026 року серії ЕПР1 № 663794 вказано, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння очей, запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що почервоніння очей та тремтіння пальців рук у нього дійсно могло мати місце, але це ніяким чином не пов`язано із вживанням алкоголю, а є наслідком порушення сну, зокрема, через хвилювання за сина, який перебуває на службі у Збройних Силах України, а також через часті повітряні тривоги, думки про безпеку рідних і близьких людей.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 дійсно відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки, а також у медичному закладі.

При цьому, з даних, що містяться на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського на диску, який міститься в матеріалах справи, вбачається, що працівниками поліції не було роз`яснено водієві належним чином наслідки відмови від проходження огляду, зокрема, в медичному закладі.

У наданих в судовому засіданні поясненнях ОСОБА_1 вказав, що поліцейськими йому не було роз`яснено належним чином наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці, так і в медичному закладі, що повністю узгоджується з відеозаписом, наданим співробітниками патрульної поліції. При цьому будь-яких доказів, які б спростували твердження ОСОБА_1 , суду надано не було.

Таким чином, з огляду на викладене, встановлено, що працівниками поліції в даному випадку не були дотримані вимоги вищевказаної Інструкції, оскільки ОСОБА_1 не було роз`яснено належним чином наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі.

Також суд приймає в якості доказу відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, наданий ОСОБА_1 висновок Центру ментального здоров`я м. Прилуки КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 12 травня 2026 року № 33, отриманий за наслідками проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння, який він пройшов 12 травня 2026 року о 10 год. 30 хв., самостійно звернувшись до медичного закладу, відповідно до якого у ОСОБА_1 під час огляду ознак сп`яніння не виявлено.

Тому, ураховуючи практику ЄСПЛ та загальні принципи судочинства, суд констатує істотні порушення при оформленні працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи, а також порядку огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`ягніння, визначеного статтею 266 КУпАП та підзаконними нормативними актами, зокрема щодо встановлення наявності ознак алкогольного сп`яніння, що є підставою для закриття справи за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись частиною першої статті 130, статтями 247, 243 – 287 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Срібнянський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Повний текст постанови складено 12 червня 2026 року.

Суддя Н.Г. Нагорна