Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №607/22978/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.06.2026 Справа №607/22978/25 Провадження №2/607/201/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Позняка В.М.,

за участю секретаря судового засідання Козак О.Є., позивача-відповідача ОСОБА_1 , представника позивача-відповідача - Іщука К.В., відповідачки-позивачки ОСОБА_2 , представника відповідачки-позивачки ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, -

ВСТАНОВИВ :

03.11.2025 ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Іщук К.В., звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис № 1101 від 23.07.2015, та визначення місця проживання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із батьком - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 23.07.2015. Від даного шлюбу у них є двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 2019 року між подружжям почали погіршуватися шлюбні відносини, почались конфлікти. Поступово відносини між ними погіршувалися, між ними відсутнє взаєморозуміння. Збереження сім`ї є неможливим і суперечить інтересам кожного з подружжя. З цих підстав просить розірвати шлюб.

Окрім того, зазначає, що обидві доньки проживають разом з позивачем та відповідачкою за адресою: АДРЕСА_1 . Квартира була придбана подружжям у 2018 році, та належить подружжю на праві спільної сумісної власності. Квартира облаштована усіма зручностями для належного проживання та розвитку дітей. Визначення місця проживання дітей за вказаною адресою задовольнить інтереси і позивача, і відповідача щодо збереження впливу на виховання дітей. Вказує, що належним чином виконує батьківські обов`язки. Проте, між сторонами наявний спір щодо подальшого місця проживання дітей, оскільки відповідачка має намір після розірвання шлюбу забрати дітей із собою у м. Радивилів Рівненської області.

18.11.2025 ОСОБА_2 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір`ю - ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що діти більше прив`язані до неї. Працює лікарем, тому може надати кращий догляд молодшій дочці ОСОБА_6 , яка є дитиною з інвалідністю. Старшу дочку ОСОБА_7 завжди забирає зі школи, допомагає з уроками, з вивченням англійської мови, весь свій вільний час проводить з дітьми. Вказує, що для дітей такого віку (3 і 8 років) вкрай необхідним є контакт саме із матір`ю. З цих підстав просить задовольнити зустрічний позов. Водночас, проти розірвання шлюбу не заперечує.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.11.2025 відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою суду від 04.12.2025 зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, про визначення місця проживання дитини прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей.

Протокольною ухвалою суду від 12.02.2026 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач-відповідач ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні позов підтримали з підстав, викладених у ньому та просили його задовольнити.

Відповідач-позивач ОСОБА_2 та її представник не заперечили щодо позовної вимоги про розірвання шлюбу, просили відновити ОСОБА_2 дошлюбне прізвище - « ОСОБА_2 », а щодо визначення місця проживання дітей просили задовольнити зустрічний позов. Просили врахувати, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно дітей.

Представник третьої особи - Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради в судове засідання не з`явився, надіслав суду висновки органу опіки та піклування щодо недоцільності визначення місця проживання дітей з будь-ким з батьків. Просив розглядати справу без присутності представника органу опіки та піклування, за наявними матеріалами у справі.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:

Сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 23.07.2015 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис № 1101.

Від даного шлюбу у сторін народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 04.10.2017 Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис № 1250; та дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 10.05.2022 Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 954.

Відповідно до інформації, наданої Управлінням державної реєстрації Тернопільської міської ради № 2022/28-01 від 09.11.2022, за період з 01.08.2012 по 31.03.2016 та за період з 04.04.2016 по 08.11.2022 за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Факт реєстрації сторін та їх дітей за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується також витягами з реєстру територіальної громади № 2025/016741208 від 11.11.2025, № 2025/016741244 від 11.11.2025, № 2025/016741243 від 11.11.2025, відповіддю № 1969086 від 04.11.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру.

З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, квартира за адресою АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 20.12.2018, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області.

Відповідно до медичного висновку № 382 про дитину-інваліда до 18 років від 26.11.2024, у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наявне захворювання, що дає право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 18 років.

З Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування від 01.09.2025 встановлено, що ОСОБА_1 з 2008 року працевлаштований та отримує дохід.

З Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування від 11.11.2025 встановлено, що ОСОБА_2 з 2016 року працевлаштована та отримує дохід.

Відповідно до Витягу з Наказу директора КНП «Кременецька опорна лікарня» № 165-к, ОСОБА_2 прийнято на посаду 0,75 ставки лікаря психіатра психіатричного кабінету поліклінічного відділення з 27.08.2025 тимчасово, на час мобілізації ОСОБА_9 .

Як вбачається із висновку органу опіки і піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 36 від 14.01.2026, орган опіки і піклування вважає, що у зв`язку із тим, що батько, мати та діти проживають за однією адресою у квартирі, власницею якої є мати, підстав для визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , немає.

Відповідно до висновку органу опіки і піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 617 від 06.05.2026, орган опіки і піклування вважає, що у зв`язку із тим, що батько, мати та діти проживають за однією адресою, підстав для визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , немає.

Згідно вищевказаного висновку, за результатами психологічного обстеження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 03.03.2026, встановлено наявність глибокої психоемоційної прив`язаності до матері, ОСОБА_2 . Дитина ідентифікує матір як найбільш значущу, надійну та емоційно підтримуючу особу, яка є для неї основним джерелом безпеки. У присутності матері дівчинка демонструє позитивний емоційний фон та впевненість. Діагностика виявила амбівалентне та тривожне ставлення дитини до батька, ОСОБА_1 .

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 суду повідомила, що є подругою ОСОБА_2 , характеризує її як хорошу матір, яка весь свій вільний час проводить з дітьми, піклується про них. Про ОСОБА_1 нічого поганого сказати не може.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, доходить наступних висновків.

Щодо позовних вимог про розірвання шлюбу.

Як слідує з викладених у позовній заяві обставин, якими ОСОБА_1 обґрунтовує свої позовні вимоги, спільне життя в сторін не склалося, між ними відсутнє взаєморозуміння, збереження сім`ї суперечить інтересам сторін. Водночас, ОСОБА_2 не заперечує проти розірвання шлюбу.

Відповідно до статті 112 СК України, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї суперечитиме інтересам одного з них.

На цьому ж наголошує Верховний Суд України в п. 10 Постанови Пленуму за № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя» - проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

За вказаних обставин судом установлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що має істотне значення, тому відповідно до статті 112 Сімейного кодексу України, шлюб підлягає до розірвання.

Окрім того, відповідно до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Враховуючи те, що до державної реєстрації шлюбу з ОСОБА_1 , дошлюбним прізвищем позивачки було « ОСОБА_2 » та остання бажає відновити своє дошлюбне прізвище, суд вважає, що заява ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про визначення місця проживання дітей.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до положень статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (стаття 141 СК України).

Згідно з положеннями частини першої, другої статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до положень частини першої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із статтею 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до положень частини першої статті 3, частини першої статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками в супереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

При вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати. Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них дитина залишається, суд, виходячи із рівності прав та обов`язків батька й матері щодо своїх дітей, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б якнайкращим інтересам дитини. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Згідно із частиною восьмою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно з частиною шостою статті 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечать інтересам дитини.

Орган опіки та піклування Тернопільської міської ради дійшов висновку, що підстави для визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком чи матір`ю відсутні у зв`язку із тим, що батько, мати та діти проживають за однією адресою.

Суд встановив, що на цей час ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх малолітні діти дійсно проживають в квартирі, придбаною сторонами в період шлюбу, за адресою: АДРЕСА_1 , однак подружні відносини між сторонами фактично припинилися, у зв`язку з чим обоє просять розірвати шлюб. Незважаючи на факт проживання в одній квартирі, батьки не змогли самостійно вирішити спір щодо визначення місця проживання дітей.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 288/39/20 виснував, що вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (в тому числі в одній квартирі), про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, суд виходячи із рівності прав та обов`язків батька й матері щодо своїх дітей повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей. Проживання батьків за однією адресою не є підставою для відмови у задоволенні позову про визначення місця проживання дитини (дітей) разом з одним із них.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що висновки органу опіки та піклування не вмотивовані належним чином, суперечать дійсним обставинам справи та не відповідають інтересам дітей. Тому не можуть бути враховані при ухваленні рішення в цій справі.

Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Наведене узгоджується з правовим висновком викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц.

З урахуванням встановлених обставин справи, а також встановлених у висновку органу опіки та піклування обставин більшої прихильності дітей до матері, зважаючи на вік дітей, стан їх здоров`я, суд доходить висновку, що визначення місця проживання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір`ю - ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , забезпечить якнайкраще їх інтереси.

Вказане також узгоджується з показами допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_10 .

Водночас, ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами той факт, що він виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, ніж мати ОСОБА_2 , або що діти більш прихильні до нього.

При цьому суд зауважує, що ОСОБА_1 не обмежений у можливості реалізації належного йому права на спілкування із дочками.

Суд враховує, що спір стосується чутливої сфери правовідносин, в яких батьки не дійшли спільного рішення, тому надає першочергове значення саме найкращим інтересам дітей. При цьому, суд вважає, що визначення місця проживання дітей з матір`ю не впливатиме на взаємовідносини батька із дочками, оскільки таке визначення місця проживання дітей не позбавляє батька батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов`язків.

Суд звертає увагу, що основною підставою первісного позову про визначення місця проживання дітей разом з батьком є те, що на переконання позивача, після розірвання шлюбу ОСОБА_2 забере дітей у м. Радивилів Рівненської області.

Водночас, суд вважає за необхідне визначити місце проживання малолітніх дітей разом із матір`ю - ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , як про це просить відповідачка-позивачка у зустрічному позові.

При цьому, суд враховує, що місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою. Визначення місця проживання малолітньої дитини за конкретною адресою унеможливлює маніпуляції з боку того з батьків, з ким буде проживати дитина, зокрема проживати де завгодно, унаслідок чого батько дитини не буде мати змоги брати участь у її вихованні. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 12 квітня 2017 року, справа № 6-15цс17.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що первісний позов необхідно задовольнити частково, а саме - в частині розірвання шлюбу, а зустрічний позов - в повному обсязі шляхом визначення місця проживання дітей разом з матір`ю ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 133, 223, 263, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей - задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23.07.2015 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис № 1101.

Після розірвання шлюбу відновити ОСОБА_2 її дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 ».

В задоволенні решти первісного позову - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, про визначення місця проживання дітей - задовольнити

Визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір`ю ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду виготовлено 08.06.2026.

Реквізити учасників справи:

Позивач-відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .

Відповідач-позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 .

Третя особа: Служба у справах дітей Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, бульвар. Т.Шевченка, 1, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ - 43459222.

Головуючий суддя В. М. Позняк