Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №606/1003/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

справа № 606/1003/26

1-кс/606/266/26

Ухвала

28 травня 2026 року м. Теребовля

Слідчий суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 за участю: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 розглянувши клопотання ст. слідчого СВ відділення поліції №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 погоджене прокурором Теребовлянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, раніше не судимого, не одруженого, депутатом не являється, тимчасово не працює, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Ст. слідчий СВ відділення поліції №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором, звернувся до слідчого судді в рамках кримінального провадження №12026211080000053 від 09.03.2026 року із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Крім того, просить покласти на підозрюваного обов`язок прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду.

Обгрунтовуючи клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_5 за невстановлених обставин, місця і часу, придбав препарат, який містить наркотичний засіб «метадон», діючи всупереч Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», який зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 до 29.04.2026 і в подальшому з метою особистого збагачення, вирішив його незаконно збути третім особам.

29 квітня 2026 року, приблизно о 13:30 год., в ході проведення працівниками ВП №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, ОСОБА_5 , реалізуючи заздалегідь обдуманий умисел, спрямований на незаконний збут наркотичного засобу з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи небезпечні наслідки ібажаючи їх настання, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , збув ОСОБА_7 , який залучався працівниками поліції для проведення оперативної закупки, за грошові кошти в сумі 300 (триста) гривень таблетку білого кольору, яка містить в своєму складі наркотичний засіб – «метадон», масою в перерахунку на основу - 0,0234 грама, обіг якої, відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, обмежено на території України.

ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом допиту свідка ОСОБА_7 (анкетні дані змінено) від 10.03.2026; висновком експерта № СЕ-19/120-26/6017 – НЗПРАП від 20.05.2026 за результатами експертизи матеріалів, речовин та виробів. протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 30.04.2026; протоколом про проведення контролю за вчиненням злочину.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню чи судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам:

переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України). Санкцією ч.1 ст. 307 КК України передбачено покарання у вигляді покарання у вигляді позбавлення на строк від чотирьох до восьми років. Іншого більш м`якого покарання не передбачено.

Існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що ОСОБА_5 усвідомлюючи міру покарання за вчинення ним злочину може навмисно переховуватись від органів досудового розслідування чи суду з метою уникнення відповідальності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України). Наявність даного ризику підтверджується тим, що ОСОБА_5 може чинити тиск на свідків, шляхом погрози та вмовляння він може схиляти їх до дачі неправдивих показів на свою користь, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування чи судового розгляду. Ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні є об`єктивним і полягає у процедурі отримання свідчень від таких учасників кримінального процесу, а саме після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч.1,2 ст.23, ст.224 КПК України).Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України,тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). У даній справі існує ризик впливу на свідків позаяк кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування свідки у кримінальному провадженні безпосередньо судом не допитувалися.

перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України). Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_5 зможе ухилятися від явки до слідчого/суду для участі у проведенні слідчих/процесуальних дій у зв`язку з розслідуванням кримінального провадження щодо нього враховуючи обставини та характер вчинених кримінальних правопорушень;

Відповідно до ч.2 ст. 181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі, що узгоджується із санкціями статті, за якою обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 .

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав із мотивів, наведених у клопотанні та просять його задовольнити. Прокурор зазначив, що підозраОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, належним чином обґрунтована, встановлено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому з врахуванням зазначених ризиків, застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 заперечив щодо застосування запобіжного заходу домашнього арешту, просив застосувати запобіжний захід домашній арешт в нічну пору доби, оскільки ОСОБА_5 потребує лікування.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання, додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан.

Положеннями п. 1,3,4 ч. 1 статті 177 цього Кодексу передбачено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином.

Так, під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, які відповідно є злочином, санкція якого передбачає покарання позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.

Таким чином, під достатніми доказами відносно акту повідомлення особи про підозру слід розуміти достовірні відомості, зібрані, перевірені і оцінені слідчим, прокурором у встановленому законом порядку, які в своїй сукупності приводять до єдиного висновку на даний момент розслідування про те, що конкретна особа вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене КК України, і не підлягає звільненню від відповідальності за нього. При цьому, повідомлення особи про підозру, повинно базуватися не на простій сукупності доказів, а на їх системі. Якщо немає системи доказів, а є лише окремі докази винуватості, що не узгоджуються з іншими, значить не можна приймати рішення про повідомлення особи про підозру.

Згідно з вимогами ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилались слідчий, прокурор у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.

Вищевикладене свідчить про те, що на даний час існують ризики того, що ОСОБА_5 будучи необмеженим у пересуванні не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки та матиме можливість перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування кримінального провадження.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурор, частково довів наявність достатніх даних, що існує ризик того, що підозрюваний у випадку незастосування до нього запобіжного заходу може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню.

В силу вимог ч. ч.1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Вивчивши особу підозрюваного ОСОБА_5 встановлено, що він має постійне місце проживання та реєстрації, одружений, позитивно характеризується за місцем проживання, знаходиться на обліку у лікаря нарколога внаслідок вживання опіоїдів, тимчасово не працює.

Зважаючи на викладене, приходжу до висновку, що органом досудового розслідування належним чином підтверджено у клопотанні та частково доведено в судовому засіданні прокурором наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для запобігання яких застосовується вибраний запобіжний захід.

Вищевказані обставини дають підстави вважати, що з урахуванням обставин, при яких кримінальне правопорушення було вчинено та особу підозрюваного, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки та виконання ним процесуальних рішень, створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, запобігання уникнення встановлених ризиків, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певну пору доби, з покладенням на підозрюваного обов`язку прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.29 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 198, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ст. слідчого СВ відділення поліції №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_5 задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, заборонивши йому в період із 22.00 по 06.00 години, залишати житло за місцем реєстрації (проживання) за адресою: АДРЕСА_1 , окрім часу необхідного і достатнього для прибуття та перебування в найближчому укритті під час повітряної тривоги в умовах воєнного стану в Україні.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язок прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду.

Встановити строк дії ухвали до 09 год. 00 хв. 26.07.2026 року.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати на виконання до органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_5 .

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора в даному кримінальному провадженні.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення, а підозрюваний ОСОБА_5 зобов`язується невідкладно прибути до місця свого проживання.

Копію ухвали вручити ОСОБА_5 негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1