Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №723/1233/26 — Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/1233/26

Провадження № 2/723/2472/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11 червня 2026 року м.Сторожинець

Сторожинецький районний суд

Чернівецької області в складі:

головуючого судді Пташник А.М.

за участю секретаря судового засідання Яворської М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Сторожинець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,

про визнання права власності на частку у майні колишнього колгоспного двору та на спадкове майно за законом,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Роговський Вадим Петрович звернувся в суд до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у майні колишнього колгоспного двору та на спадкове майно за законом, посилаючись на те, що подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 набули у спільну сумісну власність домоволодіння, що згідно технічного паспорта складається з житлового будинку літ.«А-І», літньої кухні літ.«Б», сарая літ.«В», підвалу літ.«Пд», входу в підвал літ.«ВхПд», сарая літ.«Г», сарая літ.«Д», сарая літ.«Е», криниці під № 1 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки зазначене домоволодіння було майном колгоспного двору і станом на 15 квітня 1991 року вказані особи були його членами. Це відповідає роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України, який в пункті 6 постанови «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22 грудня 1995 року № 20 роз`яснив, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Таким чином, кожен з вказаних осіб набув право власності на 1/2 частину згаданого домоволодіння.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 - чоловік позивача ОСОБА_1 . Після його смерті відкрилася спадщина, що складається з 1/2 житлового будинку літ.«А-І», 1/2 літньої кухні літ.«Б», 1/2 сарая літ.«В», 1/2 підвалу літ.«Пд», 1/2 входу в підвал літ.«ВхПд», 1/2 сарая літ.«Г», 1/2 сарая літ.«Д», 1/2 сарая літ.«Е», 1/2 криниці під № 1 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

15 вересня 2025 року позивач ОСОБА_1 будучи дружиною спадкодавця, звернулась до приватного нотаріуса Чернівецького районного нотаріального округу Лосік І.В. із заявою про прийняття спадщини за законом, де була заведена спадкова справа № 75/2025. Також 07 жовтня 2025 року до вказаного нотаріуса звернувся із заявою про прийняття спадщини відповідач ОСОБА_2 (син спадкодавця), який теж є спадкоємцем за законом першої черги.

Таким чином, кожен зі спадкоємців набув право на 1/2 частку спадкового майна, тобто на 1/4 частку домоволодіння (1/2 : 2 = 1/4).

Як вбачається з доданої до позову інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно та інших відповідних реєстрів, відомості щодо реєстрації права власності відносно вказаного домоволодіння в цих реєстрах відсутні.

У позивача відсутні необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину правовстановлюючі документи, оскільки ОСОБА_3 при житті не оформив право власності на належну йому частину домоволодіння за собою та не зареєстрував це право в органах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, про що свідчить вищезгадана інформаційна довідка.

Просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/4 частки домоволодіння, що складається з 3/4 частки житлового будинку літ.«А-І», 3/4 частки літньої кухні літ.«Б», 3/4 частки сарая літ.«В», 3/4 частки підвалу літ.«Пд», 3/4 частки входу в підвал літ.«ВхПд», 3/4 частки сарая літ.«Г», 3/4 частки сарая літ.«Д», 3/4 частки сарая літ.«Е», 3/4 частки криниці під № 1 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 , в суд не з`явилася, її представник – адвокат Роговський В.П. надав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримує, просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд вважає за можливе здійснювати розгляд даної цивільної справи у відсутність сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Судом встановлені наступні обставини справи.

Подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 набули у спільну сумісну власність домоволодіння, що згідно технічного паспорта складається з житлового будинку літ.«А-І», літньої кухні літ.«Б», сарая літ.«В», підвалу літ.«Пд», входу в підвал літ.«ВхПд», сарая літ.«Г», сарая літ.«Д», сарая літ.«Е», криниці під № 1 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки зазначене домоволодіння було майном колгоспного двору і станом на 15 квітня 1991 року вказані особи були його членами. Це відповідає роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України, який в пункті 6 постанови «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22 грудня 1995 року № 20 роз`яснив, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Згідно частини першої статті 120 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Частина друга статті 123 цього Кодексу визначає, що розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Таким чином, кожен з вказаних осіб набув право власності на 1/2 частину згаданого домоволодіння.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 - чоловік позивача ОСОБА_1 . Після його смерті відкрилася спадщина, що складається з 1/2 житлового будинку літ.«А-І», 1/2 літньої кухні літ.«Б», 1/2 сарая літ.«В», 1/2 підвалу літ.«Пд», 1/2 входу в підвал літ.«ВхПд», 1/2 сарая літ.«Г», 1/2 сарая літ.«Д», 1/2 сарая літ.«Е», 1/2 криниці під № 1 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В установлений статтею 1270 Цивільного кодексу України шестимісячний строк, а саме 15 вересня 2025 року позивач ОСОБА_1 будучи дружиною спадкодавця, тобто в силу статті 1261 Цивільного кодексу України спадкоємцем за законом першої черги, звернулась до приватного нотаріуса Чернівецького районного нотаріального округу Лосік І.В. із заявою про прийняття спадщини за законом, де була заведена спадкова справа № 75/2025.

Також 07 жовтня 2025 року до вказаного нотаріуса звернувся із заявою про прийняття спадщини відповідач ОСОБА_2 (син спадкодавця), який теж є спадкоємцем за законом першої черги.

Частина перша статті 1267 Цивільного кодексу України передбачає, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Згідно із частиною п`ятою статті 1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, кожен зі спадкоємців набув право на 1/2 частку спадкового майна, тобто на 1/4 частку домоволодіння (1/2 : 2 = 1/4).

Відповідно до підпункту 4.18. пункту 4 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку (підпункт 4.21. пункту 4 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Як вбачається з доданої до позову інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно та інших відповідних реєстрів, відомості щодо реєстрації права власності відносно вказаного домоволодіння в цих реєстрах відсутні.

У позивача відсутні необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину правовстановлюючі документи, оскільки ОСОБА_3 при житті не оформив право власності на належну йому частину домоволодіння за собою та не зареєстрував це право в органах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, про що свідчить вищезгадана інформаційна довідка.

Статтею 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно статті 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Пунктом 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є визнання права.

Взагалом ОСОБА_1 набула право на 3/4 частки домоволодіння – 1/2 як її частка у майні колишнього колгоспного двору + 1/4 частка як спадщина за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 .

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1,2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права.

Згідност.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб.

Виходячи з цього та підсумовуючи викладене і зважаючи на підтвердження в суді всіх зазначених обставин, суд знаходить, що позовні вимоги щодо визнання права власності на частку у майні колишнього колгоспного двору та на спадкове майно за законом, підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.2, 12, 76, 89, 263, 265, 354 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1216, 1218, 1261 ЦК України суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у майні колишнього колгоспного двору та на спадкове майно за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/4 частки домоволодіння, що складається з 3/4 частки житлового будинку літ.«А-І», 3/4 частки літньої кухні літ.«Б», 3/4 частки сарая літ.«В», 3/4 частки підвалу літ.«Пд», 3/4 частки входу в підвал літ.«ВхПд», 3/4 частки сарая літ.«Г», 3/4 частки сарая літ.«Д», 3/4 частки сарая літ.«Е», 3/4 частки криниці під № 1 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Суддя Сторожинецького районного суду Антоніна ПТАШНИК