Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №718/53/26 — Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа № 718/53/26

Провадження 2/718/11/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2026 р. м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області під головуванням судді Скорейка В.В., за участю секретаря судового засідання Безушко М.Д., розглянувши у відкритому судовому засідання в порядку загального позовного провадження в залі суду м.Кіцмань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Гірчак Н.А., яка представляє інтереси позивача ОСОБА_3 , звернулася до суду з описаним вище позовом, мотивованим тим, що 01.10.2020 між позивачем та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстрований Кіцманським районним відділом ДРАЦС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за актовим записом № 39. У шлюбі сторони мають двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які зареєстровані за місцем реєстрації позивача.

Позивач вказував, що нормальні подружні відносини між сторонами не склалися, між ними виникали постійні непорозуміння щодо ведення спільного побуту та виховання дітей. За твердженням позивача, відповідачка неналежним чином виконувала обов`язки щодо догляду за дітьми та ведення домашнього господарства, часто залишала дітей та перебувала у невідомих йому місцях.

12.10.2025 року ОСОБА_2 в черговий раз залишила його та дітей, після чого переїхала проживати спочатку до м. Кіцмань, а згодом до м. Снятин. До дітей навідувалася рідко, матеріальної допомоги на їх утримання не надавала. Згодом повідомила позивача про відсутність наміру продовжувати спільне проживання, однак відмовилася самостійно звертатися до суду з позовом про розірвання шлюбу. У зв`язку з цим позивачем було подано позов про розірвання шлюбу.

Зі слів позивача, з жовтня 2025 року сторони спільно не проживають. Неповнолітні діти проживають разом із ним, перебувають на його утриманні, а також він самостійно здійснює їх виховання та забезпечує необхідні умови для проживання і розвитку. Посилаючись на те, що відповідачка не бере належної участі в утриманні дітей, позивач просив стягнути з неї аліменти на їх користь.

Представник відповідача, адвокат Кошман І.В., скористалася правом на подання відзиву на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування своїх заперечень зазначила, що після припинення спільного проживання сторін відповідачка разом із дітьми постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Вказувала, що твердження позивача про проживання дітей разом із ним та про ненадання відповідачкою матеріальної допомоги на їх утримання не відповідають дійсності, оскільки діти проживають разом із матір`ю, а до батька їх лише періодично привозять для спілкування за місцем його реєстрації. Також заперечувала факт надання позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження того, що діти проживають разом із ним та перебувають на його утриманні. Повідомила, що ці обставини можуть підтвердити свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7

05 березня 2026 року представником позивача, адвокатом Гірчак Н.А., подано відповідь на відзив, у якій підтримано заявлені позовні вимоги та наведено заперечення щодо доводів, викладених у відзиві представника відповідача. Зокрема зазначено, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин щодо проживання дітей разом із матір`ю, здійснення нею витрат на їх утримання, участі у їх вихованні, забезпеченні належних умов для проживання, здобуття дошкільної освіти, отримання медичної допомоги та вчинення інших дій, пов`язаних із забезпеченням належного догляду та розвитку дітей. Також повідомлено, що відповідачка має боргові зобов`язання, на підтвердження чого надано рішення суду від 03.07.2025 у справі 718/1052/25 та витяг з реєстру боржників.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Представник позивача, адвокат Гірчак Н.А., через канцелярію суду подала заяву, в якій просила задовольнити позовні вимоги та розглянути справу за відсутності позивача та його представника.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою про отримання судової повістки. Свідки відповідача в судове засідання також не з`явилися.

Суд, враховуючи неявку сторін, належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та подану заяву представника позивача, дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши всі зібрані в справі докази для ухвалення обґрунтованого рішення, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 01 жовтня 2020 року укладено шлюб, який зареєстровано у виконкомі Ставчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, актовий запис № 34.

У шлюбі сторони мають двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначені обставини підтверджуються свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 відповідно, які повторно видані 03 січня 2026 року.

Відповідно до довідки про зареєстрованих осіб №1 від 05.01.2026 року за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано 7 осіб, у тому числі позивач, відповідач, а також неповнолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Також згідно з довідкою №33 від 03.03.2026 року, наданою представником позивача разом із відповіддю на відзив, вбачається внесення змін до реєстраційних даних, а саме виключення ОСОБА_2 зі списку зареєстрованих осіб за вказаною адресою.

В актах обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_1 від 05.01.2026 та 26.02.2026 зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає разом зі своїми дітьми: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Водночас встановлено, що ОСОБА_2 з дітьми не проживає, їх не відвідує та вихованням не займається з 12.10.2025 року. Діти повністю перебувають на утриманні та вихованні батька ОСОБА_1 .. Житлові умови задовільні: у будинку підтримується чистота, санітарно-гігієнічні умови відповідають нормам. Наявні необхідні меблі та побутова техніка, будинок забезпечений водопостачанням і санвузлом. Продуктами харчування діти забезпечені у достатній кількості. Створено всі необхідні умови для їхнього проживання та розвитку.

Відповідно до довідки Малятинецького закладу дошкільної освіти Ставчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області - ОСОБА_4 зарахована до закладу дошкільної освіти, за період з жовтня 2025 року і по даний час відвідує регулярно. ОСОБА_5 в заклад дошкільної освіти приводить і забирає батько ОСОБА_1 , а також дідусь або бабуся. За харчування дитини ОСОБА_4 здійснює оплату батько ОСОБА_1 ..

З листа Кіцманського центру первинної медичної допомоги №95 від 02.03.2026 року встановлено, що діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували під медичним спостереженням у сімейного лікаря Кіцманської АСМД ОСОБА_8 від народження до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зі слів сімейного лікаря, з жовтня 2025 року про дітей піклується виключно батько. Профілактичні медичні огляди та щеплення діти проходять у супроводі батька — ОСОБА_1

Фіскальними чеками підтверджується, що батько на постійній та систематичній основі здійснював витрати, пов`язані із забезпеченням дітей необхідними засобами гігієни, дитячими товарами та іншими предметами першої необхідності, що є складовою належного утримання та забезпечення життєдіяльності дітей.

Окрім того, суду надано докази наявності у ОСОБА_2 боргових зобов`язань за кредитом, що підтверджується заочним рішенням Кіцманського районного суду від 03.07.2025 року, а також витягом з Єдиного реєстру боржників.

На заперечення позовних вимог представником відповідача ОСОБА_9 до суду подано договір оренди житла (квартири) від 31.12.2025 року, у пункті 2.3 якого зазначено, що загальна кількість членів сім`ї Орендаря на день укладення цього договору становить 3 особи. Також подано заяву про виклик свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , із зазначенням, що їх явку до суду буде забезпечено. У подальшому, 13.05.2026 року до суду надійшло повідомлення від ОСОБА_9 про розірвання договору про надання правової допомоги між адвокатом Кошман І.В. та ОСОБА_2 , у зв`язку з чим повноваження представника у даній справі припинені, та подальшої участі у розгляді справи він не брав.

Відповідно до ч. 1ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Стаття 179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Відповідно до ст.183 та ст. 184 СК України, за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі, що не може бути нижчим 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та з урахуванням положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів».

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить 2817,00грн. для дітей віком від 6 до 18 років 3512 грн..

З роз`яснень, даних Пленумом Верховного Суду України у п. 17 своєї Постанови №3 від 15 травня 2006 року „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вбачається, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила та будь-яких дій щодо забезпечення явки заявлених свідків не вчинила. За таких обставин суд вважає, що сторона відповідача не забезпечила виконання свого обов`язку щодо доведення тих обставин, на які вона посилалася.

Посилання відповідача на договір оренди житла (квартири) від 31.12.2025 року, зокрема на положення пункту 2.3 щодо загальної кількості членів сім`ї орендаря, суд оцінює критично, оскільки зазначені відомості мають декларативний характер та відображають виключно інформацію, внесену сторонами до договору під час його укладення. Сам по собі такий договір не є належним і достатнім доказом фактичного складу осіб, які проживають у житлі, та не підтверджує обставин спільного проживання відповідача з дітьми. Місце проживання дітей зареєстроване з позивачем.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові КЦС ВС від 16 квітня 2026 року у справі № 314/5990/24, при вирішенні спорів щодо аліментів визначальним є встановлення фактичних обставин проживання та утримання дитини. Такі обставини підлягають встановленню судом на підставі оцінки всієї сукупності належних, допустимих та достовірних доказів, а не виключно формальних документів про реєстрацію місця проживання чи інших документів, що лише відображають заявлені сторонами відомості.

У зв`язку з цим сам по собі договір оренди житлового приміщення, у якому зазначено склад сім`ї віповідача, не є належним та достатнім доказом фактичного проживання дітей за відповідною адресою, оскільки не підтверджує реального місця її проживання та утримання без оцінки інших доказів у їхній сукупності.

При цьому відповідачем не надано інших належних та допустимих доказів на підтвердження фактичного проживання разом із дітьми, участі у їх вихованні, утриманні та повсякденному догляді. Натомість надані позивачем докази у своїй сукупності узгоджуються між собою та підтверджують, що з народження діти фактично проживають разом із батьком, перебувають на його утриманні та вихованні.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що сам по собі договір оренди житла від 31.12.2025 року не спростовує доводів позивача та не може бути покладений в основу висновку про фактичне проживання відповідача разом із дітьми без підтвердження таких обставин іншими належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь аліментів на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх доходів платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відповідно до змісту ч. 2 цієї ж норми інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Відповідно до п. 9 ч.3 ст.. 175 ЦПК України позивачем зазначено, що ним понесено витрати за надання професійної правничої допомоги. Разом з тим позивач не заявляв вимог про стягнення зазначених судових витрат з відповідачки. З огляду на викладене, питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу позивачеві судом не вирішується.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

За таких обставин рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

Керуючись ст.ст. 75, 84, 91,112-115 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання доньок: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки всіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову до суду, тобто з 09.01.2026 року і до досягнення їхнього повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь держави суму судового збору у розмірі 1331,20 грн.

На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Рішення не проголошувалося відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5

Суддя Василь Скорейко