Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №642/172/26 — Златопільський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 642/172/26

провадження № 2/632/579/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 р. м. Златопіль

Златопільський міськрайонний суд Харківської області у складі:

судді - Кочнєва О.В.,

за участі секретаря – Клименко А.В. (у порядку ч.3 ст.66 ЦПК України),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду при розгляді справи по суті у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Первинно 19.02.2026 року на адресу суду у порядку зміни підсудності справи з Холодногірського районного суду м. Харкова на підставі ухвали від 20.01.2026 року надійшла вказана цивільна справа, в якій позивач в особі свого представника за ордером адвоката Курила Сергія Леонідовича просив стягнути з відповідача 422361,50 грн. як еквівалент 10000,00 доларів США, які відповідач позичив у позивача на підставі розписки від 29.07.2023 року, підтвердженої договором позики від 29.07.2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Решетняк І.С. (реєстровий номер 1082) зі строком повернення 29.07.2025 року без сплати процентів та інших платежів.

Ухвалою судді від 09.03.2026 року справу без прийняття було направлено до Холодногірського районного суду м. Харкова для належного оформлення через не виконання вимог ч.5 ст.259 ЦПК України головуючою суддею (а.с.29).

09.04.2026 року справа повернулася до Златопільського міськрайонного суду Харківської області після належного оформлення (а.с.22) та ухвалою судді від 14.04.2026 року вона була прийнята до розгляду та залишена без руху через відсутність повноважень представника позивача, який звернувся до суду, на представлення інтересів позивача саме у Златопільському міськрайонному суді Харківської області (а.с.40).

На виконання вимог вказаної ухвали представник позивача адвокат Курило Сергій Леонідович засобами електронного суду 16.04.2026 року надав суду заяву про усунення недоліків разом із ордером серії АН №1958083, якою вимоги ухвали судді від 14.04.2026 року про залишення позовної заяви без руху виконав в межах визначеного строку для такого усунення (а.с.43-44).

Ухвалою суду від 20.04.2026 року провадження у справі було відкрито у загальному позовному провадженні, призначено підготовче провадження та надано відповідачу час для подання відзиву (а.с.45).

Ухвалою суду від 11.05.2026 року підготовче провадження у справі було закрито та справу призначено до слухання по суті зі встановленням відсутності відзиву з боку відповідача (а.с.57).

09.06.2026 року засобами електронного суду представник позивача адвокат Курило С.Л. надав суду заяву про проведення судового засідання 10.06.2026 року за відсутності позивача та його представника (а.с.66-67).

Відповідач у судове засідання для розгляду справи по суті не прибув, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у порядку п.6 ч.5 ст.272 ЦПК України, оскільки зворотнє поштове повідомлення від нього повернулося до суду із вказівкою про те, що адресат відсутній за адресою свого місця реєстрації (а.с.66).

Неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі ч.3 ст.223 ЦПК України, оскільки сторони були належним чином повідомдені про день, час та місце судового засідання.

Через неявку учасників справи фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом не здійснюється відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд у порядку статей 280 та 281 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу по суті на підставі наявних у справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки позивач в особі свого представника в заяві від 09.06.2026 року не заперечував проти заочного розгляду справи.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

29.07.2023 року між позивачкою та відповідачем було укладено договір позики на підставі письмової розписки, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Решетняк І.С.(реєстровий номер 1082), відповідно до якого відповідач отримав від позивача грошові кошти у розмірі 375000,00 грн., що було еквівалентно 10000,00 доларам США, з терміном повернення до 29.07.2025 року без нарахування процентів або надання будь-яким компенсацій за користування грошима (а.с.16-17).

Таким чином, договір між сторонами був укладений, мав чіткий строк його закінчення, однак відповідач отримані ним у позику кошти у визначений у договорі строк не повернув.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

В частинах першій, другій статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626 та 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Абзацом другим частини першої статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Частиною першою статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг майна чи коштів із зобов`язанням їх повернення та дати отримання майна чи коштів.

Тому вимоги позивача щодо стягнення грошових коштів з відповідача знайшли своє підтвердження під час розгляду справи. Вирішуючи, яку суму слід стягнути з відповідача, суд встановлює, що позовні вимоги були заявлені на суму 422361,50 грн., що еквівалентно 10000,00 доларів США на момент звернення до суду за офіційний курсом Національного банку України 15.01.2026 року, з сумою якого суд погоджується, оскільки у договорі позики була зазначена сума саме в еквіваленті в іноземній валюті, що дозволяє позивачу вимагати повернення відповідної суми як в доларах США, що дозволяє на даний час Верховний Суд, так і у відповідному гривневому еквіваленті, що і обрав позивач. Це є його власним правом, а тому суд із вказаною вимогою позивача в частині суми боргу погоджується.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, що становить 4223,61 грн.

Витрати на правову допомогу в даній справі у порядку ст.137 ЦПК України не заявлялися до судових дебатів, а тому підстав для їх стягнення не має.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12-14 76-82, 141, 259, 263-265, 280-281, 351-352, 354 ЦПК України, ст.ст. 11, 207, 549, 625, 628, 1046, 1048, 1049, ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 29.07.2023 року на підставі письмової розписки, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Решетняк І.С. (реєстровий номер 1082) у розмірі 422361,50 грн. (чотириста двадцять дві тисячі триста шістдесят одну грн. 50 коп.), що еквівалентно 10000,00 (десяти тисячам) доларів США.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 4223,61 грн. (чотири тисячі двісті двадцять три грн. 61 коп.).

Копію рішення направити позивачку та його представнику засобами електронного суду, а відповідачу засобами поштового зв`язку.

Заочне рішення може бути переглянуте Златопільським міськрайонним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в раз пропуску з іншої поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду безпосередньо або шляхом використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач, якому заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії заочного рішення суду.

Повний текст рішення суду проголошено 10 червня 2026 року.

Позивач : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Саксаганським РВ у м. Кривий Ріг ГУ ДМС України в Дніпропетровській області 23.10.2015 року, РНОКПП – НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_4 , РНОКПП - НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя - Олег КОЧНЄВ