Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №490/1202/26 — Центральний районний суд м. Миколаєва

Суд: Центральний районний суд м. Миколаєва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 10 червня 2026 р.

Справа: №490/1202/26

Суддя: Саламатін О. В.

Справа № 490/1202/26

н\п 2/490/2217/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Рябой Д.В., позивачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Військова частина НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

16.02.2026 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Військова частина НОМЕР_1 про стягнення аліментів.

Позов обгрунтований тим, що відповідач є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачкою та яка на даний момент навчається в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» та несе додаткові витрати пов`язані з навчанням.

Позивачка зазначає, що відповідач мав роботу, однак ухилявся від сплати аліментів, на сьогодні він є військовослужбовцем та служить у в/ч НОМЕР_1 . Отже, позивачка змушена повністю сама утримувати доньку та оплачувати її навчання, а тому звертається з даним позовом, та просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки, що продовжує навчатися у розмірі частини усіх видів доходів до завершення навчання або досягнення донькою 23 річного віку.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2026 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

16.02.2026 року матеріали справи передано судді.

Ухвалою судді від 18.02.2026 року позовна заява була залишена без руху.

27.02.2026 року позивачкою усунутонедоліки позовної заяви.

Ухвалою судді від 02.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Військова частина НОМЕР_1 про стягнення аліментів, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

13.03.2026 року представником третьої особи Військовою частиною НОМЕР_1 надані суду пояснення щодо вимог позову, в яких зазначила, що відповідач у справі ОСОБА_2 проходить військову службу в Збройних Силах України. Відповідно до наказу командира військової частини до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної частини) від 02.11.2025 від № 533/нот солдат ОСОБА_2 , старший стрілець вогнеметник 2 єгерського відділення 1 єгерського взводу 6 єгерської роти НОМЕР_2 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 , вважається зниклим безвісти за особливих обставин внаслідок дій з боку противника в районі ведення бойових дій 30.10.2025 року під час участі у бойових діях під час виконання обов`язків військової служби із захисту Батьківщини. Позов ОСОБА_1 пред`явлено 14 лютого 2026 року, тобто після того як ОСОБА_2 зник безвісти. Враховуючи, що законом визначено обов`язок суду зупинити провадження у справі за обставин перебування сторони у складі Збройних Сил України, з огляду на те, що ОСОБА_2 набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, з метою забезпечення його прав на справедливий та неупереджений розгляд справи, вважає, що провадження у даній справі слід зупинити до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан

Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 30.04.2026 року було відмовлено в задоволенні клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Військової частини НОМЕР_1 про зупинення провадження по справі.

Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 30.04.2026 року було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмет спору ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В судовому засіданні позивачка позов підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, повідолялися судом про розгляд справи, в тому числі і через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України та телефонограмою (прийнята ОСОБА_5 30.04.2026 року на тел. НОМЕР_3 , арк. 92).

Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (Постанова ВС від 24.10.2024 у справі №752/8103/13-ц).

За такого, суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі письмових доказів, що відповідає приписам ст. 223 ЦПК України.

Враховуючи наведене вище, суд розглядає справу за відсутності відповідача та третіх осіб, які не заявляють сямостійних вимог щодо предмету спору.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши письмові матеріали справи та докази, що містяться в ній, судом встановлено таке.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_4 , виданного Міським відділом реєвстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис №1183.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 змінила прізвище на ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про зміну імені Серії НОМЕР_5 від 15.07.2025 року, виданного Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №85.

ОСОБА_10 , мати ОСОБА_11 змінила прізвище на « ОСОБА_12 », у зв`язку із укладенням шлюбу, що підтверджуєтья копією свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_6 виданого Відділом державної реєстації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса).

Згідно довідки Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради про реєстрацію місця проживання ОСОБА_13 від 31.07.2020 р. та Витягу з реєстру територіальної громади від 16.11.2025 року позивачка та її донька ОСОБА_6 зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 .

Довідкою №155 від 12.11.2025 року, виданною Національним університетом «Києво-Могилянська акдемія», підтверджується, що ОСОБА_6 здобуває освіту в Національному університеті «Києво-Могилянська акдемія» на 2 курсі за спеціальністю 081 «Право» факультету правничих наук за денною формою навчання з 01.09.2024 року до 28 червня 2028 року.

Відповідач ОСОБА_2 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної частини) від 02.11.2025 року №533/нот, вважається зниклим безвісти за особливих обставин внаслідок дій з боку противника в районі ведення бойових дій 30.10.2025 року під час участі у бойових діях під час виконання обов`язків військової служби із захисту Батьківщини.

Також в наказі командира військової частини НОМЕР_1 (з основної частини) від 02.11.2025 року №533/нот зазначено про близьких осіб ОСОБА_2 , якими є: батько - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дружина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Судом досліджені надані позивачкою докази витрат доньки ОСОБА_6 , які пов`язані з навчанням та які підтверджують витрати, в тому числі, на піднайом житла в місті Києві.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Відповідно до статті 198 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Згідно з частиною 1 статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до частини 3 статті 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно частини 1 статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, в частині 1 якої вказано, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до п.20 роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 квітня 2021 року у справі №308/4214/18, провадження №61-16005св20.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» № 2505-VIII від 12.07.2018, набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи.

Цивільна правоздатність особи - це здатність мати цивільні права та обов`язки, яку мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті ( ст.25 ЦК України).

ОСОБА_2 зник безвісти 30.10.2025 року, що підтверджується копією витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.11.2025 року «Про обставини зникнення безвісти за особливих обставин внаслідок дій з боку противника в районі ведення бойових дій солдата ОСОБА_2 ».

Відповідач ОСОБА_2 з 30.10.2025 року набув статус особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, однак, такий статус не зменшує обсяг його цивільної правоздатності, зокрема, не позбавляє його обов`язку, передбаченого ст. 180 СК України, утримувати неповнолітних дітей.

Пунктом 4 ст. 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» встановлено, що члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.

Виплати грошового забезпечення регулюються Порядком про виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців. Захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісти відсутніх затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884 (зі змінами внесеними постановою КМУ № 103 від 30.01.2024).

Згідно п. 3 вказаного Порядку, за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Пунктом 4 Порядку встановлено, що виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).

Відповідно до п. 7 Порядку, виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військеовослужбовців: дружині (чоловіку), а вразі її (його) відсутності- повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей ( інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.

Згідно п. 6 Порядку, виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів ( начальників, керівників) військових частин ( установ, організацій) членам сімей: військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня наборання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошеними померлими.

Отже, за відповідачем ОСОБА_2 за місцем його служби у в/ч НОМЕР_1 зберігаються основні та додаткові виплати видів грошового забезпечення, які є доходом відповідача, та з яких можуть відраховуватись аліменти.

Судом встановлено, що повнолітня ОСОБА_6 , яка є донькою відповідача, на день звернення до суду не досягла 23 років, продовжує навчання, не працює, неодружена. Навчання на денній формі позбавляє її можливості працевлаштуватися та одержувати певний дохід, а тому і потребує матеріальної допомоги.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 199 Сімейного кодексу України, право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Аналогічна позиція висловлена у Постанові Верховного Суду від 23.01.2019 (справа №346/103/17, провадження №61-2017св18).

Суд враховує висновки Верховного Суду у вказаній справі, а саме те, що законодавець визначив обов`язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, тобто на весь період навчання, який охоплює час від вступу до закінчення навчання чи відрахування з навчання.

Право на утримання припиняється у разі досягнення дитиною 23 річного або припинення навчання.

Отже, враховуючи те, що відповідач є батьком дитини, про стягнення аліментів на утримання якої заявлено вимоги, є працездатного віку то суд приходить до висновку, що є підстави для стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), починаючи з дня звернення до суду, тобто з 14.02.2026 року та до закінчення навчання ОСОБА_6 , але не більше як до досягнення нею двадцяти трьох років.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 грн 20 коп.

Керуючись статтями 76, 81, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Військова частина НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення аліментів, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на корсить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_8 ) аліменти на період навчання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_9 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, тобто з 14.02.2026 року та до закінчення навчання ОСОБА_6 , але не більше як до досягнення нею двадцяти трьох років.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 ), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на корсить Держави судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Саламатін О.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua