Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №489/3372/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

справа № 489/3372/26 провадження №2/489/2155/26

РІШЕННЯ

Іменем України

12 червня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (в порядку письмового провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини

встановив:

У квітні 2026 року позивач звернулась до суду з позовом в якому просить розірвати шлюб, зареєстрований між нею та відповідачем ОСОБА_2 , та стягнути з останнього на її користь аліменти на утримання сина – ОСОБА_3 у розмірі 5000,00 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі позову.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що подружні відносини між нею та відповідачем ОСОБА_2 фактично припинені, сімейне життя не склалося через різні погляди на життя, різні характери та відсутність взаєморозуміння. Позивач вважає, що збереження сім`ї неможливе. Від спільного шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Забезпечити належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, позивач одна не може, тому батько, який є здоровим та працездатним, зможе сплачувати аліменти у розмірі 5000,00 грн., а також нести інші витрати, пов`язані з утриманням дитини. У зв`язку з викладеним вона змушена звернутись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 23.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.

Відповідач надав до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі та просить їх задовольнити.

У відповідності до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в ній докази, приходить до наступного висновку.

Шлюб між сторонами зареєстрований 26.08.2006 Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис №1007, що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від спільного шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Корабельним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис №582.

Зі змісту позовної заяви вбачається, та не заперечується відповідачем, що дитина проживає разом з позивачем.

Із позовної заяви та заяви відповідача встановлено, що на теперішній час подружні відносини між сторонами припинені та подальше їх спільне життя, як подружжя, і збереження шлюбу суперечитиме їхнім інтересам. Крім того, сторони наполягають на розірванні шлюбу, що підтверджується позовною заявою та заявою відповідача.

Відповідно до частини 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги статті 110 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (статті 110 СК України).

Відповідно до частини 2 статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Приймаючи до уваги, що причини, які спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя сторін та збереження шлюбу суперечитиме їхнім інтересам, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про розірвання шлюбу.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини, суд виходив з наступного.

Статтями 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батько та мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

У відповідності до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Приписами статті 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною першою статті 191 СК України передбачено, що суд стягує аліменти від дня пред`явлення позову.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору з власної ініціативи.

За таких обставин, оцінивши в сукупності наявні в справі докази, враховуючи визнання відповідачем позову, відсутність доказів непрацездатності останнього або наявності на його утриманні інших дітей чи непрацездатних осіб, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 грн., щомісячно з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи з 17.04.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

У зв`язку із визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, відповідно до частини 1 статті 142 ЦПК України з державного бюджету позивачу підлягає поверненню 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при зверненні до суду з позовом.

Інші 50 відсотків сплаченого позивачем судового збору за пред`явлення позову про розірвання шлюбу, відповідно до статті 141 ЦПК України підлягають стягненню на її користь з відповідача.

Крім того, враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору за пред`явлення позовної вимоги про стягнення аліментів на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до вимоги статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Керуючись статями 12, 13, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 26.08.2006 Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис №1007.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 грн., щомісячно з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи з 17.04.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову до суду за квитанцією №2332-3944-1113-3706 від 15.04.2026, що складає 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.).

Рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач – ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 12.06.2026.

Суддя І.В.Коваленко