Постанова від 11 червня 2026 р. у справі №478/564/26 — Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа № 478/564/26 Провадження № 3-зв/478/2/2026

П о с т а н о в а

І м е н е м У к р а ї н и

12 червня 2026 року. Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Томашевський О.О., за участі: секретаря судового засідання Шинкарюка М.О., представника потерпілої – адвоката Задерецького В.А., потерпілої ОСОБА_1 , особи, відносно якої складено протоколи про адміністративні правопорушення ОСОБА_2 , його представника – адвоката Крикуна П.А., розглянувши заяву адвоката Задерецького Віталія Анатолійовича, який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Сябренко Ірини Петрівни, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст.173-2 КУпАП,

встановив:

У провадженні Казанківського районного суду Миколаївської області перебувають матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП № 478/564/26 (провадження № 3/478/101/2026), за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП № 478/565/26 (провадження № 3/478/102/2026), за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП №478/566/26 (провадження №3/478/103/2026) та за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП №478/567/26 (провадження №3/478/104/2026).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2026 року для розгляду вказаних справ визначено головуючого суддю – Сябренко І.П.

26 травня 2026 року в судовому засіданні справи про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП № 478/564/26 (провадження № 3/478/101/2026), за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП № 478/565/26 (провадження № 3/478/102/2026), за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП №478/566/26 (провадження №3/478/103/2026) та за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП №478/567/26 (провадження №3/478/104/2026) відносно ОСОБА_2 - об`єднано в одне провадження та присвоєно об`єднаним справам №478/564/26 (пров. №3/478/101/2026).

08 червня 2026 року від адвоката Задерецького Віталія Анатолійовича, який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_1 до суду надійшла письмова заява про відвід головуючої судді Казанківського районного суду Миколаївської області Сябренко І.П. у об`єднаній в одне провадження справі за матеріалами про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Заява обґрунтована, тим, що головуюча суддя Сябренко І.П. порушує принцип рівності та змагальності сторін, залучивши до матеріалів справи докази по справі, подані представником ОСОБА_2 – адвокатом Крикуном П.А. без обговорення доцільності їх залучення зі стороною потерпілої, в той час як докази потерпілої сторони були суддею відхиллено. При цьому, представник потерпілої вказує на неналежне обґрунтування наявності повноважень на представництво інтересів ОСОБА_2 у судді його представником – адвокатом Крикуном П.А.

Адвокат Задерецький В.А. у судовому засіданні просив задовольнити заяву про відвід, надав судді пояснення. Що відповідають змісту поданої письмової заяви про відвід головуючої судді Сябренко І.П.

Потерпіла ОСОБА_1 підтримала заяву про відвід та просила її задовольнити.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 в судовому засідання заперечував проти заяви про відвід та просив відмовити у її задоволенні.

Захисник Крикун П.А. у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про відвід, звернув увагу, що не згода із процесуальними рішеннями судді не є підставою для відводу.

Суддя Сябренко І.П., будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду заяви про відвід, у судове засідання не з`явилася.

З урахуванням положень ст. 81 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) (в порядку аналогії), суд визнав за можливе провести розгляд заяви за відсутності судді, якій заявлено відвід.

Розглянувши письмову заяву про відвід головуючої судді Сябренко І.П., заслухавши позиції учасників судового провадження та всебічно дослідивши матеріали об`єднаної справи про адміністративне правопорушення № 478/564/26, суддя дійшов наступних висновків.

Так, фундаментом справедливого правосуддя є не лише законність прийнятого рішення, а й непохитна впевненість суспільства та сторін у безсторонності того, хто це рішення виносить. Право на незалежний і безсторонній суд є базовою гарантією захисту особи від будь-якого прояву свавілля. В основі інституту відводу лежить засада, згідно з якою суддя повинен не тільки бути вільним від особистих симпатій чи упереджень, а й виглядати таким в очах стороннього об`єктивного спостерігача. Ключовим аспектом є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти громадянам.

Суд наголошує, що процедура розгляду відводу має чітку мету: встановити, чи існують реальні обставини, які дискредитують ідею безстороннього арбітра. Водночас цей інститут не може слугувати інструментом для вибору складу суду на власний розсуд або способом штучного впливу на хід провадження. Будь-який сумнів у неупередженості суду має бути об`єктивно обґрунтованим і базуватися на об`єктивно підтверджених фактичних даних, а не на суб`єктивному сприйнятті поведінки судді під час судового засідання.

Правосуддя - це не лише формальне застосування норм КУпАП, а й процес, де зовнішні ознаки безсторонності мають виняткове значення для забезпечення легітимності судового акта. Проте безпідставне усунення судді від виконання своїх обов`язків так само шкодить інтересам правосуддя, як і участь у справі зацікавленої особи, оскільки це порушує принципи правової визначеності та стабільності судового розгляду.

Таким чином, розглядаючи дане питання щодо відводу судді (суддів) у судовому засіданні, заслухавши позиції сторін, суд оцінює наведені аргументи як цілісну картину, що має підтвердити або спростувати здатність суду залишатися нейтральним арбітром у даному провадженні.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Так, вирішуючи питання заявленого відводу, суддя виходить з того, що КУпАП не передбачає процесуальних норм, які регламентують порядок вирішення відводу, заявленого судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення. Тому, суддя приймає до уваги, що Рада суддів України у п. 4 рішення № 34 від 08.06.2017 року роз`яснила, що, з огляду на відсутність у КУпАП норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як встановлено рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 року, провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції. У справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.

Таким чином, керуючись принципом верховенства права та загальними засадами судочинства з урахуванням практики ЄСПЛ, яка відносить справи про адміністративне правопорушення до «кримінального провадження», при розгляді заяви про відвід судді, який розглядає справу про притягнення до адміністративної відповідальності, слід застосувати принцип аналогії закону найбільш близької галузі права, а саме кримінального процесуального права.

Норми КПК України передбачають вирішення питання відводів у кримінальному провадженні, у тому числі й підстави, що виключають участь судді у кримінальному провадженні, зокрема, ст. 75 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 344 КПК України питання про відвід вирішується судом відповідно до вимог ст. 75-81 КПК України.

Стаття 75 КПК України містить вичерпний перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні, зокрема:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Відповідно до ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст. 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу.

Розгляд суддею заяви про відвід має на меті встановлення обставин, які б свідчили про неможливість учасника процесу, якому заявлено відвід, приймати участь та реалізувати права та обов`язки, встановленні процесуальним законодавством, проте не пов`язується із розглядом справи по суті.

При розгляді заяви про відвід суддя не вивчає матеріали справи, а лише встановлює наявність чи відсутність обставин, що унеможливлюють подальшу участь особи, якій заявлено відвід, в певному процесі.

Обґрунтовуючи заяву про відвід судді ОСОБА_3 , адвокат Задерецький В.А., який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_1 зазначає, що головуюча суддя порушує принцип рівності та змагальності сторін.

Оцінюючи наведені доводи, суддя виходить з фундаментальних засад судочинства.

Згідно із роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом (п. 10). Відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, процесуальні дії судді, законність і обгрунтованість рішення є предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, а не предметом розгляду питання недовіри до судді.

За результатом розгляду заяви про відвід вбачається, що адвокатом Задерецьким В.А., який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_1 не надано жодних об`єктивно підтверджених даних або належних доказів, які б свідчили про упередженість судді або про те, що суддею порушено принцип рівності та змагальності сторін, як зазначається про це у заяві, не доведено чим саме суддею Сябренко І.П. обмежено або порушено право потерпілої особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Проте, суддя констатує, що суб`єктивне сприйняття стороною певної поведінки судді під час судового засідання, без належного документального підтвердження впливу на об`єктивність розгляду, не є підставою для задоволення заяви.

Таким чином, оскільки заявлений відвід не містить належних та об`єктивно підтверджених даних (зокрема доказів упередженості чи не безсторонності судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення), які б свідчили про наявність підстав для відводу, передбачених нормами КПК України (в порядку аналогії) та з огляду на відсутність доказів упередженості судді та порушення принципу рівності та змагальності сторін, у задоволенні заяви про відвід головуючої судді Казанківського районного суду Миколаївської області Сябренко І.П. слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. 8, 9 Конституції України, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 2, 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори», ст. 75, 81 КПК України, ст. 245, 268, 283, 284, 294-295 КУпАП, суд -

ухвалив:

У задоволенні заяви адвоката Задерецького Віталія Анатолійовича, який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Сябренко Ірини Петрівни у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст.173-2 КУпАП - відмовити.

Постанова оскарженню у апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Томашевський О.О.