Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №477/1125/25 — Вітовський районний суд Миколаївської області

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1125/25

Провадження №3/477/45/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року місто Миколаїв

Суддя Вітовського районного суду Миколаївської області Саукова А. А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого помічником машиніста, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за частиною першою статті 130 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, «04 червня 2025 року о 08-20 год. водій ОСОБА_1 в Миколаївська область, Миколаївський район, с. Мішково-Погорілове, керував транспортним засобом – автомобілем RENAULT MEGAN, державний номерний знак – НОМЕР_1 , по автодорозі М14 165 км з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, млява мова. В присутності двох свідків пройшовши медогляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатора ALCOTEST DRAGER, показник якого становив 0,41 проміле алкоголю, але водій з показниками був не згоден та заявив бажання проїхати до медичного закладу для встановлення стану сп`яніння згідно висновку лікаря чим порушив 2.9. а ПДР – керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції».

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що того дня транспортним засобом він не керував. Транспортний засіб зареєстрований на його дружину. Напередодні, 03 червня 2025 року, він зі своїм товаришем - ОСОБА_2 , з яким вони разом працюють, приїхали разом до нього ( ОСОБА_1 ) в гості. Вони з дружиною ввечері, біля 16-00год. вживали алкогольні напої. ОСОБА_2 з ними не пив, можливо, вживав лише пиво. Близько 08 год. 20 хв. він разом зі своїм товаришем ОСОБА_2 їхали з міста Баштанки Миколаївської області в місто Миколаїв, ОСОБА_2 був за кермом. Біля с. Мішково-Погорілове транспортний засіб зламався, тому ОСОБА_2 поїхав на маршрутному таксі за автозапчастинами, а він залишився чекати в автомашині на водійському сидінні. Транспортний засіб стояв на узбіччі. Згодом до транспортного засобу під`їхали працівники поліції та попросили його пред`явити документи, після чого забрали їх, хоча він повідомляв працівникам поліції, що не є водієм. Йому на місці запропонували пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора "Драгер". Він пройшов огляд за допомогою "Драгера", тест показав 0,41 проміле, після чого він попросив документи на "Драгер", однак у працівників поліції його не було. Згодом вони поїхали до КНП «МОЦПЗ» МОР для проходження медичного огляду, де за результатами тесту було виявлено 0,27 проміле, однак це не зазначено. Після проходження медичного огляду працівники поліції привезли його назад до транспортного засобу, де він вкотре наголошував, що не керував транспортним засобом, але працівники поліції казали, що водій саме він, оскільки інших людей немає. Після того, як поїхали працівники поліції, приїхав ОСОБА_2 . Коли під`їхали працівники поліції, він повідомив по телефону ОСОБА_2 про цю обставину.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України, пояснив, що вони з ОСОБА_3 працюють разом. Дійсно, 04 червня 2025 року він керував транспортним засобом RENAULT MEGAN, коли вони їхали з дому ОСОБА_1 , оскільки там ночували. Він був за кермом, бо напередодні ОСОБА_1 вживав спиртні напої. По дорозі в них зламалось авто біля кільця с. Мішково- Погорілове Миколаївськог району Миколаївської області, тому він на маршрутці поїхав до міста по запчастини. Під час цього ОСОБА_1 дзвонив йому та повідомив, що їде до лікарні. Коли він приїхав, ОСОБА_1 вже був на місці.

Захисник Скоробагатько В.Ю. в судовому засіданні заперечував проти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, просив закрити справу за відсутністю події та складу правопорушення, посилаючись на відсутність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, порушення процедури проведення огляду на стан сп`яніння, невідповідність протоколу медичному висновку, пояснення свідка в судовому засіданні.

В судовому засіданні досліджений відеозапис, який містить три фрагменти відеозапису, загальною тривалістю біля трьох хвилин ( всі відеозаписи без звуку).

На першому відрізку відеозапису, о 08:09:57 годин зафіксований транспортний засіб синього кольору, який стоїть на узбіччі біля автодороги на аварійній сигналізації, поруч декілька працівників поліції та два військових; на другому відрізку відеозапису, о 08:10:58 годин зафіксовано, як біля автомобіля стоїть один працівник поліції, який розмовляє з чоловіком в автомобілі, після чого в кінці відеозапису ОСОБА_1 виходить з автомобіля; на третьому відрізку відеозапису, о 08:12:00 годин, ОСОБА_1 підходить до автомобіля працівників поліції, після чого на відеозаписі видно, як між автомобілями стоять працівник поліції та два військових, будь яких дій щодо оформлення матеріалів або проходження огляду ОСОБА_1 не зафіксовано. Четвертий відеозапис на диску не відтворився.

Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи та надані у справі докази, суд дійшов наступного висновку.

Згідно до статті 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення; поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.

Згідно статті 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з пунктом 1.9 Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Адміністративним правопорушенням, передбаченим частиною першою статті 130 КУпАП, є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За пунктом 2.9а Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Такі ж положення щодо порядку огляду на стан сп`яніння містяться в пунктах 3, 4, 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.

Об`єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тобто обов`язковим елементом є саме керування транспортним засобом.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 .

На відеозаписах, наданих суду, не зафіксовано відомостей про керування ОСОБА_1 транспортним засобом, або принаймні руху цього транспортного засобу.

Крім того, надані відеозаписи є короткочасними (загальна тривалість відеозаписів біля 3 хвилин), без звуку та не містять фіксацію обставин, достатніх для висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, зокрема, як керування ним транспортним засобом, так і проходження ним у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння.

Як визначено ст. 266 КУпАП, у разі разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису, огляд особи проводиться у присутності двох свідків.

Однак, на відеозаписах не зафіксовано присутність свідків на місці події, при цьому в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, міститься підпис лише одного свідка.

В Постанові Верховного Суду №404/4467/16-а від 20.02.19 року викладений правовий висновок, відповідно до якого керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі; експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Отже, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані, - не є доказом вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.

Отже, сам по собі протокол не може бути доказом вчинення правопорушення, оскільки він містить опис обставин, які поліцейський вважав встановленими на час його складення. Вказаний протокол може підтверджувати вину порушника лише в сукупності з іншими матеріалами справи, перелік який визначено у статті 251 КУпАП. Крім того, не зазначивши у протоколі показник проміле, встановленому у медичному закладі, працівником поліції зазначено про порушення ОСОБА_1 п. 2.9 а ПДР - керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції. При цьому не зазначано, в якому саме стані: алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння перебував ОСОБА_1 .

У відповідності до рішень ЄСПЛ (рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04 та рішення від 20.09.2016 року, заява № 926/08), у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає усіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа належним чином не може підготуватись до захисту) та принципу рівності сторін (оскільки фактично суд перебирає на себе не властиву йому функцію обвинувачення), що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, і у такому разі справа має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Така позиція КСУ відповідає і правовій позиції ЄСПЛ, який у своєму рішенні «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов`язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.

Згідно статті 255 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

У відповідності до частини третьої статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, керуючись принципом "поза розумним сумнівом".

Отже, за результатом дослідження доказів в судовому засіданні суд позбавлений можливості дійти однозначного висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першої статті 130 КУпАП, у зв`язку з чим, на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження по справі підлягає закриттю.

Керуючись статтями 247, 283, 284, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, через відсутність події і складу цього адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Вітовський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя А. А. Саукова